Постанова від 04 листопада 2026 р. у справі №549/284/26 — Полтавський апеляційний суд

Суд: Полтавський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 04 листопада 2026 р.

Справа: №549/284/26

Суддя: Корсун О. М.

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 549/284/26 Номер провадження 33/814/1081/26Головуючий у 1-й інстанції Василюк Т. М. Доповідач ап. інст. Корсун О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2026 рокум. Полтава

Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Корсун О.М.,

за участю секретаря судового засідання Пархоменко Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Чорнухинського районного суду Полтавської області від 29 вересня 2026 року,

в с т а н о в и л а:

Цією постановою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 665 гривень 60 копійок судового збору.

За постановою місцевого суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 24 червня 2026 року о 14 годині 55 хвилин по вул. Сковороди в с. Пізники Лубенського р-ну Полтавської обл. керував транспортним засобом - мопедом «Дельта», НОМЕР_1 , із ознаками наркотичного сп`яніння у вигляді: звужених зіниць очей, які не реагували на світло, млявої мови, порушення координації рухів, і в порушення вимог п.2.5 ПДР України відмовився від проходження у встановленому законодавством порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

В апеляційній скарзі особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , просить скасувати постанову Чорнухинського районного суду Полтавської області від 29 вересня 2026 року та закрити провадження у справі щодо нього у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Свої вимоги мотивує тим, що суд першої інстанції не врахував те, що: поліцейський не вчиняв дій, спрямованих на перевірку у водія ознак наркотичного сп`яніння та наявна розбіжність у ознаці наркотичного сп`яніння, яка зазначена в протоколі, від тієї, що була ОСОБА_1 озвучена поліцією, він не мав ознак наркотичного сп`яніння, а тому поліцейський безпідставно запропонував йому проходження огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я; поліцейський не забезпечив йому можливості усвідомлено прийняти рішення щодо проходження огляду, фактично схилив його до відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, не повідомивши про правові наслідки такої відмови; на момент прийняття рішення щодо проходження чи непроходження огляду він не був обізнаний про відповідальність, передбачену ст.130 КУпАП; долучений поліцією відеозапис є неналежним і недопустимим доказом, оскільки здійснена поліцією відеофіксація є неповною та небезперервною, викликає сумніви у своїй достовірності, не дає можливості встановити об`єктивні обставини події 24 червня 2026 року, не містить відомостей про всі процесуальні дії, які здійснювалися поліцейськими, часового проміжку, протягом якого відбувалося оформлення матеріалів провадження – процесу складання протоколу про адміністративне правопорушення та вручення його копії; відсутність відповідних фрагментів відеозапису позбавляє можливості перевірити дотримання працівниками поліції встановленого законом порядку проведення огляду, складання процесуальних документів та роз`яснення прав особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , і його представнику – адвокату Болтіку А.С., було належним чином повідомлено про місце, дату, час апеляційного розгляду та в судове засідання апеляційного суду вони не з`явились, клопотань про відкладення апеляційного розгляду від них не надходило. Водночас адвокат Болтік А.С. направив клопотання про здійснення апеляційного розгляду без його та ОСОБА_1 участі.

Суд апеляційної інстанції вивчив матеріали справи, проаналізував доводи апеляційної скарги та дійшов висновку про таке.

Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Виходячи з положень ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданням судді при розгляді справ про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Відповідно до п.12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), в разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Приписами п.п.6-7 розділу ІІІ Інструкції передбачено, що проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння.

З огляду ж на обов`язковість проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини, яке проводиться в закладах охорони здоров`я, огляд на стан наркотичного сп`яніння здійснюється лише в медичному закладі.

Висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - відмови ним як особою, яка керувала транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними в матеріалах справи належними, допустимими, достовірними, а у своїй сукупності достатніми та взаємозв`язаними доказами, і є обґрунтованим.

Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №701719 24 червня 2026 року о 14 годині 55 хвилин водій ОСОБА_1 по вул. Сковороди в с. Пізники Лубенського р-ну Полтавської обл. керував транспортним засобом - мопедом «Дельта», НОМЕР_1 , із ознаками наркотичного сп`яніння у вигляді: звужених зіниць очей, які не реагували на світло, млявої мови, порушення координації рухів, і в порушення вимог п.2.5 ПДР України відмовився від проходження у встановленому законодавством порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння (а.с.4).

Наведені вище обставини підтверджуються даними відеозапису, записаного на технічному носієві інформації, з якого встановлено те, що 24 червня 2026 року приблизно о 14 годині 55 хвилин ОСОБА_1 по вул. Сковороди в с. Пізники Лубенського р-ну Полтавської обл. керував транспортним засобом - мопедом «Дельта», НОМЕР_1 , і був зупинений поліцією. На місці зупинки поліцією встановлено наявність підстав уважати, що ОСОБА_1 перебуває в стані наркотичного сп`яніння. Однак ОСОБА_1 на вимоги поліції відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я. Після цього поліцейським було повідомлено ОСОБА_1 , що за вчинення вказаних вище дій ОСОБА_1 (відмови як особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння) щодо ОСОБА_1 передбачено складання матеріалів провадження за ст.130 КУпАП, після чого ОСОБА_1 не змінив свою позицію та повторно на вимогу поліції відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я. Затим поліцейським було роз`яснено ОСОБА_1 його права, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП і розпочато процедуру оформлення матеріалів провадження (а.с.11).

При цьому, ОСОБА_1 , який має посвідчення водія від 2002 року, що підтверджується копією його водійського посвідчення та даними довідки СПД №2 ВП №1 Лубенського РВП ГУНП у Полтавській області (а.с.5-6), мав усвідомлювати й безумовно розумів як водій зі значним стажем наявність у нього передбаченого законодавством обов`язку необхідності виконання вимог п.2.5 ПДР України та проходження на вимогу поліцейського в установленому порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння і наслідки відмови від проходження згаданого огляду, а саме те, що особи, які вчиняють вказане порушення, несуть відповідальність згідно із законодавством.

У силу приписів ч.1 ст.130, ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР України проходження водієм огляду на стан наркотичного сп`яніння на вимогу поліцейського, який установив наявність підстав для висновку про перебування водія в стані наркотичного сп`яніння, відповідно до встановленого законодавством порядку є безумовним обов`язком водія, в той час як мотиви відмови від огляду особистого характеру не впливають на необхідність і правильність кваліфікації дій порушника за ч.1 ст.130 КУпАП.

Кожна особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та керувати ними, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Також на доводи апелянта про його необзізнаність із юридичною відповідальністю за ч.1 ст.130 КУпАП суд апеляційної інстанції зауважує, що за приписами ст.68 Конституції України незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Статтею 57 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти, які визначають права і обов`язки громадян, мають бути доведені до відома населення в порядку, встановленому законом, з чого випливає, що у випадках, коли цей порядок був додержаний, діє презумпція знання закону всіма громадянами. Лише в тих випадках, коли всупереч передбаченому Конституцією України та відповідними законами порядку оприлюднення і вступу закону в силу, він не був оприлюднений та особа не мала внаслідок цього реальної можливості ознайомитися із законом, отже, об`єктивно не могла знати про встановлену протиправність діяння, відповідальність виключається.

Вимоги ст.57 Конституції України щодо приписів ч.1 ст.130 КУпАП в Державі реалізовані належним чином.

При цьому, суд апеляційної інстанції наголошує, що відповідно до відеофіксації після відмови ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`ягніння поліцейським було проінформовано ОСОБА_1 про те, що за вчинення вказаних вище дій передбачено складання матеріалів провадження за ст.130 КУпАП, тобто притягнення його до адміністративної відповідальності за вказаною нормою закону, але ОСОБА_1 не змінив свою позицію та повторно на вимогу поліції відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Отже, викладені вище докази підтверджують зміст один одного й безперечно доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та об`єктивних обставин не довіряти їм немає. Підстав для висновку про недопустимість, недостовірність чи неналежність цих доказів не встановлено.

Усупереч доводам апелянта, зі змісту відеозапису вбачається, що поліцією не здійснювалися жодні дії щодо схиляння чи провокування ОСОБА_1 до відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, така відмова ОСОБА_1 від огляду була добровільною та виключно результатом його волевиявлення, не пов`язана з наявністю інших дій поліцейського, аніж тих, що передбачені ст.266 КУпАП.

Пунктом 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, визначено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Саме ці дискреційні повноваження поліцейського дають йому право самостійно визначати наявність чи відсутність підстав для проведення огляду водія на стан сп`яніння.

Як убачається з матеріалів відеозапису, поліцією було встановлено наявність підстав уважати, що ОСОБА_1 перебуває в стані наркотичного сп`яніння з ознаками такого стану. У протоколі про адміністративне правопорушення та направленні на медичний огляд зафіксовано те, що ОСОБА_1 мав ознаки наркотичного сп`яніння у вигляді: звужених зіниць очей, які не реагували на світло, млявої мови, порушення координації рухів (а.с.4, 7).

Наявність же ознак наркотичного сп`яніння не є тотожним наявності стану наркотичного сп`яніння, який можливо встановити лише за результатами відповідного огляду на стан названого сп`яніння, та згадані ознаки не вказують на перебування особи, яка керувала транспортним засобом, у цьому стані, але є однією з передумов, які на вимогу поліцейського зобов`язують особу, яка керувала транспортним засобом, пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння відповідно до встановленого законодавством порядку. Однак у порушення вимог законодавства ОСОБА_1 від проходження такого огляду відмовився.

Отже, з урахуванням викладених вище обставин і вимог законодавства, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для висновку про безпідставність висування поліцією ОСОБА_1 вимог щодо проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння чи наявності тих істотних порушень вимог законодавства, які би нівелювали обов`язок виконання цих вимог, ставили би під сумнів наявність у діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

При цьому, допущення поліцейським неточності в одній із ознак наркотичного сп`яніння при її оголошенні ОСОБА_1 не є підставою для висновку про безпідставність висування поліцією ОСОБА_1 вимог щодо проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, також, зважаючи на те, що, як убачається з матеріалів провадження, підставою для висування таких вимог щодо проходження огляду було виявлення у ОСОБА_1 і ознак наркотичного сп`яніння у вигляді порушення координації рухів та млявої мови.

Що стосується тверджень апелянта, які зводяться до небезперервності та неповноти відеозапису, то наявний у матеріалах справи відеозапис, записаний на технічному носієві інформації, містить повні й безперервні відомості щодо обставин вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП (факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом і його неодноразової відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, роз`яснення йому поліцейським прав, передбачених ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП).

Долучений технічний носій інформації з відеофіксацією був виготовлений поліцією у зв`язку із необхідністю запису інформації, що має значення у провадженні про адміністративне правопорушення. Зі змісту відеофіксації вбачається, що її поліцією здійснено з використанням службового пристрою - нагрудної камери, в ході реалізації своїх службових повноважень, передбачених Законом України «Про Національну поліцію». Відеофайл із нагрудної камери містить відповідні ознаки й елементи обставин здійснення його запису, які дозволяють здійснити його належну ідентифікацію. Технічний носій інформації з цією відеофіксацією був долучений у передбачений законодавством спосіб поліцією до матеріалів провадження при направленні протоколу про адміністративне правопорушення до суду.

При цьому, матеріали справи не містять будь-яких об`єктивних даних про те, що вказаний вище відеозапис, який є засобом об`єктивного контролю, містить недостовірні відомості чи ті, які відбувались за інших обставин. Ознак монтажу, редагування змісту, змін, неприродних пауз, переривань чи інших втручань під час перебігу відеозапису не встановлено.

З матеріалів провадження вбачається, що поліцією було дотримано вимоги ст.ст.254-256 КУпАП при складанні протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП.

Зокрема, в даному протоколі правильно встановлені фактичні обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що підтверджуються сукупністю наведених вище доказів. При складанні цього протоколу поліцейським було роз`яснено ОСОБА_1 права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, ознайомлено його зі змістом протоколу та вручено йому копію протоколу, яку отримано ОСОБА_1 , що він підтвердив письмово своїми підписами у відповідних графах протоколу (а.с.4).

З огляду на викладене вище, суд апеляційної інстанції не вбачає належних, мотивованих і достатніх підстав для визнання відеозапису неналежним, недопустимим чи недостовірним доказом, а також не знайшли свого підтвердження і сумніви апелянта в дотриманні поліцією встановленого законом порядку оформлення матеріалів провадження.

Таким чином, доводи апеляційної скарги, з яких ставиться питання про скасування оскаржуваної постанови й закриття провадження щодо ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, не знайшли свого підтвердження.

Зважаючи на викладене вище, з урахуванням положень ст.23, 33 КУпАП, суд першої інстанції правильно наклав на ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік відповідно до санкції ч.1 ст.130 КУпАП, яка є безальтернативною.

Отже, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Чорнухинського районного суду Полтавської області від 29 вересня 2026 року щодо ОСОБА_1 – без зміни.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Полтавського

апеляційного суду О.М. Корсун

Оригінал: reyestr.court.gov.ua