Вирок від 09 листопада 2026 р. у справі №757/58281/26-к — Печерський районний суд міста Києва

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 757/58281/26-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.11.2026 м. Київ

Печерський районний суд м. Києва

у складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12026100060000079 від 17.01.2026 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з середньо -спеціальною освітою, військовослужбовця НОМЕР_1 бригади, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , достовірно знаючи про наявність постанови Полтавського районного суду Полтавської області від 03 липня 2025 року у справі № 545/2556/25, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, ОСОБА_4 , усвідомлюючи встановлені судовим рішенням обмеження, продовжив керувати транспортними засобами.

Крім того, 04 липня 2025 року постановою Святошинського районного суду міста Києва у справі № 759/12735/25 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Крім того, 29 липня 2025 року постановою Дніпровського районного суду міста Києва у справі № 755/13076/25 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Крім того, 29 вересня 2025 року постановою Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/40293/25-п ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40 800 гривень із позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років.

Крім того, 12 лютого 2026 року постановою Дарницького районного суду міста Києва у справі № 753/27089/25 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40 800 гривень із позбавленням права керування транспортним засобом строком на сім років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Таким чином, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, діючи умисно, з метою невиконання постанов суду, що набрали законної сили, достовірно знаючи про їх наявність, будучи обізнаним зі змістом судових рішень про позбавлення його права керування транспортними засобами та маючи реальну можливість виконати встановлені ними обмеження, умисно не виконав судові рішення, що набрали законної сили, продовживши керувати транспортним засобом у період дії відповідної заборони.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого злочину, підтвердив обставини його вчинення, так як вони викладені у вироку вище. Пояснив, що дійсно, будучи обізнаним зі змістом судових рішень про позбавлення його права керування транспортними засобами та маючи реальну можливість виконати встановлені ними обмеження, він умисно не виконав постанови Полтавського районного суду Полтавської області у справі № 545/2556/25, постанови Святошинського районного суду м. Києва у справі № 759/12735/25, постанови Дніпровського районного суду м. Києва у справі № 755/13076/25, постанови Печерського районного суду м. Києва у справах № 757/40293/25-п, постанови Дарницького районного суду міста Києва у справі № 753/27089/25. 08 серпня 2025 року приблизно о 21 годині 30 хвилин він, перебуваючи у місті Києві на Володимирському узвозі поблизу будинку № 25, здійснював керування автомобілем «Nissan NV2500», державний номерний знак НОМЕР_3 , та став учасником дорожньо-транспортної пригоди.

Приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні злочину в межах висунутого обвинувачення, його показання в судовому засіданні відповідали фактичним обставинам справи, положення ч. 3 ст. 349 КПК України обвинуваченому та іншим учасникам судового розгляду роз`яснені, і вони не наполягали на досліджені інших доказів у справі, при цьому у суду не було сумнівів в добровільності та істинності їх позиції, суд визнав недоцільним дослідження решти доказів щодо фактичних обставин справи, які сторонами кримінального провадження не оспорювались.

Визнавши показання обвинуваченого ОСОБА_4 допустимим доказом у справі, суд приходить до висновку про доведеність його вини у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, оскільки він, умисно не виконав постанови суду, що набрали законної сили.

При призначенні покарання суд, у відповідності до положень ст. ст. 50, 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчинення злочину, дані, які характеризують особу обвинуваченого, наявність (відсутність) обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_4 вчинив нетяжкий злочин, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має середньо-спеціальну освіту, неодружений, є військовослужбовцем 114 бригади, на обліку в лікаря нарколога не перебуває, щиро розкаявся у вчиненні злочину, що визнається судом обставиною, яка пом`якшує покарання. Обставин, що обтяжують покарання, передбачених ст. 67 КК України, судом під час розгляду справи не встановлено.

Враховуючи позитивні дані про особу обвинуваченого, його молодий вік, відсутність тяжких наслідків від вчиненого, а також приймаючи до уваги твердження обвинуваченого, що він отримує грошове забезпечення військово службовця, суд вважає можливим у виховних цілях призначити ОСОБА_4 покарання у виді штрафу.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до положень до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. 371, ч. 2 ст. 373, ст. 374, ст. 376 КПК України, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. (сімнадцять тисяч гривень).

Документи, визнані у справі речовими доказами згідно постанови старшого слідчого СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві від 15.10.2026, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження № 12026100060000079 від 17.01.2026, - в подальшому зберігати в матеріалах кримінального провадження;

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1