Суд: Волинський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна
Дата: 09 листопада 2026 р.
Справа: №167/597/26
Суддя: Денісов В. П.
Справа № 167/597/26 Провадження №33/802/1075/26Головуючий у 1 інстанції:Плахтій І. Б.
Доповідач: Денісов В. П.
ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 листопада 2026 року місто Луцьк
Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, – адвоката Бенещука Р.В., представника іншого учасника ДТП – адвоката Рущака В.М., розглянувши апеляційну скаргу адвоката Рущака В.М. на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 жовтня 2026 року щодо ОСОБА_1 ,
В С Т А Н О В И В:
Вказаною постановою провадження у справі щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ознаками ст.124 КУпАП закрито, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №662441 від 10 травня 2026 року вбачається, що 10 травня 2026 року о 13 год. 40 хв. на 124 км+500 м а/д М-19 ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Renault, д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою та під час зміни напрямку руху, а саме здійснення обгону здійснив зіткнення з транспортним засобом Volkswagen, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався попереду та подав сигнал про намір повороту ліворуч, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження та водій ОСОБА_2 та пасажир транспортного засобу Volkswagen ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримали тілесні ушкодження, чим порушив вимоги п.14.2 Б Правил дорожнього руху. Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст.124 КУпАП.
В поданій апеляційній скарзі адвокат Рущак В.М. вважає постанову судді незаконною та необґрунтованою. Посилається на те, що при розгляді справи місцевим судом поза увагою залишено висновок експерта за результатами судової інженерно-транспортної експертизи, згідно якої швидкість руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 становила 107-120 км/год., і саме його дії не відповідали вимогам п.12.4, 12.9б ПДР і зазначена невідповідність з технічної точки зору, знаходиться в причинному зв`язку з виникненням ДТП. Крім того, відеозапис з відео реєстратора, на який посилається суд в своїй постанові, був досліджений експертом під час проведення судової експертизи і на підставі цього було зроблено висновок про порушення ОСОБА_1 ПДР. Також вказує на те, що в матеріалах справи достатньо доказів які вказують про порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.14.2 Б ПДР. Просить постанову судді скасувати та прийняти нову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши адвоката Рущака В.М., який подану апеляційну скаргу підтримував і просив скасувати постанову судді, захисника Бенещука Р.В., який апеляційну скаргу заперечував і просив постанову судді залишити без змін, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст.252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Дослідивши під час апеляційного розгляду матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що суддя місцевого суду дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Аналіз матеріалів справи свідчить, що суд першої інстанції з`ясував усі обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, надавши їм належну юридичну оцінку, і дійшов правильного висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Стаття 124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів чи іншого майна.
Тобто, умовою відповідальності за вказаною нормою є сукупність наступних обставин: встановлення факту порушення особою ПДР, наслідки у вигляді пошкодження транспортного засобу (засобів) чи іншого майна, а також причинно-наслідковий зв`язок між порушенням ПДР і виявленими пошкодженнями.
Матеріалами справи підтверджується факт дорожньо-транспортної пригоди з участю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ..
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, 10 травня 2026 року о 13 год. 40 хв. на 124 км+500 м а/д М-19 ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Renault, д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою та під час зміни напрямку руху, а саме здійснення обгону здійснив зіткнення з транспортним засобом Volkswagen, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався попереду та подав сигнал про намір повороту ліворуч, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження та водій ОСОБА_2 та пасажир транспортного засобу Volkswagen ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримали тілесні ушкодження, чим порушив вимоги п. 14.2 Б Правил дорожнього руху.
Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст.124 КУпАП.
Приписами п.1.1. Правил дорожнього руху визначено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху, передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до п.1.4 ПДР, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Так, в своїй апеляційній скарзі адвокат Рущак В.М. як на доказ винуватості ОСОБА_1 посилається на висновок експерта №2603 від 14.08.2026, яка проведена за його заявою.
Згідно висновку експерта №2603 від 14.08.2026, у ситуації, що розглядається в межах наданих матеріалів, дії водія автомобіля Renault Scenic, д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 не відповідали вимогам п.12.4, п.12.9 (б) ПДР і зазначена невідповідність з технічної точки зору, знаходиться в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди (а.с.85-97).
Таким чином за результатами проведеної експертизи, експерт прийшов до висновку, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.12.4, п.12.9 (б) ПДР і такі порушення знаходяться в причинному зв`язку з виникненням ДТП, при цьому експертом не встановлено порушення водієм ОСОБА_1 п.14.2Б ПДР.
Разом з тим, згідно протоколу про адміністративне правопорушення, водію ОСОБА_1 ставиться в провину порушення ним вимог п.14.2Б ПДР, згідно якого перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що водій транспортного засобу, який рухається попереду по тій самій смузі, не подав сигналу про намір повороту (перестроювання) ліворуч (а.с.19).
Крім того, згідно відеозапису з відео реєстратора з автомобіля ОСОБА_1 , останній рухається позаду автомобіля марки «Volkswagen», під керуванням ОСОБА_2 , та розпочинає маневр обгону, при цьому заборонених дорожніх знаків або розмітки, яка б забороняла вказаний маневр, на ділянці дороги немає. Під час маневру обгону, водій ОСОБА_2 розпочав виконувати поворот ліворуч, при цьому задні стоп вогні та поворот засвітились безпосередньо під час виконання маневру, тобто фактично з поворотом керма (а.с.70а).
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб, а тому будь-які сумніви у їх достовірності та істинності відсутні.
На переконання апеляційного суду, викладені в апеляційній скарзі твердження про те, що саме дії ОСОБА_1 , які полягали в порушенні ним вимог п.14.2 «Б» ПДР, перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками, на думку суду апеляційної інстанції, не заслуговують на увагу, оскільки такі доводи повністю спростовуються матеріалами справи, в тому числі висновком експерта №2603 від 14.08.2026.
Суд апеляційної інстанції вважає, що наявні в матеріалах справи докази є допустимими, достовірними, належними і достатніми для висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Таким чином, доказів, які підтверджували б вину ОСОБА_1 у порушені ним п.14.2 «Б» ПДР, тобто у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, про що в свої скарзі зазначає апелянт, під час судового розгляду здобуто не було.
Тому врахувавши усі обставини справи, докази, які знаходяться в матеріалах справи, суддя дійшов обґрунтованого висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Інші доводи апеляційної скарги адвоката Рущака В.М. не беруться апеляційним судом до уваги, оскільки не спростовують зазначеної вище сукупності доказів та не можуть бути безумовними підставами для скасування оскаржуваної постанови, з підстав викладених в апеляційній скарзі. Крім того, такі доводи були предметом перевірки під час розгляду справи місцевим судом, і на них надані обґрунтовані спростування.
Таким чином, будь-які заперечення, викладені в апеляційній скарзі, щодо достатності та належності доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 до уваги судом апеляційної інстанції не приймаються.
Враховуючи вищенаведене, підстави для скасування постанови судді з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу адвоката Рущака В.М. – залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 жовтня 2026 року щодо ОСОБА_1 – без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського
апеляційного суду В.П. Денісов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua