Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №208/6382/26 — Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Суд: Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 02 листопада 2026 р.

Справа: №208/6382/26

Суддя: Матолич В. В.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №208/6382/26

Провадження № 2/348/1962/26

03 листопада 2026 року Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі судді Матолич В.В., за участю секретаря судового засідання Буратчук О.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у м. Надвірна Івано-Франківської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр кредит фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Процесуальні дії у справі.

На підставі ухвали Заводського районного суду міста Кам`янського Дніпропетровської області від 09.07.2026 в Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області передано справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр кредит фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Відповідно до позову позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №1361-1290 від 07.03.2024 у розмірі 13500,00 гривень. В обґрунтування позову наведено таке. 07.03.2024 між ТОВ "Укр Кредит Фінанс" та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту creditkasa.com.ua, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем, в межах якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено договір про відкриття кредитної лінії №1361-1290 у електронній формі. Відповідачу було надано одноразовий ідентифікатор, для підписання вищевказаного кредитного договору, підтвердження ознайомлення з правилами та іншими супутніми документами. Відповідно до умов кредитного договору позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на таких умовах: сума кредиту - 3200,00 гривень, строк кредитування 300 днів; знижена процентна ставка - 2,50% в день; стандартна процентна ставка - 2,50 % в день. Позивач виконав взяті на себе зобов`язання виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов договору. Відповідач за даним кредитним договором зобов`язання не виконала в повному обсязі. Станом на 13.04.2026 загальний розмір заборгованості відповідача, з урахуванням часткового списання заборгованості за програмою лояльності, становить 24700,00 гривень, з яких: 3200,00 гривень - заборгованість за кредитом; 21500,00 гривень - заборгованість за нарахованими процентами.

30.07.2026 суд прийняв до розгляду та відкрив провадження у даній справі, постановив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

07.08.2026 відповідач подала відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначила, що не визнає позовні вимоги в частині стягнення прострочених процентів, вважає їх незаконними, необґрунтованими та такими, що підлягають частковій відмові. Відповідно до умов Кредитного договору № 1361-1290 від 07.03.2024 кредит було надано на 30 днів (строк правомірного користування). Ставка за договором становила 2,50% на день. Позивач нарахував проценти в межах технічного строку договору - 300 днів, що є прямим порушенням закону. Будь-які нарахування відсотків поза межами 30-денного строку є неправомірними. Позивач мав право на застосування статті 625 Цивільного кодексу України (3% річних та інфляційні втрати), але не заявив цих вимог, натомість безпідставно продовжив нараховувати занадто високі відсотки за договором.

03.11.2026 представник позивача у судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

03.11.2026 відповідач в судове засідання повторно не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила.

Суд встановив:

07.03.2024 між сторонами було укладено договір про відкриття кредитної лінії №1361-1290 у електронній формі, відповідач підписала договір електронним цифровим підписом. Відповідно до умов договору тіло кредиту становить 3200,00 гривень, базовий період складає 30 днів, строк кредитування (тобто строк на який надається кредит) 300 днів; знижена процентна ставка - 2,50% в день; стандартна процентна ставка - 2,50 % в день.

Кредитні кошти були перераховані відповідачу, що підтверджується довідкою про перерахування 07.03.2024 3200.00, гривень на карту НОМЕР_1 .

Згідно з наданим стороною позивача розрахунком заборгованості з урахуванням правил акції "Обмеження нарахування відсотків при примусовому стягненні заборгованості" заборгованість відповідача перед позивачем за договором від 07.03.2024 №1361-1290 станом на 13.04.2026 становить 24700,00 гривень, з яких: 3200,00 гривень - заборгованість за кредитом; 21500,00 гривень - заборгованість за нарахованими процентами.

Оцінка суду.

Відповідно до ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, з-поміж іншого, договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У свою чергу системний аналіз статей 524-526, 533-535 ЦК України дає підстави стверджувати про те, що грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Порушенням зобов`язання, як встановлено у ч. 1ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно дост. 623 ЦК Україниборжник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному уст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним уст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому уст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому уст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Частиною 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію`встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Положеннями ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За п. 6 ч. 1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

На підставі абз.2 ч.2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205, 207 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. За змістом ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч.5 ст.8 Закону України "Про споживче кредитування" (в редакції, яка була чинною на момент укладення кредитного договору) максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Водночас, відповідно до п.17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Згідно із ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, якою регламентовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 07.03.2024 відповідач уклала кредитний договір №1361-1290, отримала кредитні кошти у розмірі 3200,00 гривень, заборгованість повністю не погасила, а тому позов в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 3200,00 гривень підлягає задоволенню.

Згідно з відзивом відповідач не заперечувала факту укладення нею договору з позивачем, а також не заперечувала факту отримання нею кредитних коштів, в частині стягнення з неї тіла кредиту позов визнала.

Водночас відповідач просила зменшити розмір відсотків, покликаючись при цьому на те, що право нараховувати відсотки за користування кредитом позивач мав тільки протягом базового періоду - 30 днів, а фактичне нарахування здійснено за 300 днів.

З цього приводу суд зазначає таке. Договір між сторонами був укладений у електронній формі і відповідач до підписання цього договору могла ознайомитися із усіма істотними умовами такого договору. У тексті договору чітко вказано та виділено житним шрифтом, що строк кредитування становить 300 днів, а 30 днів є тільки базовим періодом нарахування процентів. Такі умови договору не можуть бути визнані несправедливими, оскільки на час укладення договору сторони дійшли згоди щодо цих умов.

Нарахування процентів протягом строку кредитування відповідає вимогам закону, а тому доводи відповідача у цій частині є безпідставними. Водночас, слід перевірити розмір процентів також і на відповідність іншим вимогам закону.

Так, відповідно до ч.5 ст.8 Закону України "Про споживче кредитування" (в редакції, яка була чинною на момент укладення кредитного договору) максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Водночас, відповідно до п.17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Відповідно до п. 4.10. Договору проценти за користування кредитом становлять за стандартною процентною ставкою - 2,50%. За такою ставкою відповідачу нараховували відсотки протягом усього строк кредитування. Розраховуючи зазначену відсоткову ставку ТОВ "Укр Кредит Фінанс" було відомо, що за такою ставкою, відповідно до Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" протягом усього строку кредитування нарахування відсотків не могло бути здійснене.

Водночас позивач запровадив програму лояльності, відповідно до умов якої, заборгованість за процентами відповідачу було зменшено. Загальний розмір такої заборгованості є нижчим від граничного розміру проценів, що встановлений Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування".

Тому враховуючи наведене, позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2662,40 гривень.

Керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд,

ухвалив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр кредит фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" заборгованість в розмірі 13500 (тринадцять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" судовий збір у розмірі 2662,40 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складено повного тексту рішення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс", ідентифікаційний код 38548598, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, м.Київ.

Відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 09.11.2026.

Суддя Матолич В.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua