Суд: Житомирський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 08 листопада 2026 р.
Справа: №279/6434/26
Суддя: Зав'язун С. М.
УКРАЇНА
Житомирський апеляційний суд
Справа №279/6434/26 Головуючий у 1-й інст. Невмержицька О. А.
Номер провадження №33/4805/1474/26
Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач Зав`язун С. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2026 року Житомирський апеляційний суд в складі:
головуючого - судді Зав`язуна С. М.,
за участю: секретаря Дем`янчук Н. Д.,
захисника - адвоката Орлюка С. А.,
особи, яка притягається
до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу про адміністративне правопорушення № 279/6434/26 за апеляційною скаргою захисника Орлюка Сергія Антоновича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 07 жовтня 2026 року,
ВСТАНОВИВ :
зазначеною постановою ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.
Згідно постанови суду 13.09.2026 року о 15.01 год. на 14 км автошляху Іршанськ-Лісівщина ОСОБА_1 керував мотоблоком з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, захисник Орлюк С. А. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді місцевого суду скасувати та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з недоведеністю складу адміністративного правопорушення. Зазначає, що оскаржувана постанова не містить достатнього обґрунтування висновків за відеозаписом, а суд обмежився узагальненим твердженням про зупинення ОСОБА_1 , повідомлення йому ознак сп`яніння, пропозицію огляду на місці та в лікарні й відмову від проходження огляду, однак не розкрив фактичної послідовності відповідних дій та висловлювань. Наголошує, що наданий захисту відеозапис загальною тривалістю приблизно 61,66 секунди не містить кадрів попереднього руху мотоблока, а перебування чоловіка біля мотоблока, з`єднаного з причепом, перебування руки на руків`ї мотоблока, зміна пози та жестів не відтворюють повної послідовності руху до зупинення. Зазначає про необхідність встановлення змісту вимоги поліцейського, виду запропонованого огляду, відповіді ОСОБА_1 , наявності зрозумілої пропозиції пройти огляд в уповноваженому медичному закладі та його реакції на неї. Наголошує, що незгода з висновками поліцейського, небажання підписувати документ або запитання про процедуру не можуть ототожнюватися з відмовою пройти огляд. Крім того, захисник вказує, що в постанові механізм названо лише «мотоблоком», без зазначення моделі, ідентифікаційних ознак, технічного опису та мотивів його віднесення до транспортних засобів. Вважає, що сама назва побутового чи сільськогосподарського механізму не замінює перевірки його призначення та фактичного використання. Також посилається на порушення права ОСОБА_1 на захист у зв`язку з розглядом справи за його відсутності. Зазначає про необхідність перевірки належності повідомлення про дату, час і місце судового засідання. Вважає, що сукупність матеріалів справи не дає змоги встановити поза розумним сумнівом факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, законність виникнення обов`язку пройти огляд та наявність однозначної відмови від його проходження.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Орлюка С. А. на підтримку апеляційної скарги, перевіривши її доводи та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною першою ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Згідно з ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
За правилами ч. 3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди особи на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.
У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 пояснив, що самостійно переобладнав мотоблок, встановивши на нього електричний двигун. Водночас заперечив факт керування зазначеним транспортним засобом та стверджував, що працівники поліції не пропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Наполягав на відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення.
Проте апеляційний суд критично оцінює таку позицію сторони захисту, оскільки наведені на її обґрунтування доводи не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду й спростовуються сукупністю досліджених доказів. За таких обставин апеляційний суд розцінює зазначені доводи як обраний ОСОБА_1 спосіб уникнення адміністративної відповідальності.
На переконання апеляційного суду, висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Так, із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 770544 від 13 вересня 2026 року вбачається, що цього дня о 15 год 01 хв на 14-му км автошляху Іршанськ-Лісівщина ОСОБА_1 керував мотоблоком «Зубр» з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення, крім протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 770544, підтверджується направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння, рапортом поліцейського та відеозаписом з портативної відеокамери працівника поліції (№ 858215).
Суд апеляційної інстанції дослідив зазначені докази та оцінив їх у сукупності й взаємозв`язку. За результатами їх дослідження суд не встановив необхідності виклику працівників поліції для надання додаткових пояснень щодо обставин, на з`ясуванні яких наполягає захисник.
Доводи захисника про недоведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом суд апеляційної інстанції вважає непереконливими. З матеріалів справи вбачається, що працівниками поліції було зафіксовано перебування ОСОБА_1 біля мотоблока, з`єднаного з причепом, на автомобільній дорозі. При цьому, як установлено з відеозапису, на зазначеній ділянці дороги інших осіб, які могли б здійснювати керування мотоблоком, не було. Під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 висловлював намір продовжити рух, зазначивши: «Доїду помаленьку» (0.00.13 відеозапису). При цьому тверджень про те, що мотоблоком керувала інша особа, під час спілкування він не висловлював. Наведені обставини суд оцінює у сукупності з даними, викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення та рапорті поліцейського. Посилання захисника на відсутність кадрів руху мотоблока до початку спілкування з поліцейськими не спростовує фактичних даних, встановлених на підставі інших доказів. Тому твердження захисника про відсутність належних доказів керування ОСОБА_1 мотоблоком не знайшли підтвердження.
Не заслуговують на увагу й доводи апеляційної скарги щодо недоведеності відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. З відеозапису події вбачається, що працівник поліції під час спілкування з ОСОБА_1 повідомив йому про наявність ознак алкогольного сп`яніння та запропонував пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, а також у закладі охорони здоров`я. Зокрема, на запитання поліцейського щодо відмови від проходження огляду ОСОБА_1 надав ствердну відповідь. На подальшу пропозицію пройти огляд у закладі охорони здоров`я також повідомив про небажання його проходити (0.00.37 –0.00.42 відеозапису). Зазначені висловлювання ОСОБА_1 є зрозумілими та однозначними, свідчать про його усвідомлене небажання проходити запропонований працівником поліції огляд на стан алкогольного сп`яніння. За таких обставин твердження захисника про необхідність розмежування незгоди з висновками поліцейського, небажання підписувати документи та відмови від проходження огляду не спростовують установлених у справі обставин, оскільки на відеозаписі зафіксовано саме відповіді ОСОБА_1 на пропозиції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Відмова від проходження огляду на стан сп`яніння є окремою формою об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Для встановлення такого правопорушення закон не вимагає підтвердження фактичного стану алкогольного сп`яніння результатами дослідження, якщо належними доказами встановлено відмову особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження огляду відповідно до встановленого порядку.
Доводи апеляційної скарги про порушення порядку проведення огляду не спростовують висновків суду першої інстанції. Відеозапис підтверджує, що поліцейський запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в закладі охорони здоров`я, однак останній відмовився від обох пропозицій. Тому відсутність результатів огляду не спростовує факту відмови від його проходження.
Аргументи захисника про невиконання поліцейським вимог щодо відсторонення водія від керування транспортним засобом не спростовують факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, зафіксованого на відеозаписі.
Посилання захисника на те, що у постанові суду першої інстанції не зазначено моделі мотоблока, його ідентифікаційних ознак, технічного опису та не наведено мотивів віднесення цього механізму до транспортних засобів, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими з огляду на таке. Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху України транспортний засіб – пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. За змістом наведеного положення належність пристрою до транспортних засобів визначається його призначенням та конструктивними особливостями, які забезпечують можливість перевезення людей або вантажу. Як убачається з відеозапису події, мотоблок, біля якого перебував ОСОБА_1 , був з`єднаний із причепом, у якому знаходилися колоди деревини. Отже, конструкція зазначеного механізму з причепом та наявність у ньому вантажу підтверджують його призначення для перевезення вантажів, що відповідає визначенню транспортного засобу, наведеному в п. 1.10 Правил дорожнього руху України. За таких обставин відсутність у постанові суду першої інстанції відомостей про модель мотоблока, його ідентифікаційні ознаки та технічний опис не свідчить про неможливість віднесення цього механізму до транспортних засобів, оскільки значення має його призначення, яке встановлюється з урахуванням конструктивних особливостей. Відтак наведені доводи захисника не спростовують висновків суду першої інстанції.
Посилання захисника на постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 12 серпня 2024 року у справі № 279/3931/24 не спростовує висновків суду першої інстанції, оскільки зазначене рішення стосується іншої події адміністративного правопорушення, яка мала місце 12 червня 2024 року, тоді як у цій справі розглядаються обставини події від 13 вересня 2026 року. Наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення встановлюється на підставі доказів, досліджених у цьому провадженні, відповідно до вимог ст. 251, 252 КУпАП. Правова оцінка, надана судом в іншому провадженні щодо ОСОБА_1 , не є обов`язковою для вирішення цієї справи.
Щодо доводів захисника про необхідність перевірки належного повідомлення ОСОБА_1 про дату, час і місце судового засідання та обставин залучення захисника суд апеляційної інстанції зазначає таке. Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Як убачається з постанови суду першої інстанції, повідомлення про судове засідання, призначене на 07 жовтня 2026 року, направлено ОСОБА_1 відповідно до заяви про отримання судової повістки в електронній формі. Судове повідомлення було доставлено ОСОБА_1 через застосунок Viber 29 вересня 2026 року о 08 год 46 хв 19 с, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою. Відповідно до пункту 1 розділу II Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23 січня 2023 року № 28, судові виклики надсилаються засобами автоматизованої системи документообігу суду із застосуванням месенджера, а в разі неможливості такого надсилання у формі SMS-повідомлення. Крім того, належне повідомлення ОСОБА_1 про дату, час і місце судового засідання підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке останній отримав 02 жовтня 2026 року. Отже, ОСОБА_1 було своєчасно повідомлено про дату, час і місце судового засідання з дотриманням вимог ст. 277-2 КУпАП.
Як зазначено у постанові суду першої інстанції, ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавав. Посилання захисника на укладення 05 жовтня 2026 року договору про надання правничої допомоги також не свідчить про порушення судом першої інстанції порядку розгляду справи, оскільки укладення такого договору не підтверджує надходження до суду документів про повноваження захисника чи клопотань про відкладення розгляду справи. За таких обставин суд першої інстанції мав передбачені ч. 1 ст. 268 КУпАП підстави для розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , а наведені захисником доводи не знайшли свого підтвердження.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують встановлених обставин, не підтверджують істотних порушень норм матеріального чи процесуального права та не свідчать про незаконність чи необґрунтованість оскаржуваної постанови.
Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав належну оцінку доказам, які у своїй сукупності та взаємозв`язку підтверджують, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Відтак суд обґрунтовано дійшов висновку про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Підстав для закриття провадження відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 247 КУпАП суд апеляційної інстанції не встановив.
З урахуванням наведеного апеляційний суд вважає, що постанова Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 07 жовтня 2026 року є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування та закриття провадження у справі, про що просить захисник, відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу захисника Орлюка Сергія Антоновича, який діє в інтересах ОСОБА_1 – залишити без задоволення, а постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 07 жовтня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, – без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua