Рішення від 08 листопада 2026 р. у справі №692/1404/26 — Драбівський районний суд Черкаської області

Справа № 692/1404/26

Провадження № 2/692/1055/26

09.11.26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року Драбівський районний суд Черкаської області в складі: головуючого судді – Чепурного О.П., при секретарі – Медведенко С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Драбів цивільну справу в порядку спрощеного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги мотивує тим, що 26.09.2025 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 26.09.2025-100002206. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит в розмірі 20900,00 грн., дата надання/видачі кредиту – 26.09.2025, строк на який надається кредит – 6 днів з дати його надання, дата повернення (виплати) кредиту – 25.03.2026, продовження строку виплати кредиту не передбачена. Договором передбачена комісія з надання кредиту в розмірі 20% від суми кредиту та дорівнює 2200,00 грн. Процентна ставка становить 1% за один день користування кредитом.

10.10.2025 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено додатковий договір за яким сторони збільшили суму кредиту, яка з дати укладання становить 16500,00 грн., також передбачена комісія за надання та обслуговування кредиту.

30.11.2025 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено додатковий договір за яким сторони збільшили суму кредиту, яка з дати укладання становить 18900,00 грн., також передбачена комісія за надання та обслуговування кредиту.

29.12.2025 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено додатковий договір за яким сторони збільшили суму кредиту, яка з дати укладання становить 20900,00 грн., також передбачена комісія за надання та обслуговування кредиту.

Позивач свої зобов`язання перед відповідачем виконав у повному обсязі перерахувавши на рахунок споживача кредитні кошти.

Відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, внаслідок чого станом на дату подання позову утворилась заборгованість у розмірі 37155,00 грн., яка складається з заборгованості по тілу кредиту в сумі 15557,54 грн., процентів в сумі 14029,56 грн., та відсотків нарахованих по ст. 625 ЦК України в розмірі 7567,90 грн.

Розгляд вказаної справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження на підставі ухвали Драбівського районного суду від 04.09.2026 року.

Ухвалою суду відповідачу був наданий строк для подання заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також строк для подання відзиву на позов. Відповідач відзив суду не подав.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цього Кодексу.

Відповідно до копії пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) (кредитної лінії) укладеної 26.09.2025 року позивач запропонував відповідачу укласти електронний кредитний договір, який складається з електронних документів, які розміщені на сайті кредитодавця. Згідно п. 3.1 за цим договором кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію. Кредитодавець надає кредит на умовах, що встановлені в заявці, шляхом перерахування на рахунок споживача

Згідно копії заявки, яка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору, відповідно до умов кредитного договору №26.09.2025-100002206 від 26.09.2025 позичальнику надається кредит в сумі 11000,00 грн., строк на який надається кредит 181 днів з дати його надання. Дата повернення кредиту – 25.03.2026. Процента ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за один день користування кредитом. Денна процентна ставка становить 0,89% (п.10). Згідно п. 7 передбачена комісія пов`язана з наданням кредиту – 2200,00 грн. та комісія за обслуговування кредиту. Розмір процентів становить 365% річних. Також додано відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №26.09.2025-100002206 від 26.09.2025 (кредитної лінії). Відповідач підтвердив, що однозначно та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору. Дана заявка підписана одноразовим ідентифікатором Е593.

В подальшому, між позивачем та відповідачкою були укладені додаткові угоди за якими сторони домовились збільшити суму наданого кредиту, а саме 10.10.2025 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено додатковий договір за яким сторони збільшили суму кредиту, яка з дати укладання становить 16500,00 грн., також передбачена комісія за надання та обслуговування кредиту.

30.11.2025 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено додатковий договір за яким сторони збільшили суму кредиту, яка з дати укладання становить 18900,00 грн., також передбачена комісія за надання та обслуговування кредиту.

29.12.2025 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено додатковий договір за яким сторони збільшили суму кредиту, яка з дати укладання становить 20900,00 грн., також передбачена комісія за надання та обслуговування кредиту.

Дані додаткові угоди підписані одноразовими ідентифікаторами.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання, як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Частиною 1 ст.628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у строк і в порядку, що встановлені договором.

Ч. 2 ст. 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно з ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Враховуючи викладене, суд вважає укладеним кредитний договір, який підписаний позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора.

Відповідно до розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №26.09.2025-100002206 від 26.09.2025, заборгованість відповідача станом на 20.08.2026 складає 37155,00 грн., яка складається з заборгованості по тілу кредиту в сумі 15557,54 грн., процентів в сумі 14029,56 грн., та відсотків нарахованих по ст. 625 ЦК України в розмірі 7567,90 грн.

Перерахування коштів відповідачу за договором кредиту підтверджується листами ТОВ «Універсальні платіжні рішення» на адресу ТОВ «Споживчий центр» відповідно до яких зазначено, що між підприємствами укладено договір про переказ коштів ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024, було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 26.09.2025 17:43:34 на суму 11000,00 (одинадцять тисяч гривень 00 копійок) грн., номер картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua – 874823546, призначення платежу: Видача за договором кредиту №26.09.2025-100002206; 30.11.2025 16:30:55 на суму 2400,00 (дві тисячі чотириста гривень 00 копійок) грн., номер картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua – 935082484, призначення платежу: видача Траншу за додатковим договором до кредитного договору №26.09.2025-100002206-2 до кредитного договору №26.09.2025-100002206. А також підтверджується листами ТОВ «ФК «Контрактовий дім» про перерахування 10.10.2025 року суми 5500,00 грн. та 29.12.2025 року на суму 2000,00 грн.

Всього позичальнику було надано кредит на загальну суму 20900,00 грн.

Проценти по кредиту нараховані за період з 26.09.2025 року по 25.03.2026 року відповідно до умов кредитного договору, а тому підлягають стягнення з відповідача.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 7567,90 грн. за процентами річних нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України, суд зазначає наступне.

Позивач, обґрунтовуючи право на нарахування та стягнення процентів річних, посилається на положення пункту 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» у редакції Закону України від 22 листопада 2023 року № 3498-IX, зазначаючи, що передбачене цією нормою звільнення від відповідальності поширюється лише на договори про споживчий кредит, укладені у визначений нею період, а тому не застосовується до спірних правовідносин.

Разом з тим такі доводи позивача не спростовують застосування до спірних правовідносин пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Суд вважає, що саме цю норму закону слід застосувати до відносин, що виникли між сторонами, так як вона вказує на конкретні обставини у державі, дату та конкретне зобов`язання кредитодавця щодо списання штрафу у даних правовідносинах. Оскільки на спірні правовідносини поширюється п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідачка звільняється від відповідальності, передбаченої ст. 625 ЦК України, а тому за таких обставин правові підстави для стягнення з неї процентів річних, нарахованих на підставі ст.625 ЦК України, відсутні, у зв`язку з чим у задоволенні позовної вимоги в цій частині слід відмовити.

Відтак, позов слід задовольнити частково, оскільки судом встановлено, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання по договору, а тому підлягає стягненню з відповідача на користь позивача сума заборгованості за кредитним договором №26.09.2025-100002206 від 26.09.2025 року – тіло кредиту та проценти, а в стягненні відсотків по ст. 625 ЦК України слід відмовити з вищенаведених підстав.

Суд вважає, що платіж в розмірі 5241,60 грн., який був сплачений відповідачем в рахунок погашення заборгованості за відсотками по ст. 625 ЦК України слід зарахувати в рахунок погашення заборгованості за процентами.

У відповідності з ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якого ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати, пропорційно до задоволених вимог. Позов задоволена на 65,52 %.

На підставі викладеного та керуючись ст. 526, 530, 549, 550, 551, 624, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 141, 259, 265, 268, 273,280, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №26.09.2025-100002206 від 26.09.2025 року в розмірі 24345 гривень 50 копійок.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати в розмірі 1846 гривень 73 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду через суд апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий