Суд: Деснянський районний суд м. Чернігова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 09 листопада 2026 р.
Справа: №750/7960/26
Суддя: Крапивний Б. В.
Справа № 750/7960/26
Провадження № 3/750/3079/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 листопада 2026 року м. Чернігів
Суддя Деснянського районного суду м. Чернігова Крапивний Б.В., за участю секретаря Буглака А.В., захисника Антонової О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , - за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, -
в с т а н о в и в:
12.07.2026 о 13 год. 00 хв. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство стосовно своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: словесно ображала останню, била її віником по спині, внаслідок чого завдано шкоди фізичному та психічному здоров`ю потерпілої.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в учиненні зазначеного правопорушення не визнала та пояснила, що 12.07.2026 коли вона з чоловіком і молодшою донькою повернулися додому з відпустки, то в хаті було брудно. У зв`язку з цим у неї з донькою виникла сварка, в ході якої вона забрала у доньки її мобільний телефон, не дозволила йти гуляти з друзями, доки не наведе лад у квартирі. При цьому донька намагалася вирвати у неї з рук свій мобільний телефон, тому вона відмахувалася від доньки віником, зачепила її. Заперечила, що викидала чи різала речі доньки та що погрожувала їй фізичною розправою. Донька часто каже неправду, тому вона зверталася протягом чотирьох років до медичних закладів та до психолога.
Захисник Антонова О.В. просила закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що коли влітку 2026 року мати повернулася з вітчимом і сестрою з відпустки, то в квартирі було не прибрано, не помитий посуд, розсипана земля з вазонів на підлозі. У зв`язку з цим у них відбулась сварка. Мати забрала її мобільний телефон і заборонила гуляти з друзями, доки вона не наведе лад у квартирі. Вона помила посуд, однак відмовилася прибирати. Сварка продовжилася. Вона забирала у матері свій мобільний телефон, і мати відштовхнула її віником, який розсипався від цього, будучи старим. Потім мати все ж віддала їй телефон, однак заборонила йти гуляти на вулицю з друзями. Пізніше вона пішла з квартири, а ввечері відмовилася повертатися додому й пішла ночувати до тітки. При спілкуванні з поліцейськими вона говорила неправду щодо побиття її матір`ю, оскільки бажала, щоб матір позбавили батьківських прав. Її речі мати не викидала, однак погрожувала це зробити, якщо вона не буде прибирати. Між ними була сварка, однак мати нецензурно не сварилася, не била її, тільки відштовхувала віником, коли вона намагалася забрати свій телефон.
Свідок ОСОБА_3 пояснив, що 12.07.2026 коли вони повернулися з відпустки, то в квартирі, де залишалася донька дружини ОСОБА_4 , було брудно. Між матір`ю і донькою була суперечка з приводу бруду в квартирі та немитого посуду. Нецензурну лайку заперечив, тільки були взаємні образи між ними. Свідком фізичного насильства не був, тільки ОСОБА_4 забирала з рук матері свій мобільний телефон.
Окрім того, в ході розгляду справи судом досліджено наступні докази:
-протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 944265 від 13.07.2026, складений відповідно до вимог ст. 256 КУпАП;
-копія Термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА № 496193 від 13.07.2026, відповідно до якого у зв`язку зі вчиненням домашнього насильства стосовно ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 зобов`язано залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; їй заборонено входити та перебувати в місці проживання (перебування) постраждалої особи; заборонено входити та перебувати в місці проживання (перебування) постраждалої особи на період часу з 00 год. 33 хв. 13.07.2026 по 00 год. 33 хв. 23.07.2026;
-копія протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 12.07.2026, згідно з яким ОСОБА_5 повідомила про вчинення стосовно неї домашнього насильства за наступних обставин: 12.07.2026 близько о 13 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , її матір ОСОБА_1 вчинила стосовно неї домашнє насильство, а саме ображала нецензурними словами, била віником по спині та викинула в смітник її особисті речі;
-письмові пояснення ОСОБА_1 , яка пояснила, що з 06.07.2026 вона з чоловіком та молодшою донькою їздила до ОСОБА_6 . Її донька ОСОБА_4 їхати відмовилась, тому залишилась вдома. 12.07.2026, коли вони повернулись додому, у квартирі був безлад: у їх собаки не було води, вдома був поганий запах, літали мухи, було багато зіпсованих продуктів. Вона почала підвищувати голос на ОСОБА_7 та кричати, щоб вона поклала телефон та привела житло в порядок. Єва не послухалась її, забрала деякі речі, викинула прострочену їжу та пішла в кімнату. Вона знову звернулась до неї, щоб її донька йшла прибирати, та сказала, що викине речі, якщо вона їх не прибере. Єва не послухала її та залишилась у своїй кімнаті, виражаючись нецензурною лайкою. У подальшому у них виникла сварка, в ході якої вона вдарила ОСОБА_7 декілька разів віником, після чого остання почала битися. Пізніше вона почала прибирання, в ході якого помітила, що її доньки не було вдома, тому вона телефонувала їй декілька разів. У телефонній розмові ОСОБА_4 повідомила їй, що додому вона не повернеться, перебувала у її сестри;
-письмові пояснення ОСОБА_8 , яка пояснила, що у її сестри ОСОБА_1 є донька ОСОБА_5 . 12.07.2026 у післяобідній час їй зателефонувала ОСОБА_4 та попросила переночувати. Після 21 год. вона зустріла ОСОБА_7 на зупинці, і вони разом пішли до неї додому. Повертатись додому до батьків ОСОБА_4 категорично відмовлялась. Пізніше, їй зателефонувала ОСОБА_9 . Вона повідомила, що стосовно неї винесено терміновий заборонний припис та попросила, щоб ОСОБА_4 побула у неї на період дії заборон;
-копія заяви ОСОБА_8 від 13.07.2026, згідно з якою остання просить дозволити проживати її племінниці ОСОБА_10 разом з нею на період дії тимчасового заборонного припису;
-письмові пояснення ОСОБА_2 , яка пояснила, що у неї з матір`ю ОСОБА_1 постійно відбуваються конфлікти. 12.07.2026 близько о 13 год. 00 хв. її матір повернулась додому, де вона перебувала сама. Коли мати зайшла додому, вона одразу почала висловлювати в її бік претензії з приводу порядку в квартирі. У подальшому між ними виник конфлікт, в ході якого її мати вдарила її декілька разів віником по спині, від чого той розсипався. Тоді її матір взяла палку від швабри та почала бити її палкою. Від завданого болю вона розплакалась та втекла до кімнати. Потім, коли вона намагалась вийти з квартири, матір не пускала її, вказуючи, що до кінця літа вона буде сидіти вдома. Однак, вона дочекалась слушного моменту та втекла з дому до тітки;
-викопіювання із застосунку «Дія» щодо ОСОБА_1 ;
-викопіювання із застосунку «Дія» щодо ОСОБА_2 .
Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши зазначені докази, суд дійшов таких висновків.
За змістом ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. Частиною 2 ст. 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення діяння, передбаченого частиною 1 цієї статті, стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство – форма домашнього насильства, що включає, зокрема, словесні образи, погрози, приниження, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи (п. 14 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону).
Фізичне насильство – форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру (п. 17 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону).
У судовому засіданні ОСОБА_1 заперечила факт домашнього насильства стосовно своєї доньки ОСОБА_2 . Остання також, надаючи в судовому засіданні пояснення, зазначила, що раніше надавала поліцейським неправдиві пояснення, щоб матір позбавили батьківських прав через сварку між ними. Разом з тим, згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 13.07.2026, які додано до протоколу про адміністративне правопорушення, остання визнала, що в ході сварки з донькою ОСОБА_2 вона била доньку віником. Такі пояснення узгоджуються з письмовими поясненнями потерпілої від 12.07.2026 та її заявою про кримінальне правопорушення та іншу подію від 12.07.2026. В цій частині суд вважає доведеним факт домашнього насильства у формі фізичного насильства.
Також учасники судового засідання визнали факт словесної сварки 12.07.2026 між ОСОБА_1 та її неповнолітньою донькою ОСОБА_2 , в ході якої вони словесно ображали одна одну.
Суд звертає увагу, що за змістом ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я та безпечні умови життя дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов`язані поважати дитину; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Згідно з Конвенцією про права дитини, прийнятою 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини; держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів (абз. 1, 2 ст. 3).
А отже, дослідженими в судовому засіданні доказами доведено факт застосування ОСОБА_1 стосовно своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_2 психологічного насильства, що виразилося в словесних образах неповнолітньої доньки.
Водночас у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 ображала ОСОБА_2 нецензурною лайкою, погрожувала фізичною розправою, чіплялася, хапала за руки та волосся, била рукою по спині, викинула на смітник особисті речі останньої, що не підтверджено дослідженими в судовому засіданні доказами, а тому виключено судом із обставин учиненого ОСОБА_1 протиправного діяння.
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, як вчинення домашнього насильства стосовно неповнолітньої особи.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, враховуються характер вчиненого правопорушення, дані особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; ступінь її вини; майновий стан; відсутність обставин, які б пом`якшували або обтяжували відповідальність. Таким чином, за наслідками розгляду справи встановлено підстави для накладення стягнення у виді штрафу в межах санкції статті, якою передбачена відповідальність за вчинене правопорушення.
Керуючись ст. ст. 33, 283, 284 п. 1, 294 КУПАП, -
п о с т а н о в и в:
Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП і накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 грн 60 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду.
Суддя Б.В. Крапивний
Оригінал: reyestr.court.gov.ua