Постанова від 04 листопада 2026 р. у справі №296/4476/26 — Житомирський апеляційний суд

Суд: Житомирський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна

Дата: 04 листопада 2026 р.

Справа: №296/4476/26

Суддя: Скітневська О. М.

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа № 296/4476/26Головуючий у 1-й інст. Покатілов О. Б.

Категорія 146Доповідач Скітневська О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2026 рокум. Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Скітневської О.М. з секретарем судового засідання Кашенко Л.М., з участю захисника Баса Андрія Миколайовича, представника потерпілого Ткачука Анатолія Олександровича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу представника потерпілого Ткачука Анатолія Олександровича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 01 вересня 2026 року, якою провадження у справі відносно ОСОБА_2 закрито на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Корольовського районного суду м. Житомира від 01 вересня 2026 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито на підставі п. 7 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП.

В постанові суду вказано, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 635229 ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що 06.09.2025 о 13:25 в м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 68/43А, керуючи транспортним засобом BMW номерний знак НОМЕР_1 при виникненні небезпеки руху не вжив всіх заходів зменшення швидкості аж до зупинки та здійснив зіткнення з транспортним засобом ВАЗ номерний знак НОМЕР_2 . При ДТП авто отримало механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки, чим порушив п. 12.3.ПДР - не вжиття заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди. Таким чином, ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що своїми діями вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Оскільки дорожньо-транспортна пригода, яка є предметом розгляду у даній справі, мала місце 06.09.2025, та враховуючи, що на момент розгляду справи судом строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ч. 2 ст. 38 КУпАП, сплив, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, представник потерпілого Ткачук А.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та постановити нову постанову, якою ОСОБА_2 визнати винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, і закрити провадження у вказаній справі на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом не дотримано приписів статті 280 КУпАП, а закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, не є реабілітуючою підставою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи у скоєнні ДТП (постанова Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №686/4557/18). На думку адвоката, вказана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини саме водія ОСОБА_2 у недотриманні Правил дорожнього руху, які і знаходяться в причинно-наслідковому зв`язку з наслідками події.

В судовому засіданні представник потерпілого – адвокат Ткачук А.О. підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.

Захисник ОСОБА_2 - адвокат Бас А.М. заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечення, суд доходить висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обґрунтовуючи свій висновок суд першої інстанції в оскаржуваній постанові послався на те, що адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, не є триваючим, оскільки момент його вчинення пов`язаний із конкретною подією дорожньо-транспортної пригоди. Строк накладення адміністративного стягнення у даній справі обчислюється з дня вчинення правопорушення - 06.09.2025. Таким чином, передбачений ч. 2 ст. 38 КУпАП тримісячний строк накладення адміністративного стягнення закінчився 06.12.2025, а відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

Суд першої інстанції правильно встановив, що на момент розгляду справи судом строк накладення адміністративного стягнення сплив, а провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу на те, що пункт 7 частини першої статті 247 КУпАП необхідно застосовувати у взаємозв`язку із іншими нормами. Зокрема, вказана норма закону містить посилання саме на статтю 38 КУпАП, яка підлягає застосуванню лише у випадку, якщо наявна вина особи і існують підстави для накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Стаття 38 КУпАП містить формулювання «строки накладення адміністративного стягнення», яке накладається лише на винну особу. Відповідно, і застосування даної норми (можливість застосування строків накладення адміністративного стягнення) повинно відбуватись лише у випадку встановлення вини особи у вчиненні правопорушення.

За своєю правовою природою звільнення від відповідальності у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення не є «реабілітуючою обставиною».

Крім того, стаття 280 КУпАП встановлює обов`язок при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати ряд обставин, в тому числі, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, і вже після цього встановити, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

В свою чергу законодавець передбачив іншу підставу для закриття провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення (пункт 1 частини першої статті 247 КУпАП).

У своїй апеляційній скарзі представник потерпілого просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та закриття провадження у справі на підставі п. 7 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Щодо наявності вини водія ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, то апеляційний суд зазначає таке.

Статтею 124 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Зазначена норма є бланкетною і при встановленні винуватості особи необхідно встановити пункт ПДР України, який порушено водієм і який, окрім того, перебуває у причинно-наслідковому зв`язку із наслідками.

Причинно-наслідковий зв`язок між пригодою та порушенням ПДР України встановлюється у кожному конкретному випадку на підставі повного і всебічного дослідження доказів зібраних працівниками поліції та наданих учасниками.

Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення від 08.04.2026 серії ЕПР1 № 635229, 06.09.2025 о 13:25 в м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 68/43А водій ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом BMW номерний знак НОМЕР_1 при виникненні небезпеки руху не вжив всіх заходів зменшення швидкості аж до зупинки та здійснив зіткнення з транспортним засобом ВАЗ номерний знак НОМЕР_2 . При ДТП авто отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки, чим порушив п. 12.3.ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

Зі змісту протоколу убачається, що у провину ОСОБА_2 ставиться порушення вимог пункту 12.3 ПДР України, згідно з яким у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Після складання працівниками поліції протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 ознайомлено з протоколом, його правами та останній надав пояснення « зі складеним протоколом не згоден. Винну особу було відразу встановлено в день вчинення ДТП, яка вже відповідно до рішення суду понесла покарання».

До матеріалів справи долучено: заяву про вчинене адміністративне правопорушення адвоката Ткачука А. О.; копію висновку експертного дослідження № ЕД-19/106-25/18225-ІТ від 26.02.2026; копію протоколу серії ЕПР1 № 445444 від 06.09.2025 р.; копію схеми ДТП, яка сталась 06.09.2026; копію пояснення ОСОБА_1 ; копію пояснення ОСОБА_2 ; фото місця ДТП; адвокатський запит ОСОБА_3 ; договір про надання правничої допомоги; клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення адвоката Баса А. М., який діє в інтересах ОСОБА_2 .

У висновку № ЕД-19/106-25/18225-ІТ від 26.02.2026 експерт дійшов висновку про те, що відповідно до наданого відеозапису, фактичне значення швидкості руху автомобіля BMW-X3, н.з. НОМЕР_1 , безпосередньо перед зіткненням із автомобілем ВАЗ 21121, н.з. НОМЕР_2 , становило 54 км/год. За фактичних обставин скоєння ДТП, визначених відповідно до наданого відеозапису та заданого комплексу вихідних даних, водій автомобіля BMW-X3, н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 – мав технічну можливість своєчасного застосування гальмування у відповідності до вимог п.12.3 ПДР України, з моменту виявлення небезпеки для руху. Вище досліджені обставини свідчать, що в даній дорожній ситуації, невідповідність дій водія автомобіля BMW-X3, н.з. НОМЕР_1 , вимогам п.12.3 ПДР України, з технічної точки зору перебувають у причинному зв`язку із виникненням досліджуваної ДТП.

Зі схеми місця ДТП встановлено, що на ділянці дороги перед місцем зіткнення зі сторони руху автомобіля BMW-X3, н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 слідів гальмування не виявлено.

У своїх поясненнях водій ОСОБА_2 не повідомляє про те, що ним вживалися заходи для зменшення швидкості автомобіля.

Верховний Суд у постанові від 14 січня 2025 року у справі №592/7961/18 вказав, що протиправна поведінка пішохода, який перебував на проїзній частині, не звільняє водія від обов`язку дотримуватися пункту 12.3 ПДР України. Верховний Суд підкреслив, що незалежно від причин виникнення небезпеки (у цьому випадку - протиправної поведінки іншого учасника дорожнього руху), водій мав діяти відповідно до ПДР.

Отже, вина одного із водіїв у вчиненні ДТП не спростовує наявності вини і іншого водія, який не дотримався вимог п.12.3 ПДР України.

Апеляційним судом було оглянуто матеріали справи № 296/10242/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП.

За змістом дослідницької частини висновку експерта № ЕД-19/106-25/18225-ІТ від 26.02.2026 експертом досліджувався відеозапис події тривалістю 45 сек 100 мс, який надано на експертизу ініціатором дослідження разом з копіями матеріалів справи про адміністративне правопорушення № 296/10242/25 відносно іншого учасника ДТП – водія автомобіля ВАЗ 21121, н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 .

Наданий відеозапис детально описаний експертом, має ідентичну тривалість із відеозаписом у справі № 296/10242/25, скріншоти з відеозапису, які містяться у висновку, співпадають з самим відеозаписом, тому відсутні підстави стверджувати про неналежність дослідженого відеозапису, а відповідні доводи захисту спростовуються матеріалами справ № 296/10242/25 та №296/4476/26. Сумнівів у тому, що на відеозаписі, який досліджував експерт, зафіксована саме подія ДТП, яка є предметом дослідження в рамках даного провадження, у суду не має.

Тому доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для встановлення вини ОСОБА_2 знайшли своє підтвердження.

Водночас апеляційний суд звертає увагу на те, що згідно зі ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:

1) про накладення адміністративного стягнення;

2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;

3) про закриття справи.

Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

Враховуючи, що на момент розгляду справи судом строк накладення адміністративного стягнення сплив, провадження у справі, з урахуванням ст.284 КУпАП, підлягало закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Згідно із ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;

2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;

3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;

4) змінити постанову.

У даній справі суд першої інстанції ухвалив рішення, прямо передбачене нормами законодавства, зокрема, п.3 ч.1 ст. 284 КУпАП, з наявністю підстав для закриття провадження погоджується і апеляційний суд, тому підстав для скасування рішення суду не вбачається.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Ткачука Анатолія Олександровича в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Корольовського районного суду м. Житомира від 01 вересня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяО. Скітневська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua