Суд: Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Інстанція: Касаційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:
Дата: 20 жовтня 2026 р.
Справа: №630/175/24
Суддя: Ігнатенко Вадим Миколайович
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2026 року
м. Київ
справа № 630/175/24
провадження № 61-11072св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Ситнік 0. М.,
Фаловської І. М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лихачов Роман Борисович, на рішення Люботинського міського суду Харківської області від 26 червня 2024 року у складі судді Зінченко О. В. та постанову Харківського апеляційного суду від 31 липня
2025 року у складі суддів Яцини В. Б., Мальованого Ю. М., Пилипчук Н. П.
у справі за заявою ОСОБА_2 , інтереси якої представляє ОСОБА_3 , заінтересовані особи: Другий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків), ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , про встановлення факту батьківства,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2024 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про встановлення факту батьківства
Заява мотивована тим, що батьки ОСОБА_4 - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вінчались без реєстрації шлюбу у органів реєстрації актів цивільного стану за дозволом Харківського єпархіального управління 29 жовтня 2005 року. ОСОБА_5 при реєстрації народження дитини зазначила відомості про батька відповідно до статті 135 СК України, вказавши ОСОБА_7 .
Відповідно до витягу з державного реєстру актів цивільного стану Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції 01 квітня 2006 року складено актовий запис про народження ОСОБА_4 №185, де у відповідності до статті 135 СК України у графі «батько» зазначено ОСОБА_7 зі слів матері дитини.
ОСОБА_5 не виконувала своїх батьківських обов`язків, внаслідок чого її було позбавлено батьківських прав щодо її дочки ОСОБА_4 на підставі рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 15 грудня 2009 року у справі №2-4182/09.
Заявник ОСОБА_2 є рідною бабою дитини та призначена опікуном ОСОБА_4 . Після смерті ОСОБА_6 . ОСОБА_4 звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті її батька. Нотаріусом Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори листом від 19 лютого 2024 року ОСОБА_4 надано строк в один місяць для подання до суду заяви про встановлення факту батьківства в судовому порядку. Задля оформлення спадщини необхідно встановити факт батьківства померлого ОСОБА_6 щодо ОСОБА_4 .
На підставі вищевикладеного, ОСОБА_2 просила суд: встановити факт того, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер
ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Кліщіївка Бахмутського району Донецької області, є рідним батьком неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; встановити порядок виконання рішення суду, відповідно до якого після набрання законної сили воно є підставою для Другого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України для внесення змін до актового запису № 185 від 01 квітня 2006 року, складеного Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вказавши в графі батько дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
Рішенням Люботинського міського суду Харківської області від 26 червня 2024 року, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного суду від 31 липня 2025 року, заяву ОСОБА_2 задоволено.
Встановлено факт, що ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Кліщіївка Бахмутського району Донецької області, є рідним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Зобов`язано внести зміни до актового запису № 185 від 01 квітня 2006 року про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зазначивши в графі «батько» - ОСОБА_6 та видати нове свідоцтво про народження дитини - ОСОБА_4 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
26 серпня 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лихачов Р. Б. через підсистему «Електронний суд» направив до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Люботинського міського суду Харківської області від 26 червня 2024 рокута постанову Харківського апеляційного суду від 31 липня 2025 року.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про залишення без розгляду заяви.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 16 вересня 2025 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лихачов Р. Б., на рішення Люботинського міського суду Харківської області від 26 червня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 31 липня 2025 року, витребувано справу із суду першої інстанції.
21 жовтня 2025 року справа надійшла до Верховного Суду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження судових рішень представник заявника зазначає пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме, що суди не врахували правові висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18,
від 19 червня 2019 року у справі № 752/20365/16-ц, від 05 грудня 2019 року
у справі № 750/9847/19, від 28 квітня 2021 року у справі № 520/19532/19,
від 03 лютого 2021 року у справі № 644/9753/19, від 16 червня 2021 року
у справі № 643/6447/19, від 08 вересня 2021 року у справі № 641/5187/20,
від 26 травня 2021 року у справі № 523/19129/19, від 17 листопада 2021 року
у справі № 214/1816/20, від 22 березня 2023 року у справі № 290/289/22,
від 31 січня 2024 року у справі № 752/13549/22.
Крім цього, представник заявника вказує, що суд першої інстанції, порушивши норми процесуального права, розглянув заяву ОСОБА_2 без залучення до участі у справі ОСОБА_1 в якості заінтересованої особи.
Також зазначає, що судами передчасно розглянуто справу в порядку окремого провадження, не врахувавши правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 15 січня 2025 року у справі № 739/717/24.
Заявник зазначила, що є дружиною військовослужбовця ОСОБА_6 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Кліщіївка Бахмутського району Донецької області та отримує одноразову грошову допомогу, передбачену пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року
№ 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168).
Листом державного нотаріуса Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори від 11 березня 2024 року № 295/02-14 ОСОБА_1 було повідомлено, що ОСОБА_4 звернулась із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 .
Разом з тим, відповідно до листа ІНФОРМАЦІЯ_4 від 24 вересня 2024 року
№ 12829/С, ОСОБА_1 повідомлено про те, що у зв`язку з уточненням кола осіб, які мають (можуть мати) право на отримання одноразової грошової допомоги), останній, як дружині загиблого у період дії воєнного стану призначено 1/2 частини одноразової грошової допомоги після смерті військовослужбовця ОСОБА_6 .
Заявник вважає, що встановлення факту батьківства стосується її законних інтересів, оскільки вона є спадкоємцем після смерті ОСОБА_6 .
Враховуючи викладене, заява ОСОБА_2 підлягає розгляду у порядку позовного провадження, що відповідає правовій позиції Верховного суду, сформованій у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 520/19532/19, про те, що юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб.
Вважає, що у даному випадку між спадкоємцями виникає спір про право. Враховуючи, що до участі у справі не залучено особу, яка є належною заінтересованою особою у даній справі, встановлення юридичного факту батьківства пов`язане із вирішенням спору про право на спадщину, заявник вважає, що оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а заява - залишення без розгляду.
Доводи інших учасників справи
09 жовтня 2025 року ОСОБА_2 звернулась до Верховного Суду засобами поштового зв`язку із відзивом на касаційну скаргу, в якому просила касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Інші особи, які беруть участь у справі, не скористались правом на подання відзиву на касаційну скаргу у строк, встановлений Верховним Судом в ухвалі про відкриття касаційного провадження.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У справі встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у зареєстрованому шлюбі не перебували.
29 жовтня 2005 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вінчались без реєстрації шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану, що підтверджується (мовою оригіналу) «Свидетельством о таинстве венчания над ОСОБА_8 и ОСОБА_9 » від 29 жовтня 2005 року.
ІНФОРМАЦІЯ_5 народилася ОСОБА_4 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян № 00009163735 від 23 квітня 2011 року.
Батьками дитини зазначені ОСОБА_7 та ОСОБА_5 . Відомості про батька записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного Кодексу України.
ОСОБА_5 позбавлено батьківських прав відносно ОСОБА_4 у зв`язку з невиконанням батьківських обов`язків на підставі рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 15 грудня 2009 року у справі
№2-4182/09.
ОСОБА_2 призначено опікуном ОСОБА_4 , що підтверджується розпорядженням Шевченківської районної державної адміністрації № 80 від 28 березня 2017 року.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 16 вересня 2023 року, виданим Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис
№ 10095.
Після смерті ОСОБА_6 , ОСОБА_4 звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак їй було відмовлено.
Згідно з висновком експерта № 1007-МГ від 09 травня 2024 року, складеним Комунальним закладом «Дніпропетровське обласне бюро судово-біологічних експертиз», вірогідність того, що ОСОБА_6 дійсно є біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і це не є наслідком випадкового збігу генетичних ознак у осіб, що не мають родинних зв`язків, за результатами даної експертизи складає не менше 99,9999%.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Касаційне провадження в справі відкрито з підстав, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України.
Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вивчив матеріали справи, перевірив доводи касаційної скарги та виснував, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, у порядку якого розглядаються справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав, а також підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з частиною другою статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
За змістом частин четвертої та шостої статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються за участю заявника і заінтересованих осіб. Якщо під час розгляду справи виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заінтересованим особам їхнє право подати позов на загальних підставах.
Відповідно до частини четвертої статті 315 ЦПК України наявність спору про право, виявленого під час розгляду заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, є підставою для залишення такої заяви без розгляду.
Частиною першою статті 130 СК України передбачено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 130 СК України така заява може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу, зокрема опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною після досягнення повноліття.
Частиною першою статті 135 СК України визначено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, за відсутності спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду запис про батька дитини провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька записуються за її вказівкою.
Системне тлумачення зазначених норм дає підстави для висновку, що факт батьківства померлого чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, може бути встановлений у порядку окремого провадження за умови внесення відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 СК України та відсутності спору про право, який потребує вирішення за правилами позовного провадження.
У постановах від 07 листопада 2018 року у справі № 336/709/18, від 14 квітня 2021 року у справі № 205/2102/19-ц та від 28 квітня 2021 року у справі
№ 520/19532/19 Верховний Суд зазначив, що існування спору про право має бути реальним, а не гіпотетичним. Суд повинен з`ясувати, між якими особами та щодо якого права виник спір. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про їх встановлення, яка за відсутності спору про право розглядається в порядку окремого провадження.
Отже, необхідність установлення юридичного факту для оформлення спадкових прав не є безумовною підставою для розгляду справи в порядку позовного провадження. Визначальним є те, чи потребує встановлення такого факту вирішення конкретного спору про належність, обсяг або здійснення суб`єктивного права.
У справі, що переглядається, ОСОБА_2 звернулася із заявою про встановлення факту батьківства ОСОБА_6 щодо ОСОБА_4 . Необхідність установлення цього факту зумовлена відсутністю документального підтвердження її походження від померлого.
Суди встановили, що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зареєстрованому шлюбі з матір`ю ОСОБА_4 , не перебував, а запис про батька внесено до актового запису про її народження відповідно до частини першої статті 135 СК України. Отже, заявник мала підстави для звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства.
Походження ОСОБА_4 від ОСОБА_6 підтверджено висновком експерта від 09 травня 2024 року № 1007-МГ, згідно з яким вірогідність його біологічного батьківства становить не менше 99,9999 %.
Як установив апеляційний суд, ОСОБА_1 не оспорювала батьківства ОСОБА_6 щодо ОСОБА_4 . Її заперечення ґрунтувалися на тому, що встановлення цього факту впливає на її майнові інтереси як дружини померлого, його спадкоємця та отримувача одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця.
Колегія суддів ураховує, що встановлення факту батьківства має юридичні наслідки, зокрема для визначення кола спадкоємців та осіб, які можуть претендувати на передбачені законом виплати. Однак наявність таких наслідків не є тотожною існуванню спору про право, який виключає розгляд заяви в порядку окремого провадження.
Предметом цієї справи є підтвердження походження дочки від померлого. Вимог з приводу спадкових справ після смерті ОСОБА_6 заявник не пред`являла. Оскаржуваними судовими рішеннями відповідні питання не вирішувалися.
За таких обставин, посилання на вплив установленого факту на майнові інтереси іншого спадкоємця не підтверджує необхідності вирішення в цій справі спору про належність або обсяг відповідних прав. Наявність інших спадкоємців та їхня заінтересованість у результаті розгляду заяви без установлення конкретного спору між ними не є достатньою підставою для застосування частини шостої статті 294 та частини четвертої статті 315 ЦПК України.
Передбачена частиною четвертою статті 294 ЦПК України участь заінтересованих осіб у справах окремого провадження забезпечує їм можливість подавати докази, заявляти клопотання та висловлювати заперечення щодо обставин, які підлягають установленню. Отже, заінтересованість особи у правових наслідках установлення юридичного факту обумовлює її участь у справі, проте не визначає безумовної необхідності її розгляду за правилами позовного провадження.
Апеляційний суд залучив ОСОБА_1 до участі у справі як заінтересовану особу та надав їй можливість реалізувати процесуальні права щодо заявленої вимоги. За результатами перевірки її доводів суд не встановив існування спору про право, вирішення якого було б необхідною умовою встановлення факту батьківства.
Висновки судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням встановлених у цій справі обставин, не суперечать висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18,
від 19 червня 2019 року у справі № 752/20365/16-ц, від 05 грудня 2019 року
у справі № 750/9847/19, від 28 квітня 2021 року у справі № 520/19532/19,
від 03 лютого 2021 року у справі № 644/9753/19, від 16 червня 2021 року
у справі № 643/6447/19, від 08 вересня 2021 року у справі № 641/5187/20,
від 26 травня 2021 року у справі № 523/19129/19, від 17 листопада 2021 року
у справі № 214/1816/20, від 22 березня 2023 року у справі № 290/289/22,
від 31 січня 2024 року у справі № 752/13549/22, на які заявник посилається у касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження. Наведені в цій постанові правові висновки підлягають застосуванню з урахуванням установлених обставин та змісту заперечень заінтересованих осіб. Більш того, у вказаних постановах Верховний Суд також наголосив на необхідності встановлення реального спору про право та недопустимості висновку про його існування на підставі припущень.
Можливість виникнення надалі спору щодо спадкового майна або належних заінтересованим особам виплат не змінює предмета цієї справи. У разі виникнення такого спору його учасники не позбавлені права звернутися за судовим захистом у встановленому законом порядку.
Таким чином, за встановлених у цій справі обставин суди дійшли обґрунтованого висновку про можливість розгляду заяви про встановлення факту батьківства в порядку окремого провадження. Доводи касаційної скарги не підтверджують наявності спору про право, який зумовлював би залишення заяви без розгляду, та не спростовують правильності застосування судом відповідних норм права.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Щодо судових витрат
Оскільки в задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, немає.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лихачов Роман Борисович, залишити без задоволення.
Рішення Люботинського міського суду Харківської області від 26 червня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 31 липня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
О. М. Ситнік
І. М. Фаловська
Оригінал: reyestr.court.gov.ua