Суд: Дніпровський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 08 листопада 2026 р.
Справа: №175/13493/26
Суддя: Піскун О. П.
ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 33/803/2864/26 Справа № 175/13493/26 Суддя у 1-й інстанції - Васюченко О. Г. Суддя у 2-й інстанції - Піскун О. П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2026 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Піскун О. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Безрука Віктора Анатолійовича в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , на постанову Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 08 жовтня 2026 року стосовно
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП),
за участю:
захисника (в режимі відеоконференції) Безрука В. А.
ВСТАНОВИВ:
Зміст оскарженого судового рішення.
Постановою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 08 жовтня 2026 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік та судового збору на користь держави у сумі 665,60 гривень.
Відповідно до постанови суду першої інстанції, 09 серпня 2026 року о 22-10 годині водій ОСОБА_1 біля буд.5 по вул. Полтавській у селищі Обухівка Дніпровського району Дніпропетровської області, керував транспортним засобом «VOLKSWAGEN PASSAT», номерні знаки НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нерівна хода, порушення координації рухів та мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився в присутності двох свідків. Своїми діями водій порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційних вимог вказує, що із зазначеною постановою не погоджуюся в повному обсязі, вважає її незаконною та необґрунтованою, ухваленою з істотним порушенням процесуальних прав сторони захисту, без повного, всебічного й об`єктивного дослідження обставин справи та належної оцінки наявних доказів.
Захисник вказує, що суд першої інстанції не забезпечив можливості його та ОСОБА_1 участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції, жодного повідомлення із запрошенням до участі у відеоконференції, відповідного посилання для підключення або повідомлення про можливість приєднання до судового засідання, призначеного на 08 жовтня 2026 року, не надходило. Унаслідок цього ОСОБА_1 був позбавлений можливості особисто надати пояснення щодо обставин події, заперечити проти відомостей, викладених у протоколі та письмових поясненнях свідків, повідомити суду про те, що транспортним засобом керувала його дружина, а також безпосередньо висловити свою позицію щодо нібито відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.
Зауважує, що судом першої інстанції не розглянуто клопотання сторони захисту про виклик і допит свідків та працівників поліції.
На думку захисника, матеріалами справи належним чином не підтверджено сам факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом «VOLKSWAGEN PASSAT», державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , не фіксує його перебування за кермом під час руху, моменту зупинки автомобіля працівниками поліції, виходу ОСОБА_1 саме з місця водія або будь-яких інших об`єктивних обставин, які безпосередньо підтверджували б виконання ним функцій водія. ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції повідомляв, що автомобілем керувала його дружина, однак із матеріалів справи не вбачається належної перевірки таких пояснень. Суд першої інстанції не встановив, чи з`ясовували працівники поліції місцезнаходження дружини ОСОБА_1 , чи отримували від неї пояснення та чи існують будь-які об`єктивні докази, які спростовують повідомлену ним версію подій.
Під час спілкування працівники поліції вказували про необхідність знайти відеозапис, який міг би підтвердити факт керування автомобілем. Проте відповідного відеозапису, який безпосередньо підтверджував би керування транспортним засобом ОСОБА_1 , до матеріалів справи не долучено.
Захисник вважає, що судом не перевірено дотримання працівниками поліції встановленої законом процедури проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння. Із наявного відеозапису не вбачається, що ОСОБА_1 після відмови від огляду на місці було чітко та однозначно запропоновано пройти огляд саме у закладі охорони здоров`я, повідомлено порядок його проведення, запропоновано направлення, доставлення або супроводження до медичного закладу та фактично створено можливість пройти такий огляд у встановленому законом порядку. Так само на відеозаписі відсутня чітка, однозначна та усвідомлена заява ОСОБА_1 про відмову від проходження огляду саме у закладі охорони здоров`я після належного роз`яснення йому такої можливості.
Разом з цим, захисник вказує, що на відеозаписі відсутня послідовна фіксація моменту виявлення зазначених ознак та обставин, за яких вони стали підставою для проведення огляду. При цьому на відеозаписі у ОСОБА_1 помітні тілесні ушкодження в ділянці обличчя, а самій події передував конфлікт з іншими особами, що могло впливати на його зовнішній стан, поведінку, мову та координацію рухів. Долучений до матеріалів справи відеозапис не є повним та не відображає подію від її початку до завершення оформлення адміністративних матеріалів.
Позиції учасників апеляційного процесу.
У судовому засіданні в режимі відеоконференції захисник Безрук В. А. підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі просив її задовольнити.
У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб (ч. 6 ст. 294 КУпАП).
Разом з цим, під час апеляційного розгляду задоволено клопотання захисника та викликано в якості свідка інспектора ВП №2 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Борульника А. А., яким складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №741551 від 09.08.2026 стосовно ОСОБА_1 .
ОСОБА_2 показав суду, що ним дійсно 09.08.2026 складалися матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказує, що після прибуття за викликом на місце події ним встановлено у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що останній відмовився. Пояснив, що під час спілкування з особою велася відеофіксація, проте під час складення матеріалів про адміністративне правопорушення було встановлено, що частина відеозапису була втрачена з технічних причин, які він пояснити не може.
Мотиви апеляційного суду.
Перевіривши постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги захисника апеляційний суд, доходить наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
Апеляційний суд вважає, що вищезазначених вимог закону суд першої інстанції не дотримався в повній мірі, а викладений в постанові висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, не ґрунтується на доказах, долучених до протоколу та досліджених судом в суді першої та апеляційної інстанції.
Суд першої інстанції поклав в основу свого рішення про доведеність винуватості ОСОБА_1 такі докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №741551 від 09.08.2026, письмові поясненням свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , рапорт, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, відеозапис та інші матеріали у справі.
Перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції такий висновок суду вважає необґрунтованим, оскільки він не підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи та вважає його передчасним і таким, що зроблений на підставі неповного з`ясування обставин справи та неповноти судового розгляду.
Положеннями статті 266 КУпАП визначено, що особи, які керують транспортними засобами ... і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами .... та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Вказані положення Закону повністю узгоджуються з вимогами Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 (далі — Порядок) та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі Інструкція), затвердженої спільним Наказом МОЗ та МВС України №1452/735 від 09.11.2015 року.
Відповідно до п. 6 розділу І, п. 12 розділу ІІ Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі — спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.).
Усупереч вищезазначеним вимогам закону, в матеріалах справи, які були надані на розгляд суду першої інстанції, на долученому відеозаписі працівників поліції, які документували подію правопорушення, відсутній факт керування транспортним засобом «VOLKSWAGEN PASSAT», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 у вказані у протоколі час та місце, його зупинка працівниками поліції, порядок проведення огляду водія на стан сп`яніння. При цьому наявні пояснення свідків також не підтверджують вказані обставини.
Таким чином, твердження захисника про те, в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, у сукупності з наявними матеріалами не спростовані, що свідчить про відсутність об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Апеляційний суд наголошує, що визначальними для кваліфікації діяння за ст.130 КУпАП, є не тільки стан сп`яніння або відмова від проходження огляду на стан сп`яніння, а й встановлення спеціального суб`єкта такого адміністративного правопорушення, оскільки суб`єктом може бути виключно та особа, яка керує транспортним засобом, тобто здійснює усвідомлену і цілеспрямовану діяльність з використання відповідних його функцій, є водієм.
Отже, обов`язковому з`ясуванню підлягає факт керування особою транспортним засобом, з урахуванням диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП. При цьому основною ознакою суб`єкта зазначеного правопорушення є саме елемент керування особою транспортним засобом, отже, зазначена обставина обов`язково належить до предмету доказування під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Проте, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази керування вказаною особою транспортним засобом, як і факт зупинки транспортного засобу.
Згідно з показами свідка ОСОБА_3 09.08.2026 приблизно о 22-12 годині вона перебувала за адресою: АДРЕСА_2 , почула звук гальмів автомобіля та гучні крики. Після того вийшла на вулицю та побачила громадянина ОСОБА_1 , який перебував у нетверезому стані вийшов з автомобіля д.н.з. НОМЕР_1 , висловлювався нецензурною лайкою та порушував тишу.
Свідок ОСОБА_4 у своїх поясненнях вказав, що 09.08.2026 приблизно о 22-12 годині вона перебувала за адресою: АДРЕСА_3 , почув звук лайки та вийшов на вулицю, побачив як з автомобіля д.н.з. НОМЕР_1 вийшов невідомий йому чоловік в нетверезому стані, почав поводитися неадекватно, агресивно, погрожувати перехожим, після чого було викликано поліцію.
На долученому до матеріалів справи відеозаписі зафіксовано перебування ОСОБА_1 за вказаною у протоколі адресою та спілкування з працівниками поліції. ОСОБА_1 неодноразово повторював, що він не керував транспортним засобом. Крім того, захисником вірно вказано, що з відеозапису вбачається спілкування інспектора поліції по телефону з іншим поліцейським щодо наявності доказів керування ОСОБА_1 , а саме відеозапису з реєстратора патрульного автомобіля. Проте вказаний відеозапис до матеріалів справи не долучено.
Як вбачається з показів свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 саме факту керування ОСОБА_5 транспортним засобом «VOLKSWAGEN PASSAT», державний номерний знак НОМЕР_1 , ними не підтверджено.
Разом з цим, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 взагалі не запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів та закладі охорони здоров`я, не роз`яснено порядок проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Не доведено й роз`яснення наслідків відмови від проходження встановленого законом огляду.
В матеріалах справи відсутні докази відмови від проходження такого огляду ОСОБА_1 . За змістом протоколу серії ЕПР1 №741551 від 09.08.2026 інспектором поліції Борульником А. А. зазначено мовою оригіналу: «Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку водій відмовився в присутності двох свідків». Проте як встановлено вище у показах свідків такі обставини не зафіксовані.
Крім того, апеляційний суд враховує й покази надані інспектором ВП №2 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Борульником А. А. під час апеляційного розгляду справи, який підтвердив, що на долученому до матеріалів справи відеозаписі таких відомостей не має.
Такі дії поліцейських суперечать вимогам ч. 5 ст. 266 КУпАП, якою встановлено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Водночас поза увагою суду першої інстанції залишилися вищевказані обставини щодо здійснення працівниками поліції дій, які суперечать Інструкції та ст. 266 КУпАП.
Аналізуючи докази, наведені в оскарженій постанові та досліджені в судовому засіданні, апеляційний суд не може дійти обґрунтованого висновку, який би спростовував версію захисту. Для доведення винуватості особи недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення, який передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Наведені вище обставини свідчать про порушення поліцейським встановленого законом порядку огляду на стан сп`яніння, який викликає сумніви щодо об`єктивності дій уповноваженої посадової особи під час складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння.
Вказані обставини суд першої інстанції не врахував, у зв`язку з чим дійшов передчасного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, тому її слід задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу захисника Безрука Віктора Анатолійовича задовольнити.
Постанову Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 08 жовтня 2026 року стосовно ОСОБА_1 ч. 1 за ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя О. П. Піскун
Оригінал: reyestr.court.gov.ua