Постанова від 08 листопада 2026 р. у справі №127/32339/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Суд: Вінницький міський суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень

Дата: 08 листопада 2026 р.

Справа: №127/32339/26

Суддя: Ковальчук Л. В.

Справа № 127/32339/26

Провадження №3/127/6214/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2026 р. м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Ковальчук Л.В., розглянувши матеріали, які надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-14 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

10.09.2026 року солдат ОСОБА_1 , будучи уповноваженою особою в групі оповіщення, по АДРЕСА_2 , нехтуючи вимогами керівних документів, що регламентували його діяльність, діючи в умовах особливого періоду, явно вийшов за межі наданих йому прав і службових повноважень та під час здійснення засобів оповіщення почав завдавати металевим предметом ударів по автомобілю ОСОБА_2 , внаслідок чого розбив бічне скло дверей водія з метою відчинити двері та витягнути ОСОБА_2 з його автомобіля. Після цього, ОСОБА_1 , з застосуванням фізичної сили та примусу, витягнув ОСОБА_2 з автомобіля та, взявши попід руки, помістив його до білого мікроавтобусу ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим фактично обмежив свободу пересування ОСОБА_2 , реалізувавши повноваження посадових осіб Національної поліції щодо адміністративного затримання та примусового доставлення особи, чим перевищив надані йому службові повноваження.

Своїми діями ОСОБА_1 скоїв правопорушення передбачене ч. 2 ст. 172-14 КУпАП, тобто перевищення військовою службовою особою службових повноважень, тобто умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих цій особі повноважень, вчинені в умовах особливого періоду.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився з невідомих суду причин, хоча про час та місце розгляду справи судом повідомлявся завчасно та належним чином.

Також в судове засідання з невідомих суду причин не з`явився захисник Литвинюк М.І., однак в своєму клопотанні про закриття справи, яке він надіслав до суду захисник просив суд розглянути справу без його участі.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках, коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенство права, зокрема, проводити судове засідання у відсутності особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

В рішенні від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Крім того, КУпАП визначені випадки, коли справа не може розглядатися за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (ст. 268 КУпАП), однак розгляд справи за ч. 2 ст. 172-14 КУпАП, за якою особа притягується до адміністративної відповідальності, не належить до цих випадків.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, з урахуванням скорочених строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та без її захисника.

До суду надійшло клопотання захисника Литвинюка М.І. про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , яке мотивоване наступним. З протоколу про адміністративне правопорушення не вбачається якими конкретними діями ОСОБА_1 перевищив свої повноваження, а доказів того, що ОСОБА_1 дійсно вчинив правопорушення суду не надано. Також, документи долучені до протоколу містять суперечності, а документу, що визначає конкретні службові обов`язки ОСОБА_1 долучено не було. ОСОБА_1 вважав, що ОСОБА_2 потрібна допомога (вважав, що в останнього були ознаки серцевого нападу), тому ОСОБА_1 прийняв рішення надати ОСОБА_2 доступ повітря, тому розбив бокове скло автомобіля. Відеозапис, який долучено до справи не підтверджує обставин викладених у протоколі, автомобіль ідентифікований не був, металевий предмет, яким було пошкоджено скло не встановлено, а в своїх письмових поясненнях ОСОБА_1 не визнає свою вину. На підставі цього захисник просить суд провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2ст. 172-14 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши докази, наявні у справі, суд дійшов наступних висновків.

За приписами ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з протоколом ОДВ/750 від 11.09.2026 року, 10.09.2026 року солдат ОСОБА_1 , будучи уповноваженою особою в групі оповіщення, по АДРЕСА_2 , нехтуючи вимогами керівних документів, що регламентували його діяльність, діючи в умовах особливого періоду, явно вийшов за межі наданих йому прав і службових повноважень та під час здійснення засобів оповіщення почав завдавати металевим предметом ударів по автомобілю ОСОБА_2 , внаслідок чого розбив бічне скло дверей водія з метою відчинити двері та витягнути ОСОБА_2 з його автомобіля. Після цього, ОСОБА_1 , з застосуванням фізичної сили та примусу, витягнув ОСОБА_2 з автомобіля та, взявши попід руки, помістив його до білого мікроавтобусу ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим фактично обмежив свободу пересування ОСОБА_2 , реалізувавши повноваження посадових осіб Національної поліції щодо адміністративного затримання та примусового доставлення особи, чим перевищив надані йому службові повноваження.

До протоколу долучені витяги з наказів, відомість, копію службового посвідчення та характеристики, які підтверджують факт того, що ОСОБА_1 , був уповноваженою особою в групі оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На відеозаписі, який долучено до протоколу видно, як ОСОБА_1 почав завдавати металевим предметом ударів по автомобілю, внаслідок чого розбив бічне скло дверей водія, витягнув чоловіка з автомобіля та, взявши попід руки, помістив його до білого мікроавтобусу. Таким чином, вказаним відеозаписом повністю підтверджуються обставини, викладені в протоколі.

Як зазначалося вище ст. 251 КУпАП визначено, що є доказами в справі про адміністративне правопорушення, а також на підставі чого встановлюються такі дані, що надають можливість встановити обставини правопорушення, які мають значення для справи та можуть бути використані як доказ.

Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання захисника про закриття справи, оскільки воно, на думку суду, є необґрунтованим, викладені в ньому обставини спростовуються сукупністю доказів, дослідженими в судовому засіданні.

За наведених обставин суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення № ОДВ/750 від 11.09.2026 року, витягами з наказів, відеозаписом.

На підставі викладеного, суд вважає, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено ставку судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому з ОСОБА_1 на користь держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 665,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 172-14, ст. 283, 284, 40-1 КУпАП, Законом України «Про судовий збір», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-14 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі сімнадцять тисяч гривень в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя :

Оригінал: reyestr.court.gov.ua