Постанова від 01 листопада 2026 р. у справі №909/543/26 — Західний апеляційний господарський суд

Суд: Західний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: щодо усунення порушення прав власника

Дата: 01 листопада 2026 р.

Справа: №909/543/26

Суддя: Зварич Оксана Володимирівна

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 рокум. ЛьвівСправа № 909/543/26

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий – суддя О.В. Зварич

судді Р.В. Міліціанов

І.Ю. Панова,

секретар судового засідання Р.А. Пишна,

розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Івано-Франківської обласної прокуратури за № 15-571ВИХ-26 від 04.08.2026 (вх. № 01-05/2634/26 від 07.08.2026)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.07.2026 (суддя О.В.Малєєва; повне рішення складено 23.07.2026)

у справі № 909/543/26

за позовом: Керівника Надвірнянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації

до відповідача: Пасічнянської сільської ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (надалі ДП "Ліси України")

про скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 6,6465 га з кадастровим номером 2624082100:01:012:0005, скасування державної реєстрації права власності відповідача на цю земельну ділянку, витребування у власність держави в особі Івано-Франківської ОДА земельної ділянки площею 1,6 га,

за участю:

від прокуратури: Винницька Л.М. (посвідчення № 068714 від 01.03.2023);

від позивача (в режимі відеоконференції): Ігнатенко О.Ю. (самопредставництво юридичної особи);

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та позиції учасників справи

29.04.2026 керівник Надвірнянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог за вих. №55-1792ВИХ-26 від 02.07.2026) до Пасічнянської сільської ради про скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 6,6465 га з кадастровим номером 2624082100:01:012:0005, скасування державної реєстрації права власності відповідача на цю земельну ділянку, витребування у власність держави в особі Івано-Франківської ОДА земельної ділянки площею 1,6 га.

У позовній заяві прокурор зазначає, що земельна ділянка комунальної власності сільськогосподарського призначення Пасічнянської сільської ради (кадастровий номер 2624082100:01:012:0005) площею 6,6465 га частково сформована за рахунок земель лісогосподарського призначення та накладається на землі державного лісового фонду, який закріплений за Івано-Франківським надлісництвом Карпатського лісового офісу, а саме квартал 19 виділ 6, 7, 11, 12 Хрипелівського лісництва. Орієнтовна площа накладки становить 1,6 га.

Прокурор вказує, що погодження на зміну цільового призначення, добровільну відмову чи згоду на вилучення або відведення вищезазначеної земельної ділянки у комунальну власність постійним лісокористувачем не надавалось.

У позові прокуратура покликається на статтю 387 Цивільного кодексу України та зазначає, що належним способом захисту відповідає вимога про витребування земельної ділянки з чужого володіння в порядку віндикації, скасування державної реєстрації в земельному кадастрі та реєстрі речових прав.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 04.05.2026 у цій справі залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України".

Третя особа подала через підсистему «Електронний суд» письмові пояснення від 11.05.2026, в яких підтримала позовні вимоги прокуратури. Зокрема зазначає, що земельна ділянка з кадастровим номером 2624082100:01:012:0005 частково сформована в результаті інвентаризації за рахунок земель державної власності лісогосподарського призначення, що перебувають у постійному користуванні ДП «Ліси України» та використовується для ведення лісового господарства. Вказує, що саме Івано-Франківська обласна державна адміністрація є розпорядником земель лісогосподарського призначення. Погодження на зміну цільового призначення, добровільну відмову від права користування чи згоду на вилучення або відведення земельної ділянки у комунальну власність ДП «Ліси України» не надавалось.

Позивач подав через підсистему «Електронний суд» додаткові пояснення від 08.06.2026, в яких зокрема зазначив, що частина спірної земельної ділянки з кадастровим номером 2624082100:01:012:0005 належить до земель лісогосподарського призначення та перебуває в постійному користуванні ДП «Ліси України». Ця орієнтовна частина площі 1,6 га вважається державною власністю. Стверджує, що Івано-Франківська обласна державна адміністрація, як розпорядник спірної частини земельної ділянки з кадастровим номером 2624082100:01:012:0005, не приймала рішення щодо її вилучення із постійного користування державного лісогосподарського підприємства та зміни її цільового призначення. З урахуванням наведеного просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 13.07.2026 у справі №909/543/26 частково задоволено позов.

Витребувано у власність держави в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації із незаконного володіння Пасічнянської сільської ради земельну ділянку площею 1,6 га, яка є частиною земельної ділянки із кадастровим номером 2624082100:01:012:0005 площею 6,6465 га в координатних межах та конфігурації накладення на землі лісового фонду згідно з координатами поворотних точок, зазначених у резолютивній частині судового рішення.

Відмовлено у позові в частині скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 2624082100:01:012:0005 площею 6,6465 га, категорія земель – землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення – 16.00 Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) та скасування державної реєстрації права власності Пасічнянської сільської ради в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку площею 6,6465 га з кадастровим номером 2624082100:01:012:0005 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2374961526240, номер відомостей про речове право 42284596, дата державної реєстрації 27.05.2021).

Стягнуто з Пасічнянської сільської ради на користь Івано-Франківської обласної прокуратури 2662,40 грн судового збору.

В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що на території Хрипелівського лісництва, зокрема в межах кварталу 19 виділ 6, 7, 11, 12, з 1996 року на підставі розпорядження Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 05.04.1996 № 238 землі лісового фонду перебували у постійному користуванні державного лісогосподарського підприємства, правонаступником якого є Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України".

Водночас, технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель, на підставі якої 29.11.2019 сформовано та зареєстровано в Державному земельному кадастрі спірну земельну ділянку як землі сільськогосподарського призначення (землі запасу), розроблена без залучення державного лісогосподарського підприємства як постійного користувача відповідної території до погодження цих робіт та без прийняття уповноваженим органом — Івано-Франківською ОДА — рішення про надання згоди на вилучення відповідної частини земель лісового фонду з постійного користування або про зміну їх цільового призначення.

З урахуванням наведеного місцевий господарський суд прийшов до висновку, що включення частини земель державного лісового фонду площею 1,6 га до складу земельної ділянки та подальша її державна реєстрація як земель сільськогосподарського призначення відбулися з порушенням встановленого законом порядку зміни цільового призначення та вилучення земель лісогосподарського призначення, тобто без достатньої правової підстави.

В рішенні зазначено, що згідно з наказом Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 08.12.2020 № 37-ОТГ Земельна ділянка (у складі якої перебуває встановлена судом частина площею 1,6 га земель лісового фонду) в повному обсязі передана у комунальну власність Пасічнянської сільської ради, а 27.05.2021 право комунальної власності на неї зареєстровано за відповідачем. Оскільки станом на момент такої передачі відповідна частина ділянки, з огляду на відсутність рішення про вилучення її з постійного користування, добровільну відмову від такого користування чи зміну цільового призначення, продовжувала залишатися об`єктом права державної власності, її передача у комунальну власність відповідача здійснена особою, яка не мала права нею розпоряджатися.

За таких обставин суд дійшов висновку, що право державної власності на землі лісового фонду в межах встановленої судом частини спірної земельної ділянки площею 1,6 га порушене внаслідок її незаконного вибуття зі складу земель державної власності та державної реєстрації права комунальної власності на неї за Пасічнянською сільською радою, яка з моменту такої реєстрації (27.05.2021) є фактичним володільцем цієї частини земель без належної правової підстави.

Місцевий господарський суд констатував, що оскільки Івано-Франківська ОДА як орган, уповноважений розпоряджатися спірними землями, не приймала рішення про добровільну відмову від права постійного користування, надання згоди на вилучення чи зміну цільового призначення відповідної частини земель лісового фонду, спірна частина земельної ділянки вибула з володіння держави поза волею уповноваженого органу, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України є самостійною підставою для витребування майна у власника, у тому числі й від добросовісного набувача.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до висновку, що вимога про витребування у власність держави в особі Івано-Франківської ОДА із незаконного володіння Пасічнянської сільської ради земельної ділянки площею 1,6 га, яка є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 2624082100:01:012:0005, у визначених координатних межах, ґрунтується на законі, підтверджена належними, допустимими і достатніми доказами та належить до задоволення.

З огляду на задоволення вимоги про витребування спірної частини земельної ділянки суд зазначив, що вимога про скасування державної реєстрації права власності відповідача на всю земельну ділянку є неналежним та неефективним способом захисту, оскільки її окреме задоволення не приведе до додаткового відновлення порушеного права.

Також суд зазначив, що вимога про скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 6,6465 га у Державному земельному кадастрі в цілому є неналежним і непропорційним способом захисту, який суперечить меті та унеможливлює виконання рішення в частині задоволеної вимоги про витребування частини цієї ж ділянки.

З урахуванням наведеного місцевий господарський суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.07.2026 у справі № 909/543/26 скасувати в частині відмовлених позовних вимог та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Скаржник зазначає, що незважаючи на належне встановлення фактичних обставин справи судом першої інстанції безпідставно відхилено позовні вимоги прокурора щодо скасування державної реєстрації як самої земельної ділянки, так і речових прав на неї.

В апеляційній скарзі апелянт вказує на те, що вимога про скасування за Пасічнянською сільською радою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку та скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки є ефективним способом захисту, оскільки спрямована на скасування реєстрації прав відповідача на земельну ділянку лісогосподарського призначення в їх межах, які в силу імперативної законодавчої заборони не можуть перебувати у комунальній власності.

Апелянт вважає, що на підставі рішення суду про скасування державної реєстрації належний власник (позивач) матиме змогу оформити право на земельну ділянку у своїх межах, площі та цільовому призначенні.

В апеляційній скарзі прокурор покликається на правові висновки Великої Палати Верховного Суду від 03.09.2025 у справі № 911/906/23.

Скаржник зазначає, що у справі, яка переглядається, виконання рішення суду лише щодо витребування земельної ділянки площею 1,6 га є неможливим без поділу іншої сформованої ділянки. Апелянт вважає, що судове рішення не відповідає принципам ефективності та процесуальної економії.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Третя особа подала через підсистему «Електронний суд» письмові пояснення від 02.09.2026 (вх. № 01-04/7341/26 від 02.09.2026), в яких просить апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення місцевого господарського суду в частині відмовлених позовних вимог та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Зокрема зазначає, що земельна ділянка з кадастровим номером 2624082100:01:012:0005 частково сформована в результаті інвентаризації за рахунок земель державної власності лісогосподарського призначення, що перебувають у постійному користуванні ДП «Ліси України» та використовується для ведення лісового господарства.

Вказує на те, що погодження щодо зміну цільового призначення, добровільну відмову від права користування чи згоду на вилучення або відведення зазначеної земельної ділянки у комунальну власність ДП «Ліси України» не надавалось. Жодних належних документів, які б підтверджували законне вилучення відповідної частини земель лісогосподарського призначення з постійного користування ДП «Ліси України» підприємству не відомо. Також зазначає, що відсутні передбачені законом правові підстави, які б свідчили про законну зміну цільового призначення відповідної частини земель. Вказує, що державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 2624082100:01:012:0005 не повинна створювати правових наслідків щодо частини земель лісогосподарського призначення, яка фактично увійшла до її складу.Третя особа погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки є належним та ефективним способом захисту порушеного права.

Позивач подав через підсистему «Електронний суд» додаткові пояснення віл 02.09.2026 (вх. № 01-04/7357/26 від 02.09.2026), в яких просить апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення місцевого господарського суду в частині відмовлених позовних вимог та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Зокрема зазначає, що частина спірної земельної ділянки орієнтовною площею 1,6 га з кадастровим номером 2624082100:01:012:0005 належить до земель лісогосподарського призначення, перебуває в постійному користуванні ДП «Ліси України» та вважається державною власністю. Івано-Франківська обласна державна адміністрація як розпорядник спірної частини земельної ділянки з кадастровим номером 2624082100:01:012:0005 не приймала рішення щодо її вилучення із постійного користування державного лісогосподарського підприємства та зміни її цільового призначення.

У судовому засіданні прокурор та представник позивача підтримали доводи, зазначені в апеляційній скарзі.

Відповідач та третя особа не забезпечили участі представників у судове засідання, про причини неявки не повідомили.

З`ясовуючи обставини про ознайомлення відповідача та третьої особи з датою, часом та місцем розгляду справи № 909/543/26, суд встановив таке.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 19.10.2026 відкладено розгляд справи № 909/543/26 на 02.11.2026 о 10 год 00 хв.

19.10.2026 вказана ухвала доставлена до електронних кабінетів відповідача та третьої особи в підсистемі ЄСІКС "Електронний суд", що підтверджується довідками відповідального працівника суду.

Отже, суд вчинив необхідні дії щодо належного повідомлення відповідача та третьої особи про дату, час і місце розгляду справи № 909/543/26.

Також суд враховує те, що участь у судовому засіданні не визнавалась судом обов`язковою, тому відповідно до положень ч.12 ст. 270 ГПК України відсутність відповідача та третьої особи не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги Івано-Франківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.07.2026 у справі № .909/543/26.

Обставини справи

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-2608754722019 від 29.11.2019, наданого на заяву (запит) Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 28.11.2019, ЗВ-9709543422019, земельна ділянка з кадастровим номером 2624082100:01:012:0005 площею 6,6465 га розташована в Івано-Франківській області, Надвірнянський район, за межами н.п. Зеленської сільської ради.

У розділі «Інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки» зазначено: «Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель, 27.03.2019; ЛРВ ДП ЦДЗК ЛМР виробничий відділ, ОСОБА_1 ».

Також із вказаного витягу вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 2624082100:01:012:0005 належить до категорії земель сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням "16.00 Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам)"; дата державної реєстрації земельної ділянки – 29.11.2019.

У кадастровому плані земельної ділянки, наведеному у витязі, межа "Б–А" позначена як суміжна з ДП "Івано-Франківське лісове господарство".

Згідно з наказом Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 08.12.2020 № 37-ОТГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" та відповідним актом приймання-передачі від 08.12.2020 у комунальну власність Пасічнянської сільської ради передано 1284,1564 га земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованих за межами населених пунктів Пасічнянської сільської територіальної громади, у тому числі за порядковим номером 34 додатка до акта — земельну ділянку з кадастровим номером 2624082100:01:012:0005 площею 6,6465 га.

27.05.2021 на підставі наведених наказу та акта проведено державну реєстрацію права власності за Пасічнянською сільською радою на земельну ділянку з кадастровим номером 2624082100:01:012:0005 площею 6,6465 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2374961526240, номер відомостей про речове право 42284596, державний реєстратор Боднарук Любов Миколаївна, Надвірнянська районна державна адміністрація), що підтверджується інформаційною довідкою № 458039451 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованою 23.12.2025.

За розпорядженням Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 05.04.1996 № 238 "Про надання в постійне користування земель лісового фонду" державним лісогосподарським підприємствам, зокрема правопопереднику Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на території Надвірнянського району, надано у постійне користування землі лісового фонду загальною площею 54999 га.

Матеріалами лісовпорядкування — планшетом № 1 лісовпорядкування 2008 року (масштаб 1:10000, складений на основі матеріалів лісовпорядкування 1952– 1957 років та аерофотознімання 1996 року) та протоколом другої технічної наради за підсумками польових лісовпорядних робіт від 30.11.2008 — підтверджується, що загальна площа лісогосподарського підприємства (на той час — ДП "Надвірнянське лісове господарство") становила 44921 га, з яких Пасічнянське лісництво (квартали 16, 19– 22, 24– 59) розташоване в межах території, віднесеної до Пасічнянської сільської ради.

Відповідно до розпорядження Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 17.05.2017 № 264 державному підприємству «Івано-Франківське лісове господарство» надано дозвіл на розроблення технічних документацій із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) лісогосподарського призначення державної власності площею 4675 га за межами населеного пункту с. Зелена Надвірнянського району (Хрипелівське лісництво).

Прокурор у поданому позові зазначає, що технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2624082100:01:012:0006 площею 700.409 га розроблено у 2021 році сертифікованим інженером - землевпорядником Стефінко Д.Д. із урахуванням серед іншого, розпорядження Івано-Франківської обласної державної адміністрації № 238 від 05.04.1996 «Про надання в постійне користування земель лісового фонду» та Планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування.

Відповідно до вказаної технічної документації та викопіювання з Планово- картографічних матеріалів лісовпорядкування ДП «Ліси України» частина спірної земельної ділянки із кадастровими номерами 2624082100:01:012:0005 не включена до земель лісогосподарського призначення державної власності у зв`язку з їх включенням до Державного земельного кадастру ще у 2019 році як землі сільськогосподарського призначення, тобто до моменту проведення інвентаризації земель державної власності лісогосподарського призначення.

Правонаступництво Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" щодо прав на землі державного лісового фонду підтверджується: наказом Державного комітету лісового господарства України від 03.04.2006 № 79 про перейменування Надвірнянського державного лісогосподарського підприємства у Державне підприємство "Надвірнянське лісове господарство"; наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 26.10.2022 № 804 про створення Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"; наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 28.10.2022 № 923 про припинення Державного підприємства "Надвірнянське лісове господарство" шляхом реорганізації (приєднання) до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» з визначенням останнього правонаступником прав та обов`язків; наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 11.01.2023 №108 про затвердження передавального акта; наказами Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" від 26.12.2022 № 117 про створення філій підприємства (у тому числі філії"Надвірнянське лісове господарство" та філії "Івано-Франківське лісове господарство") та від 28.12.2022 № 136 про затвердження Положення про філію "Надвірнянське лісове господарство".

Також до позову додано копію наказу Держлісагентства від 18.10.2024 № 1867 про припинення філії «Івано-Франківське лісове господарство» ДП «Ліси України» та прийняття на облік філії «Карпатський лісовий офіс» активів та пасивів, отриманих від філії «Івано-Франківське лісове господарство» згідно із затвердженим передавальним актом.

Надвірнянська окружна прокуратура звернулася до Івано-Франківської обласної державної адміністрації із листом № 55-2748ВИХ-25 від 26.12.2025, в якому прокуратура просила надати інформацію про те, чи надавалась Івано-Франківською обласною державною адміністрацією добровільна відмова, згода на вилучення, припинення права постійного користування філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України», відведення або зміну цільового призначення у комунальну власність або будь-яким фізичним чи юридичним особам земельної ділянки з кадастровим номером 2624082100:01:012:0005.

У відповідь на вказаний лист Івано-Франківська обласна державна адміністрація надала лист від 26.01.2026, в якому вказала, що Івано-Франківська обласна державна адміністрація не приймала рішень із питань, зазначених у листі прокуратури. Також у листі зазначено, що Івано-Франківська обласна державна адміністрація не заперечує щодо звернення прокуратури до суду з відповідним позовом в інтересах держави.

Надвірнянська окружна прокуратура звернулася до філії «Карпатський лісовий офіс» із листом № 55-2632ВИХ-25 від 15.12.2025 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2624082100:01:012:0005.

На вказаний запит (лист) Надвірнянської окружної прокуратури філія "Карпатський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" у відповіді від 22.12.2025 зазначила, що земельна ділянка з кадастровим номером 2624082100:01:012:0005 частково розташована у межах земель державного лісового фонду, закріплені за Івано-Франківським надлісництвом Карпатського лісового офісу, а саме квартал 19 виділ 6, 11, 12 Хрипелівського лісництва.

Надвірнянська окружна прокуратура звернулася до філії «Карпатський лісовий офіс» із листом № 55-379ВИХ-26 від 12.02.2026 щодо орієнтовної площі накладки на землі лісового фонду зокрема щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2624082100:01:012:0005.

На вказаний запит (лист) Надвірнянської окружної прокуратури філія "Карпатський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" у відповіді від 20.02.2026 зазначила, що земельна ділянка з кадастровим номером 2624082100:01:012:0005 має ознаки накладання на землі лісогосподарського призначення, а саме на територію кварталу 19 виділ 6, 7, 11, 12 Хрипелівського лісництва; орієнтовна площа накладки становить 1,6 га.

Площу та конфігурацію накладення (координати поворотних точок трьох ділянок накладення № 1, № 2, № 3 площами відповідно 0,4400 га, 0,6619 га та 0,5000 га, що в сукупності становить 1,6019 га, або орієнтовно 1,6 га) визначено у картографічній схемі (викопіюванні), складеній інженером-землевпорядником Т.Л. Харабаруком (ПП "Карпати Геокадастр", ідентифікаційний код 44565197).

Вищевказані обставини стали підставою для звернення прокурора у цій справі з позовом до суду.

Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Зважаючи на те, що апелянт оскаржує рішення місцевого господарського суду в частині відмовлених позовних вимог, суд апеляційної інстанції надає правову оцінку спірним правовідносинам в межах вимог апеляційної скарги.

Місцевий господарський суд за наслідками розгляду справи дійшов висновку, що право державної власності на землі лісового фонду в межах встановленої судом частини спірної земельної ділянки площею 1,6 га порушене внаслідок її незаконного вибуття зі складу земель державної власності та державної реєстрації права комунальної власності на неї за Пасічнянською сільською радою, яка з моменту такої реєстрації (27.05.2021) є фактичним володільцем цієї частини земель без належної правової підстави.

Суд першої інстанції констатував, що оскільки Івано-Франківська ОДА як орган, уповноважений розпоряджатися спірними землями, не приймала рішення про добровільну відмову від права постійного користування, надання згоди на вилучення чи зміну цільового призначення відповідної частини земель лісового фонду, спірна частина земельної ділянки вибула з володіння держави поза волею уповноваженого органу, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України є самостійною підставою для витребування майна у власника, у тому числі й від добросовісного набувача.

За таких обставин місцевий господарський суд прийшов до висновку, що вимога про витребування у власність держави в особі Івано-Франківської ОДА із незаконного володіння Пасічнянської сільської ради земельної ділянки площею 1,6 га, яка є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 2624082100:01:012:0005, у визначених координатних межах, ґрунтується на законі, підтверджена належними, допустимими і достатніми доказами та належить до задоволення.

Разом з тим, з огляду на задоволення вимоги про витребування спірної частини земельної ділянки суд зазначив, що вимога про скасування державної реєстрації права власності відповідача на всю земельну ділянку є неналежним та неефективним способом захисту, оскільки її окреме задоволення не приведе до додаткового відновлення порушеного права.

Також суд зазначив, що вимога про скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 6,6465 га у Державному земельному кадастрі в цілому є неналежним і непропорційним способом захисту, який суперечить меті та унеможливлює виконання рішення в частині задоволеної вимоги про витребування частини цієї ж ділянки.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги прокурора, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до частини 1, 2 статті 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

За змістом статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під захистом права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Суб`єктивні цивільні права та інтереси особи захищаються в порядку, передбаченому законом, за допомогою застосування, зокрема, способів захисту.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити, які приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і на захист яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є правомірним та ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Застосований судом спосіб захисту має бути правомірним - таким, що відповідає правовій природі відносин, що виникли між сторонами спору, тобто відповідати праву; тоді як ефективність характеризує спосіб захисту відповідно до критерію його дієвості у відновленні порушеного права та інтересу.

У відповідності до усталеної судової практики Верховного Суду рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідними для ефективного відновлення порушеного права (вказана правова позиція висвітлена зокрема у постанові Верховного Суду від 13.05.2026 у справі № 911/2692/24).

У позові прокуратура покликається на статтю 387 Цивільного кодексу України та зазначає, що належним способом захисту відповідає вимога про витребування земельної ділянки з чужого володіння в порядку віндикації, скасування державної реєстрації в земельному кадастрі та реєстрі речових прав.

Як було вказано вище, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що вимога про витребування у власність держави в особі Івано-Франківської ОДА із незаконного володіння Пасічнянської сільської ради земельної ділянки площею 1,6 га, яка є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 2624082100:01:012:0005, у визначених координатних межах належить до задоволення.

Зважаючи на предмет спору, правові підстави позову та враховуючи усталену судову практику Верховного Суду щодо віндикаційного позову, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимога про скасування державної реєстрації права власності відповідача на всю земельну ділянку є неналежним та неефективним способом захисту права.

Крім того, необхідно звернути увагу на наступне.

Згідно із частиною 1 статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

У відповідності до частини 1, 4 статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

За приписами частини 9 статті 79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Згідно із частиною 13 статті 79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі, зокрема скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.

У рішенні суд першої інстанції правильно зазначив, що одночасне задоволення вимоги про скасування реєстрації всієї земельної ділянки, що виключає її з кадастру як об`єкт цивільних прав, і вимоги про витребування частини цієї ж ділянки, можливе лише щодо існуючого індивідуально визначеного об`єкта, є юридично несумісним та унеможливлює фактичне виконання судового рішення в частині витребування майна.

Також суд встановив, що накладення на землі державного лісового фонду підтверджено належними доказами лише щодо частини спірної земельної ділянки площею 1,6 га з її загальної площі 6,6465 га, тоді як щодо решти площі (5,0465 га) порушення прав держави не підтверджено. За таких обставин скасування державної реєстрації земельної ділянки в повному обсязі є непропорційним встановленому порушенню способом захисту, що виходить за межі доведених обставин справи.

Враховуючи встановлені у цій справі обставини, зважаючи на предмет позовних вимог та вищенаведені положення закону, колегія суддів вважає обґрунтованим та таким, що не спростований скаржником, висновок місцевого господарського суду про те, що вимога про скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 6,6465 га у Державному земельному кадастрі в цілому є неналежним і непропорційним способом захисту, який суперечить меті та унеможливлює виконання рішення в частині задоволеної вимоги про витребування частини цієї ж ділянки.

Суд правомірно частково задовольнив позов та витребував у власність держави в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації із незаконного володіння Пасічнянської сільської ради земельну ділянку площею 1,6 га, яка є частиною земельної ділянки із кадастровим номером 2624082100:01:012:0005 площею 6,6465 га в координатних межах та конфігурації накладення на землі лісового фонду згідно з координатами поворотних точок, зазначених у резолютивній частині судового рішення.

За наслідками апеляційного перегляду суд апеляційної інстанції констатує, що доводи апелянта не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують висновків, наведених в рішенні Господарського суду Івано-Франківської області від 13.07.2026 у справі №909/543/26.

З приводу покликання скаржника на правові висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 03.09.2025, справа № 911/906/23, колегія суддів зазначає, що предмет і підстави позову у справі № 911/906/23 не є подібними до предмета і підстав позову у справі №909/543/26, яка є предметом апеляційного перегляду. Тому згадана постанова не є релевантною до спірних правовідносин між сторонами даної справи.

Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із частиною 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевказане, судова колегія констатує, що суд першої інстанції правильно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, ухвалив законне, обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду в оскаржуваній частині – без змін.

Судові витрати

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст. ст. 86, 197, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд –

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Івано-Франківської обласної прокуратури за № 15-571ВИХ-26 від 04.08.2026 (вх. № 01-05/2634/26 від 07.08.2026) залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.07.2026 у справі №909/543/26 залишити без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

Справу повернути в Господарський суд Івано-Франківської області.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддя О.В. Зварич

Суддя Р.В. Міліціанов

Суддя І.Ю. Панова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua