Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №287/625/26 — Олевський районний суд Житомирської області

Суд: Олевський районний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 03 листопада 2026 р.

Справа: №287/625/26

Суддя: Винар Л. В.

Справа № 287/625/26

провадження 2/287/1456/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2026 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Винара Л.В.

з участю секретаря Кострицької Т.П.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

До Олевського районного суду Житомирської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

У обґрунтування позову позивач зазначає, що 21.06.2024 між ним та відповідачкою було укладено шлюб, який зареєстрований Олевським відділом державної реєстрації актів цивільного стану за актовим записом № 66. Від шлюбу сторони мають малолітню дитину: дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Підставою для розірвання шлюбу є ті обставини, що за останні роки сімейне життя між сторонами поступово погіршувалось, що призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин. З липня 2024 року сторони перестали проживати разом як родина, вести спільний побут та господарство. Причиною тому стали діаметрально протилежні погляди на питання сімейного життя та виховання дитини. Між позивачем та відповідачкою постійно почали виникати сварки, що негативно впливає на відносини між ними. На думку позивача, примирення між ним та відповідачкою неможливе, шлюб носить лише формальний характер, подальше його збереження буде суперечити його інтересам, що має істотне значення, тому він наполягає на розірванні шлюбу. Також, позивач просить витрати у зв`язку із сплатою судового збору покласти на відповідачку.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана для розгляду судді Винару Л.В.

На запит Олевського районного суду Житомирської області надійшла інформація стосовно зареєстрованого місця проживання відповідачки ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 26.06.2026 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або за власною ініціативою суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач в судове засідання не з`явився, від нього надійшла до суду письмова заява, у якій просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідачка у судове засідання на розгляд справи не з`явилась, надала до суду письмову заяву, у якій просить розглядати справу без його участі. Позовні вимоги визнає та просить задоволити. Також, просить повернути їй дівоче прізвище « ОСОБА_4 ». Відзив на позов відповідачка до суду не надала.

Заперечення стосовно розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

Відповідно до ч.5 ст.223 ЦПК України, суд може розглянути справу за відсутності позивача, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вивчив матеріали справи, оцінив всі докази по справі, як кожен окремо так і в їх сукупності, всебічно, повно і об`єктивно, дослідив всі обставини справи та дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. п. 1, 3 частини 1 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається зі змісту ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що сторони з 21 червня 2024 року перебувають у шлюбі, який зареєстрований Олевським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за актовим записом № 66, що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 15).

Від спільного проживання в шлюбі сторони мають малолітню дитину: дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується витягом з актового запису про народження (а.с. 12).

Позивач перебуває на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_2 , що стверджується копією довідки за № 631/2062 від 28.04.2026 (а.с. 14).

Згідно з інформацією Олевської міської ради Житомирської області за № 1977 від 07.05.2026 місце проживання відповідачки зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 20).

Суд дослідив та оцінив докази у справі, дійшов висновку, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст.ст. 110,112 СК України з яких слідує, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Як вбачається зі змісту поданої позовної заяви, спільне життя у сторін не склалося у зв`язку з різними поглядами на життя, відсутністю взаєморозуміння, тому на даний час сторони проживають окремо, не ведуть спільного господарства та шлюбних відносин не підтримують. На даний час ні з боку позивача, ні з боку відповідачки спроб для примирення не було. Така поведінка створила обстановку при якій спільне проживання і збереження сім`ї є неможливим, а тому примирення між сторонами неможливе. Шлюбних відносин не підтримують, втратили почуття одне до одного, у зв`язку з чим сім`я розпалась остаточно. Позивач обдумав своє рішення і остаточно визначився із серйозністю своїх намірів щодо розірвання шлюбу.

Як роз`яснено у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Судом встановлено, що позивач скористався правом на звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу, наполягав на розірванні шлюбу, відповідачка відносно розірвання шлюбу не заперечувала.

При цьому відповідачкою не подано у визначеному ЦПК України порядку жодного доказу на спростування доводів позивача, викладених ним у позовній заяві.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, оскільки позивач не бажає перебувати у шлюбі, а примушування до збереження шлюбу не допускається та збереження шлюбу суперечить інтересам однієї із сторін. Обставин, які перешкоджають розірванню шлюбу судом не встановлено.

Після розірвання шлюбу слід відновити відповідачці дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».

Позивач, як сторона, на користь якої виноситься рішення суду, також має право в порядку ч. 2 ст. 141 ЦПК України на стягнення з відповідачки, понесені ним та документально підтверджені судові витрати (а.с. 1).

Керуючись ст.ст. 110, 112, 113 СК України, ст.ст. 13, 81, 89, 133, 141, 211, 223, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 274-279, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задоволити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 21 червня 2024 року Олевським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за актовим записом № 66 - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені позивачем витрати на оплату судового збору за розгляд цивільної справи судом в розмірі 1355 грн. 16 коп.

Після розірвання шлюбу відновити відповідачці ОСОБА_2 дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: Л. В. Винар

Оригінал: reyestr.court.gov.ua