Постанова від 09 листопада 2026 р. у справі №199/14489/26 — Дніпровський апеляційний суд

Суд: Дніпровський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 09 листопада 2026 р.

Справа: №199/14489/26

Суддя: Джерелейко О. Є.

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2831/26 Справа № 199/14489/26 Суддя у 1-й інстанції - ЩЕРБИНА-ПОЧТОВИК І. В. Суддя у 2-й інстанції - Джерелейко О. Є.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Джерелейко О.Є.,

за участю:

захисників Горобець Ю.В., Крохмаль С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника Горобець Ю.В. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 08 жовтня 2026 року щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И Л А:

Відповідно до встановлених обставин у постанові суду, 29.08.2026 року о 21:31 годині біля будинку №301по вулиці Незламній у місті Дніпрі, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом трицикл «Fada Oldi Max» загальною вагою 121 кг без державного номерного знаку в стані алкогольного сп`яніння. Водію ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на приладі «Драгер», на що останній погодився. Результат драгеру виявися – 0,23‰. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 08 жовтня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, та стягнуто на користь держави судовий збір.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою, захисник Горобець Ю.В. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, провадження по справі закрити, на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування посилається на те, що зазначена постанова суду першої інстанції є незаконна, необґрунтована, та така, що винесена за неповного з`ясування обставин справи, неналежної оцінки доказів і без надання відповіді на істотні доводи сторони захисту.

Зазначає, що факт керування транспортними засобами не підтверджений належними доказами.

Суд не розглянув доводи щодо відсутності законної підстави для зупинки транспортного засобу та допустимості отриманих після неї доказів.

Вказує на те, що результат огляду 0,23 ‰ оцінений без урахування можливої похибки приладу.

Будучи увідомленим про місце та час розгляду справи, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не з`явився, про причини суд не увідомив, у зв`язку з чим апеляційний розгляд проведено без його участі.

В суді апеляційної інстанції захисники Горобець Ю.В. та Крохмаль С.М. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи, докази і вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, приходжу до такого висновку.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Як встановлено апеляційним переглядом, вказані вимоги закону при розгляді судом першої інстанції справи про адміністративне правопорушення були дотримані та виконані в повному обсязі.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, повністю узгодженим із наявними в матеріалах справи доказами, в їх сукупності, зокрема:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №758444 від 29.08.2026 року;

- квитанцією використання спеціального технічного засобу Драгер, згідно із якою встановлено концентрацію алкоголю у розмірі 0,23 ‰;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота;

- відеозаписом з місця події, яким зафіксований факт проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора Драгер, яким встановлена концентрація алкоголю у розмірі 0,23 ‰.

Доводи апеляційної скарги захисника Горобець Ю.В. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 про незаконність постанови суду першої інстанції є безпідставними та не підтверджуються матеріалами справи.

Доводи про недоведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом спростовуються дослідженим судом відеозаписом із нагрудної камери поліцейського. Зокрема, на відеозаписі зафіксовано, що ОСОБА_1 перебуває за кермом трицикла «Fada Oldi Max», транспортний засіб заведений, а на запитання поліцейського про напрямок руху він пояснює, що прямує додому з роботи. Отже, зміст відеозапису не лише підтверджує перебування ОСОБА_1 на місці водія, а й узгоджується з його власними поясненнями щодо здійснення поїздки. Тому твердження про відсутність доказів керування транспортним засобом є безпідставними.

Твердження про відсутність законних підстав зупинки транспортного засобу саме по собі не спростовує факту вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідальність за цією нормою настає за керування транспортним засобом у стані сп`яніння або відмову від проходження огляду, а не за правомірність чи неправомірність первинної зупинки. Підстава зупинки транспортного засобу не є предметом доказування у справі за ст. 130 КУпАП, оскільки ці обставини не мають значення для правильного вирішення справи та встановлення факту керування особою транспортним засобом у стані сп`яніння.

Крім того, на відеозаписі зафіксовано обставини, які передували проведенню огляду, зокрема перебування ОСОБА_1 за кермом трицикла без мотошолома та виявлення у нього поліцейським ознак алкогольного сп`яніння — запаху алкоголю з порожнини рота. Саме наявність таких ознак стала підставою для пропозиції пройти огляд на стан сп`яніння. За таких обставин підстав вважати, що докази у справі отримані внаслідок незаконної зупинки транспортного засобу, апеляційний суд не вбачає.

Щодо доводів захисника про недостовірність результату огляду через можливу похибку приладу «Drаger Alcotest 6820», апеляційний суд зазначає таке.

Відповідно до п. 7 розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 погодився пройти огляд на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу «Drаger», за результатами якого було встановлено 0,23 проміле алкоголю. Зазначений результат зафіксований в акті огляду, який підписаний ОСОБА_1 без зауважень. Із відеозапису також убачається, що він добровільно пройшов огляд, не заперечував проти його проведення та після отримання результату не висловлював незгоди з ним.

Посилання на технічні характеристики приладу не спростовують результату огляду. Відповідно до загальнодоступної інструкції з експлуатації газоаналізатора Drаger Alcotest 6820 вбачається, що при вимірюванні концентрації алкоголю в діапазоні до 1,00‰ зазначено похибку 0,017‰, отже, навіть з урахуванням цієї похибки показник 0,23‰ перевищує встановлений нормативний поріг 0,2‰, оскільки його значення з урахуванням віднімання зазначеної похибки становить 0,213‰.

Посилання сторони захисту на те, що отриманий результат міг перебувати в межах допустимої похибки вимірювання, не спростовують висновку про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння.

Не спростовує висновків суду першої інстанції й посилання захисника на положення Віденської конвенції про дорожній рух від 08 листопада 1968 року. Зокрема, п. 6 ст. 8 Конвенції передбачає, що національним законодавством мають установлюватися спеціальні положення щодо керування транспортними засобами під впливом алкоголю та допустимий рівень його вмісту в крові або повітрі, що видихається. При цьому зазначене положення не встановлює мінімального показника алкоголю, за наявності якого особа вважається такою, що перебуває у стані сп`яніння, а визначає граничний рівень, який не повинен перевищуватися відповідно до національного законодавства.

В Україні такий показник визначений п. 7 розділу II зазначеної Інструкції та становить понад 0,2 проміле. Отже, результат огляду ОСОБА_1 — 0,23 проміле — перевищує встановлений нормативний показник, а тому доводи сторони захисту в цій частині є безпідставними.

Крім того, висновок про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння узгоджується з іншими матеріалами справи, зокрема відеозаписом, на якому зафіксовано, що під час спілкування з поліцейським у нього було виявлено запах алкоголю з порожнини рота. Таким чином, результат огляду оцінюється в сукупності з іншими дослідженими матеріалами.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди з оцінкою доказів, наданою судом першої інстанції, та не містять обставин, які б спростовували встановлені судом факти або свідчили про неповне з`ясування обставин справи.

Судом обґрунтовано накладено стягнення на загальних підставах за ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, а тому порушень вимог закону при накладенні стягнення не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки не виникає сумніву щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, так як правопорушення повністю знайшло своє підтвердження наявними в матеріалах справи доказами.

При апеляційному перегляді не встановлено порушень судом першої інстанції ст.ст.279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено.

Таким чином, вважаю за доцільне апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення, а постанову судді першої інстанції – без змін.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника Горобець Ю.В. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 08 жовтня 2026 року – залишити без задоволення.

Постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 08 жовтня 2026 року щодо ОСОБА_1 , якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду О.Є. Джерелейко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua