Суд: Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 10 листопада 2026 р.
Справа: №173/524/26
Суддя: Островерхова А. В.
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
Справа № 173/524/26
Номер провадження2/173/1065/2026
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
11 листопада 2026 року м. Верхньодніпровськ
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Островерхової А.В.,
за участю секретаря судового засідання Прокоф`євої Н.Л.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 25.07.2024 року року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 155791679, із застосуванням електронного підпису (одноразовим ідентифікатором).
24.09.2024 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ "Таліон Плюс" укладено договір факторингу №МВ-ТП/1, у відповідності до умов якого, ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» відступає ТОВ "Таліон Плюс" за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників, включно і до відповідача за кредитним договором № 155791679 від 25.07.2024 року.
27.02.2025 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕИ?СЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 27/0225-01, у відповідності до умов якого, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги, зокрема за кредитним договором № 155791679 від 25.07.2024 року.
Відповідно до Реєстру прав вимоги №4 від 04.08.2025 року до Договору факторингу №27/0225-01 від 27.02.2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошовоії вимоги до Відповідача в сумі 16 807,5 грн., з яких: 4 500,00 грн. заборгованість по основному боргу(тіло кредиту); 10 057,50 грн. заборгованість по процентам; 2 250,00 грн. неустойка.
Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконала своїх зобов`язань, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором, а також стягнути понесені судові витрати.
Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного провадження без виклику учасників розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судом встановлено, що 25.07.2024 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 15791679 із застосуванням електронного підпису (одноразовим ідентифікатором).
Відповідно до умов договору загальний розмір наданого одразу кредиту становить 4 500, 00 грн, додаткові суми грошових коштів можуть бути надані шляхом переказу додаткових траншів в межах встановленого кредитного ліміту - 4 500,00 грн (п.2.3). Дисконтний період становить 30 днів (п.3.1). Кінцева дата повернення кредиту - 24.08.2029 року (п. 7.3).
Згідно з п.12.3 Договору за порушення будь-якого з платежів, передбачених договором на 14 і більше календарних днів, позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця неустойку у вигляді штрафа в розмірі 5000% від суми невиконаного чи неналежно виконаного грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитом, але не більше половини суми кредиту, яка була в користуванні позичальника на дату, в яку платіж мав бути сплаченим.
Відповідно до п. 8.3 договору базова денна процентна ставка становить 1,5% в день. Дисконтна процентна ставка становить 1,45 % відсотки на день від суми кредиту за кожен день користування ним (п.8.5.1).
Відповідно до п.5.1 Кредитного договору, кошти кредиту надаються Позичальнику безготівково на рахунок з використанням картки 5168-74XX-XXXX-1282.
24.09.2024 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ "Таліон Плюс" укладено договір факторингу № МВ-ТП/1, у відповідності до умов якого, ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» відступає ТОВ "Таліон Плюс" за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників, включно і до відповідача за кредитним договором № 155791679 від 25.07.2024 року.
Відповідно до реєстру прав вимог від 24.09.2024 року до договору факторингу № МВ-ТП/1, від 24.09.2024 року, ТОВ Таліон Плюс набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у сумі 10 867,50 грн, з яких: 4 500,00 грн. заборгованість по основному боргу(тіло кредиту); 4 117,50 грн. заборгованість по процентам; 2 250,00 грн. неустойка.
27.02.2025 року між ТОВ Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів та ТОВ Таліон плюс укладено договір факторингу №27/0225-01, у відповідності до умов якого, ТОВ "Таліон Плюс" відступає ТОВ Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників, включно і до відповідача за кредитним договором № 155791679 від 25.07.2024 року.
Відповідно до реєстру прав вимог №4 до договору факторингу №27/0225-01 від 27.02.2025 року, ТОВ Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у сумі 16 807,50 грн: 4 500,00 грн. заборгованість по основному боргу(тіло кредиту); 10 057,50 грн. заборгованість по процентам;2 250,00 грн. неустоийка.
Між сторонами виникли цивільно-правові відносини, що випливають із кредитного договору, які регулюються положеннями Цивільного кодексу України.
Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та погодженні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, принципів розумності та справедливості.
Згідно зі статтями 626, 628 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а зміст договору становлять погоджені сторонами умови та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За змістом частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди щодо всіх його істотних умов.
Відповідно до частини другої статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою сторін, вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно зі статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом оферти та її акцепту, а електронний договір, підписаний електронним підписом, у тому числі одноразовим ідентифікатором, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 та від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, договір, укладений в електронній формі із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, є належною письмовою формою правочину.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірах та на умовах, визначених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено право позикодавця на одержання процентів від суми позики, а згідно з частиною другою статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати визначаються договором.
З наданих позивачем доказів убачається, що первісний кредитор виконав свої зобов`язання за договором та надав відповідачу кредитні кошти, тоді як відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконала, отримані кошти та передбачені договором платежі у встановлений договором строк не повернула, унаслідок чого утворилася заборгованість.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України у разі порушення позичальником зобов`язання щодо повернення кредиту кредитор має право вимагати повернення заборгованості та сплати належних процентів.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги.
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, які існували на момент переходу цих прав.
За змістом статей 1077, 1078 ЦК України право грошової вимоги може бути відступлене на підставі договору факторингу, внаслідок чого фактор набуває права вимоги до боржника в обсязі, визначеному договором.
Відповідно до частини першої статті 76 та частини першої статті 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює обставини справи, а кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи, що ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» відповідно до кредитного договору надало відповідачу ОСОБА_1 кредит, однак відповідач кошти не повернула, тому заборгованість за тілом кредитом та відсотками необхідно стягнути з відповідачки на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», як нового кредитора, що отримав право грошової вимоги до відповідача.
На підтвердження надання кредиту первісним кредитором позивач надав також копію платіжного доручення №17b48346-00cd-4a26-af0e-57acda4abb16від 25.07.2024 року в сумі 4 500,00 грн та Відомості про щоденні нарахування та погашення (розрахунок заборгованості), які засвідчені електронним підписом ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога».
Окрім того, матеріали справи містять розрахуноки заборгованості, здійснені ТОВ "Манівео Швидка Фінансова Допомога" та ТОВ «Таліон Плюс», які суд оцінює як належні та допустимий доказ на підтвердження розміру заборгованості відповідача враховуючи наступне.
Як убачається з матеріалів справи, 25.07.2024 року між первісним кредитором та відповідачем було укладено договір кредитної лінії № 155791679, умовами якого передбачено застосування дисконтної процентної ставки в розмірі 1,45 % на день протягом дисконтного періоду та базової денної процентної ставки в розмірі 1,5 % за кожен день користування кредитними коштами після закінчення такого періоду.
При цьому суд враховує, що на дату укладення зазначеного договору діяв перехідний період, установлений Законом України № 3498-IX від 22.11.2023 року, яким передбачалося поетапне зниження максимально допустимого розміру денної процентної ставки. Зокрема, для договорів, укладених у період з 22.04.2024 року по 19.08.2024 року, такий граничний розмір становив 1,5 % на день.
Отже, погоджена сторонами процентна ставка в розмірі 1,5 % на день на момент укладення договору відповідала встановленим законом обмеженням.
Суд також бере до уваги, що після укладення договору сторонами не ініціювалося укладення додаткових угод, не досягалося домовленостей про зміну розміру процентної ставки чи інших істотних умов кредитування, а також не встановлено факту укладення нового кредитного договору або вчинення правочину, спрямованого на зміну первісних договірних зобов`язань.
Саме по собі набрання чинності законодавчими змінами не може розглядатися як укладення сторонами додаткової угоди про зміну умов кредитного договору, оскільки такі юридичні факти мають різну правову природу.
У цьому контексті суд враховує правові висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.10.2020 року у справі № 920/915/19, відповідно до яких зміна або розірвання договору допускається за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом, а також у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2019 року у справі № 355/385/17, в якій наголошено на фундаментальному значенні принципу обов`язковості договору (pacta sunt servanda) у цивільних правовідносинах.
При цьому суд враховує правову позицію Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладену в постанові від 07.09.2026 року у справі № 552/672/23 (провадження № 61-4595сво25), щодо застосування Закону № 3498-IX у часі. Верховний Суд наголосив на необхідності розмежування дати укладення договору та дати його подальшої зміни (продовження), оскільки саме вчинення відповідного правочину щодо зміни строку кредитування після набрання чинності новим законодавством може зумовлювати застосування іншого граничного розміру денної процентної ставки.
Зазначений правовий підхід свідчить про необхідність оцінювати правовідносини з урахуванням конкретної дати укладення договору та юридичних фактів, які відбулися після його укладення, а не лише виходячи з дати здійснення кредитором розрахунку заборгованості.
Крім того, відповідно до статей 512, 514 ЦК України внаслідок відступлення права вимоги до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Таким чином, укладення 24.09.2024 року договору факторингу між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» не припинило первісного кредитного зобов`язання, не змінило його істотних умов та не зумовило виникнення нового зобов`язання, а лише спричинило заміну кредитора.
Відтак ТОВ «Таліон Плюс», набувши право грошової вимоги до відповідача, набуло також право вимагати виконання зобов`язання відповідно до умов первісного кредитного договору, зокрема сплати процентів за користування кредитними коштами.
Суд також бере до уваги принцип правової визначеності, який є складовою верховенства права та передбачає стабільність правовідносин, передбачуваність правових наслідків поведінки учасників цивільного обороту та недопустимість довільного втручання у вже сформовані договірні відносини.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Stran Greek Refineries and Stratis Andreadis v. Greece» від 09.12.1994 року Суд звернув увагу на необхідність забезпечення справедливого балансу між суспільним інтересом та захистом майнових прав особи, а також визнав, що достатньо встановлена та забезпечена можливістю примусового виконання грошова вимога може становити майно в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції.
Зазначені підходи суд враховує у взаємозв`язку зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, які гарантують право на справедливий судовий розгляд та мирне володіння майном.
При цьому суд наголошує, що застосування конвенційних гарантій не означає надання переваги майновим інтересам кредитора над правами споживача, а передбачає необхідність дотримання справедливого балансу інтересів сторін, оцінки законності виникнення грошової вимоги та забезпечення передбачуваності правових наслідків укладеного договору.
У цій справі відповідач добровільно уклала кредитний договір, отримала кредитні кошти в повному обсязі, погодила розмір кредитного ліміту, строк кредитування та порядок нарахування процентів. Доказів повернення отриманих коштів, внесення змін до умов договору або припинення кредитного зобов`язання матеріали справи не містять.
Отже, за відсутності доказів зміни сторонами умов кредитного договору, його припинення або укладення нового правочину щодо зміни строку кредитування суд виходить із необхідності оцінки нарахувань відповідно до погоджених умов первісного договору та перехідних положень Закону № 3498-IX, застосовних до дати його укладення.
Перевіряючи безпосередньо правильність розрахунку заборгованості, суд установив таке.
З розрахунку первісного кредитора вбачається, що за період користування кредитними коштами ним нараховано 4 117,50 грн процентів, виходячи з умов договору щодо застосування дисконтної та базової процентних ставок.
Після набуття права вимоги ТОВ «Таліон Плюс» продовжило нарахування процентів за базовою процентною ставкою 1,5 % на день, що від суми фактично наданого та неповернутого кредиту 4 500,00 грн становить 67,50 грн за кожен день користування кредитними коштами.
За період з 25.09.2024 року по 21.12.2024 року правонаступником нараховано 5 940,00 грн процентів (67,50 грн ? 88 днів).
Отже, загальна сума заборгованості за процентами становить 10 057,50 грн, що відповідає сумам, відображеним у розрахунках первісного кредитора та його правонаступника.
Враховуючи, що розрахунок здійснено виходячи з фактично наданої суми кредиту, погоджених сторонами процентних ставок та фактичного періоду користування кредитними коштами, а доказів здійснення відповідачем платежів на погашення заборгованості не надано, суд вважає такий розрахунок обґрунтованим.
Таким чином, суд доходить висновку, що нарахування ТОВ «Таліон Плюс» процентів за користування кредитними коштами за базовою процентною ставкою 1,5 % на день здійснювалося відповідно до умов укладеного кредитного договору, а заявлена до стягнення заборгованість за процентами в розмірі 10 057,50 грн є доведеною та підлягає стягненню з відповідача.
Щодо підтвердження факту переходу права вимоги до позивача як нового кредитора, суд вважає зазначену обставину доведеною належними та допустимими доказами. Так, на підтвердження переходу права вимоги позивачем надано копії договорів факторингу, витяги з реєстрів прав вимоги, а також платіжні інструкції, що підтверджують здійснення оплати за відповідними договорами факторингу.
Оцінивши зазначені докази в їх сукупності та взаємному зв`язку, суд доходить висновку, що вони підтверджують як укладення договорів факторингу, так і виконання сторонами передбачених ними зобов`язань щодо передачі права вимоги та його оплати. При цьому відомості, наведені у витягах з реєстрів прав вимоги, дають можливість ідентифікувати зобов`язання відповідача, за яким відбулося відступлення права вимоги.
Отже, суд вважає доведеним факт переходу до позивача права вимоги за кредитним договором, а відтак позивач набув статусу належного кредитора та право вимагати від відповідача виконання грошових зобов`язань у межах переданого йому права вимоги.
Водночас відповідач не надала суду доказів на підтвердження виконання зобов`язання перед первісним кредитором. Відповідач також не надала доказів на підтвердження погашення заборгованості за кредитом або ж які б спростовували розрахунок заборгованості перед ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», не довів відсутність заборгованості.
Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за штрафними санкціями суд зазначає про таке.
17 березня 2022 р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15 березня 2022 р., яким, зокрема, було внесено зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України та доповнено його пунктом 18, що встановлює нові правила звільнення позичальника від відповідальності в разі прострочення виконання ним своїх зобов`язань.
Так, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на всій території України введено воєнний стан і він тривав після укладення договору з відповідачем та триває на час розгляду справи.
Враховуючи зазначене вище, вимога позивача про стягнення штрафних санкцій (неустойки) в розмірі 2250,00 грн. задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених витрат по сплаті судового збору в розмірі 2 305 грн 99 коп (14 557,5/16 807,50*2662,40).
Керуючись ст. 12,13,81,141,259,263-265,268,273,280, 354 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позов ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (07400, Київська область, Броварський район, місто Бровари, вул. Лісова, буд. 2, ЄДРПОУ 35625014) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 155791679 від 25.07.2024 року у розмірі 14 557 грн 50 коп. (чотирнадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят сім гривень 50 копійок), з яких:
- 4 500 грн 00 коп (чотири тисячі п`ятсотгривень 00 копійок) - сума заборгованості по тілу кредиту;
-10 057грн 50 коп. (десять тисяч п`ятдесят сім гривень 50 копійок) - заборгованість по процентам.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 305 грн 99 коп. ( дві тисячі д триста п`ять гривень 99 копійок).
В іншій частині позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту.
Відомості про сторони:
Позива: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (07400, Київська область, Броварський район, місто Бровари, вул. Лісова, буд. 2, ЄДРПОУ 35625014).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Суддя А.В. Островерхова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua