Постанова від 08 листопада 2026 р. у справі №299/2545/25 — Закарпатський апеляційний суд

Суд: Закарпатський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна

Дата: 08 листопада 2026 р.

Справа: №299/2545/25

Суддя: Феєр І. С.

Справа № 299/2545/25

Закарпатський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.11.2026 м. Ужгород

Суддя Закарпатського апеляційного суду Феєр І. С., за участю захисника-адвоката Жупана А. Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Ужгороді справу про адміністративне правопорушення № 33/4806/357/26 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 12.05.2026.

Цією постановою:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_1 , визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а провадження у справі щодо неї закрито на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням строку, передбаченого ч. 2 ст. 38 цього Кодексу.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 328452 від 12.05.2025 та постанови судді від 12.05.2026 вбачається, що 12.05.2025 близько 16 год 20 хв в с. В. Копаня, по вул. Миру, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «Фольксваген Транспортер» д.н.з НОМЕР_1 , на нерегульованому перехресті з вул. Шевченка, не надала перевагу в русі автомобілю марки «Мазда 3», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався по головній дорозі по вулиці Миру та допустила з ним зіткнення. В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження, травмованих не має, чим порушила п. 16.11 Правил дорожнього руху України. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 124 КУпАП.

Закриваючи провадження у справі, суддя першої інстанції послався на те, що вина ОСОБА_1 доводиться матеріалами справи, однак з моменту вчинення правопорушення пройшло більше трьох місяців, отже сплив строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ст. 38 КУпАП.

На вказану постанову суду, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування постанови судді від 12.05.2026 в частині визнання її винною та закриття провадження у справі на підстав п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Свою вину у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП не визнає, дорожньо-транспортна пригода не була наслідком виключної її дій, а вникла внаслідок сукупності дій обох учасників дорожнього руху. Незважаючи на це, суд в резолютивній частині постанови без належного правового обґрунтування визнав винною лише її, що суперечить висновкам суду, викладеним у мотивувальній частині постанови. Таким чином, постанова є внутрішньо суперечливою, а висновки суду не відповідають фактичним обставина справи. Суд не надав оцінки діям іншого водія, не взяв до уваги покази свідків та очевидців події. Висновок експерта не вказав, що її дії є у прямому причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди, тобто не підтвердив в її діях склад правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

-2-

Винуватцем дорожньо-транспортної пригоди є виключно водій автомобіля марки «Мазда» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_3 , який рухаючись по вул. Миру в с. В. Копаня, нехтуючи встановленим швидкісним обмеженням для руху у місті 50 км/год, розігнав свій автомобіль до швидкості 93,4..101,2 км/год, тобто перевищив максимально допустиму швидкість тим самим створив умови для настання негативних наслідків для інших учасників дорожнього руху, тим самим позбавив себе можливості вжиття заходів зупинки свого транспортного засобу, в разі настання небезпеки, і допустив зіткнення з її автомобілем, в момент закінчення маневру, не надавши їй закінчити маневр виїзду з другорядної дороги. Вона не порушувала правила дорожнього руху, якби ОСОБА_3 їхав з допустимою швидкістю і застосовував гальмування, а не об`їзд, то дорожньо-транспортна пригода не відбулось.

Будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_1 та потерпілий ОСОБА_3 , на розгляд справи щодо ОСОБА_1 не з`явилися, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляли, відомостей про поважність причин чергової неявки не надали. При цьому, за змістом ст. 294 КУпАП участь особи, яка притягується до відповідальності, чи потерпілого, в апеляційному розгляді справи, не є обов`язковою. Тому, враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип – верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, апеляційний суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_3 , що не може розцінюватись як порушення їх прав, передбачених ст. 268, 269 КУпАП. Разом з тим, враховується думка захисника-адвоката Жупана А. Ю., який не заперечував щодо розгляду справи без участі ОСОБА_1 .

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, який підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд уважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. За змістом вказаної норми закону, провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.

Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд першої інстанції вказаних вимог закону дотримався та прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

-3-

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення та досліджених доказів апеляційним судом встановлено, що 12.05.2025 близько 16 год 20 хв в с. В. Копаня, по вул. Миру, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «Фольксваген Транспортер» д.н.з НОМЕР_1 , на нерегульованому перехресті з вул. Шевченка, не надала перевагу в русі автомобілю марки «Мазда 3», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався по головній дорозі по вул. Миру та допустила з ним зіткнення. В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження, травмованих не має, чим порушила п. 16.11 Правил дорожнього руху України. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 124 КУпАП.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП підтверджується сукупністю зібраних по справі, досліджених суддею місцевого суду та наведених у постанові доказів, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 328452 від 12.05.2025; схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, рапортом помічника чергової частини ВП № 1 Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській області; письмовими поясненнями ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ; фото- та відео доказами та іншими матеріалами справи.

Всупереч доводів апеляційної скарги матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейським ВП № 1 (м. Виноградів) Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській області Поковбою В. М. законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки поліцейським дотримано вимоги ч. 2 ст. 251, ст. 256, 265-2, 266, 268 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі. Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 328452 від 12.05.2025 складено відповідно до вимог, встановлених ст. 256 КУпАП, уповноваженим на такі дії працівником поліції, у спосіб, з підстав та з дотриманням порядку, встановлених законом.

Диспозиція ст. 124 КУпАП передбачає порушення учасниками дорожнього руху, правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (із змінами та доповненнями).

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху України передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до п. 1.4 Правил дорожнього руху України, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Пункт 1.9 Правил дорожнього руху України передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

За приписами до п. 16.11 Правил дорожнього руху України, на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.

Апеляційний суд, дослідивши зібрані по справі докази вважає, що суддею місцевого суду дана правильна оцінка наявним у справі доказам, а тому висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні, передбаченого ст. 124 КУпАП адміністративного правопорушення є таким, що відповідає фактичним обставинам справи, наявним у матеріалах справи доказам і узгоджується з вимогами закону.

-4-

Із пояснень наданих в суді першої інстанції ОСОБА_1 слідує, що того дня рухаючись по вул. Шевченка в с. В. Копаня на мікроавтобусі вона під`їхала до нерегульованого перехрестя де призупинилася і переконавшись у безпечності маневру почала робити поворот ліворуч і в цей час на великій швидкості почав наближатися автомобіль з правого боку і допустив зіткнення з мікроавтобусом, від чого мікроавтобус закрутило і автомобіль «Мазда» та мікроавтобус опинилися в канаві так, що мікроавтобус опинився по заду автомобіля «Мазда». Вона у спричиненні дорожньо-транспортної пригоди не винна, оскільки правил дорожнього руху не порушувала. Натомість водій транспортного засобу «Мазда» ОСОБА_3 суттєво перевищив дозволену швидкість в населеному пункті, що і призвело до аварії. Вона рухалася в межах безпечної швидкості.

Потерпілий ОСОБА_3 у суді першої інстанції дав пояснення аналогічні поданим письмовим поясненням про те, що рухався з допустимою швидкістю. Правил дорожнього руху не порушував. Винною вважає ОСОБА_1 , яка маючи можливість і обов`язок надати йому дорогу, так як він рухався по головній дорозі, виїхала на його смугу руху, що стало безпосередньою причиною дорожньо-транспортної пригоди.

Свідок ОСОБА_4 у суді першої інстанції пояснив, що оглядовість з його двору близько 20 метрів, пішохідного переходу йому не видно, однак рух автомобіля чорного кольору «Мазда 3», який рухався по головній дорозі на великій швидкості він спостерігав на відрізку дороги 25-30 метрів, декілька секунд. Також стверджував, що бачив автомобіль «Фольксваген» ОСОБА_1 , який стояв перед виїздом на головну дорогу, а потім здійснював маневр повороту ліворуч на головну і тоді відбулася дорожньо-транспортна пригода в результаті чого автомобілі зазнали механічних пошкоджень. Після удару автомобіль «Мазда»3» з`їхав у кювет на відстані 7-8 метрів від зіткнення.

Свідок ОСОБА_5 повідомила, що виходила із внучкою з Великокопанського ЗДО та перебувала на тротуарі перед пішохідним переходом коли автомобіль марки «Мазда 3» в той час перебував в полі її зору на відстані близько 50 м до пішохідного переходу. Мікроавтобус стояв на перехресті біля кафе. Аавтомобіль «Мазда» рухався на великій швидкості. Безпосередньо моменту зіткнення не бачила, почула удар і побачила машини в кюветі. Відстань від неї до місця зіткнення автомобілів по правій стороні була десь 40 метрів.

Свідок ОСОБА_6 у суді першої інстанції показав, що рухався по головній дорозі в с. В. Копаня по вул. Миру в напрямку м. Хуст та бачив безпосередньо момент дорожньо-транспортної пригоди. Видимість з місця водія автомобіля марки «Фольксваген Транспортер» до пішохідного переходу становила близько 50 метрів. Швидкість автомобіля марки «Мазда» на його думку була допустимою. Автомобіль марки «Фольксваген Транспортер» перебував у положенні стоячи перед виїздом на головну дорогу і раптово виїхав перед ним за 5 метрів до зіткнення та за 20 метрів перед автомобілем «Мазда 3», який також рухався по головній дорозі назустріч. Він зміг загальмувати. Однак автомобіль «Фольксваген» перекрив дорогу водію автомобіля «Мазда», в результаті чого трапилося ДТП.

Таким чином, з наданих у суді першої інстанції пояснень свідків випливає, що саме ОСОБА_1 скоїла дорожньо-транспортну пригоду, коли на перехресті нерівнозначних доріг вирішила виїхати з другорядної дороги на головну дорогу, ці пояснення узгоджуються з наданими ними письмовими поясненнями, є логічними та послідовними і поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у порушенні нею Правил дорожнього руху України.

Крім того, судом першої інстанції під час розгляду справи призначалися експертні дослідження за результатами проведення яких отримані висновки № КСЕ 19/107-25/13770 від 23.01.2026 (а. с. 167-180 зв.) та № СЕ-19/107-26/2046-ІТ від 17.03.2026 (а.с 197-202).

-5-

Зокрема, з висновку експерта № КСЕ 19/107-25/13770 від 23.01.2026 вбачається, що у зазначеній дорожньо-транспортній ситуації, для забезпечення безпеки руху, водій автомобіля «Volkswagen Transporter» (номерниї: НОМЕР_3 ), ОСОБА_1 , повинна була діяти відповідно до технічних вимог п. 10.1 та 16.11 Правил дорожнього руху з урахуванням тлумачення терміну «дати дорогу»; у ситуації, що розглядається, водій автомобіля «Volkswagen Transporter» (номерний знак НОМЕР_3 ), ОСОБА_1 мала технічну можливість запобігти зіткненню, виконавши вимоги п. 10.1 та 16.11 Правил дорожнього руху, із урахуванням тлумачення терміну «дати дорогу».

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/107-26/2046-ІТ від 17.03.2026 додатковою експертизою надати відповіді на поставлені запитання не видалося можливим через недостатню кількість інформації.

При оцінці зібраних по справі доказів, з урахуванням вищенаведеного, апеляційний суд уважає, що вимоги КУпАП та інші нормативно-правові акти, при збиранні та фіксуванні таких, порушені не були.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення, цим доказам суд дав належну оцінку та вірно кваліфікував дії ОСОБА_7 за ст. 124 КУпАП, а тому доводи апеляційної скарги про відсутність вини останньої у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є необґрунтованими і такі апеляційним судом відхиляються.

Відтак, доводи сторони захисту про те, що у діях ОСОБА_1 відсутня вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки вони спростовуються узгодженими між собою показаннями свідків, схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, а також висновками експертиз та іншими матеріалами справи, які суд вважає належними, допустимими, достовірними та достатніми у даній справі.

Разом з тим, апеляційний суд зазначає, що не надає оцінки діям водія ОСОБА_3 , оскільки справа про адміністративне правопорушення розглядається лише щодо особи, відносно якої складено протокол, та у межах складеного протоколу, тому доводи апеляційної скарги в частині порушення ОСОБА_3 правил дорожнього руху судом апеляційної інстанції відхиляються. При цьому, постановою судді Виноградівського районного суду Закарпатської області у справі № 299/1034/26 від 16.04.2026 провадження по справі щодо ОСОБА_3 за ст. 124 КУпАП закрито, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП. Зазначена постанова набрала законної сили.

Пунктом 7 статті 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю внаслідок закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

З оскаржуваної постанови вбачається, що на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , судом першої інстанції 15.05.2025, закінчилися строки передбачені ст. 38 КУпАП, тому суд першої інстанції обґрунтовано закрив провадження в справі відносно ОСОБА_1 , у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Доводи апеляційної скарги про безпідставність зазначення у мотивувальній частині постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення про встановлення винуватості ОСОБА_1 , апеляційний суд відхиляє з огляду на таке.

Зміст ст. 280 КУпАП визначає предмет доказування органів адміністративної юрисдикції, які на етапі слухання справи мають проаналізувати зібрані матеріали і обставини справи. Щоб винести мотивоване і законне рішення, органу адміністративної юрисдикції необхідно встановити, чи був вчинений адміністративний проступок, а також необхідно з`ясувати, чи мають місце в діянні особи, яка притягається до відповідальності, всі ознаки, що характеризують склад адміністративного проступку.

-6-

Відповідно до вимог ст. 283 КУпАП постанова має містити досить повну інформацію про особу, щодо якої вона винесена, бути зрозумілою і переконливою не тільки за смислом, а й за змістом. У ній необхідно обґрунтувати і мотивувати юридичну оцінку обставин справи, вид і захід застосовуваного стягнення, а також рішення про припинення справи або вжиття заходів впливу. Обґрунтованість постанови по справі пов`язана з повним, всебічним і об`єктивним дослідженням обставин справи, правильним застосуванням матеріально - правових і процесуально – правових норм. При цьому аргументація висновків має ґрунтуватися на даних, досліджених під час розгляду справи.

За змістом п. 7 ст. 247 КУпАП провадження може бути закрито в разі закінчення на момент розгляду справи строків накладення адміністративних стягнень, передбачених ст. 38 КУпАП. Тобто законодавець визначив, що провадження може закриватись, якщо орган, який розглядає справу, дійде висновку щодо закінчення строків накладення стягнення, що можливо, на переконання апеляційного суду, лише після встановлення судом факту наявності події і складу адміністративного правопорушення, вини особи у вчиненні цього правопорушення. Апеляційний суд вважає, що системний аналіз положень ст. 247 КУпАП, дає підстави для висновку, що перед ухваленням рішення про можливість закриття провадження в справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП (що є нереабілітуючими підставами закриття провадження) суд повинен дійти висновку про відсутність реабілітуючих підстав, передбачених іншими пунктами ст. 247 КУпАП, за наявності яких закриття провадження на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП недопустиме.

Суд першої інстанції врахував зазначені вимоги закону та виніс постанову про закриття провадження в справі, дотримавшись положень ст. 283, 284 КУпАП.

Порушень вимог закону допущених судом першої інстанції, які б були підставою для скасування рішення суду, апеляційний суд не вбачає, а відтак приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанову суду, без змін.

При прийнятті рішення враховуються положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати будь-яких свідків, тощо; те, що стороною захисту не було надано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та могли б слугувати підставами для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення, і будь-яких обґрунтованих клопотань із цього приводу, у тому числі про витребуваннядоказів, не заявлялось.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 12.05.2026, щодо ОСОБА_8 , - без змін.

Постанова апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua