Постанова від 10 листопада 2026 р. у справі №357/17312/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Суд: Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 10 листопада 2026 р.

Справа: №357/17312/26

Суддя: Озадовський Р. Ю.

Справа № 357/17312/26

3/357/5140/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.11.2026 суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Руслан Озадовський, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Національної поліції України Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Київській області полку патрульної поліції Управління патрульної поліції у Київській області полку патрульної поліції в м.Біла Церква та Білоцерківському районі батальйону №1 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебувають матеріали справи відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 776552 від 20.09.2026 вбачається, що 20.09.2026 о 09 год. 42 хв. гр. ОСОБА_1 , рухаючись в Київській області, м. Біла Церква, по вул. Млинова, 15, керував транспортним засобом - електросамокатом без номерних знаків, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки чи у найближчому медичному закладі ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Матеріали справи надійшли 29.09.2026. Судове засідання було призначено на 13.10.2026.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.

У зв`язку з цим судове засідання було відкладено на 10.11.2026. До суду надійшло клопотання від захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, адвоката Дяконця І. Г. про ознайомлення з матеріалами справи.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив. Захисник ОСОБА_1 адвокат Погребняк В. О. подав письмове клопотання про закриття провадження у справі.На обґрунтування своєї позиції зазначає, що працівниками поліції не було належним чином встановлено технічні характеристики електросамоката, зокрема потужність двигуна та максимальну конструктивну швидкість, що не дає можливості достовірно визначити його правову категорію. Також захисник вказує на відсутність належних підстав для зупинки ОСОБА_1 , оскільки пояснення поліцейського щодо причини зупинки не узгоджуються з відомостями, зазначеними в рапорті, та не підтверджені доказами. Крім того, на думку захисника, відеозаписи не підтверджують наявності у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, зазначених у протоколі, а під час оформлення адміністративних матеріалів йому не було належним чином роз`яснено процесуальні права, зокрема право на правничу допомогу. З огляду на наведене, захисник вважає, що матеріали справи не містять достатніх доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 , та просить закрити провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Суддя, дослідивши клопотання та матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Суд має обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом», оскільки таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Відповідно до ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляд визначається Інструкцією про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (затв. Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735) (далі по тексту Інструкція), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (затв. Постановою КМУ №1103 від 17.12.2008) (далі по тексту Порядок), Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (затв. Наказом МВС України №1395 від 07.11.2015).

Так, згідно з п. 2 Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи Державтоінспекції є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Відповідно до п. 7 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В свою чергу, у відповідності до п. 8 Порядку, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

З огляду на викладене, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП необхідним є належне підтвердження факту відмови особи від проходження огляду на стан сп`яніння у порядку, визначеному законом.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, порушення якого інкримінується ОСОБА_1 , водій зобов`язаний на вимогу працівника поліції пройти в установленому законом порядку огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння.

Отже, об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, полягає у відмові водія на законну вимогу працівника поліції пройти такий огляд у встановленому порядку, тоді як суб`єктивна сторона цього правопорушення характеризується умисною формою вини.

Так, з дослідженого судом відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, долученого до матеріалів справи, вбачається, що ОСОБА_1 , рухаючись в Київській області, м. Біла Церква, по вул. Млинова, 15, керував транспортним засобом - електросамокатом без номерних знаків(Clip-2).

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортний засіб лише у визначених законом випадках. Частиною 3 цієї статті передбачено обов`язок поліцейського поінформувати водія про конкретну причину зупинення транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки.

Таким чином, для оцінки правомірності подальших дій працівників поліції суду необхідно встановити, з якої саме підстави було зупинено транспортний засіб та чи відповідала така підстава вимогам ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію».

У рапорті працівника поліції підставою зупинки зазначено п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», тоді як безпосередньо під час спілкування поліцейський пояснив її тим, що ОСОБА_1 нібито рухався «по всій дорозі змійкою». Таким чином, озвучена водієві причина зупинки та підстава, зазначена в рапорті, за своїм змістом відрізняються.

При цьому матеріали справи не містять відомостей, які б розкривали, на підставі якої саме інформації працівник поліції посилався на п. 3 ч. 1 ст. 35 зазначеного Закону, а також не містять об`єктивних даних, які б підтверджували рух ОСОБА_1 з порушенням ПДР України. Отже, наведені суперечності залишилися неусунутими, а законність підстави зупинки транспортного засобу належним чином не підтверджена.

Із відеозапису вбачається, що працівник поліції, перебуваючи у службовому транспортному засобі, вигукнув вимогу зупинитися та одразу запитав ОСОБА_1 , чи вживав він алкогольні напої (Clip-1 09:44:09). При цьому в руках останнього перебувала металева банка з напоєм, який згодом було ідентифіковано як Red Bull. Самі працівники поліції пояснили, що звернули увагу на наявність у нього банки та вирішили запитати, що в ній знаходиться.

Водночас із відеозапису не вбачається, що до пропозиції пройти огляд працівники поліції встановили та перевірили конкретні ознаки алкогольного сп`яніння.

Крім того, суддя звертає увагу, що у відповідному фрагменті відеозапису особу, з якою працівники поліції ведуть спілкування, належним чином не зафіксовано, оскільки її обличчя не потрапляє в кадр. За таких обставин відеозапис не дає можливості безпосередньо ідентифікувати співрозмовника за зовнішніми ознаками, а також повною мірою оцінити його поведінку, зовнішній вигляд та реакцію на запитання працівників поліції. При цьому матеріали відеофіксації мають істотне значення для перевірки обставин, зазначених у протоколі, зокрема щодо наявності у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння.

Надалі працівник поліції повідомляє, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у зв`язку з виявленими ознаками, від проходження якого останній нібито відмовився (Clip-1 10:01:49). Однак зазначене висловлювання відображає лише повідомлення поліцейського про обставини, які, за його твердженням, мали місце раніше, та саме по собі не підтверджує фактичного встановлення ознак алкогольного сп`яніння і безпосередньої відмови особи від проходження огляду.

При цьому для встановлення складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, недостатньо лише констатації працівником поліції факту відмови. Необхідно встановити, що особі за наявності передбачених законом підстав було запропоновано пройти огляд у визначеному порядку та що вона дійсно відмовилася від його проходження.

Отже, зафіксовані на відеозаписі пояснення працівника поліції без належного підтвердження відповідних обставин іншими доказами не усувають сумнівів щодо дотримання встановленого законом порядку проведення огляду та доведеності обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» електричний колісний транспортний засіб - це дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічну можливість заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху України транспортний засіб - це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також установленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Верховний Суд у постанові від 15.03.2023 у справі № 127/5920/22 (провадження № 61-10553св22) дійшов висновку, що використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки у розумінні ст. 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводиться в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна.

Отже, електросамокат, який приводиться в рух електричним двигуном, є транспортним засобом, бере участь у дорожньому русі та створює підвищену небезпеку для його учасників. Тому особа, яка керує таким транспортним засобом, зобов`язана дотримуватися вимог Правил дорожнього руху України, у тому числі вимог п. 2.5 ПДР України щодо проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння та п. 2.9. а ПДР України щодо заборони керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Відповідно, у разі керування таким транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або відмови від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку така особа підлягає адміністративній відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При цьому суддя критично оцінює доводи захисника щодо неможливості віднесення електросамоката до транспортних засобів у зв`язку з відсутністю в матеріалах справи відомостей про його технічні характеристики. Саме по собі невстановлення потужності електродвигуна та максимальної конструктивної швидкості електросамоката не свідчить про те, що такий пристрій не є транспортним засобом, оскільки відповідно до чинного законодавства електросамокат, який приводиться в рух електричним двигуном, належить до транспортних засобів незалежно від його віднесення до категорії легкого персонального електричного транспорту. Відтак відсутність зазначених технічних характеристик сама по собі не виключає можливості притягнення особи, яка керує електросамокатом, до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Разом із тим наведене не спростовує інших доводів захисника та встановлених суддею недоліків доказової бази, зокрема щодо належності підстав зупинки транспортного засобу, об`єктивного підтвердження ознак алкогольного сп`яніння та дотримання встановленого законом порядку проведення огляду. Саме ці обставини підлягають оцінці суддею в сукупності з іншими матеріалами справи під час вирішення питання про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин у суду виникають обґрунтовані сумніви щодо дотримання працівниками поліції вимог законодавства під час фіксації адміністративного правопорушення та складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється, зокрема, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність особи в його вчиненні.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин суд приходить до висновку, що наявні у справі докази не узгоджуються між собою та не дають можливості достовірно встановити обставини, які стали підставою для проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння та подальшого складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення.

Сам факт відмови особи від проходження огляду не може розглядатися відокремлено від дотримання працівниками поліції встановленого законом порядку проведення такого огляду та наявності передбачених законом підстав для його проведення.

Таким чином, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв`язку з відмовою від проходження огляду необхідно достовірно встановити не лише факт такої відмови, а й те, що вимога працівника поліції про проходження огляду була законною та пред`явлена за наявності передбачених законом підстав.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що наявні у матеріалах справи докази не є належними, допустимими, достовірними та достатніми для беззаперечного встановлення факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищенаведене, суддя дійшов висновку, що справу належить закрити за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Статтею 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Враховуючи, що на ОСОБА_1 адміністративне стягнення не може бути накладене за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, судовий збір у провадженні за даною справою також не підлягає стягненню з останнього.

На підставі викладеного, керуючись статтями 130 ч. 1, 221, 245, 247, 266, 283, 284 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною пятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

СуддяРуслан ОЗАДОВСЬКИЙ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua