Постанова від 05 листопада 2026 р. у справі №953/2272/26 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 953/2272/26 Головуючий суддя І інстанції Лисиченко С. М.

Провадження № 33/818/1743/26 Суддя доповідач Шабельніков С.К.

Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2026 року м. Харків

Суддя Харківського апеляційного суду Шабельніков С.К.,

за участю секретаря – Чабанової А.В.,

особи відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення – ОСОБА_1 ,

захисника - Паришкури В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 27 квітня 2026 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а також закриття провадження у справі стосовно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

Цією постановою

На ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят). грн. 00 коп., за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за статтею 124 КУпАП – закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.

Постановою встановлено, що Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 12.02.2026 серії ЕПР1 №589326, 09.02.2026 о 08:50 годині у м.Харкові по вул.Шевченка, 247, водій ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом "Jeep Cherokee", номерний знак НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху здійснив зіткнення з транспортним засобом "Nissan Leaf," номерний знак НОМЕР_2 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки. Подія даної дорожньо-транспортної пригоди відбулася в результаті порушення пункту 10.1 Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_2 . Дії ОСОБА_2 особою, уповноваженою на складання адміністративного протоколу, кваліфіковано за ст. 124 КУпАП.

Крім того, згідно відомостей протоколу про адміністративне правопорушення від 17.02.2026 серії ЕПР1 №593708, 09.02.2026 о 08:50 годині у м.Харкові по вул.Шевченка, 247, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом "Nissan Leaf", номерний знак НОМЕР_2 , не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечного бокового інтервалу та допустив зіткнення з транспортним засобом "Jeep Cherokee", номерний знак НОМЕР_1 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки. Події даної дорожньо-транспортної пригоди відбулися в результаті порушення п.п 13.1, 2.3.б Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1 . Дії ОСОБА_1 особою, уповноваженою на складання адміністративного протоколу, кваліфіковано за ст. 124 КУпАП.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_2 на постанову суду першої інстанції було подано апеляційну скаргу.

Свої апеляційні вимоги захисник обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не з`ясовані усіх обставин, які підлягають з`ясуванню та не надана їм належна оцінка. Зокрема, апелянт посилається на те, що суд першої інстанції порушив його права на захист, а також не надав належної правової оцінки діям ОСОБА_1 . Висновки суду першої інстанції щодо його дій ОСОБА_2 не оскаржував, провину свою визнав.

У зв`язку з чим, просив постанову суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для нового розгляду в частині, яка стосується дій ОСОБА_1 .

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАп апеляційний розгляд провадиться в межах поданої апеляційної скарги. З урахуванням відомостей та вимог апеляційної скарги щодо оскарження постанови суду першої інстанції лише в частині дій ОСОБА_1 дії ОСОБА_2 апеляційному перегляду не підлягають. Апеляційний перегляд належить провадити виключно щодо дій ОСОБА_1 , врахоючи відомості матеріалів справи, а також учасників справи, які з`явились в судове засідання.

До початку апеляційного розгляду ОСОБА_2 подав клопотання, що було уточнено телефонограмою складеною секретарем судового засідання, в якому просив провадити судове засідання за відсутності апелянта.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник Паришкура В.М. щодо апеляційної скарги заперечували. На підтримку своїх доводів посилались на відсутність в діях ОСОБА_1 порушень правил дорожнього руху.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та відомості, що є наявними у матеріалах справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд дійшов висновку, що подана апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.

Як вбачається з матеріалів цієї справи, суд дотримався всіх вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винності ОСОБА_1 у порушенні Правил дорожнього руху, передбачених п. 2.3 «б», 13.1.

Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апеляційним судом не встановлено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо невинуватості ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 124 КУпАП.

Згідно відомостей протоколу про адміністративне правопорушення від 17.02.2026 серії ЕПР1 №593708, 09.02.2026 о 08:50 годині у м.Харкові по вул.Шевченка, 247, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом "Nissan Leaf", номерний знак НОМЕР_2 , не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечного бокового інтервалу та допустив зіткнення з транспортним засобом "Jeep Cherokee", номерний знак НОМЕР_1 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки. Події даної дорожньо-транспортної пригоди відбулися в результаті порушення п.п 13.1, 2.3.б Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1 . Дії ОСОБА_1 особою, уповноваженою на складання адміністративного протоколу, кваліфіковано за ст. 124 КУпАП.

Схемою дорожньо-транспортної пригоди встановлено, що автомобіль Nissan Leaf, номерний знак НОМЕР_2 знаходиться на зіткненні вулиці Сергія Пономаренка з вулицею Шевченка, від правого краю дороги відстань 0,35 м. Автомобіль Jeep Cherokee, номерний знак НОМЕР_1 , знаходиться правруч від автомобіля Nissan Leaf, номерний знак НОМЕР_2 параллельно вулиці Шевченка. Відстань від бордюру проїзної частини до автомобіля Jeep Cherokee, номерний знак НОМЕР_1 – 0,6 м та фактичні пошкодження.

Вбачається, що Nissan Leaf, номерний знак НОМЕР_2 отримав наступні пошкодження: передній бампер, передня ліва фара, переднє ліве крила, решітка переднього бамперу; пошкодження Jeep Cherokee", номерний знак НОМЕР_1 становило: праві передня та задня двері, також правий поріг.

Світлинами, наданими сторонами у справі, також встановлено кінцеве розташування транспортних засобів, а також отримані автомобілями пошкодження (а.с. 26-29, 45-47).

З пояснень ОСОБА_2 вбачається, що 09.02.2026 він керував автомобілем Jeep Cherokee, номерний знак НОМЕР_1 по вулиці Сергія Пономаренка в м. Харків, виїжджав на вулицю Шевченко. Стояв на незасніженому (чистому) асфальті, пропускав автомобілі, після чого почав рух – поворот праворуч, почув скрежет, повернувши вийшов з автомобіля та побачив автомобіль Nissan Leaf, який під`їхав до нього по засніженому узбіччі праворуч. Він одразу запропонував скласти водію європротокол, на що він відмовився та викликав поліцію;

З пояснень ОСОБА_1 вбачається, що він, 09.02.2026 о 8-45 керував автомобілем Nissan Leaf, та перед виїздом на перехрестя вул. Шевченка він зайняв праву смугу руху цього виїзду, а автомобіль Jeep знаходився на лівій смузі цього виїзду, і в цей час боковий інтервал між автомобілями був один метр. Потім несподівано для нього водій автомобіля Jeep почав виконувати з лівого ряду поворот праворуч. В результаті чого боковий інтервал між ними скоротився, за рахунок його руху, до нуля, і він зачепив його нерухому машину своєю правою стороною, ліву сторону його автомобіля (крило, бампер, фара). Вважав, що ДТП сталося з вини водія автомобіля Jeep, який не впевнився в безпеці маневру (з пояснень водія, він казав, що взагалі його не бачив), у нього була перешкода справа, він не включив сигнал правого повороту, виконував поворот праворуч з крайнього лівого ряду та не надав йому перевагу у русі. Перед виїздом на перехрестя права смуга руху була вільна та оскільки йому потрібно було повертати на право, він зайняв праву смугу руху і перед виїздом на перехрестя вул.Шевченка він зупинився і стояв, а автомобіль Jeep в цей час стояв в лівій смузі руху без включеного сигналу повороту. Водій почав здійснювати поворот праворуч і зачепив його нерухомий автомобіль. За цих обставин він – ОСОБА_1 навіть теоретично не міг порушувати п.13.1 і п.2.3.б ПДР, оскільки зіткнення сталося через порушення ПДР з боку іншого водія автомобіля Jeep коли транспортний засіб ОСОБА_1 стояв.

Враховуючи викладене стосовно дій ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху, суд апеляційної інстанції враховує, що під час вибору безпечного інтервалу водій зобов`язаний врахувати швидкість руху, траєкторію руху транспортних засобів та інших учасників дорожнього руху, тип транспортного засобу, особливості вантажу, тощо. Крім того, під час вибору безпечного інтервалу руху водій зобов`язаний рухатися якомога ближче до правого краю проїзної частини.

Відповідно до вимог п. 10.5 Правил у разі повороту праворуч водію слід рухатися ближче до правого краю проїзної частини.

Відповідно до п. 11.1 Правил дорожнього руху кількість смуг на проїзній частині для руху нерейкових транспортних засобів визначається, дорожньою розміткою або дорожніми знаками, а за їх відсутності – самими водіями з урахуванням ширини проїзної частини відповідно до напрямку руху, габаритів транспортних засобів і безпечного інтервалу між ними. Суд апеляційної інстанції вважає, що виконуючи вимоги цього пункту Правил за відсутності розмітки на проїзній частині, зокрема у зв`язку із несприятливими погодними умовами, водії мають рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини, а ширину смуги руху зобов`язаний визначати з урахуванням свого транспортного засобу, а також інших транспортних засобів.

Згідно вимог п. 1.4 Правил дорожнього руху кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці правила.

З матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 під`їжджаючи до перехрестя зайняв крайнє праве положення, поруч з транспортним засобом ОСОБА_2 , який знаходився в нерухомому стані перед перехрестям без увімкненого показника повороту. З пояснень учасників дорожньо-транспортної пригоди, а також схеми ДТП та світлин вбачається, що перед зіткненням рухатись почав лише транспортний засіб ОСОБА_2 , тоді як транспортний засіб ОСОБА_1 знаходився в нерухомому стані.

З огляду на викладене, враховуючи, що транспортний засіб Nissan Leaf, номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 не рухався, зокрема не змінював полоси для руху, а також не скорочував дистанцію до перехрестя, хоча його розташування дозволяло йому виконати маневр повороту праворуч безпечно згідно правил дорожнього руху, то в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки невиконання ним вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху.

Вимоги п. 2.3 «б» Правил дорожнього руху також були виконані ОСОБА_1 , оскільки він безпечно зупинив транспортний засіб перед перехрестям, дотримуючись правої полоси руху. Автомобіль ОСОБА_1 залишався на місці до моменту зіткнення, що виключає невиконанням водієм цього пункту правил дорожнього руху.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо невчинення ОСОБА_1 правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП

Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції права на захист у зв`язку із неналежним, на думку апелянта, розглядом клопотання стосовно проведення відеоконференції є суто суб`єктивним, оскільки вимогами чинного КУпАП не передбачено порядок розгляду таких клопотань, а також обов`язку ухвалення судового рішення з цього приводу. Більш того, ОСОБА_2 приймав участь в судовому розгляді в суді першої інстанції та надавав пояснення без обмежень у часі та по суті. Наявність долучених до справи під час судового розгляду у суді першої інстанції світлин не свідчать про порушення його процесуальних справ, оскільки обставини події відомі усім учасникам події, а подібні світлини було долучено апелянтом ОСОБА_2 до апеляційної скарги.

За таких обставин доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 в цій частині належить вважати необґрунтованими та безпідставними.

Стосовно доводів апеляційної скарги про невмотивованість оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, щодо встановлення усіх обставин події дорожньо-транспортної пригоди належить зазначити наступне.

Статтею 280КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому належить врахувати, що право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від свавілля; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», параграфи 29–30). Втім, це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.

З тексту оскаржуваної постанови вбачається, що судом першої інстанції за наслідками дослідження усіх обставин справи та з урахуванням наявних в ній доказів надано оцінку діям ОСОБА_1 під час обставин дорожньо-транспортної пригоди за його участю та участю ОСОБА_2 (а.с. 36). Незгода апелянта з відомостями викладено тексту оскаржуваної постанови не свідчить про її передчасність чи невмотивованість, оскільки постанова суду першої інстанції викладена у зрозумілій для учасників справи формі та не містить ознак формального підходу суду першої інстанції стосовно судового розгляду.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає доводи апеляційної скарги в цій частині суто суб`єктивними.

Оцінюючи відомості цих доказів у справі, апеляційний суд дійшов висновку, що вони узгоджуються між собою та беззаперечно свідчать про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Так, згідно з вимогами п. 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пунктом 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до вимог п. 2.3(б) ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі

Відповідно до вимог п. 12.1 ПДР України, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Відповідно до вимог п. 13.1 Правил водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд апеляційної інстанції бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Крім того, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.

Отже, доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, не містять їх і матеріали справи. Більш того, порушень норм КУпАП під час складання протоколу та в суді першої інстанції, які обумовлюють необхідність скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.

Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо відсутності порушення ОСОБА_1 п. 13.1 2 Правил дорожнього руху та закрито стосовно нього адміністративне провадження за ст. 124, КУпАП за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, а тому посилання сторони захисту на незаконність та необґрунтованість судової постанови є безпідставними.

Разом з тим, враховуючи вимоги апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції звертає увагу апелянта, що ч . 8 ст. 294 КУпАП не передбачено процесуальної можливості для направлення справи на новий судовий розгляд, а тому, враховуючи відсутність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, апеляційну скаргу ОСОБА_2 належить залишити без задоволення.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 27 квітня 2026 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а також закриття провадження у справі стосовно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, - залишити без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя С.К. Шабельніков