Постанова від 04 листопада 2026 р. у справі №697/2739/26 — Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Суд: Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил використання об'єктів тваринного світу

Дата: 04 листопада 2026 р.

Справа: №697/2739/26

Суддя: Деревенський І. І.

Справа № 697/2739/26

№ пров. 3/697/928/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2026 року м. Канів

Суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області Деревенський І.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – невідомий, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

за ч. 4 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі –КУпАП), -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЧК №004238 від 30.09.2026,- 30.09.2026 о 20 год. 00 хв. під час проведення рибоохоронної роботи на р. Дніпро, поблизу Канівської ГЕС, було виявленого громадянина ОСОБА_1 , який здійснював вилов риби з берега на спінінг оснащений потрійним гачком без штучної та живої принади, методом багріння, при цьому виловив свіжу рибу виду «Карась» в кількості 1 шт., загальною вагою 500 г., чим порушив підпункт 1, пункту 2 розділу 4 Правил любительського рибальства. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 4 ст. 85 КУпАП.

ОСОБА_1 роз`яснено зміст ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, права зрозуміло.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, не визнав. Пояснив суду, що він дійсно 30.09.2026 близько 20-00 год. рибалив на Дніпрі на воблер та випадково зловив одного карася. Зазанчив, що в протоколі він зауважив про те, що рибу було виловлено в законом передбачений спосіб, тобото спортивним ловом на воблер, проте інспектором рибохорони було все одно складено протокол про адміністратине правопорушення.

Суд дослідив такі докази:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЧК №004238 від 30.09.2026, в якому викладені обставини вчинення і фіксації правопорушення, та який містить підпис ОСОБА_1 та його письмові пояснення про те, що він «випадково витягнув карася на воблер з потрійним гачком».

- опис-оцінку знарядь лову, іншого рибальського майна, плаваючих та інших транспортних засобів, вилучених у провопорушника відповідно до якого у правопорушника ОСОБА_1 згідно протоколу серії ЧК №004298 від 30.09.2026 про порушення правил рибальства та охорони рибних запасів, складений інспектором рибоохоронного патруля, вилучено заборонене знарядя лову – потрійний гачок без штучної та живої принади.

Дослідивши матеріали справи, суддя прийшов до таких висновків.

Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною ч. 4 ст. 85 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову).

Відповідно до п. п. 2 п. 1 розділу IV Правил любительського рибальства, затверджених Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства від 19.09.2022 року № 700, забороняється добування (вилов) способом багріння.

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 здійснював вилов риби методом багріння, використовуючи спінінг оснащений потрійним гачком без штучної та живої принади.

Однак, відповідно до п. 1 Розділу IV «Правил любительського рибальства», затверджених Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.09.2022 № 700 (далі Правила), любительське рибальство дозволяється здійснювати вудками всіх видів із загальною кількістю гачків не більше семи на одного рибалку та спінінгом зі штучною принадою.

Підпунктом 1 пункту 2 Розділу IV Правил забороняється добування (вилов) водних біоресурсів способом багріння. Відповідно до ч.3 ст.1 розділу I зазначених Правил багріння - це спосіб добування (вилову) водних біоресурсів із застосуванням гачкових знарядь лову, шляхом захоплення (утримання) водних біоресурсів гачком за будь-які частини тіла окрім ротової порожнини.

З матеріалів справи, зокрема з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЧК №004238 від 30.09.2026, зокрема з письмових пояснень вбачається.ю що ОСОБА_1 виловив рибу на воблер.

Суд зауважує, що спінінгова ловля передбачає використання штучних принад (воблерів, блешень, силіконових принад), які конструктивно оснащуються гачками, в тому числі трійниками. Використання такої снасті саме по собі є дозволеним видом любительського рибальства і не може автоматично свідчити про умисел на здійснення багріння.

Обов`язковою ознакою способу «багріння» є специфічний характер дій рибалки (різкі, амплітудні ривки). Застосування такого методу може підтверджуватись візуальним спостереженням, відеофіксацією та/або наслідками у вигляді виловленої риби з характерними пошкодженнями тіла (зачеплення не за ротову порожнину).

В матеріалах справи відсутні достатні докази, які б підтверджували факт застосування ОСОБА_1 саме забороненого методу «багріння». До протоколу не долучено матеріалів відеофіксації або пояснень свідків, які б зафіксували характерні для багріння рухи (смикання) особою, яка притягається до відповідальності. Сама по собі штучна принада з трійником не відноситься до заборонених знарядь лову, а є елементом дозволеного знаряддя спінінга. Відсутні докази того, що вилучений трійник за своїм характеристиками відноситься виключно до знарядь багріння.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Тобто, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

За приписами ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до Рішення КСУ від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 відповідальність за вчинення адміністративних правопорушень та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі і закріпленій у ст. 62 Конституції України презумпції невинності.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, не знайшов свого підтвердження належними та допустимими доказами під час судового розгляду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, провадження у справі підлягає закриттю.

Вирішуючи питання про долю вилученого майна, суд враховує, що конфіскація предмета є видом адміністративного стягнення (ст. 29 КУпАП), яке може бути застосоване виключно у разі визнання особи винною.

Оскільки провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення, підстави для застосування конфіскації відсутні. Вилучений згідно з приймальним актом №484 від 06.10.2026 потрічний гачок без штучної та живої принади не є предметом, вилученим з цивільного обігу, а тому підлягає поверненню власнику.

На підставі викладеного, керуючись ст. 62 Конституції України, п.1 ст.247 , п.3 ч.1 ст.284, ст. 294 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі №697/2739/26 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 85 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , - закрити за п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Вилучений згідно з приймальним актом № 484 від 06.10.2026 потрійний гачок без штучної та живої принади повернути ОСОБА_1 .

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Канівський міськрайонний суд Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня винесення постанови.

Суддя Канівського

міськрайонного суду І. І. Деревенський

Оригінал: reyestr.court.gov.ua