Суд: Київський районний суд м. Полтави
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу
Дата: 10 листопада 2026 р.
Справа: №552/10789/26
Суддя: Шиян В. М.
КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/10789/26
Провадження № 1-кп/552/1896/26
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11.11.2026 Київський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участі прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засiданнi в м. Полтавi кримінальне провадження №12026170430000722 від 03.09.2026 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, перебуваючого у фактичних шлюбних відносинах, має на утриманні неповнолітнього сина 2017 року народження, військовослужбовця за призовом під час мобілізації на особливий період, військове звання «старший солдат», в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, -
встановив:
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 04.08.2025 № 71/нст солдата ОСОБА_4 призначено на посаду механіка відділення безпілотних авіаційних комплексів 2-го взводу безпілотних авіаційних комплексів роти безпілотних авіаційних комплексів військової частини НОМЕР_2 .
Наказом начальника ГУНП в Полтавській області від 05.03.2022 № 117 о/с ОСОБА_6 призначено на посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 1 Полтавського районного управління ГУНП в Полтавській області.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 23.12.1993 № 3781-XII поліцейський ОСОБА_6 є працівником правоохоронного органу.
03 вересня 2026 року приблизно о 10 годині 21 хвилині старший лейтенант поліції ОСОБА_6 , який перебуває на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, та лейтенант поліції ОСОБА_7 , який перебуває на посаді слідчого слідчого відділення ВП № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, будучи службовими особами та представниками влади, які відповідно до ст. 2 Закону України «Про правоохоронні органи» здійснюють правоохоронні функції, перебували на зупинці громадського транспорту «Великотирнівська» за адресою: м. Полтава, вул. Великотирнівська.
ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перебували за вказаною адресою, виконували свої службові обов`язки, а саме проводили санкціоновану слідчу дію - слідчий експеримент за участю свідка у кримінальному провадженні.
У цей же день, 03.09.2026, близько 10 години 25 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння на зупинці громадського транспорту «Великотирнівська», підійшов до працівників правоохоронного органу ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Усвідомлюючи, що останні є працівниками поліції та перебувають при виконанні службових обов`язків, ОСОБА_4 діючи із прямим умислом, спрямованим на перешкоджання виконанню ними службових обов`язків, почав грубо втручатися в перебіг слідчої дії, висловлюватися на адресу поліцейських нецензурною лайкою, не реагував на законні вимоги працівників поліції припинити правопорушення і залишити місце проведення слідчої дії.
Продовжуючи свої протиправні дії, о 10 годині 27 хвилин ОСОБА_4 , діючи умисно та ігноруючи законні вимоги оперуповноваженого ОСОБА_6 , здійснив різкий рух рукою в напрямку тактичного спорядження (кобури), закріпленого на поясі поліцейського, з метою заволодіння його табельною вогнепальною зброєю.
Одразу після цього ОСОБА_4 , маючи прямий умисел на заподіяння тілесних ушкоджень працівникові правоохоронного органу, у зв`язку з виконанням ним службових обов`язків, висловлюючи погрози фізичною розправою та діючи зухвало, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій і бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, вчинив напад на поліцейського та умисно завдав працівникові правоохоронного органу ОСОБА_6 два удари правою рукою в ділянку потилиці та не менше одного удару ногою в тулуб.
Унаслідок вказаних умисних протиправних дій ОСОБА_4 , у зв`язку з виконанням працівником правоохоронного органу ОСОБА_6 службових обов`язків, спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді забоїв із саднами шкіри скроневої ділянки ліворуч, лівого надбрів`я та ділянки перенісся, синців шкіри верхньої третини лівого плеча і передньої поверхні грудної клітки справа, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 345 КК України, як умисне заподіяння працівнику правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень, у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі. Зазначив, що все відбулося саме так як зазначено в обвинувальному акті. Зазначив, що проходячи повз зупинку «Великотирнівська» він побачив свого знайомого та працівників поліції. Йому здалося що працівники поліції вчиняють незаконні дії і між ним та працівниками правоохоронних органів виник конфлікт під час якого він наніс два удари рукою в область голови та один удар по тулубу працівнику поліції. Після чого його забризкали з газового балончика в обличчя і він втік, але хвилин через десять його було затримано працівниками патрульної поліції. Щиро розкаюється у вчиненому. Зазначене сталося через виникле непорозуміння і через те, що він перебував у стані сп`яніння. Він є учасником бойових дій, перебуває у фактичних шлюбних відносинах та виховує малолітнього сина 2017 року народження. На даний час працює по договорах. Просить суворо не карати та не позбавляти його волі.
Потерпілий ОСОБА_6 будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду кримінального провадження, до суду не з`явився, надавши заяви, де просить розглядати справу без його участі.
Оскільки учасники судового провадження не заперечують щодо визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи, з`ясувавши правильність розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового провадження фактичних обставин справи, не маючи сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, у відповідності до ч. 3, 4 ст. 349 КПК України суд приходить до висновку, що дослідження фактичних обставин справи слід обмежити допитом обвинуваченого та дослідженням даних, які характеризують особу обвинуваченого.
Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, тому особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
У відповідності до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження вчиненню нових злочинів.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має відповідати характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
При обранні обвинуваченому ОСОБА_4 міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є нетяжким злочином, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, характеризується задовільно, його поведінку під час вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, а також наявність пом`якшуючих та обтяжуючих його вину обставин.
В силу ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшує покарання обвинуваченого є: щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
В силу ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого: вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про необхідність і достатність призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 345 КК України.
При цьому, враховуючи те, що ОСОБА_4 розкаюється у вчиненому, є учасником бойових дії, має на утриманні малолітнього сина 2017 року народження, з враховуванням його негативного ставлення до вчиненого та позитивних поглядів на майбутнє життя, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без відбування ним покарання.
Цивільний позов не заявлявся.
Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України та призначити йому покарання чотири роки позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначено за цим вироком покарання із встановленням випробувального строку на один рік шість місяців, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього вироком суду обов`язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Зняти арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 08.09.2026, а саме з: футболки білого кольору «Sinsay-men», кофти сірого кольору з біркою «Sinsay-men», шорти оливкового кольору, та повернути власнику - ОСОБА_4 .
Вирок суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Київський районний суд м Полтави.
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з дня його проголошення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками судового провадження.
Копію вироку негайно, після його проголошення, вручити прокурору та обвинуваченому.
Головуючий ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua