Рішення від 10 листопада 2026 р. у справі №484/5290/26 — Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Суд: Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 10 листопада 2026 р.

Справа: №484/5290/26

Суддя: Маржина Т. В.

Справа № 484/5290/26

Провадження № 2/484/3786/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2026 року м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого - судді Маржиної Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, -

ВСТАНОВИВ:

31.07.2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_3 та ОСОБА_2 народився син ОСОБА_1 . У зв`язку з тим, що спільне життя між ними не склалось, рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області вiд 29.12.2015 року (справа № 484/5502/15-ц, провадження № 2/484/2843/15) вказаний шлюб було розірвано. Також, рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївською області вiд 14.11.2018 року (справа № 484/3696/18, провадження № 2/484/1533/18) було стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , аліменти на користь ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на утримання сина, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в твердій грошовiй cyмі 2 000 грн., щомісячно, починаючи з 13.08.2018 року до досягнення дитиною повнолiття. Дане рiшення суду стало підставою відкриття виконавчого провадження № 57994480, відповідно до якого здійснювалось примусове стягнення аліментів, Позивач ОСОБА_1 досяг повнолітня ІНФОРМАЦІЯ_4 . Саме з цієї дати закінчилось стягнення аліментів та завершено виконавче провадження. На даний час, позивач навчається у Харківському національному університеті внутрішніх справ та являється курсантом 1-го курсу (денна форма навчання за державним замовленням). У зв`язку з навчанням ОСОБА_1 , на денній формі та повною зайнятістю навчанням протягом дня, він не має змоги влаштуватися на роботу та самостійно отримувати заробіток. На даний час повний тягар утримання несе мама позивача, батько ОСОБА_2 добровільну матеріально сина не підтримує, хоча має таку можливість, оскільки є працездатною, фізично здоровою особою, отримує регулярний дохід. У зв`язку з цим, позивач просить стягнути на свою користь аліменти на своє утримання в твердій грошовій сумі в 5 000 грн. починаючи з дати подання позову та до закінчення навчання чи до досягнення ним 23 poків, у зв`язку з тим, яка з цих обставин настане першою.

Ухвалою суду від 03.06.2026 року прийнято надану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в цивільній справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Сторонам роз`яснено порядок розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, клопотань і доказів.

21.09.2026 року від представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Єрмоленко А.В. надійшла заява про вступ у справі в якості представника.

30.09.2026 року від позивача ОСОБА_1 надійшла зава про розгляд справи без участі.

01.10.2026 року від представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Єрмоленко А.В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи за для надання можливості подати відзив на позовну заяву.

13.10.2026 року від представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Єрмоленко А.В. надійшов відзив на позовну заяву в якому вона зазначає, що позивачем не надано доказів того, що він сплачує оренду квартири та комунальні чи будь-які послуги. Також не надано доказів, щодо систематичного понесення Позивачем витрат на придбання форменого одягу, зошитів, підручників, канцелярського приладдя, інструментів тощо. Якщо повнолітня дитина продовжує навчання і у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати її до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Отже, мінімальний та максимальний розмір аліментів на повнолітню дитину законом не встановлений. Тому, наприклад, мінімальний розмір аліментів може бути навіть нижчим, ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину від 6 до 18 років. Крім того зазначаю, що у Відповідача відсутній дохід, який би дозволив сплачувати аліменти на дитину в розмірі 5 000 грн. Крім того на утриманні Відповідача знаходиться його матір – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка є пенсіонеркою. На основі вищевикладеного відповідач визнав позов частково та просив стягнути на користь ОСОБА_1 аліменти на його утримання на період навчання в сумі 3 000 грн.

27.10.2026 року від представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Сікорського М.М. надійшла відповідь на відзив у якому доводи відповідача надані у відзиві вважає безпідставним з огляду на наступне. У відзиві зазначено, що Позивачем не надано доказів того, що він оплачує оренду квартири де проживає. На противагу даному додаю договір оренди від 17.09.2026 року, який підтверджує платне користування ОСОБА_1 квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , який останній винаймає у ОСОБА_5 за 10500 грн. щомісячно. він Самостійно 18-ти річному хлопцю у великому місці знайти квартиру, де буде стабільно проживати, було важко, тому Позивач скористався рієлторськими послугами, та за 7875 грн. ФОП ОСОБА_6 підібрала вищезазначене помешкання. Також, зауважу, що хоча до позовної заяви і не додано квитанцій та чеків на придбання форменого одягу, канцелярського приладдя, інструментів, тощо, є очевидним, що дані речі та предмети не видаються безкоштовно, а купляються за гроші. У зв`язку з чим, повну відповідальність за сина, в тому числі і у фінансовому плані, взяла його мати, ОСОБА_3 , так як Позивач, у зв`язку з денною формою навчанням, та повною зайнятістю протягом дня, не має змоги влаштуватися на роботу та самостійно отримувати заробіток. Окрім вказаного, левова доля витрат Позивача реалізується на купівлю їжі та продуктів харчування. Також, наявні витрати на проїзд як у громадському транспорті до місця навчання, так і на міжміський транспорт (Вінниця Первомайськ). Щодо матеріального становища Відповідача. Дійсно, у Відповідача не має офіційного доходу на території України, так як він стало, вже на протязі останніх приблизно 8-ми років, проживає за кордоном. Власне нерухоме майно (приватний будинок АДРЕСА_2 , де визначено його місце реєстрації), Відповідачем продано за довіреністю у 2025 році. До речі, в договорі зазначена значно нижча ціна ринкової вартості будинку і саме дана вартість будинку у розмірі 128425 грн. відображається у відомостях податкової. Останні раз Відповідач приїжджав до м. Первомайська у 2019 році, після чого та під час повномасштабної війни України з російською федерацією, територію України не відвідував. Загалом, Відповідач спочатку знаходження за кордоном перебував у Польщі, у зв`язку з зміною роботи, на даний час, проживає у Німеччині. Має офіційну роботу, за яку отримує гідну заробітну плату. Цей дохід ніяк не відображається в Україні. Мати Відповідача - ОСОБА_4 , раніше мешкала в с. Станіславчик Первомайського району. На початку 2026 року, брат Відповідача - ОСОБА_7 , перевіз матір до себе та вони спільно проживають за адресою: АДРЕСА_3 . Твердження Відповідача про те, що він утримує матір безпідставне, так як по-перше, ОСОБА_4 отримує пенсійне забезпечення; по-друге, проживає разом з сином, ОСОБА_7 , у його будинку: по-третє. Відповідач проживає за кордоном, доказів направлення коштів чи будь-який інший догляд за матір`ю не надано; по-четверте, не надано доказів, що мати взагалі потребує такої допомоги. Відповідач винаймає квартиру у Німеччині куди приблизно місяць назад приїжджала гостювати його матір, ОСОБА_4 . Підсумовуючи, вважаю, що запропонована Відповідачем сума аліментів у 3000 грн. принизливою та не співмірною з витратами, які несе Позивач у зв`язку з навчанням та побутом, останній однозначно потребує матеріальної допомоги, оскільки не має самостійного заробітку і не може його мати через денну форму навчання. Відповідач не є інвалідом, перебуває у працездатному віці, має стабільний дохід, тому вважаю, що відсутні обставини, які б перешкоджали йому виконувати обов`язок по утриманню повнолітнього сина, який продовжує навчання. Відповідач умисно та свідомо самоусунувся від виконання належних обов`язків батька, що є неприпустимим.

Сторонами не подано будь-яких інших заяв, клопотань тощо. Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи, що підтверджується поштовими повідомленнями, які наявні в матеріалах справи.

Вирішуючи справу на основі наявних письмових доказів, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги законні, обґрунтовані і підлягають повному задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_3 та ОСОБА_2 народився син ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 виданого 30.07.2008 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Первомайську Первомайського міськрайонного управління юстиції у Миколаївській області (а.с. 7).

У зв`язку з тим, що спiльне життя між батьками позивача не склалось, рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської областi вiд 29.12.2015 року (справа № 484/5502/15-ц, провадження № 2/484/2843/15) вказаний шлюб було розірвано (а.с. 12).

Крім того, рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївською області вiд 14.11.2018 року (справа № 484/3696/18, провадження № 2/484/1533/18) було стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , аліменти на користь ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на утримання сина, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в твердій грошовій cyмі 2 000 грн., щомісячно, починаючи з 13.08.2018 року до досягнення дитиною повноліття (а.с.13).

Дане рiшення суду стало підставою відкриття виконавчого провадження № 57994480, відповідно до якого здійснювалось примусове стягнення аліментів (а.с.14).

Після того, як Позивач ОСОБА_1 досяг повнолітня ІНФОРМАЦІЯ_4 стягнення аліментів закінчилось та завершено виконавче провадження.

Як вбачається з довідки № 20/265 від 06.07.2026 року, ОСОБА_1 є курсантом 1-го курсу денної форми навчання за державним замовленням, термін навчання з 21.08.2025 року до липня 2028 року.

За таких обставин повнолітній син сторін не має можливості працевлаштуватися та заробляти кошти на власне утримання.

Відповідно до ч.3 ст. 199 СК України мати, як така, з якою проживає повнолітній син має право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів і на отримання аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Згідно до положень ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, передбачених ст. 182 СК України, а саме: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Лише та обставина, що на батьків покладено обов`язок утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, сама по собі не може бути підставою для задоволення позовних вимог.

Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Таким чином, у зазначеній нормі права законодавець пов`язує обов`язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років із можливістю батьків надавати таку матеріальну допомогу.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що син сторін ОСОБА_1 є повнолітнім, навчається на денній формі навчання та потребує матеріальної допомоги. Необхідність отримання належної освіти позбавляє його можливості працевлаштуватися та заробляти кошти на власне утримання.

Саме по собі перебування на денній формі навчання особи свідчить про неможливість її працевлаштування впродовж часу навчання, а Конституція України гарантує право на освіту.

В даний час тягар утримання сина повністю несе матір, оскільки він зареєстрований та проживає разом з нею у вільний від навчання час.

Відповідно до п.20 роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання, потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. При визначенні розміру аліментів на повнолітніх дітей суд враховує такі обставини: стан здоров`я та матеріальне становище повнолітніх дочки, сина; стан здоров`я й матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, інших дітей; можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дітьми; інші обставини, що мають істотне значення.

Правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). У визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Таким чином, у випадках, коли дитина потребує матеріальної допомоги у зв`язку з навчанням до досягнення нею двадцяти трьох років, правила статті 185 СК України не застосовуються, зазначені правовідносини регулюються статтею 199 цього Кодексу.

Аналогічна позиція висловлена у рішенні Верховного суду України від 24 грудня 2014 року № 6-186цс14.

Разом з цим необхідно пам`ятати, що за змістом ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і(або) у частці від доходу платника аліментів, з урахуванням обставин, передбачених ст.182 цього Кодексу, а саме: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст.184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Необхідність встановлення розміру аліментів у твердій грошовій сумі може виникнути за наявності у платника аліментів нерегулярного або мінливого доходу, або отримання частини доходу в натурі. Стягнення аліментів у твердій грошовій сумі є можливим і в інших випадках, якщо суд прийде до висновку, що визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) платника є неможливим, ускладненим або суттєво порушує інтереси однієї із сторін. При встановленні розміру аліментів у твердій грошовій сумі виплата аліментів на дитину проводиться щомісячно, що встановлено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"(п.17).

Відповідач є здоровою, працездатною особою, він не надав суду доказів щодо скрутного матеріального становища чи незадовільного стану здоров`я, які б унеможливлювали сплату ним аліментів на утримання сина, крім того твердження відповідача щодо утримання своєї матері суду не доведене.

У своїй постанові від 29 січня 2018 року по справі № 622/373/16-ц Верховний Суд роз`яснив, що на відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (ст.185СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст..199, 200, 201цього Кодексу). У визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Позивачем доведено, що він є сином відповідача, який набув повноліття та не досяг віку 23 років, він продовжує навчання та потребує матеріальної допомоги, в зв`язку з навчанням.

Таким чином суд приходить до висновку, що оскільки утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання є обов`язком батьків, а відповідач добровільно не надає матеріальну допомогу, хоча може її надавати, а тому позов про стягнення аліментів на час навчання підлягає задоволенню.

Визначаючи розмір аліментів судом враховується також те, що повнолітній син навчається на денній формі навчання, працевлаштуватися він не має змоги у зв`язку з навчанням, несе витрати на проїзд до місця навчання, витрати з винаймання житла, тощо. Відповідач не довів свою фінансову неспроможність, він є повнолітньою працездатною особою, не має інвалідності, тобто може працювати та утримувати свого сина. Сама по собі наявність матері не свідчить про те, що відповідач її утримує і що вона потребує утримання. Зокрема, що вона не має пенсії та інших осіб, які її утримують і потребує додаткового утримання з боку свого повнолітнього сина – відповідача.

З врахуванням наданих сторонами доказів, суд приходить до переконання, що з відповідача необхідно стягувати аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання в твердій грошовій сумі в розмірі 5 000 грн., щомісячно, починаючи з дня подачі даної позовної заяви і до закінчення ним навчання, але не більше ніж до досягнення ним 23-річного віку за умов продовження навчання, що на думку суду є достатнім для забезпечення рівня життя повнолітнього сина, виходячи з засад розумності та справедливості, а відтак позов підлягає задоволенню.

Стаття 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

У відповідності до ст. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

У відповідності до ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі – 1 331 грн. 20 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 430, 263-265 ЦПК України, ст.199-200 СК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 в твердій грошовій сумі 5 000 (п`ять тисяч) грн. щомісячно, на період його навчання в Харківському національному університеті внутрішніх справ, починаючи з 31.07.2026 року до закінчення сином навчання, але не довше ніж до досягнення ним 23 років.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 в дохід держави судовий збір в сумі 1 331 (одна тисяча тридцять одна) грн. 20 к.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Повний текст судового рішення виготовлено 11 листопада 2026 року.

СУДДЯ:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua