Постанова від 09 листопада 2026 р. у справі №290/636/26 — Житомирський апеляційний суд

Суд: Житомирський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 09 листопада 2026 р.

Справа: №290/636/26

Суддя: Костюкович С. І.

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №290/636/26 Головуючий у 1-й інст. Ковальчук М. В.

Номер провадження №33/4805/1419/26

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Костюкович С. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року м.Житомир

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду Костюкович С.І., з участю секретаря судового засідання Воробей Д.О., захисника – адвоката Малетина А.Я. (дистанційно - в режимі відеоконференції) розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 з доповненнями захисника – адвоката Малетина А.Я. на постанову Романівського районного суду Житомирської області від 31 серпня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

встановив:

Постановою Романівського районного суду Житомирської області від 31 серпня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

Згідно постанови місцевого суду, ОСОБА_1 13 червня 2026 року близько 02 години 17 хвилини в селищі Романів по вул. Шевченка, 64, керував транспортним засобом – автомобілем марки «ЗАЗ», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Алкотест 6810, що підтверджується тестом №710 від 13.06.2026 року, результат огляду становить 1,22 проміле, чим порушив вимоги пункту 2.9 (а) Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Вважає оскаржувану постанову незаконною та необґрунтованою.

Зазначає, що матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 , а наявні в матеріалах справи відеозаписи не містять будь - яких відомостей щодо зупинки транспортного засобу поліцейськими під керуванням ОСОБА_1 та руху транспортного засобу.

Крім того, наявні в матеріалах справи відеозаписи WhatsApp Video 2026-06-16 at 17.05.02, WhatsApp Video 2026-06-16 at 12.29.28 та export-6lp4x не підписані електронним цифровим підписом, дата запису відеофайлів на оптичний носій інформації не відповідає даті фіксації правопорушення, а також не фіксують факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 .

Вказує, що відеозаписи WhatsApp Video 2026-06-16 at 17.05.02, WhatsApp Video 2026-06-16 at 12.29.28 не мають будь – яких ідентифікуючих ознак, а тому є неналежними доказами у справі. При цьому зазначає, що місцевий суд не досліджував жодного відеозапису.

Доводить, що незважаючи на незгоду ОСОБА_1 із результатом огляду проведеного на місці, працівники поліції не запропонували йому пройти огляд в медичному закладі, при цьому ОСОБА_1 не відмовлявся від такого огляду.

Посилається на те, що працівники поліції роз`яснили ОСОБА_1 права та обов`язки після складання відносно нього протоколу, що є істотним порушенням його прав на захист.

Зазначає, що в протоколі про адміністративне правопорушення нечітка і незрозуміла фабула, а місцевий суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу викладену в протоколі про адміністративне правопорушення.

Доводить, що в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння не зазначено дату і місце його складання.

Вказує, що в протоколі про адміністративне правопорушення, як додаток не зазначено відеозапис фіксації адміністративного правопорушення, а на копії роздрукованих результатів огляду Драгера неправильно зазначено номер протоколу про адміністративне правопорушення.

Зазначає, що складений відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення є недопустимим доказом, оскільки працівники поліції при його складанні допустили суттєві порушення вимоги Кодексу України про адміністративне правопорушення, а також відомчих інструкцій.

Посилається на те, що в матеріалах справи наявна копія довідки військової частини НОМЕР_2 від 25.06.2026 року №3541 в якій зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_2 з 13 серпня 2024 року по теперішній час, однак місцевий суд не зупинив розгляд справи до завершення військової служби, чим грубо порушив його право на захист.

До початку апеляційного розгляду, захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Малетин А.Я. подав апеляційному суду заяву про доповнення апеляційної скарги, в якій зазначає, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, що до яких діє спеціальний порядок їх огляду на стан сп`яніння, визначений вимогами ст.266-1 КУпАП.

Доводить, що військовослужбовець ОСОБА_1 за вимогами ч.3 ст.266-1 КУпАП міг бути підданий огляду тільки посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління військової служби правопорядку у Збройних Силах України з використанням спеціальних технічних засобів та тестів відповідно до порядку встановленого ч.ч.2-7 ст.266-1 КУпАП. Однак цей установлений законом порядок працівниками поліції не був дотриманий, а тому вся процедура огляду, яку застосували до ОСОБА_1 , згідно з категоричними приписами ч.9 ст.266-1 КУпАП є недійсною, а її результати недопустимими доказами, оскільки отримані всупереч умовам і порядку, встановлених законом.

Вперше апеляційний розгляд цієї справи було призначено судом на 22.10.2026, однак у зв`язку із неявкою ОСОБА_1 , та з урахуванням думки захисника, розгляд справи було відкладено на 10.11.2026 р.

В судове засідання апеляційного суду 10.11.2026 ОСОБА_1 не прибув.

Апеляційний суд вживав заходів для повідомлення ОСОБА_1 про дату та час апеляційного розгляду шляхом надсилання повістки про виклик до суду Укрпоштою (відправлення № R067303200450), шляхом надсилання SMS-повідомлення, а також шляхом розміщення (опублікування) оголошення про виклик ОСОБА_1 в судове засідання на офіційному веб-сайті Житомирського апеляційного суду, яке було оприлюднено на сайті суду 28.10.2026 р.

Укрпоштою повідомити ОСОБА_1 про дату та час апеляційного розгляду не вдалося (поштове відправлення повернулося із відміткою «адресат відсутній»), а SMS-повідомлення не було доставлено адресату, про що зазначено у довідці про недоставлення SMS.

Поряд з цим, захисник – адвокат Малетин А.Я. 10.11.2026 року під час дистанційної участі в судовому засіданні апеляційного суду (в режимі відеоконференції) на запитання суду підтвердив, що він (захисник) мав телефонну розмову із ОСОБА_1 після відкладення апеляційного розгляду справи 22.10.2026, підтвердив, що ОСОБА_1 обізнаний про апеляційний розгляд цієї справи, повідомлений про судове засідання, однак захисник зазначив, що ОСОБА_1 на даний час проходить військову службу і бажає брати особисту участь під час апеляційного розгляду.

Захисник висловив думку, що без участі ОСОБА_1 провести апеляційний розгляд не можливо і що провадження в цій справі взагалі підлягає зупиненню на час проходження ОСОБА_1 військової служби.

Апеляційним судом було постановлено провести апеляційний розгляд за відсутності ОСОБА_1 із наведенням відповідних мотивів, які були оголошені судом під час вирішенні вказаного питання.

Також, суд зазначає, що відповідно до вимог ч.4 ст.294 КУпАП апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду. За змістом ч.2 ст.268 КУпАП участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП, не є обов`язковою.

В цій справі ОСОБА_1 представлений в судовому засіданні захисником – адвокатом Малентин А.Я., який надає ОСОБА_1 правничу допомогу.

В свою чергу, ОСОБА_1 подав апеляційному суду змістовну апеляційну скаргу, в якій навів свою позицію у справі та ретельно виклав доводи та обгрунтування на підтвердження своїх апеляційних вимог, зазначивши, чому він вважає рішення суду першої інстанції незаконним.

За таких обставин, враховуючи участь у справі захисника із числа адвокатів, зазначення ОСОБА_1 у особисто поданій ним апеляційній скарзі своїх доводів та вимог, вжиття апеляційним судом всіх можливих заходів щодо повідомлення ОСОБА_1 про місце, дату та час апеляційного розгляду його справи, отримання від захисника - адвоката Малентина А.Я. на запитання суду прямого підтвердження (відповіді), про те, що ОСОБА_1 обізнаний про здійснення апеляційного розгляду його апеляційної скарги, та для узгодження позиції і надання можливості ОСОБА_1 з`явитись в судове засідання апеляційним судом 22.10.2026 вже відкладався апеляційний розгляд, беручи до уваги підтвердження захисником проходження ОСОБА_1 військової служби за обставин, які виключають можливість його прибуття до суду, то за таких обставин, враховуючи що в цій категорії справ зупинення провадження КУпАП не передбачено, в той час як апеляційна скарга має бути розглянута і це є обов`язком апеляційного суду, враховуючи і строки розгляду справи, апеляційний суд за таких всіх обставин вважає, що права ОСОБА_1 на справедливий суд не будуть порушені і є можливість та необхідність розглянути подану ним апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 та за участі лише його захисника.

Окрім того, прийнявши рішення про проведення апеляційного розгляду за відсутності ОСОБА_1 , апеляційний суд піддав це провадження ретельному аналізу та відповідні на всі істотні аргументи апелянта, зазначені в його апеляційній скарзі.

Також захисником до початку апеляційного розгляду було заявлено декілька усних клопотань, котрі були розглянуті апеляційним судом та при відмові у їх задоволенні було наведено детальні мотиви та обгрунтування, якими керувався суд при постановлені рішень про відмову у їх задоволенні.

Зокрема, захисником було заявлено клопотання про виклик та допит працівника поліції, яким було складено відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення.

Згідно ст.294 КУпАП апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Захисник на запитання суду не дав ствердної відповіді про те, що ним ставилось в суді першої інстанції питання про виклик та допит зазначеного працівника поліції, або ж що захиснику було відмовлено у задоволення такого клопотання.

З урахуванням наведеного, вимог ст.294 КУпАП та з огляду на необгрунтованість та безпідставність заявленого клопотання судом було відмовлено в його задоволенні.

Стосовно клопотання захисника про дослідження відеозапису та необхідності звернути увагу на обставини і документи, на які вказував захисник, то судом зазначено, що в порядку підготовки до апеляційного розгляду суд дослідив наявний у матеріалах справи відеозапис, та в подальшому в нарадчій кімнаті судом буде досліджено та надано правову оцінку як відеозапису так і документам і обставинам, на які посилається захисник.

Як наслідок, нижче в цій постанові наведені інтервали відеозапису, проаналізованого та оціненого апеляційним судом, та якому надано правову оцінку.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши захисника, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до змісту ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Згідно вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Висновок суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ґрунтується на матеріалах справи та досліджених у судовому засіданні доказах, з яким погоджується і суд апеляційної інстанції.

Так, з матеріалів справи вбачається, що вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції, дослідивши зібрані у справі докази, дійшов обґрунтованого висновку, що вони у їх сукупності та взаємозв`язку поза розумним сумнівом підтверджують винуватість особи, що притягується до адміністративної відповідальності, у скоєнні вказаного правопорушення.

Підпунктом «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною першою статті 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного, наркотичного сп`яніння та проведення огляду водіїв на стан алкогольного, наркотичного сп`яніння визначена ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 №1452/735, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за №1413/27858 (далі – Інструкція), а також Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. №1103 (далі – Порядок направлення).

Висновок суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, зокрема:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №691664 від 13.06.2026 року, відповідно до якого, 13.06.2026 року близько 02 години 17 хвилини в смт.Романів по вулиці Шевченка, 64, ОСОБА_1 керував транспортним засобом – автомобілем марки «ЗАЗ», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Алкотест 6810, що підтверджується тестом №710 від 13.06.2026 року, результат огляду становить 1,22 проміле, чим порушив вимоги пункту 2.9 (а) Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.2);

- результатами проходження тестування на місці за допомогою приладу Драгер 6810, результат якого показав позитивну пробу – 1,22 проміле, з яким ОСОБА_1 погодився та проставив свій підпис (а.с.3);

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів за допомогою приладу Алкотестера Драгер 6810, відповідно до якого ОСОБА_1 пройшов огляд за допомогою приладу Драгер 6810, результат якого показав 1,22 проміле, з яким ОСОБА_1 погодився та у рядку «З результатами згоден» поставив свій підпис (а.с.4);

- рапортом інспектора з РПП СПД 1 ВП №2 Житомирського РУП №1 капітана поліції В. Пясківського, з якого слідує, що під час несення служби спільно з ДОП підполковником поліції ОСОБА_2 в складі екіпажу ГРПП з метою виконання службового завдання щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, дотримання громадянами комендантської години, запобігання вчинення адміністративних та кримінальних правопорушень, в смт. Романів по вулиці Шевченка Житомирського району було виявлено легковий автомобіль марки ЗАЗ ДЕО ЛАНОС державний номерний знак НОМЕР_1 , який було зупинено для з`ясування обставин перебування у населеному пункті під час дії комендантської години. Під час спілкування з особою яка безпосередньо здійснювала керування транспортним засобом, було з`ясовано, що водієм являється ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час перевірки документів у даного водія було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння - запах алкоголю з порожнини рота. В подальшому на ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, та останнього відсторонено від керування, що зареєстровано на портативний відеореєстратор №854524, 858600 (а.с.10);

- відеозаписом, наявним у матеріалах справи на DVD-диску (а.с.14).

Так, за змістом пункту 10 протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 691664 від 13.06.2026 року працівниками поліції здійснювався відеозапис на портативні бодікамери № 854524, 858600.

Із дослідженого та оціненого апеляційним судом в нарадчій кімнаті відеозапису, а саме відеофайлу export-6lp4x наявного у матеріалах справи на DVD-диску (а.с.14), вбачається, що працівник поліції підійшовши до автомобіля та встановиви особу водія, ким виявився ОСОБА_1 . На запитання працівника поліції чому він порушує комендантську годину, ОСОБА_1 відповів «їхав з дня народження». Також з даного відеозапису вбачається, що при перевірці документів працівник поліції виявивши у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, запропонував йому пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп`яніння на місці за допомогою приладу драгер, на що ОСОБА_1 погодився. При цьому на запитання поліцейського «чи вживали спиртні напої», ОСОБА_1 відповів «вживав» (інтервал запису – із 0:00:10 по 0:01:12).

Цим відеозаписом також зафіксовано процедуру огляду ОСОБА_1 , результат якого показав 1,22 проміле, який було продемонстровано ОСОБА_1 та на запитання працівника поліції чи згоден він з результатом тестування та чи бажає він проїхати до медичного закладу, ОСОБА_1 відповів «так, не відмовляюсь, якщо треба, поїду. Якщо треба, поїдем, якщо не підходить цей то їдем», на що працівник поліції відповів «ну дивіться..» Також з даного відеозапису вбачається, що працівник поліції роз`яснив ОСОБА_1 його права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП (інтервал запису – із 0:01:20 по 0:03:50).

З переглянутого судом відеозапису з`ясовано, що зміст рапорту поліцейського узгоджується із зафіксованими на відеозаписі обставинами.

Згідно п.5 Порядку направлення результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп`яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп`яніння.

Підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.

Із вищезазначеного відеозапису, наявного у матеріалах справи та проаналізованого судом, зокрема й у зазначених вище інтервалах слідує, що ОСОБА_1 не висловлював незгоди із встановленими результатами його огляду на стан алкогольного сп`яніння, проведеного поліцейським на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціальних технічних засобів.

На переконання апеляційного суду, із зафіксованої на відеозаписі поведінки ОСОБА_1 під час та після проведення його огляду на стан алкогольного сп`яніння не вбачається жодного волевиявлення ОСОБА_1 , яке б об`єктивно вказувало на його незгоду із результатами здійсненого огляду на місці зупинки транспортного засобу.

При цьому, апеляційний суд зазначає, що згода ОСОБА_1 з результатами здійсненого його огляду на стан алкогольного сп`яніння додатково підтверджується і наявними у матеріалах справи результатами тестування та актом огляду, які він підписав особисто та будь - яких заперечень чи незгоди з даним результатом не зазначав.

З цих підстав апеляційний суд відхиляє аргументи апеляційної скарги щодо відсутності згоди ОСОБА_1 із результатами його огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та необхідності його направлення для огляду в заклад охорони здоров`я.

При цьому, відповідно до ч.3 ст.266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Згідно абзацу 2 пункту 5 Порядку направлення підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.

Оскільки ОСОБА_1 погодився пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного приладу на місці зупинки транспортного засобу, а також погодився з результатами даного огляду, які працівник поліції продемонстрував ОСОБА_1 та повідомив їх в голос і будь - яких заперечень чи незгоди з даним результатом огляду ОСОБА_1 не висловив згідно із відеозаписом, то апеляційний суд вважає, що підстав для направлення ОСОБА_1 для огляду в заклад охорони здоров`я не було.

Тому, з цих підстав апеляційний суд відхиляє аргументи апеляційної скарги щодо того, чому поліцейський не запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я.

Отже, отримавши підтвердження стану алкогольного сп`яніння і згоду ОСОБА_1 із встановленими результатами поліцейський обґрунтовано та підставно склав протокол про адміністративне правопорушення, а суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки в такому разі направлення та проходження водієм огляду в найближчому закладі охорони здоров`я не вимагається.

Щодо посилання апелянта на відсутність як в матеріалах справи так і на відеозаписах будь-яких відомостей щодо зупинки транспортного засобу поліцейськими під керуванням ОСОБА_1 , то апеляційний суд з цього приводу зазначає наступне.

Переглянутим відеозаписом файлу export-6lp4x встановлено, що працівник поліції перебуває біля автомобіля із увімкненим світлом передніх фар та увімкненою аварійною світловою сигналізацією та на водійському сидінні якого перебуває особа чоловічої статі. З даного відеозапису також вбачається, що працівник поліції назвав прізвище, ім`я та по батькові, а саме ОСОБА_1 , на що особа, яка перебувала на водійському місці відповіла «так». На запитання працівника поліції чому ОСОБА_1 порушує комендантську годину, останній відповів «їхав з дня народження» (інтервал запису – із 0:00:10 по 0:01:10).

Тобто аналіз наявного у матеріалах справи відеозапису в зазначеному інтервалі засвідчує, що сам ОСОБА_1 визнає факт керування ним автомобілем за зазначених у протоколі обставинах.

Крім того, даний відеозапис не містить жодного заперечення ОСОБА_1 факту керування транспортним засобом саме ним.

На переконання апеляційного суду, даним відеозаписом та перебігом зафіксованих ним подій, зокрема, як показано, знаходженням ОСОБА_1 на водійському місці в автомобілі, визнанням факту керування самим ОСОБА_1 під час запитань працівника поліції, та наступна його згода в якості водія пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, всім цим в сукупності поза розумним сумнівом підтверджується факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, за обставин зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення щодо нього.

Наявні у матеріалах справи відеозаписи файлів WhatsApp Video 2026-06-16 at 17.05.02, WhatsApp Video 2026-06-16 at 12.29.28 та export-6lp4x дійсно не містить фіксації виконання ОСОБА_1 функції водія транспортного засобу та його зупинку працівником поліції.

Проте суд зазначає, що процесуальні засоби доказування у справі про адміністративне правопорушення передбачені ч.1 ст.251 КУпАП, і вищезазначеною сукупністю доказів, зокрема, відеозаписом у проаналізованому вище інтервалі, ця обставина доводиться і підтверджена.

Посилання апелянта на те, що відеозаписи WhatsApp Video 2026-06-16 at 17.05.02, WhatsApp Video 2026-06-16 at 12.29.28, та export-6lp4x не підписані електронним цифровим підписом, апеляційний суд визнає неприйнятними, оскільки чинне законодавство України не містить вимог щодо обов`язкового скріплення електронним підписом відеозаписів, які є додатками до протоколів.

В той же час, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №691664 від 13.06.2026 року, а саме пункту 10 «Технічний засіб відеозапису» працівниками поліції здійснювався відеозапис на портативні бодікамери № 854524, 858600.

Вказане підтверджується переглядом відеофайлу export-6lp4x з якого вбачається, що відеозапис здійснено 13.06.2026 о 02:22:28 на портативну бодікамеру працівника поліції 858600.

Крім того, працівник поліції повідомив ОСОБА_1 під час проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, що відбувається відеофіксація на портативні бодікамери (інтервал запису – із 0:02:25 по 0:02:45).

Також, в матеріалах справи наявний рапорт інспектора сектору адміністративної практики Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області майора поліції Т.Якобчук, адресований начальнику ВП №2 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області від 15.06.2026 року зі змісту якого вбачається, що у зв`язку із здачею до сектору адміністративної практики протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №691664 від 13.06.2026 за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , просить надання відео з нагрудного портативного відеореєстратора № 854524, 858600.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що долучений до матеріалів справи відеозапис є належним та допустимим доказом, підтверджує обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та отриманий у законний спосіб.

Посилання апелянта на те, що працівники поліції роз`яснили ОСОБА_1 права та обов`язки після складання відносно нього протоколу, апеляційний суд визнає безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи, а саме відеозаписом.

Переглядом відеозапису файлу export-6lp4x встановлено, що працівники поліції роз`яснили ОСОБА_1 його права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, після проведення огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння та згоди ОСОБА_1 з результатами тестування, тобто перед складанням відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення (інтервал запису – із 0:03:25 по 0:03:50).

Доводи апелянта про допущені працівниками поліції порушення при складанні адміністративних матеріалів по даній справі, а саме відсутність в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів відомостей про дату та час його складання, неправильне зазначення на копії роздрукованих результатів огляду із приладу Драгера номеру протоколу про адміністративне правопорушення, є такими, котрі не впливають на висновок про законність постанови суду першої інстанції, оскільки обставини зафіксовані відеозаписом та відображені у протоколі про адміністративне правопорушення та решті матеріалів справи.

Безпідставними також є доводи апелянта, що суд першої інстанції самостійно змінив фабулу в протоколі про адміністративне правопорушення.

Як убачається з матеріалів справи та оскаржуваної постанови, місцевий суд при викладенні обставин вчинення правопорушення повністю дотримався вимог статті 256 КУпАП. Опис обставин події в оскаржуваній постанові за змістом та суттю повністю відповідає фабулі (суті порушення та його опису), викладеній в протоколі про адміністративне правопорушення.

При цьому, не зазначення в постанові суду окремих формулювань, чи певна деталізація викладеного, використання синонімів слів, які містяться у протоколі, їх повне відображення замість скороченого вживання в протоколі, тощо не свідчить про зміну судом суті чи опису правопорушення, які були викладені у протоколі, адже такі дії суду є результатом судового розгляду і охоплюється повноваженнями суду щодо встановлення обставин, які потребують доказування під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, не призвели до зміни обсягу інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення, не змінили суті пред`явленого йому звинувачення за ч.1 ст.130 КУпАП, та не перешкодили ОСОБА_1 в реалізації права на захист під час розгляду цієї справи в суді першої інстанції.

Також безпідставними є посилання апелянта про не зупинення місцевим судом розгляду справи до завершення військової служби ОСОБА_1 , з наступних підстав.

В силу ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст.246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Статтею 277 КУпАП визначено строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також передбачено можливість зупинення строків розгляду адміністративних справ про адміністративні правопорушення певних категорій. Зокрема, відповідно до частини четвертої статті 277 КУпАП строк розгляду адміністративних справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, зупиняється судом у разі якщо особа, щодо якої складено протокол про таке правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з`явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо).

Отже, КУпАП передбачає можливість зупинення строку розгляду виключно справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією. Норм аналогічного змісту щодо інших категорій справ КУпАП не містить.

Відтак зупинення провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав не передбачених Кодексом України про адміністративне правопорушення, не відповідає вимогам законодавства про адміністративні правопорушення, а тому суд відхиляє аргументи захисника щодо наявності підстав для зупинення провадження в цій справі.

Посилання захисника – адвоката Малетина А.Я. в доповненнях до апеляційної скарги на порушення працівниками поліції процедури огляду ОСОБА_1 на стан його алкогольного сп`яніння, оскільки він є військовослужбовцем, апеляційний суд визнає неспроможними з урахуванням наступного.

Відповідно до ч.9 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці – це особи, які проходять військову службу.

Частиною 4 ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби:

- на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);

- на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;

- поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);

- під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою;

- під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Як встановлено судом першої інстанції та що вбачається із наявних у справі матеріалів, ОСОБА_1 є військовослужбовцем, однак стороною захисту не надано ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду жодних належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 13.06.2026 у період його зупинки працівниками патрульної поліції виконував обов`язки військової служби.

Крім того, згідно дослідженого судом відеозапису файлу export-6lp4x, ОСОБА_1 одягнений в цивільний одяг, працівникам поліції повідомив, що він таксує, а тому, на переконання суду, огляд ОСОБА_1 на виявлення стану алкогольного сп`яніння, проведений працівниками поліції у відповідності до вимог ст.266 КУпАП, за цих конкретних обставин справи є допустимим.

Тому, і ці аргументи апеляційної скарги захисника апеляційний суд відхиляє.

Наведені у постанові місцевого суду докази, які покладені судом в основу його рішення, є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об`єктивно узгоджуються між собою, а їх сукупність є достатньою для прийняття рішення про винуватість ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, а тому апеляційні доводи про відсутність в діях останнього складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими.

Стосовно аргументів захисника під час апеляційного розгляду щодо невідповідності дати файлів відеозаписів і дати, зазначеної у протоколі про адміністративне правопорушення, та що події, які зафіксовані наявними у справі відеозаписами не відповідають даті порушення, зазначеного у складеному протоколі, то суд зазначає наступне.

Наявними у матеріалах справи на DVD-диску (а.с.14) відеозаписами, під час їх відтворення, чітко вбачається і відтворюється зафіксована дата створення цих відеозаписів технічними засобами, якими вони здійснювалися і якими працівники поліції фіксували події і обставин за участі ОСОБА_1 , а саме 13.06.2026 року, що відповідає змісту протоколу, де чинення ОСОБА_1 дата правопорушення також значиться 13.06.2026 р.

Ці відомості щодо дати ведення відеозапису поліцейськими і скоєння правопорушення саме 13.06.2026 узгоджуються із роздрукованими результатами огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, здійсненого приладом Drager (alkotest 6810), на яких також наявний роздрукований системний час приладу на час роздрукування результатів огляду – 13.06.2026. Ці результати огляду 13.06.2026 підписані ОСОБА_1 (а.с.3).

Інші документи, зокрема, підписані ОСОБА_1 розписки про роз`яснення йому прав та обов`язків та про ознайомлення водія з вимогами ч.1 ст.266 КУпАП щодо відсторонення водія від керування транспортним засобом, також датовані 13.06.2026.

Та обставина, що копіювання працівниками поліції файлів відеозаписів на DVD-диск для направлення матеріалів справи разом із протоколом про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 для розгляду до суду було здійснено пізніше, та, відповідно, дата скопійованих файлів на DVD-диску значиться та, коли такі файли було фактично скопійовані, не змінює встановлених судом обставин про те, що сама подія правопорушення і її фіксація працівниками поліції на зазначені у п.10 протоколу про адміністративне правопорушення технічні засоби відеозапису (здійснення/ведення такого відеозапису), мала місце саме 13.06.2026, в чому об`єктивно переконався апеляційний суд дослідивши в нарадчій кімнаті вказані відеозаписи.

КУпАП та інші законодавчі акти не містять вимог оформити та направити для розгляду до суду складений протокол про адміністративне правопорушення разом із додатками до нього (відеозаписами, рапортами та з іншими матеріалами разом із супровідним листом) в день такого складення протоколу.

Тому, аргументи захисника щодо неузгодженості зазначених дат, висловлені під час апеляційного розгляду, є неспроможними.

На підставі наведеного, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою.

Доводи апеляційної скарги з доповненнями до неї не дають підстав вважати, що судом при розгляді адміністративної справи були порушені вимоги закону, які б призвели до неправильного її вирішення.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 з доповненнями захисника – адвоката Малетина Андрія Ярославовича, залишити без задоволення, а постанову Романівського районного суду Житомирської області від 31 серпня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя С.І. Костюкович

Оригінал: reyestr.court.gov.ua