Постанова від 10 листопада 2026 р. у справі №598/2126/26 — Збаразький районний суд Тернопільської області

Справа № 598/2126/26

провадження № 3/598/609/2026

ПОСТАНОВА

іменем України

"11" листопада 2026 р. Суддя Збаразького районного суду Тернопільської області Левків А.І., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП № 4 (м.Збараж) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, ФОП, раніше не притягувався до адміністративної відповідальності,

за ч.1 ст. 184 КУпАП,

в с т а н о в и в :

До провадження Збаразького районного суду надійшли адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №783585 від 15 жовтня 2026 року, 18 серпня 2026 року приблизно о 20 годині 40 хвилин ОСОБА_1 , будучи батьком малолітнього ОСОБА_2 якому 13 років, ухилився від виконання передбачених законом обов`язків щодо виховання дитини, забезпечення необхідних умов для безпечної поведінки, внаслідок чого його син керував скутером марки «Ямаха» без д.н.з. по вул.Максимівське шоссе м.Збараж, не маючи права керування вказаним транспортним засобом.

ОСОБА_1 в судовому засіданні подав клопотання про закриття провадження у даній справі за відсутністю доведеного правопорушення, оскільки в порушення вимог ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення був складений з порушенням строків його складання. Крім того, він вважає, що не ухилявся від виконання своїх батьківських обов`язків і в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено яку бездіяльність вчинив батько внаслідок чого його син керував скутером не маючи на це права.

У відповідності до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КпАП України завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частина друга ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожній людині доведення вини тільки в законному порядку на підставі законно здобутих доказів.

Згідно вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

При цьому, слід зазначити, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виходячи з основоположних засад диспозитивності, суд не може встановлювати інші фактичні обставини, окрім тих, які зазначені у протоколах про адміністративні правопорушення.

Згідно ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

В порушення вимог вказаної статті протокол про адміністративне правопорушення складений 15 жовтня 2026 року, а сама подія мала місце 18 серпня 2026 року і особу ОСОБА_1 було встановлено 18 серпня 2026 року із протоколу про прийняття заяви про кримінальне правопорушення. Постанова про закриття кримінального провадження до матеріалів справи не додавалась. Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення складено майже через два місяці з дня його вчинення.

Враховуючи наведене, вказаний протокол про адміністративне правопорушення є недопустим доказом.

Згідно ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Згідно ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), що передбачають: «ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи».

Конституційний Суд України зауважує, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи, вважаю, що в притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП, слід відмовити, а справу провадженням закрити за відсутністю події і складу вказаного адміністративного правопорушення, оскільки до матеріалів справи не долучено належних доказів його вини.

На підставі наведеного та керуючись ч.1 ст.184, п.1 ч.1 ст.247, ст.284, ст.294 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

В притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 184 КУпАП відмовити, а дану справу провадженням закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На дану постанову може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду через Збаразький районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

СУДДЯ: Андрій ЛЕВКІВ