Постанова від 05 листопада 2026 р. у справі №352/1670/26 — Івано-Франківський апеляційний суд

Суд: Івано-Франківський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна

Дата: 05 листопада 2026 р.

Справа: №352/1670/26

Суддя: Кукурудз Б. І.

Справа № 352/1670/26

Провадження № 33/4808/625/26

Категорія ст.124 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції КУЗЬМЕНКО С. В.

Суддя-доповідач Кукурудз

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2026 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Кукурудз Б.І., з участю захисника Шиманської Н.С. в інтересах ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тисменицького районного суду Івано – Франківської області від 18.09.2026 року щодо ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП-

в с т а н о в и в:

З матеріалів справи, 21 червня 2026 року о 13 год 30 хв. в с. Драгомирчани, вул. Миру, на перехресті доріг Н-10 та Н-10-01 ОСОБА_1 , керуючи мотоциклом марки «Yamaha», номерний знак НОМЕР_1 , при виконанні обгону не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення із автомобілем Infiniti, номерний знак НОМЕР_2 під керування ОСОБА_2 , який рухався попутно в крайній лівій смузі руху і повертав ліворуч на автодорогу Н-10, чим порушив пункти 12.1, 14.6а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року (далі-Правила) та внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Згідно протоколу про адміністративні правопорушення дії ОСОБА_1 кваліфіковано за статтею 124 кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18 вересня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення штраф у розмірі п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить вісімсот п`ятдесят гривень.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 665 грн.65 коп. судового збору.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає, що постанова суду є незаконною, прийнята без повного, всебічного та об`єктивного вивчення обставин справи.

Вказує, що суд не дав оцінки невідповідності протоколу про адміністративне правопорушення вимогам нормативно-правових актів та об`єктивним обставинам справи.

Стверджує, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений ст.124 КУпАП, доказів які б підтверджували його вину у ДТП в матеріалах справи відсутні. Усі сумніви щодо доведеності його вини всупереч вимогам закону, трактувались виключно з обвинувальним ухилом проти нього. Винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди себе не вважає.

Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що судом першої інстанції порушено вимоги ст..283 КУпАП в частині опису фактичних обставин справи.

Також, зазначає, що районним судом порушено вимоги ст.277 КУпАП, та ч.1 ст.285 КУпАП.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про доведеність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, не грунтується на достатній сукупності належних і допустимих доказів.

Просить постанову суду першої інстанції відносно нього скасувати, провадження по справі відносно нього закрити.

В судове засідання потерпіла ОСОБА_2 не з`явилась з невідомих для суду причин, хоча про дату та час місце розгляду справи повідомлена належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не заявляла.

Заслухавши учасників процесу, перевіривши та дослідивши матеріали адміністративної справи, вважаю, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, згідно вимог статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

За правилами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В оскаржуваній постанові як на підставу доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суд першої інстанції послався на протокол про адміністративне правопорушення, схему місця ДТП, та пояснення учасників ДТП.

Апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП є необґрунтованим, оскільки в порушення вимог ст. 280 КУпАП суд не з`ясував всіх обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення.

Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Тобто, обов`язковою ознакою правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є спричинення пошкодження об`єктів, зазначених у цій статті.

Відповідно до схеми ДТП, вбачається, що зіткнення транспортного засобу відбулось в с. Драгомирчани, вул. Миру на автодорозі Н-10 102 км+750.

Належних та обєктивних доказів порушення правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 за вказаним у протоколі про адміністративне правопорушення обставин матеріали справи не містять.

21 червня 2026 року о 13 год 30 хв. в с. Драгомирчани, вул. Миру, на перехресті доріг Н-10 та Н-10-01 ОСОБА_1 , керуючи мотоциклом марки «Yamaha», номерний знак НОМЕР_1 , при виконанні обгону не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення із автомобілем Infiniti, номерний знак НОМЕР_2 під керування ОСОБА_2 , який рухався попутно в крайній лівій смузі руху і повертав ліворуч на автодорогу Н-10, чим порушив пункти 12.1, 14.6а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року (далі-Правила) та внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

У наданих поясненнях ОСОБА_1 зазначив, що водій ОСОБА_2 без увімкненого покажчика повороту, не увімкнула аварійну світлову сигналізацію через вимушену зупинку та в подальшому при скоєнні ДТП повернула на зустрічну смугу руху через подвійну суцільну лінію, здійснюючи розворот на дорозі зробила різький маневр ліворуч, що підтверджується відео та фотоматеріалами.

З наданих у суді першої інстанції свідчень водія ОСОБА_2 вбачається, що вона вирішила здійснити розворот. Після того, як проїхав зустрічний транспорт вона почала рух автомобіля для розвороту і в цей момент відбулось зіткнення із мотоциклом, що її обганяв ліворуч. Уточнила, що вона не дивилась у дзеркала заднього виду, а тільки дивилась вперед, та чекала коли проїде зустрічний транспорт.

Дослідивши фото та відеоматеріали вбачається, що транспортний засіб під керуванням водія ОСОБА_2 фактично знаходився вздовж суцільної подвійної смуги руху, де заборонено вчиняти маневр розвороту.

Перетинати подвійну суцільну лінію розмітки для розвороту або повороту ліворуч категорично заборонено.

Суд першої інстанції не з`ясував обєктивно всі обставини справи, не дослідив у справі докази, не дав їм належну правову оцінку.

Виходячи з викладеного, вважаю, що висновок суду є передчасним, та не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки наявні матеріали справи є суперечливими, а тому справа не могла бути вирішена у точній відповідності до закону.

Матеріали справи не містять достатніх даних, які б вказували вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у п.43 рішення від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» ( з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Стаття 62 Конституції України закріплює правило, згідно з яким усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи викладене апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є необґрунтованим та не відповідає фактичним обставинам справи. А тому апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до задоволення, а постанова суду першої інстанції про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу зазначеного правопорушення.

Керуючись ст.294 КУпАП,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 18.09.2026 року відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП щодо ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Івано-Франківського

апеляційного суду Б.І. Кукурудз

Оригінал: reyestr.court.gov.ua