Суд: Хортицький районний суд м. Запоріжжя
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей
Дата: 10 листопада 2026 р.
Справа: №337/5922/26
Суддя: Завгородній Є. В.
Справа № 337/5922/26
Провадження № 3/337/1009/2026
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2026 року м. Запоріжжя
Суддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя Завгородній Є.В., за участю секретаря судового засідання Лемонджави А.В., особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП, –
УСТАНОВИВ:
До Хортицького районного суду м. Запоріжжя надійшов адміністративний матеріал стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Стосовно зазначеної особи складений протокол ВАД № 787151 від 12.09.2026 про те, що 20.08.2026 ОСОБА_1 у період часу з 19.00 до 20.00, перебуваючи за місцем проживання, ухилялась від виконання передбачених законодавством батьківських обов`язків щодо виховання свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у дусі поваги до прав та свобод інших людей та піклування про моральний розвиток сина, а саме, у вищезазначений період неповнолітній ОСОБА_2 , перебуваючи на дитячому майданчику за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рубана, б. 22, вдарив декілька разів руками в голову неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим завдав останньому фізичного болю. Своїми діями мати порушила вимоги ч. 1, 2 ст. 150 Сімейного кодексу України та вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину заперечила, зазначила, що вона вживає належних заходів щодо виконання батьківських обов`язків. Повідомила, що органом поліції було проігноровано обставини події, яка трапилась 20.08.2026, учасниками якої стали два її сина. Повідомила, що 20.08.2026 ввечері група підлітків на майданчику побила її молодшого сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Однім з учасників побиття був неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з друзями на ім`я ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . ОСОБА_7 прийшов додому і повідомив матері та старшому брату ОСОБА_8 про те, що став жертвою побиття, у зв`язку з чим вона як мати викликала швидку допомогу та поліцію. Старший брат ОСОБА_8 , обурений фактом побиття молодшого брата, вибіг на двір і вдарив ОСОБА_9 , спонукавши компанію вибачитися перед молодшим братом.
Крім того, ОСОБА_1 заявила клопотання про долучення до матеріалів справи медичної довідки, яка підтверджує факт завдання тілесних ушкоджень її молодшому сину. ОСОБА_1 наполягала, що виховання – це складний психолого-педагогічний процес, який не перекреслюється одним емоційним зривом однієї дитини, що стала свідком вчинення правопорушення відносно свого брата. Дитина не перебуває на обліку в органах ювенальної превенції, не має історії систематичних нападів чи агресії. Разова участь дитини у бійці (у відповідь на агресію по відношенню до молодшого брата) не свідчить про правопорушення з боку матері. Оскільки матеріали справи не містять доказів щодо ухилення матері від виконання обов`язків щодо навчання та виховання неповнолітнього сина, ОСОБА_1 вважає, що справа підлягаю закриттю.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
В судовому засіданні були досліджені: протокол серії ВАД № 787151 від 12.09.2026, рапорт про подію ЄО № 16324 від 20.08.2026, письмові пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 .
Крім того, в судовому засіданні досліджено консультаційний висновок спеціаліста від 20.08.2026 щодо огляду ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , встановлено діагноз: забій м`яких тканин голови; забій лівого стегна, садна правого плеча, забій грудної клітини; забій передньої частини живота.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 184 КУпАП передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 184 КУпАП, проявляється у невиконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку потерпілого без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у тому числі незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям); незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.
Неналежне виконання обов`язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов`язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Відповідно до положень ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов`язків щодо виховання дітей, захищає права сім`ї, сприяє розвитку системи послуг з підтримки сімей з дітьми та мережі дитячих закладів.
Стаття 150 Сімейного кодексу України передбачає, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Суд критично оцінює докази, що містяться в адміністративному матеріалі, в частині їхньої належності, достовірності та достатності для того, щоб дійти поза розумним сумнівом висновку про винуватість ОСОБА_1 в ухиленні від виконання батьківських обов`язків.
З письмових пояснень безпосередніх учасників події вбачається, що між неповнолітніми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 стався одиночний конфлікт, внаслідок якого ОСОБА_4 було заподіяно тілесних ушкоджень з боку ОСОБА_3 та його друзів. Перебуваючи у стані сильного душевного хвилювання внаслідок вчинення правопорушення стосовно молодшого брата ОСОБА_7 , старший брат ОСОБА_8 завдав удару ОСОБА_3 та спонукав до вибачення перед ОСОБА_7 . На переконання суду, вказаний одиночний конфлікт між неповнолітніми сам по собі не може свідчити про ухилення ОСОБА_1 від виконання батьківських обов`язків. Жодних інших допустимих доказів, які б вказували на те, що матір ухиляється від обов`язків з виховання дитини, або які б доводили наявність причинно-наслідкового зв`язку між способом виховання дитини та фактом завдання тілесних ушкоджень, суду надано не було.
За таких обставин, керуючись стандартом доведення «поза розумним сумнівом» суд дійшов висновку про недоведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин, зокрема відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 1, 7, 9-11, ч. 1 ст. 184, 251, 254, 256, 268, 280, 283, 287 КУпАП, суд, –
ПОСТАНОВИВ:
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , невинуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Постанова суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Євген ЗАВГОРОДНІЙ
Оригінал: reyestr.court.gov.ua