Постанова від 08 листопада 2026 р. у справі №357/10438/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Суд: Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 08 листопада 2026 р.

Справа: №357/10438/26

Суддя: Гавенко О. Л.

Справа № 357/10438/26

3/357/3343/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.11.2026 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гавенко розглянувши матеріали справи, що надійшли з Національної поліції України Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Київській області полку патрульної поліції в м.Біла Церква та Білоцерківському районі №1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130, ст. 124 КУпАП,-

У С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №686375 від 07.06.2026, 07.06.2026 о 10 год. 23 хв. на А/Д 04 Київ-Фастів Звенигородка 104 км водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Infiniti Q50» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком №41 лікаря-нарколога КНП БМР Білоцерківська міська лікарня №1. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 7510 ОСОБА_1 , відмовився, чим порушив п.2.9а ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Відповідно до протоколу водій ОСОБА_2 порушив п. 10.9, 2.3 б. Правил дорожнього руху України за що передбачена відповідальність за ст. 124 КпАП України.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №686447 від 07.06.2026, 07.06.2026 о 10 год. 23 хв. на А/Д 04 Київ-Фастів Звенигородка 104 км гр. ОСОБА_1 , передав право керування транспортного засобу Infiniti Q50 д.н.з. НОМЕР_1 , водію ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди ОСОБА_3 , на місці за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 7510 ARLM-0372, тест №1616, 0.84% проміле, чим порушив 2.9 г ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №686389 від 07.06.2026, 07.06.2026 о 10 год. 23 хв.дорога Р 04 104 км 07.06.2026 водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Infiniti Q50 д.н.з. НОМЕР_1 на дорозі р04 10-4 км. рухався в напрямку с.Устинівка під час руху не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого з`їхав в кювет тиа здійснив наїзд на дерево чим порушив п.п.2.3.б, 12.1 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст.124 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився. Захисник останнього адвокат Дяконець І.Г. повідомив суд, що ОСОБА_1 проходить військову службу у Збройних Силах України, у зв`язку з чим не має можливості особисто прибути до суду. З огляду на те, що ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, а його інтереси в судовому засіданні представляє захисник адвокат Дяконець І.Г., який має належні повноваження на здійснення захисту та скористався можливістю викласти позицію сторони захисту, надати докази і заявити клопотання, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

При цьому суд враховує, що відповідно до статті 268 КУпАП участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП, не належить до випадків обов`язкової присутності особи під час розгляду справи.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 адвокат Дяконець І.Г. заперечував проти притягнення останнього до адміністративної відповідальності, вважав обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, недоведеними та просив закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. На обґрунтування своєї позиції захисник посилався на відсутність належних і допустимих доказів вини ОСОБА_1 , суперечливість матеріалів адміністративної справи, недоведеність факту керування ним транспортним засобом, а також відсутність доказів передачі керування особі, яка перебувала у стані сп`яніння. Крім того, зазначав про недоведеність порушення Правил дорожнього руху та причинного зв`язку між такими порушеннями і наслідками дорожньо-транспортної пригоди. Також захисник звернув увагу суду на те, що за фактом тієї самої дорожньо-транспортної пригоди працівниками поліції складено адміністративні матеріали щодо ОСОБА_3 , у яких саме його зазначено як особу, яка керувала транспортним засобом та допустила дорожньо-транспортну пригоду. Окрім того, захисник просив урахувати закінчення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених статтею 38 КУпАП, та закрити провадження у справі на підставах, передбачених пунктами 1 та 7 частини першої статті 247 КУпАП. У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 адвокат Дяконець І.Г. також заявив клопотання про об`єднання в одне провадження справ № 357/10438/26, № 357/10441/26 та № 357/10443/26, які перебували на розгляді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області та стосувалися притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП та статтею 124 КУпАП. Обґрунтовуючи клопотання, захисник зазначив, що всі три справи стосуються однієї особи та пов`язані між собою обставинами однієї дорожньо-транспортної пригоди, а їх спільний розгляд дасть змогу повно та всебічно з`ясувати обставини події й вирішити питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності з урахуванням положень статті 36 КУпАП.

09 листопада 2026 року зазначені справи про адміністративні правопорушення об`єднано в одне провадження.

Працівники поліції, які складали протоколи про адміністративні правопорушення, у судове засідання не викликалися. Клопотань про їх виклик та допит від учасників провадження не надходило.

Заслухавши пояснення захисника Дяконця І.Г. та дослідивши матеріали об`єднаного провадження,зокрема: протоколи про адміністративні правопорушення серій ЕПР1 № 686389, № 686375, № 686431, № 686446 та № 686447 від 07.06.2026; картки обліку адміністративних правопорушень; схему місця дорожньо-транспортної пригоди; акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі; доповідні записки та рапорти заступника командира взводу № 2 роти № 2 батальйону № 1 полку патрульної поліції у м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП лейтенанта поліції Марії Грищенко і заступника командира взводу № 2 роти № 2 батальйону № 2 зазначеного підрозділу лейтенанта поліції Анатолія Пазюна; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння; акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу (тест № 1818); висновок щодо результатів медичного огляду; акт медичного огляду № 41; протокол про адміністративне затримання серії АЗ № 093081; письмові пояснення ОСОБА_3 , а також відеозапис від 07.06.2026, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статей 245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її відповідно до закону. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі докази оцінюються судом за внутрішнім переконанням, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

При цьому обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення. Сам по собі протокол не є безумовним підтвердженням вини особи та не має наперед установленої доказової сили. Викладені в ньому обставини повинні бути підтверджені іншими належними й допустимими доказами, які в сукупності дають змогу встановити наявність усіх ознак відповідного складу адміністративного правопорушення.

Суд ураховує, що щодо ОСОБА_1 складено два протоколи, які стосуються однієї дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 07.06.2026 на 104 км автомобільної дороги Р-04 Київ Фастів Звенигородка: протокол серії ЕПР1 № 686447 за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо нібито передачі керування автомобілем «Infiniti Q50» ОСОБА_3 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння, та протокол серії ЕПР1 № 686389 за ст. 124 КУпАП щодо нібито порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, яке призвело до ДТП.

Водночас матеріали, складені працівниками поліції за фактом цієї ж події, містять відомості про те, що автомобілем «Infiniti Q50» під час ДТП керував ОСОБА_3 . Зокрема, щодо нього складено протокол серії ЕПР1 № 686446 за ч. 1 ст. 130 КУпАП за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та протокол серії ЕПР1 № 686431 за ст. 124 КУпАП за вчинення цієї дорожньо-транспортної пригоди.

Отже, суд має перевірити не лише формальний зміст кожного протоколу, а й те, чи узгоджуються викладені в них обставини між собою, чи підтверджуються вони іншими матеріалами та чи дають змогу достовірно встановити роль ОСОБА_1 у події.

Дослідивши відеозаписи, що містяться на диску, долученому до протоколу серії ЕПР1 № 686375, суд встановив таке.

На відеозаписі (файл 0), який розпочинається о 12 год. 03 хв. 07.06.2026, зафіксовано спілкування працівників поліції із ОСОБА_1 . Під час розмови поліцейські з`ясовують обставини події, ставлять йому запитання щодо його поведінки та перебування на місці події. Надалі, приблизно о 12 год. 06 хв., поліцейський вимагає від ОСОБА_1 залишатися на місці, однак останній починає тікати, після чого його наздоганяють, затримують та застосовують до нього кайданки. О 12 год. 08 хв. працівники поліції повідомляють йому про затримання та запитують, чи потребує він правової допомоги. Близько 12 год. 27 хв. ОСОБА_1 піднімають та супроводжують до медичного закладу. Надалі на відео зафіксовано оформлення працівниками поліції відповідних матеріалів.

Водночас зазначений відеозапис не містить фіксації моменту передачі ОСОБА_1 керування автомобілем Infiniti Q50 ОСОБА_3 , не відображає обставин, за яких останній сів за кермо, а також не дає можливості встановити, хто саме керував автомобілем до дорожньо-транспортної пригоди. Таким чином, зафіксовані на ньому затримання ОСОБА_1 , його поведінка після прибуття працівників поліції та подальше оформлення матеріалів самі по собі не підтверджують обставин, які становлять об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На іншому відеозаписі (файл 2), який розпочинається о 15 год. 05 хв., зафіксовано розмову ОСОБА_1 із працівницею поліції. Під час цієї розмови остання з`ясовує належність автомобіля та обставини його використання. ОСОБА_1 пояснює, що автомобілем керував не він, а його знайомий, який потрапив у дорожньо-транспортну пригоду; автомобіль належить його матері та перебуває у користуванні членів сім`ї. Також він зазначає, що довіряв знайомому, перевірив наявність у нього посвідчення водія та вважав, що той перебуває у тверезому стані. При цьому працівниця поліції повідомляє йому, що щодо нього буде складено протокол за передачу керування автомобілем особі, яка перебувала у стані сп`яніння, а саме ОСОБА_3 .

Оцінюючи цей відеозапис, суд ураховує, що пояснення ОСОБА_1 дійсно свідчать про те, що він не заперечував факт користування автомобілем його знайомим. Разом із тим такі пояснення не є беззаперечним підтвердженням саме передачі ним керування автомобілем ОСОБА_3 у зазначений у протоколі час та за обставин, викладених у ньому. Зокрема, із запису не вбачається, коли, де та за яких обставин ОСОБА_3 отримав можливість керувати автомобілем, а також чи усвідомлював ОСОБА_1 на момент такої передачі, що останній перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Крім того, під час цієї розмови ОСОБА_1 прямо зазначає, що вважав свого знайомого тверезим. Отже, наведені ним пояснення не можуть розцінюватися як визнання винуватості у вчиненні правопорушення, оскільки він не підтверджує обізнаності про стан сп`яніння особи, якій, за версією працівників поліції, було передано автомобіль.

Відеозапис (файл 3), на якому зафіксовано розмову працівників поліції в службовому автомобілі, також не містить відомостей про безпосередній момент передачі керування транспортним засобом або про обставини, які б підтверджували обізнаність ОСОБА_1 щодо стану ОСОБА_3 .

На відеозаписі (файл 4) зафіксовано перебування особи у медичному закладі та проведення медичного огляду. Водночас сам по собі цей запис потребує оцінки у взаємозв`язку з відповідним актом медичного огляду та іншими матеріалами справи, зокрема для встановлення особи, щодо якої проводився огляд, часу його проведення та отриманого результату. Такий відеозапис не підтверджує факту передачі ОСОБА_1 керування автомобілем ОСОБА_3 .

Отже, досліджені відеозаписи фіксують переважно події, що відбувалися після дорожньо-транспортної пригоди та прибуття працівників поліції. Вони не містять безпосередньої фіксації передачі керування автомобілем, а зафіксовані на них пояснення ОСОБА_1 не дають можливості однозначно встановити всі обставини такої передачі, зокрема його обізнаність про стан особи, якій, за версією обвинувачення, було надано автомобіль у користування.

При цьому наявність декількох відеозаписів, на яких зафіксовано подальші дії працівників поліції та спілкування із ОСОБА_1 , не усуває відсутності доказів безпосередньо факту передачі керування та не може замінити доказування обставин, які утворюють склад адміністративного правопорушення.

Щодо протоколу серії ЕПР1 № 686447 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Отже, для встановлення складу цього правопорушення необхідно довести факт передачі керування конкретною особою, факт перебування особи, якій передано керування, у стані сп`яніння на момент такої передачі, а також наявність вини особи, яка таке керування передала.

Згідно з протоколом серії ЕПР1 № 686447 ОСОБА_1 07.06.2026 о 10 год. 23 хв. на 104 км автомобільної дороги Р-04 нібито передав керування автомобілем «Infiniti Q50» ОСОБА_3 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Однак зазначені у протоколі час і місце збігаються з обставинами дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю цього автомобіля та щодо якої працівниками поліції складено окремі матеріали стосовно ОСОБА_3 як водія транспортного засобу.

Зокрема, у протоколах серії ЕПР1 № 686446 та № 686431 зазначено, що саме ОСОБА_3 керував автомобілем та допустив з`їзд у кювет із подальшим наїздом на дерево. Таким чином, на час і в місці, зазначених у протоколі № 686447 як момент та місце передачі керування, автомобілем уже керував ОСОБА_3 .

Саме по собі це не виключає можливості того, що передача керування могла відбутися раніше. Однак у протоколі не зазначено іншого часу чи місця такої передачі, а матеріали справи не містять належних доказів, які б дозволяли встановити, коли, де та за яких обставин ОСОБА_1 нібито передав ОСОБА_3 керування автомобілем.

Більше того, згідно з письмовим поясненням ОСОБА_3 від 07.06.2026, відібраним слідчим, близько 09 год. 00 хв. він разом із ОСОБА_1 перебував на автозаправній станції «ОККО». У доповідній записці сержанта поліції Бутової А.В. також наведено повідомлення ОСОБА_3 про те, що на автозаправній станції «за руль сів я». Ці відомості потребували належної перевірки та зіставлення з обставинами, викладеними у протоколі щодо ОСОБА_1 , однак самі по собі не підтверджують факту передачі керування саме ним.

Оцінюючи відеозаписи, що містяться на диску, долученому до протоколу серії ЕПР1 № 686375, суд зазначає таке.

На відеозаписі (файл 0), який розпочинається о 12 год. 03 хв. 07.06.2026, зафіксовано спілкування працівників поліції із ОСОБА_1 . Під час розмови працівники поліції ставлять йому запитання щодо обставин події та його поведінки. Надалі, приблизно о 12 год. 06 хв., поліцейський вимагає від ОСОБА_1 залишатися на місці, однак останній починає тікати, після чого його наздоганяють, затримують та застосовують до нього кайданки. О 12 год. 08 хв. працівники поліції повідомляють йому про затримання та запитують, чи потребує він правової допомоги. Близько 12 год. 27 хв. ОСОБА_1 супроводжують до медичного закладу. Надалі на відеозаписі зафіксовано оформлення працівниками поліції відповідних матеріалів.

Водночас цей відеозапис розпочинається вже після дорожньо-транспортної пригоди та не містить фіксації руху автомобіля, особи, яка ним керувала до моменту ДТП, або обставин передачі керування ОСОБА_3 . Тому зафіксовані на ньому затримання ОСОБА_1 , його поведінка після прибуття працівників поліції та подальші дії поліцейських не підтверджують факту передачі ним керування транспортним засобом.

На іншому відеозаписі (файл 2), який розпочинається о 15 год. 05 хв., зафіксовано розмову ОСОБА_1 із працівницею поліції. Під час цієї розмови остання з`ясовує належність автомобіля та обставини його використання. ОСОБА_1 пояснює, що автомобілем керував не він, а його знайомий, який потрапив у дорожньо-транспортну пригоду; автомобіль належить його матері та перебуває у користуванні членів сім`ї. Також він зазначає, що довіряв знайомому, перевірив наявність у нього посвідчення водія та вважав, що той перебуває у тверезому стані. При цьому працівниця поліції повідомляє йому, що щодо нього буде складено протокол за передачу керування автомобілем особі, яка перебувала у стані алкогольного сп`яніння, а саме ОСОБА_3 .

Оцінюючи зміст цієї розмови, суд ураховує, що ОСОБА_1 не заперечував користування автомобілем його знайомим. Разом із тим сам факт користування автомобілем іншою особою не є тотожним доведенню факту передачі керування саме ОСОБА_1 за обставин, зазначених у протоколі. Із відеозапису не вбачається, коли, де та за яких обставин ОСОБА_3 отримав можливість керувати автомобілем, а також чи усвідомлював ОСОБА_1 на той момент, що останній перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Навпаки, під час розмови ОСОБА_1 пояснює, що вважав свого знайомого тверезим, оскільки не мав підстав вважати інакше. Отже, ці пояснення не можуть розцінюватися як беззастережне визнання вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки вони не підтверджують ані всіх обставин передачі керування, ані обізнаності ОСОБА_1 про стан особи, якій було надано автомобіль у користування.

На відеозаписі (файл 3) зафіксовано розмову працівників поліції у службовому автомобілі. Однак і цей запис не містить відомостей про безпосередній момент передачі керування транспортним засобом, обставини, за яких ОСОБА_3 сів за кермо, або про те, що ОСОБА_1 знав про перебування останнього у стані сп`яніння.

Таким чином, досліджені відеозаписи відображають переважно події, які відбувалися після дорожньо-транспортної пригоди, та подальше спілкування працівників поліції із ОСОБА_1 . Вони не містять безпосередньої фіксації передачі керування автомобілем і не дають змоги встановити час, місце та конкретні обставини такої передачі.

При цьому суд звертає увагу, що твердження працівника поліції про те, що ОСОБА_1 нібито раніше підтвердив факт передачі автомобіля, останній заперечував. Зміст дослідженого відеозапису не містить однозначного визнання ним факту передачі керування. За таких обставин рапорт лейтенанта поліції Грищенко М.І., у якому зазначено, що ОСОБА_1 підтвердив передачу транспортного засобу ОСОБА_3 , не узгоджується зі змістом безпосередньо дослідженого судом відеозапису та не може самостійно підтверджувати відповідну обставину без її перевірки й зіставлення з іншими доказами.

Окремо суд бере до уваги порядок отримання пояснень ОСОБА_1 . Як убачається з відеозапису, працівниця поліції розпочала з ним розмову щодо обставин події та можливого правопорушення до роз`яснення прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Права були роз`яснені вже після того, як працівниця поліції поставила йому низку запитань та повідомила про намір скласти протокол за передачу керування.

За таких обставин суд оцінює зміст цієї розмови з урахуванням послідовності її проведення та не вважає її беззастережним підтвердженням визнання ОСОБА_1 факту передачі керування. Водночас вирішальним у цьому випадку є те, що навіть зафіксовані на відео пояснення не містять однозначного підтвердження всіх обставин, необхідних для встановлення складу правопорушення.

Не підтверджується належними доказами й обов`язкова ознака об`єктивної сторони правопорушення перебування ОСОБА_3 у стані алкогольного сп`яніння саме на момент нібито передачі йому керування.

З матеріалів справи вбачається, що огляд ОСОБА_3 за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 7510 проведено 07.06.2026 о 13 год. 32 хв., а результат становив 0,84 проміле. Водночас у протоколі щодо ОСОБА_1 часом передачі керування зазначено 10 год. 23 хв., тобто більш ніж за три години до проведення огляду.

Сам по собі результат огляду, проведеного о 13 год. 32 хв., підтверджує стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_3 на час проведення цього огляду, однак без інших доказів не дає змоги достовірно встановити, що такий стан мав місце саме на момент передачі йому керування. Матеріали справи не містять належних відомостей про час вживання ОСОБА_3 алкоголю, його стан безпосередньо перед початком керування або інші обставини, які дозволяли б установити наявність сп`яніння саме в момент передачі.

Крім того, для притягнення особи до адміністративної відповідальності необхідно встановити її вину. У цій справі ОСОБА_1 пояснював, що вважав ОСОБА_3 тверезим, оскільки не мав підстав вважати інакше. У доповідній записці сержанта поліції ОСОБА_4 також відображено відповідні пояснення ОСОБА_1 про те, що на момент передачі керування він вважав водія тверезим.

Матеріали справи не містять доказів, які б спростовували ці пояснення або свідчили про те, що ОСОБА_1 знав про перебування ОСОБА_3 у стані сп`яніння чи за конкретних обставин повинен був і міг це усвідомлювати. Сам факт виявлення алкоголю в організмі ОСОБА_3 через декілька годин після ДТП не є достатнім для автоматичного висновку про обізнаність ОСОБА_1 щодо його стану на момент нібито передачі керування.

Отже, оцінені в сукупності докази не підтверджують належним чином факту передачі ОСОБА_1 керування автомобілем ОСОБА_3 , перебування останнього у стані сп`яніння саме на момент такої передачі та наявності вини ОСОБА_1 у вчиненні відповідного правопорушення.

За таких обставин суд доходить висновку, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у діях ОСОБА_1 не доведений, а тому провадження за протоколом серії ЕПР1 № 686447 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Щодо протоколу серії ЕПР1 № 686389 за ст. 124 КУпАП.

Відповідно до ст. 124 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, дорожніх споруд чи іншого майна.

Отже, для встановлення складу цього правопорушення необхідно довести, що саме особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, керувала транспортним засобом, порушила конкретні вимоги Правил дорожнього руху та що між таким порушенням і пошкодженням майна існує причинний зв`язок.

Як убачається з протоколу серії ЕПР1 № 686389, ОСОБА_1 ставиться за провину те, що 07.06.2026 о 10 год. 23 хв. на 104 км автомобільної дороги Р-04, керуючи автомобілем «Infiniti Q50», він був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не обрав безпечної швидкості руху, унаслідок чого з`їхав у кювет та здійснив наїзд на дерево, чим порушив пункти 2.3 «б» та 12.1 ПДР України.

Разом із тим, як уже зазначалося під час оцінки матеріалів щодо цієї ж дорожньо-транспортної пригоди, у матеріалах справи наявні відомості, які суперечать твердженню про те, що за кермом автомобіля перебував саме ОСОБА_1 .

Зокрема, щодо ОСОБА_3 складено протокол серії ЕПР1 № 686431 за ст. 124 КУпАП, у якому саме йому інкриміновано керування автомобілем «Infiniti Q50» та порушення Правил дорожнього руху, що призвело до тієї самої дорожньо-транспортної пригоди. Таким чином, щодо одного й того самого автомобіля та однієї події працівниками поліції складено матеріали, у яких водіями зазначено різних осіб.

При цьому матеріали справи не містять належних і переконливих доказів, які б усували зазначену суперечність та давали змогу достовірно встановити, хто саме перебував за кермом автомобіля на момент ДТП. Сам факт перебування ОСОБА_1 в автомобілі, його присутність на місці події або отримання ним тілесних ушкоджень не є достатніми підставами для висновку, що саме він керував транспортним засобом.

Так само не підтверджує факту керування автомобілем і його належність матері ОСОБА_1 , оскільки право власності на транспортний засіб саме по собі не свідчить про те, хто фактично керував ним у момент дорожньо-транспортної пригоди.

Крім того, суд звертає увагу, що до матеріалів за протоколом серії ЕПР1 № 686389 не надано відеозапису, який би фіксував рух автомобіля до моменту ДТП або дозволяв установити особу водія. Наявні відеозаписи, долучені до інших матеріалів, відображають переважно події після дорожньо-транспортної пригоди та спілкування працівників поліції із ОСОБА_1 , однак не містять безпосередньої фіксації того, хто керував автомобілем під час руху.

Щодо інкримінованого порушення пунктів 2.3 «б» та 12.1 ПДР України суд зазначає таке.

Пункт 2.3 «б» ПДР України зобов`язує водія бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою та відповідно реагувати на її зміну. Пункт 12.1 ПДР України передбачає обов`язок водія під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху враховувати дорожню обстановку, особливості вантажу, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Суд ураховує, що сам факт дорожньо-транспортної пригоди не є безумовним доказом порушення водієм Правил дорожнього руху. Для притягнення особи до адміністративної відповідальності необхідно встановити конкретне порушення, допущене саме цією особою, та причинний зв`язок між таким порушенням і наслідками у вигляді пошкодження майна.

Із матеріалів справи також убачається, що відповідно до акта обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 07.06.2026 експлуатаційний стан обстеженої ділянки автомобільної дороги Р-04 не відповідав установленим вимогам: зафіксовано наявність вибоїн дорожнього покриття та відсутність дорожніх знаків. Пошкодження дорожнього покриття також відображені на фототаблиці до протоколу огляду місця ДТП.

Наведені відомості мають значення для з`ясування дорожньої обстановки на місці пригоди та можливих причин її виникнення. Однак матеріали справи не містять даних про те, що працівниками поліції було належним чином досліджено вплив стану дорожнього покриття на виникнення ДТП, а також установлено, чи перебували виявлені недоліки дороги у причинному зв`язку з її настанням.

Водночас суд наголошує, що відсутність автотехнічного дослідження сама по собі не свідчить про недоведеність правопорушення. Проте за наявності суперечностей щодо особи водія, невстановленої фактичної швидкості руху та відомостей про незадовільний стан дорожнього покриття сукупність цих обставин потребувала належної перевірки та оцінки з боку органу, який склав протокол.

Крім того, суд звертає увагу на розбіжності щодо місця дорожньо-транспортної пригоди. У протоколі серії ЕПР1 № 686389 зазначено 104 км автомобільної дороги Р-04, тоді як у протоколі огляду місця ДТП, схемі до нього та фототаблиці зазначено 103 км цієї автомобільної дороги. Зазначена розбіжність сама по собі не є достатньою для висновку про відсутність події ДТП, однак має значення для перевірки точності відомостей, внесених до протоколу, та встановлення фактичних обставин події.

Отже, матеріали справи не містять достатніх і переконливих доказів того, що саме ОСОБА_1 керував автомобілем, порушив пункти 2.3 «б» та 12.1 ПДР України, а допущене ним порушення перебувало у причинному зв`язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди. За таких обставин висновок про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не може ґрунтуватися лише на змісті протоколу та факті настання ДТП.

Разом із тим суд ураховує, що інкримінована подія мала місце 07.06.2026, а відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, підвідомчих суду, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше ніж через три місяці з дня вчинення правопорушення.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що провадження у справі щодо ОСОБА_1 за протоколом серії ЕПР1 № 686447 та протоколом серії ЕПР1 № 686375 за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Провадження за протоколом серії ЕПР1 № 686389 за ст. 124 КУпАП також підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з недоведеністю складу адміністративного правопорушення, а крім того на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

На підставі викладеного, керуючись статтями ст. 62 Конституції України, ч. 1 ст. 130, 124, 221, 245, 247, 252, 284 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП за протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 686447 від 07.06.2026 та за протоколом серії ЕПР1 № 686375 від 07.06.2026 закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП за протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 686389 від 07.06.2026 закрити на підставі п. 7 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.

СуддяО.Л. ГАВЕНКО

Оригінал: reyestr.court.gov.ua