Постанова від 10 листопада 2026 р. у справі №505/3671/26 — Подільський міськрайонний суд Одеської області

Суд: Подільський міськрайонний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 10 листопада 2026 р.

Справа: №505/3671/26

Суддя: Дзюбинський А. О.

ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 505/3671/26

Провадження № 3/505/1299/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2026 року місто Подільськ

Суддя Подільського міськрайонного суду Одеської області Дзюбинський А. О., розглянувши матеріали, які надійшли з Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До Подільського міськрайонного суду Одеської області з Подільського РУП ГУНП в Одеській області надійшов протокол із матеріалами стосовно ОСОБА_1 про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.10.2026 матеріали справи передано для розгляду судді Дзюбинському О.В.

Протокол про вчинення адміністративного правопорушення

У протоколі серії ВБА № 180178 від 03.09.2026 зазначено, що 03.09.2026 о 11 год. 00 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , ображав свою співмешканку ОСОБА_2 грубою та нецензурною лайкою, чим, за твердженням особи, яка склала протокол, учинив психологічне насильство в сім`ї, тобто адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Судовий розгляд

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату час та місце був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 не є обов`язковою, а відтак суд не вбачає перешкод та вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 , на підставі доказів, наявних у матеріалах справи.

Досліджені безпосередньо у судовому засіданні докази:

- відомості щодо реєстрації події в журналі єдиного обліку Подільського РУП ГУНП в Одеській області за № 19-6017 від 03.09.2026, згідно з якими 03.09.2026 на спецлінію «102» надійшло повідомлення про те, що чоловік вчиняє сварку, висловлюється нецензурною лайкою та поводиться агресивно. У повідомленні зазначено, що заявниця під час зворотного телефонного дзвінка не передає слухавку та не відповідає на запитання, сказано, щ було здійснено виїзд в с. Вишневе;

- заява ОСОБА_2 від 03.09.2026, у якій вона просила вжити заходів щодо ОСОБА_1 , який, за її словами, висловлювався на її адресу нецензурною лайкою;

- рапорт поліцейського СРПП Подільського РУП ГУНП в Одеській області Олега Галецького від 03.09.2026, відповідно до якого працівники поліції здійснили виїзд за адресою: с. Вишневе, вул. Центральна, де перебувала заявниця ОСОБА_2 та її співмешканець ОСОБА_1 . Після прибуття працівників поліції останній поводився зухвало, на зауваження не реагував, продовжував протиправні дії, шарпав працівників поліції за формений одяг, у зв`язку з чим до нього було застосовано кайданки. У рапорті також зазначено про складення щодо нього адміністративного протоколу за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП;

- рапорт інспектора СРПП Подільського РУП ГУНП в Одеській області Віктора Грабовенка від 03.09.2026, у якому викладено обставини виїзду працівників поліції на вказаний виклик;

- письмові пояснення ОСОБА_2 , у яких вона зазначила, що 03.09.2026 приблизно об 11 год. 00 хв. перебувала у знайомих за адресою: с. Вишневе, вул. Центральна, де місцевий мешканець ОСОБА_3 учинив із нею сварку, під час якої висловлювався на її адресу нецензурною лайкою та завдавав їй ударів кулаками по обличчю. Також зазначила, що звертатися до судово-медичного експерта не має наміру.

Нормативний акт, що передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення

Межі розгляду справи про адміністративне правопорушення визначаються обставинами, викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки саме цей документ формулює суть адміністративного обвинувачення, від якого особа має можливість захищатися.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому суд звертає увагу, що відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення мають бути зазначені, зокрема, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення. Викладення суті правопорушення повинно дозволяти встановити, які саме дії інкримінуються особі та які ознаки складу адміністративного правопорушення вони утворюють.

Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справах «Малофєєва проти Росії» (Malofeyeva v. Russia, заява № 36673/04, рішення від 30.05.2013) та «Карелін проти Росії» (Karelin v. Russia, заява № 926/08, рішення від 20.09.2016).

У зазначених рішеннях Європейський суд з прав людини звернув увагу на необхідність дотримання принципу безсторонності суду та рівності сторін, наголосивши, що суд не повинен перебирати на себе функцію обвинувачення, самостійно формувати обвинувачення або відшукувати докази на його підтвердження.

Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП адміністративна відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дія або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються, зокрема, між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Отже, для встановлення складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, необхідно встановити не лише умисне вчинення особою діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру, а й наявність передбаченого диспозицією цієї норми наслідку у вигляді заподіяння шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілої особи.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд доходить висновку, що вони містять істотні розбіжності щодо обставин події, яка покладена в основу адміністративного обвинувачення.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 180178 від 03.09.2026 ОСОБА_1 03.09.2026 о 11 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , ображав свою співмешканку ОСОБА_2 грубою та нецензурною лайкою, чим учинив психологічне насильство в сім`ї.

Разом із тим із досліджених судом відомостей щодо реєстрації події в журналі єдиного обліку Подільського РУП ГУНП в Одеській області за № 19-6017 від 03.09.2026, заяви ОСОБА_2 та рапортів працівників поліції виїзд працівників поліції за повідомленням здійснювався за іншою адресою - до с. Вишневе, де, за змістом відповідних матеріалів, перебувала заявниця.

Таким чином, місце вчинення адміністративного правопорушення, зазначене у протоколі, не узгоджується з відомостями, викладеними в інших матеріалах справи, які стосуються реагування працівників поліції на повідомлення про відповідну подію.

При цьому матеріали справи не містять належних відомостей, які б пояснювали зазначену розбіжність, підтверджували, що подія, описана у протоколі, відбулася саме за адресою: АДРЕСА_1 , або дозволяли встановити, що йдеться про одну й ту саму подію, місце якої помилково зазначене в протоколі.

Зазначена обставина має істотне значення для правильного вирішення справи, оскільки місце вчинення адміністративного правопорушення належить до обов`язкових відомостей протоколу, а встановлення фактичних обставин події повинно ґрунтуватися на узгодженій сукупності належних і допустимих доказів.

Крім того, зміст письмових пояснень ОСОБА_2 не повністю узгоджується з обставинами, викладеними у протоколі.

Так, у протоколі ОСОБА_1 інкримінується висловлювання на адресу співмешканки грубою та нецензурною лайкою, тоді як у письмових поясненнях ОСОБА_2 зазначено, що під час сварки останній не лише висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, а й завдавав їй ударів кулаками по обличчю.

Отже, у письмових поясненнях описано додаткові дії фізичного характеру, які не зазначені у протоколі як обставини інкримінованого правопорушення.

Водночас суд не вправі самостійно доповнювати обсяг адміністративного обвинувачення обставинами, які не були викладені в протоколі, або надавати діям особи іншу фактичну характеристику з метою усунення недоліків сформульованого обвинувачення.

Крім того, досліджені рапорти працівників поліції містять відомості про поведінку ОСОБА_1 після прибуття працівників поліції на місце події, зокрема про його зухвалу поведінку, невиконання вимог поліцейських, шарпання їх за формений одяг та застосування до нього кайданок.

Однак наведені відомості характеризують поведінку особи під час спілкування з працівниками поліції та не підтверджують безпосередньо обставин висловлювання нею образ на адресу ОСОБА_2 , їх змісту, характеру та спрямованості, а також наслідків таких дій для фізичного чи психічного здоров`я потерпілої.

Сама наявність конфлікту між особами та повідомлення про нецензурні висловлювання не звільняють орган, уповноважений складати протокол, від обов`язку зібрати докази, які підтверджують усі обов`язкові ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

При цьому письмові пояснення ОСОБА_2 про нанесення їй ударів по обличчю також не можуть бути покладені в основу висновку про доведеність інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення у відповідній частині, оскільки такі дії не зазначені у протоколі як складова адміністративного обвинувачення. До того ж матеріали справи, за наявними відомостями, не містять відомостей, які б підтверджували заподіяння потерпілій тілесних ушкоджень або шкоди її фізичному здоров`ю.

Також у матеріалах справи відсутні достатні відомості, які визначали у чому саме полягала шкода психічному здоров`ю ОСОБА_2 внаслідок інкримінованих ОСОБА_1 висловлювань, чи викликали вони у неї побоювання за власну безпеку, емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або інші наслідки, передбачені законодавчим визначенням психологічного насильства.

Суд при цьому не виходить із того, що заподіяння шкоди психічному здоров`ю може підтверджуватися виключно висновком експерта чи медичними документами. Такі обставини можуть установлюватися сукупністю належних доказів, зокрема поясненнями потерпілої, показаннями свідків та іншими матеріалами справи. Однак у цьому випадку надані матеріали не дають змоги встановити зазначені обставини з необхідною для притягнення особи до адміністративної відповідальності достовірністю.

Отже, матеріали справи не містять достатньої та узгодженої сукупності доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 за обставин, викладених у протоколі серії ВБА № 180178 від 03.09.2026, вчинив умисні дії психологічного характеру, внаслідок яких була завдана шкода психічному здоров`ю ОСОБА_2 .

При цьому суд позбавлений можливості усунути зазначені суперечності шляхом самостійного встановлення іншого місця події, зміни її фактичних обставин або доповнення протоколу відомостями про фізичне насильство, оскільки це означало б фактичне формування судом іншого обвинувачення та порушення права особи на захист.

Таким чином, наведені недоліки стосуються не окремих обставин, що не мають значення для правильного вирішення справи, а обставин, які мають істотне значення для встановлення події адміністративного правопорушення та наявності в діях особи його об`єктивної сторони.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що наявні у справі докази не підтверджують поза розумним сумнівом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин суд вважає, що провадження у справі щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Керуючись ст. 173-2, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 251, 252, 256, 268, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати невинуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Провадження в адміністративній справі стосовно ОСОБА_4 за ч. 3

ст. 173-2 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом внесення апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя

Подільського міськрайонного суду

Одеської області Андрій ДЗЮБИНСЬКИЙ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua