Постанова від 09 листопада 2026 р. у справі №541/2976/26 — Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Суд: Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами

Дата: 09 листопада 2026 р.

Справа: №541/2976/26

Суддя: Вірченко О. М.

Справа № 541/2976/26

Номер провадження3/541/666/2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року м. Миргород

Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Вірченко О.М., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

За протоколом про адміністративне правопорушення від 16 липня 2026 року серії ЕПР1 № 720444, 16 липня 2026 року о 00 год 36 хв в м. Миргороді по вул. Харківка, 17 ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Volkswagen caddi, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 , будучи обмеженим у праві керування постановою Миргородського відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 18 червня 2026 року (ВП34264469), чим порушив ч. 10 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 126 КУпАП.

ОСОБА_1 , його захисник в судове засідання не з`явилися. Їх не прибуття не перешкоджає розгляду справи відповідно до ст. 268 КУпАП.

27 жовтня 2026 року захисник ОСОБА_1 адвокат Жиліна О.В. надала заперечення по справі, зазначила, що матеріали справи не містять доказів належного повідомлення ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами постановою державного виконавця від 18 червня 2026 року. Зокрема, відсутні відомості про отримання ОСОБА_1 зазначеної постанови, а отже, не доведено, що на момент керування транспортним засобом він був обізнаний про існування такого обмеження. Крім того, протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали не містять достатніх доказів події та складу правопорушення. Зокрема, відповідні відеоматеріали, посилання на які міститься в протоколі, суду не надано. З огляду на викладене, захисник просила закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, а також повернути ОСОБА_1 вилучене посвідчення водія серії НОМЕР_3 , яке перебуває на тимчасовому зберіганні у Миргородському РВП ГУНП в Полтавській області (а.с. 20-22).

Дослідивши матеріали справи про адміністративне порушення, оцінивши докази по справі відповідно до ст. 252 КУпАП, суддя приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З`ясовуючи ці обставини, суддя повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суддя, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Ч. 3 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за правопорушення, що полягає у керуванні транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 3 ст. 126 КУпАП, передбачає умисну форму вини, а саме - особа повинна усвідомлювати, що будучи тимчасово обмеженою у праві керування транспортними засобами умисно продовжує керувати транспортним засобом.

З наведеного вбачається, що матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності особи за ч. 3 ст. 126 КУпАП обов`язково мають містити не лише належним чином засвідчену уповноваженою на те посадовою особою відділу державної виконавчої служби копію документу, яким відносно особи, що притягається до адміністративної відповідальності, застосовано відповідне обмеження, а й документи, які б підтверджували обізнаність особою, щодо якої винесено постанову, про застосування відносно неї відповідного обмеження.

На підтвердження вини ОСОБА_1 до матеріалів справи додано копії: акту огляду на стан алкогольного сп`яніння, результату приладу «Драгер», протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП від 16 липня 2026 року, рапорту від 16 липня 2026 року; довідку Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області, в якій зазначено, що ОСОБА_1 обмежений у праві керування постановою Миргородського відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 18 червня 2026 року (ВП34264469), довідку Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області про вилучення 16 липня 2026 року посвідчення водія серії НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_1 , яке перебуває на тимчасовому зберіганні у Миргородському РВП ГУНП в Полтавській області.

Доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 отримував копію постанови від 18 червня 2026 року (ВП 34264469) та був обізнаний про його тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, матеріали справи не містять.

В запереченнях захисник Василенка С.І. зазначила, що останній не був обізнаний про існування постанови державного виконавця про тимчасове обмеження його в праві керування транспортним засобом.

Надаючи оцінку протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та іншим письмовим доказам, наявним у матеріалах справи, суддя звертає увагу на наступне.

Ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є джерелом права в Україні кожному гарантовано право на справедливий суд.

Суддя не може самостійно перебирати на себе «функції обвинувачення» і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, винуватість особи має доводитися саме в суді, що вимагає «обережності дій суду» при вирішені питання про тягар доказування в такій категорії справ.

Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Таким чином, оскільки будь-яких належних, допустимих і достовірних доказів того, що ОСОБА_1 був обізнаний щодо обмеження його в праві керування транспортними засобами, не надано, суддя приходить до висновку, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Перевіривши матеріали справи, керуючись вимогами ст. 62 Конституції України і ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, кожна людина вважається невинною доти, поки її вину не буде доведено згідно з законом, суддя вважає, що провадження по справі підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Питання щодо повернення тимчасово вилученого посвідчення водія до повноважень судді при розгляді адміністративного матеріалу не входить.

Керуючись ст.ст. 247, 280, 283, 284 КУпАП, суддя

постановив:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП в зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.

Суддя Миргородського

міськрайонного суду О. М. Вірченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua