Суд: Летичівський районний суд Хмельницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 05 листопада 2026 р.
Справа: №678/1358/26
Суддя: Цибульський Д. В.
Справа №678/1358/26
Провадження №2-678-756/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2026 року селище Летичів
Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого-судді Цибульського Д.В.,
при секретарі судового засідання Повх А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залів суду в селищі Летичів в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», представник позивача: Романенко Михайло Едуардович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
27.08.2026 року на адресу суду надійшла вищевказана позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» в особі представника - керівника Романенко М.Е. від 14.08.2026 року в якій він просить: стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження м.Бровари, вул.Симона Петлюри, 21/1, Київської області, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «ПУМБ», заборгованість за Кредитним договором №239183 від 21.07.2023 року у розмірі 13460 грн.; стягнути з відповідачки на користь позивача судовий збір у розмірі 2662,40 грн., та витрати на професійну правову (правничу) допомогу у розмірі 6000 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача посилається на те, що 21.07.2023 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №239183. Договір укладено в електронній формі, ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» направив відповідачу, електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при введені якого відповідач підтвердив прийняття умов Кредитного Договору. ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» перерахував, на картковий рахунок відповідачки № НОМЕР_3 , кредитні кошти в сумі 4000 грн. Проте відповідачка не виконала належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин передбачених ст.ст.526, 527 ЦК України. 19.04.2024 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено Договір факторингу №568/фк-24, відповідно до умов якого ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ», відступило, а ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло право вимоги за Кредитним Договором №239183 від 21.07.2023 року до відповідача. Згідно Договору відступлення права вимоги, сума боргу перед новим кредитором ТОВ «Діджи Фінанс» є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 16492,80 грн. 14.09.2023року первісний кредитор змінив найменування із ТОВ «Займер» на ТОВ «Клай Інвест».
31.08.2026 року ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.
08.09.2026 року до суду через систему «Електронний суд» від представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Савченка Я.В. надійшов відзив на позовну заяву від 08.09.2026 року з додатками до нього, в якому він просить суд відмовити у задоволенні позову в частині стягнення відсотків та будь-яких інших штрафних санкцій, з підстав зазначених у відзиві та проводити розгляд справи без участі відповідачки.
17.09.2026 року до суду від представника позивача ТОВ «Діджи Фінанс» Щави Є.В. надійшла відповідь на відзив від 16.09.2026 року в якому вона просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
У судове засідання учасники процесу не з`явились, про дату час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином, заяв або клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило.
Справу розглянуто за наявними у справі матеріалами в порядку ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, повно та всебічно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши та дослідивши письмові докази у справі, які мають значення для її розгляду, приходить до висновку що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 21.07.20223 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 було укладено договір №239183 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого останній надано кредит в розмірі 4000 грн.
Відповідно до п.1.1 індивідуальної частини договору Товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 4000 грн. На умовах строковості, зворотності,платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах,визначених цим Договором.
Відповідно до п.1.2 індивідуальної частини договору Кредит надається строком на 14 днів до 03.08.2023 року.
Відповідно до п.1.3. за користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 1825% (відсотків) річних від суми кредиту в розрахунку 5% (відсотків) на добу. Тип процентної ставки - фіксована. Без письмової згоди Клієнта Товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за Договором.
Відповідно до п.1.4. Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом.
Відповідно до п.1.6. Невід`ємною частиною цього Договору є Публічна пропозиція (оферта) Товариства на укладення договору про надання фінансового кредиту за допомогою електронних засобів, яка розміщена на сайті Товариства www.cly.com.ua.
Як встановлено судом, відповідачка ОСОБА_1 погодилась на укладення договору №239183 від 21.07.2023 року про надання споживчого кредиту, підписавши його електронним підписом CL7051.
Відповідно до Графіку платежів, що є Додатком №1 до Договору про надання споживчого кредиту №239183 від 21.07.2023 року, дата повернення кредиту 03.08.2023 року.
З огляду на вказане, в даному випадку сторонами погоджено умови кредитування, зокрема сума кредиту, розмір та порядок нарахування відсотків, строк повернення кредитних коштів.
Як встановлено судом, свій обов`язок згідно Договору №239183 від 21.07.2023 року про надання споживчого кредиту ТОВ ««КЛАЙ ІНВЕСТ» виконало у повному обсязі, шляхом перерахування грошових коштів в розмірі 4000 грн. за реквізитами платіжної картки відповідача № НОМЕР_3 , що підтверджується повідомленням АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-261013/82157-БТ від 22.10.2026 року, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_4 , ( НОМЕР_5 ), 21.07.2023 року зараховано 4000 грн.
Таким чином, ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» виконало свої зобов`язання за кредитним договором у повному обсязі, а саме надало відповідачці кредит у розмірі та на умовах, встановлених Договором.
19.04.2024 року між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» було укладено договір факторингу №568/ФК-24.
Відповідно до витягу з додатку №1 ТОВ «ФК «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №239183 від 21.07.2023 року у загальній сумі 13460 грн.
Про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» повідомило відповідачку ОСОБА_1 , шляхом направлення листа.
Із наданих позивачем розрахунків вбачається, що заборгованість за кредитним договором №254265 від 28.03.2024 року не погашена, загальна сума заборгованості становить 13460 грн.
Відповідно ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Ст.629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст.1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення п.1 гл.71 ЦК України, якщо інше не випливає із суті кредитного договору.
Ч.1 ст.1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.536 ЦПК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
За наведених обставин, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог
Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення процентів за користування кредитом, суд виходить із такого.21.07.2026 року між сторонами укладено договір фінансового кредиту №239183, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 4000 грн. строком на 14 календарних днів, до 03.08.2023 року, зі сплатою процентів за користування кредитом за фіксованою процентною ставкою 5% за кожен день користування кредитом, що становить 1825% річних.
Відповідно до графіка розрахунків та загальної вартості кредиту, сума коштів, що підлягала поверненню становить 6800 грн., з яких: 4000 грн. - сума кредиту, 2 800 грн. - відсотки за користування кредитом протягом 14 днів.
Отже, умови щодо строку кредитування, розміру процентної ставки та суми процентів за користування кредитом у межах погодженого строку були визначені сторонами та підтверджуються письмовими доказами у справі. З огляду на це доводи відповідача про те, що сплата процентів за користування кредитом сторонами не погоджувалася, суд відхиляє як такі, що спростовуються умовами договору та графіком платежів.
Однак позивач просить стягнути з відповідачки 9460 грн. і як вбачається із розрахунку заборгованості, відсотки нараховані з 04.08.2023 року до 08.10.2023 року, тобто після строку кредитування.
Оцінюючи правомірність нарахування процентів після закінчення строку кредитування, суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12, відповідно до якого право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування. Після закінчення такого строку права та інтереси кредитодавця у разі прострочення виконання грошового зобов`язання підлягають захисту на підставі ст.625 ЦК України.
Суд бере до уваги, що п.3.3 кредитного договору передбачено нарахування процентів за фактичний календарний період користування кредитом, у тому числі у разі прострочення повернення кредиту. Водночас для вирішення питання про можливість стягнення таких нарахувань після закінчення строку кредитування необхідно встановити їх правову природу, оскільки сама назва платежу «проценти» не визначає його правового характеру.
У постанові від 05.04.2023 року у справі №910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що проценти, які можуть нараховуватися після закінчення строку кредитування, за своєю правовою природою можуть бути не платою за користування кредитом відповідно до ст.1048 ЦК України, а мірою відповідальності за порушення грошового зобов`язання відповідно до ст.625 ЦК України. Для встановлення дійсного змісту домовленості сторін суд має враховувати формулювання умов договору, їх місце в структурі договору та співвідношення з іншими положеннями щодо відповідальності позичальника. У разі неоднозначності умов договору застосовується принцип тлумачення його положень проти сторони, яка їх сформулювала (contra proferentem).
Зі змісту досліджених судом умов договору вбачається, що процентна ставка у розмірі 5% за кожен день визначена як плата за користування кредитом. Графіком платежів конкретно визначено суму процентів за погоджений сторонами строк кредитування 2800 грн. При цьому п.3.3 договору передбачає продовження нарахування процентів у разі прострочення повернення кредиту, однак не містить чіткого розмежування процентів як плати за правомірне користування кредитом та процентів як міри відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання.
За таких умов суд вважає, що нарахування процентів після 03.08.2023 року не може розглядатися як продовження плати за правомірне користування кредитом у розумінні ст.1048 ЦК України. За своєю суттю такі нарахування пов`язані з невиконанням відповідачем обов`язку повернути кредит у встановлений договором строк, а тому мають оцінюватися як платежі, пов`язані з простроченням виконання грошового зобов`язання.
В такому випадку суд враховує п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та протягом тридцяти днів після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання зобов`язань за договором, зокрема кредитним, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від сплати неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка та інші платежі, сплата яких передбачена договором за прострочення виконання зобов`язань, нараховані починаючи з 24.02.2022 року за таке прострочення, підлягають списанню кредитодавцем.
Оскільки спірні нарахування здійснені за період прострочення повернення кредиту, а такий період припадає на час дії воєнного стану, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для їх стягнення з відповідача з урахуванням наведених положень пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення відсотків за користування кредитом підлягають частковому задоволенню в розмірі 2800 грн., а в задоволенні вимог про стягнення решти відсотків у розмірі 6660 грн. слід відмовити.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволених вимог, оскільки позов задоволено частково, а саме у розмірі 6800 грн., тому судовий збір слід стягнути з відповідачки на користь позивача пропорційно до задоволених вимог у розмірі 6800 грн. (6800*100%:13460=50,52%; 2662,4*50,52% =1345).
Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, а саме витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу, відповідно до ст.141 ЦПК України, суд вважає, що наявні в матеріалах справи докази, а саме: договір про надання правової допомоги від 01.06.2026 року за №42649746/02 року,додатковою угодою до договору про надання правової допомоги, детальний опис надання послуг, що є підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу з іншої сторони, тому з відповідачки на користь позивача слід стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 3031,20 грн. (співвідношення до 50,52% задоволених позовних вимог), оскільки саме цей розмір є достатнім та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14.11.2018 року у справі №753/15687/15.
Схожі висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підставі вище викладеного та керуючись ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст.207, 526, 530, 536, 610, 611, 626, 638, 1048-1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст.4, 12, 13, 81, 137, 141,247, 259, 263-265, 268, 273-275, , 352, 354, 355 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження м.Бровари, вул.Симона Петлюри, 21/1, Київської області, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «ПУМБ», заборгованість за Кредитним договором №239183 від 21.07.2023 року у розмірі - 6800 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження м.Бровари, вул.Симона Петлюри, 21/1, Київської області, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «ПУМБ», судовий збір у розмірі - 1345 грн., та витрати на професійну правову (правничу) допомогу у розмірі - 3031,20 грн.
В решті позовних вимог, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження м.Київ, вул.Авіаконструктора Ігоря Сіковського, 8, Київської області, п.і.04112, емейл: info@dgfinance.com.ua.
Представник позивача: Романенко Михайло Едуардович, РНОКПП НОМЕР_6 , місцезнаходження м.Київ, вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, Київської області, п.і.04112, емейл: ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .
Представник відповідачки: адвокат Савченко Ярослав Васильович, РНОКПП НОМЕР_7 , місцезнаходження м.Хмельницький, вул.Володимирська, 79, офіс №3, Хмельницької області, п.і.29001, емейл: ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Повний текст судового рішення складено 06 листопада 2026 року.
Суддя: Д.В.Цибульський
Оригінал: reyestr.court.gov.ua