Суд: Житомирський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей
Дата: 08 листопада 2026 р.
Справа: №279/6213/26
Суддя: Кузнецов Д. В.
УКРАЇНА
Житомирський апеляційний суд
Справа №279/6213/26 Головуючий у 1-й інст. Недашківська Л. А.
Номер провадження №33/4805/1494/26
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Кузнецов Д. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2026 року м.Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Кузнецов Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката Барановського Ігоря Івановича в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 01 жовтня 2026 року, якою останню визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП,
В С Т А Н О В И В:
Постановою судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 01 жовтня 2026 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та накладене адміністративне стягнення у виді попередження. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду ОСОБА_1 11.08.2026 р. о 16:48 год. за адресою: АДРЕСА_1 , ухилилась від виконання батьківських обов`язків по вихованню н/л дитини 2012 р.н., а саме: мати не проконтролювала поведінку дитини, внаслідок чого дитина потрапила до травмпункту, тобто мати не виконує вимоги ст. 150 Сімейного кодексу України, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Барановський І.І. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та закрити провадження у зв`язку з відсутністю в діях його підзахисної складу адміністративного правопорушення. В заявленій скарзі посилається на не встановлення судом першої інстанції форми невиконання батьківських обов`язків матір`ю ОСОБА_1 по відношенню до дитини, оскільки матір`ю в повному обсязі виконуються приписи ст.150 СК України. Вказана подія відбувалась на вулиці, тобто поза межами контактування та контролю матері, за участі її 14 річного сина, який вже не потребує постійного стороннього догляду.
Апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, оскільки повний текст ОСОБА_1 отримала лише 20 жовтня 2026 року.
Розглянувши клопотання про поновлення строку та враховуючи конкретні обставини справи, зокрема, дату отримання повного тексту постанови суду першої інстанції 20.10.2026 і подачу апеляційної скарги 27.10.2026, тобто вкрай незначний пропуск строку апеляційного оскарження, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.
ОСОБА_1 та її захисник Барановський І.І. в судове засідання не прибули, будучи належним чином повідомленими про дату та час розгляду справи, заяв про відкладення розгляду справи не подавали, про поважність причин неявки не вказували.
За таких обставин суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у їх відсутність, що відповідає ч.6 ст.294 КУпАП, зважаючи на стислі строки розгляду справ такої категорії.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 62 Конституції України повинні тлумачитись судом на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, якщо вони не дають суду змоги однозначно оцінити дії такої особи, як такі, що містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Визнаючи ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, суд першої інстанції послався на те, що вина ОСОБА_1 доведена матеріалами справи. Тому суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 193909 від 10.09.2026 вбачається, що ОСОБА_1 11.08.2026 р. о 16:48 год. за адресою: АДРЕСА_1 , ухилилась від виконання батьківських обов`язків по вихованню н/л дитини 2012 р.н., а саме: мати не проконтролювала поведінку дитини, внаслідок чого дитина потрапила до травмпункту, тобто мати не виконує вимоги ст. 150 Сімейного кодексу України, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
З фактичними обставинами, викладеними у протоколі, погодився і суд, який розглядав справу, не звернувши увагу на те, що адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 184 КУпАП настає у разі ухилення батьків саме від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, проявляється саме у не виконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку потерпілого без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т. ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям); незабезпечення потерпілим безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.
Ухилення від виконання батьківських обов`язків може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.
Статтею 150 Сімейного Кодексу України визначені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини: 1. Батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. 2. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. 3. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. 4. Батьки зобов`язані поважати дитину. 5. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. 6. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. 7. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Таким чином ухиленням від виконання батьківських обов`язків не повинна вважатися будь-яка дія або бездіяльність батьків, в результаті якої травмується дитина, а лише тих обов`язків, які чітко передбачені законодавством, і невиконання яких перебувають в прямому зв`язку із негативними наслідками, отриманими дитиною.
Крім того такі обов`язки батьків не є абсолютними та мають оцінюватися на предмет їх можливого виконання в кожному окремому випадку з урахуванням віку дитини та обставин травмування.
Розглядаючи справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП України, суд першої інстанції залишив поза увагою зазначені вимоги законодавства.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши зміст оскаржуваної постанови, апеляційним судом встановлено, що судом першої інстанції не визначено об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, не з`ясовано яким саме чином ОСОБА_1 не виконувала свої батьківські обов`язки, а також не зазначено в чому саме проявилося неналежне виконання ОСОБА_1 батьківських обов`язків і чим конкретно воно підтверджено.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Складений щодо ОСОБА_1 протокол не в повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки не містить суті адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, а викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу цього адміністративного правопорушення, а саме у протоколі не зазначено, які саме батьківські обов`язки, що встановлені ч. 1-7 ст. 150 СК України, не виконувала ОСОБА_1 .
Апеляційний суд також враховує вік дитини, якій на момент події виповнилося 14 років та остання отримала часткову цивільну дієздатність, рівень її самостійності та здатність усвідомлювати наслідки власних дій. Зокрема, дитина самостійно замовила іграшковий пістолет та, поводячись із ним, здійснила постріл собі в руку.
Сам по собі факт отримання дитиною тілесного ушкодження під час гри не є безумовним свідченням неналежного виконання матір`ю ОСОБА_1 батьківських обов`язків.
У ході перевірки не здобуто достатніх об`єктивних даних, які б свідчили про невиконання або неналежне виконання матір`ю обов`язків щодо виховання та забезпечення необхідних умов життя дитини, і які саме умови життя мали б бути створені матір`ю для запобігання випадкового травмування її малолітньої дитини віком 14 років.
Жодних об`єктивних даних щодо ухилення ОСОБА_1 від виконання своїх батьківських обов`язків не встановлено, а зазначена у протоколі подія у розумінні ст. 184 КУпАП, не може розцінюватися як таке ухилення.
Отже, аналіз даних, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, які були досліджені під час апеляційного розгляду, свідчить, що ОСОБА_1 не вчиняла порушення вимог ч.1 ст.184 КУпАП, як зазначено у складеному стосовно неї протоколі та оскаржуваній постанові, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню з закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд
П О С Т А Н О В И В :
Клопотання адвоката Барановського Ігоря Івановича в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 01 жовтня 2026 року.
Апеляційну скаргу адвоката Барановського Ігоря Івановича в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 01 жовтня 2026 року скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua