Суд: Другий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 09 листопада 2026 р.
Справа: №480/4253/25
Суддя: Фоміна Л.О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2026 р.Справа № 480/4253/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Фоміної Л.О.,
Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05.08.2026, головуючий суддя І інстанції: А.І. Сидорук, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, повний текст складено 05.08.26 по справі № 480/4253/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області (далі – ГУ ПФУ в Львівській області, відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі – ГУ ПФУ в Сумській області, відповідач 2), в якому просив суд:
- визнати неправомірним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області від 23.04.2025 № 184250002418 про відмову в перерахунку пенсії (призначенні пенсії за віком, відповідно до ЗУ ''Про державну службу'' від 16.12.1993 № 3723-ХІІ);
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити позивачу з 15.04.2025 пенсію державного службовця за віком у відповідності до ст.37 ЗУ ''Про державну службу'' у розмірі 60% заробітної плати, зазначеної у довідках від 01.04.2025 № 22-02-13/23 та від 01.04.2025 № 22-02-13/24, здійснити її виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
- стягнути з відповідачі на його користь за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в розмірі 1211, 20 грн.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 05.08.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 23.04.2025 №184250002418.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.04.2025 та прийняти рішення, зарахувавши до його стажу державної служби період з 01.11.1993 до 11.02.2015, з урахуванням зарахованого стажу державної служби, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань, 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 20 (двадцять) коп. витрат зі сплати судового збору.
Відповідач-1 (ГУ ПФУ в Львівській області), не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що рішення суду прийняте з неповним та невірним з`ясуванням фактичних обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05.08.2026 у справі № 480/4253/25 та прийняти нове рішення, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.
В доводах апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність у позивача права на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України № 3723-XII, оскільки не врахував установлених законодавством умов набуття такого права, зокрема вимоги щодо наявності не менш як 20 років стажу роботи саме на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 зазначеного Закону.
Звертає увагу, що період проходження позивачем служби в митних органах, протягом якого йому присвоювалися персональні та спеціальні звання, не може бути зарахований до стажу державної служби, оскільки правовий статус посадових осіб митних органів та умови проходження ними служби регулювалися спеціальним законодавством, а займані ними посади не були віднесені до відповідних категорій посад державних службовців. При цьому сам факт присвоєння позивачу спеціальних звань та складення присяги державного службовця не є достатньою підставою для зарахування всього періоду служби до стажу, необхідного для призначення пенсії за статтею 37 Закону № 3723-XII.
Крім того, апелянт наголошує на невідповідності поданих позивачем довідок про складові заробітної плати вимогам Порядку № 622 з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 № 823, оскільки такі довідки видані без дотримання встановленого порядку визначення заробітної плати для призначення пенсії державного службовця.
Також посилається на положення статей 44, 45 Закону № 1058-IV, зазначаючи, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється на підставі належних документів, які підтверджують право на відповідний вид пенсійного забезпечення та дають можливість визначити його розмір.
Позивач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на апеляційну скаргу, що в силу положень частини четвертої статті 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що згідно з записами трудової книжки від 05.03.1963 серії НОМЕР_1 , а також відповідно до довідки Сумської митниці від 21.03.2025 №7-24-1/12/10/1026 позивач у період з 01.11.1993 до 11.02.2015 проходив службу в органах державної митної служби, де йому присвоювались ранги державного службовця. 08.06.1995 позивач прийняв присягу державного службовця.
З 13.03.2020 позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах (Список №2) відповідно до норм Закону № 1058-IV, що підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 .
15.04.2025 позивач звернувся до органу пенсійного фонду із заявою про переведення його з пенсії за віком, відповідно до Закону № 1058-IV на пенсію за віком, передбачену Законом України "Про державну службу" №3723-ХІІ, до якої долучив, зокрема довідку від 01.04.2025 № 22-02-13/24 про складові з/п для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, а також довідку від 01.04.2025 № 22-02-13/23 про складові з/п для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років).
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області від 23.04.2025 №184250002418 позивачу відмовлено у такому переведенні, у зв`язку з невідповідністю наданих довідок вимогам Порядку, з урахуванням змін, знесених наказом Мінфіну від 27.11.2023 № 661.
Позивач вважає таке рішення протиправним, тому звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з висновку, що згідно з пунктами 2-4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283, до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів та дійшов висновку, що слід зарахувати позивачу до стажу державної служби період з 01.11.1993 до 11.02.2015, тому спірне рішення не відповідає критеріям правомірності, визначеним нормою ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, в тому числі, обґрунтованості, отже, таке рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Також суд встановив, що відмовляючи позивачу у призначенні (переведенні) першим відповідачем було зараховано позивачу лише 8 років 10 місяців 28 днів стажу державної служби, оскільки, на переконання відповідача призначення пенсії працівникам митних органів нормами ЗУ ''Про державну службу'' від 10.12.2015 № 889-VIII не передбачено, а посади, які займав позивач, не віднесені до категорій посад державних службовців. Також відповідач зазначив, що надані позивачем довідки не відповідають вимогам Порядку №622 та видані станом на 18.10.2024, тому підстав для їх врахування в разі переведення позивача на інший вид пенсії немає. Вік позивача та його страховий стаж, необхідний для призначення (переведення) пенсії за нормами Закону України "Про державну службу" першим відповідачем не заперечується.
Зазначив, що у період з 01.11.1993 до 11.02.2015 позивач проходив службу в органах державної митної служби, де йому присвоювались персональні, спеціальні звання, а також ранги державного службовця. Тому такий період повинен бути зарахований до стажу державної служби позивача. Крім того, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VІІІ передбачено право на пенсію за віком державного службовця, який станом на 01.05.2016 не займав посади державної служби, але має 20 років стажу державної служби. Хоча станом на 01.05.2016 не займав посади державної служби, але станом на 01.05.2016 має 20 років стажу державної служби, то він має право на призначення пенсії державного службовця.
Суд першої інстанції звернув увагу, що видані Сумською митницею довідки від 01.04.2025 № 22-02-13/23, № 22-02-13/24 орган пенсійного фонду зобов`язаний врахувати саме при обчисленні пенсійної виплати, натомість на даний час позивача не переведено на пенсію за віком за нормами Закону України "Про державну службу". Довідка Сумської митниці від 21.03.2025 №7-24-1/12/10/1026 також обов`язково повинна бути врахована першим відповідачем, але спочатку він повинен врахувати записи у трудовій книжці позивача, які також підтверджують періоди державної служби позивача. Тому перший відповідач при обчисленні пенсійної виплати позивачу зобов`язаний надати оцінку наданим довідкам про заробітну плату позивача, а також довідці про стаж державної служби позивача, а суд не підміняє відповідача як суб`єкта владних повноважень. Суд зазначає, що під час визначення права позивача на пенсію державного службовця, перший відповідач не вчинив активних дій щодо витребування довідок про заробітну плату позивача, які відповідають вимогам законодавства, а фактично переклав ризики правильності оформлення довідок на позивача, який не відповідає за таке оформлення. Тому цілком логічно при повторному розгляді заяви позивача надати оцінку довідкам про заробітну плату від 01.04.2025 № 22-02-13/23, № 22-02-13/24, а також довідці від 21.03.2025 №7-24-1/12/10/1026, які надані позивачем із заявою про призначення пенсії. Оскільки дії відповідача повинні спрямовуватись на вирішення питання щодо призначення пенсії позивача, а не створення правових конфліктів.
Крім того, суд зобов`язав повторно розглянути заяву позивача про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" та прийняти рішення, з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні щодо наявності у позивача стажу державної служби за спірний період.
Також суд визнав, що вимоги зобов`язати перевести позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу'', провести її нарахування та виплату з урахуванням наданих довідок, задоволенню не підлягають, оскільки на момент розгляду справи є передчасними.
Даючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом визначає Закон України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі по тексту – Закон №1058-IV).
Відповідно до частини 1 статті 9, частини 1 статті 10 Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Положеннями частини 3 статті 45 Закону №1058-IV передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Законом України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» (далі – Закон №889-VIII) визначаються принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців.
Відповідно до пункту 2 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII з 01.05.2016 втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 28.12.1993 №3723-XII (далі по тексту – Закон №3723-XII), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Зокрема, пунктами 10, 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Водночас, статтею 37 Закону №3723-ХІІ встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Механізм обчислення стажу державної служби визначений Порядком обчислення стажу державної служби, який затверджений постановою Кабінетом Міністрів України від 25.03.2016 №229 (далі - Порядок №229).
За пунктом 4 Порядку №229 стаж державної служби обчислюється відповідно до частини другої статті 46 Закону №889-VIII.
У пункті 6 Порядку також зазначено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону.
Відповідно до пункту 8 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889-VIII стаж державної служби за період роботи (служби) до набрання чинності цим Законом (до 01.05.2016) обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Системний аналіз цих норм дає підстави вважати, що необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію, відповідно до вимог статті 37 Закону України “Про державну службу”, є досягнення такими особами певного віку та наявність відповідного страхового стажу. При цьому, зазначений вік визначається положеннями статті 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.
Таким чином, до 01.05.2016 право на пенсію державного службовця мали особи, які: а) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж; б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Після 01.05.2016 відповідно до статті 90 Закону № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.
При цьому, законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.
Відповідно до пункту 10 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу” №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статті 25 Закону України “Про державну службу” №3723 та актами КМУ, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу” №3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Отже, «Прикінцевими та перехідними положеннями» Закону №889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу” №3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії, відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу” №3723-ХІІ після 01.05.2016, є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, а саме щодо віку, стажу державної служби або стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
За матеріалами справи позивач досяг 62-річного віку, проте ГУ ПФУ в Львівській області не зараховано до стажу державної служби періоди роботи у державній митній службі (з 01.11.1993 по 11.02.2015).
Згідно із записами трудової книжки НОМЕР_3 від 05.03.1981 позивач працював у спірні періоди на наступних посадах:
- запис №12 - 01.11.1993 - прийнятий на посаду інспектора митного поста у порядку переводу Глухівської митниці (Нак. №117-к від 01.11.1993);
- запис №13 – 04.05.1994 – призначений на посаду старшого зміни Глухівської митниці (Нак. №122-к від 04.05.1994);
- запис №14 - 31.12.1994 звільнений у порядку переводу згідно ст.36 п.5 КЗпП України «Хутір-Михайлівський» (Нак. №8-к від 04.01.1995);
- запис №15 – 01.01.1995 прийнятий у порядку переводу інспектором 3-го рангу посту м.Середина-Буда «Хутір-Михайлівський» (Нак. № 8-ос від 31.12.1994);
- запис №16 – 01.07.1996 призначений інспектором поста м.Середина-Буда «Хутір-Михайлівський», прийняв присягу державного службовця 08.06.1995 (Нак. № 182-к від 01.07.1996) ;
- запис № 17 – 20.11.1996 переведений на посаду старшого інспектора митниці та направлений у відділ пасажирських залізничних перевезень (Нак. №304-ОС від 28.10.1996);
- запис №18 – 21.04.1997 звільнений у зв`язку із ліквідацією митниці по п.1 ст.40 КЗПП України із збереженням пільг передбачених ст.49-з КЗпП України (рішення № 4 ліквідаційної комісії від 21.07.1997)
- запис №19 – 22.04.1997 прийнятий на посаду головного інспектора пасажирського відділу «Зернове» митного поста «Хутір-Михайлівський» , (Нак. №6-К від 21.04.1997);
- запис №20 – 22.08.1997 призначений на посаду начальника пасажирського відділу «Зернове» митного поста «Хутір-Михайлівський» (Нак. ДМСУ №375-к від 21.08.1997, Нак.257-к від 26.08.1997);
- запис №21 – 19.11.1999 переведений на посаду старшого інспектора пасажирського відділу «Зернове» митного поста «Хутір-Михайлівський» (Нак. СРМ №890-к від 19.11.1999, нак.№ 632-к від 22.11.1999);
- запис №22– 04.07.2000 звільнений в порядку переводу до Глухівської митниці за ст.36 п.5 КЗпП України (Нак. № 347 від 04.07.2000);
- запис №23 – 05.07.2000 прийнятий на посаду старшого інспектора пасажирського відділу «Зернове» митного поста «Хутір-Михайлівський» у порядку переводу (Нак. №168 від 05.07.2000);
- запис №24 – 03.11.2000 прокладені обов`язки старшого зміни пасажирського відділу «Зернове» митного поста «Хутір-Михайлівський» (Нак. №449-К від 03.11.2000);
- запис №25 – 07.12.2000 переведений на посаду головного інспектора пасажирського відділу «Зернове» митного поста «Хутір-Михайлівський» (Нак. №517-к від 07.12.2000);
- запис №26 – 01.11.2002 переведений на посаду головного інспектора пасажирського відділу «Зернове» митного поста «Хутір-Михайлівський» (Нак. №549-к від 22.10.2002);
- запис №27 – 06.08.2003 присвоєно чергове персональне звання «Радник митної служби 3 рангу» (Нак. ДМСУ №491-к від 06.08.2003);
- запис №28 – 01.04.2004 присвоєно спеціальне звання «Інспектор митної служби 3 рангу» (Нак. ДМСУ №284-к від 30.03.2004);
- запис № 29 – 26.10.2004 переведений на посаду старшого інспектора пасажирського відділу митного оформлення «Зернове» митного поста «Хутір-Михайлівський» (Нак. №696-к від 25.10.2004);
- запис №30 – 25.06.2005 присвоєно спеціальне звання «Інспектор митної служби 2 рангу» (Нак. ДМСУ №1134-к від 04.07.2004);
- запис №31 – 24.02.2006 переведений на посаду старшого інспектора пасажирського відділу митного оформлення «Зернове» митного поста «Хутір-Михайлівський» (Нак. №96-к від 21.02.2006);
- запис №32 – 01.10.2006 призначено на посаду головного інспектора пасажирського відділу митного оформлення «Зернове» митного поста «Хутір-Михайлівський», як такого, що перебував у кадровому резерві митниці (Нак. №419-к від 26.09.2006);
- запис № 33 – 27.11.2006 присвоєно спеціальне звання «Радник митної служби 3 рангу» (Нак. ДМСУ №1121-к від 27.11.2006);
- запис №34 – 02.02.2009 переведено на посаду старшого інспектора відділу митного оформлення «Зернове» митного поста «Хутір-Михайлівський» (Нак. №36-к від 02.02.2009);
- запис №35 – 29.04.2009 переведений на посаду старшого інспектора пасажирського відділу митного оформлення «Зернове» митного поста «Хутір-Михайлівський» (Нак. №171-к від 17.04.2009);
- запис №36 – 31.08.2010 звільнений з посади у зв`язку з переведенням для подальшої роботи в Сумській митниці, відповідно до ст. 36 п.5 КЗпП України (Нак. №528-к від 30.08.2010);
- запис №37 – 01.09.2010 призначено на посаду провідного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Хутір-Михайлівський» (Нак. №286-К від 31.08.2010);
- запис №40 – 21.09.2010 переведено на посаду головного інспектора відділу оперативного реагування та проведення спеціальних заходів служби митної варти Сумської митниці (Нак. №340-к від 20.09.2010);
- запис №41 – 29.11.2010 переведено на посаду старшого інспектора відділу оперативного реагування та проведення спеціальних заходів служби митної варти Сумської митниці (Нак. №595-к від 25.11.2010);
- запис №42 – 03.02.2012 переведений на посаду інспектора-кінолога сектора № 1 відділу боротьби з незаконним переміщенням наркотиків та зброї служби боротьби з контрабандою та порушенням митних правил (Нак. №79-к від 02.02.2012)
- запис №43 – 29.03.2012 переведений на посаду інспектора-кінолога кінологічного забезпечення сектора № 1 відділу боротьби з незаконним переміщенням наркотиків та зброї служби боротьби з контрабандою та порушенням митних правил (Нак. №268-к від 28.03.2012)
- запис №44 - Указом Президента України № 726/2012 від 24 грудня 2012 року «Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» було створено Міністерство доходів і зборів України;
- запис № 45 – 01.06.2013 переведений на посаду головного інспектора-кінолога кінологічного забезпечення сектора № 1 відділу боротьби з незаконним переміщенням наркотиків та зброї служби боротьби з контрабандою та порушенням митних правил (Нак. №75-0 від 31.05.2013)
- запис №46 – 01.06.2013 присвоєно 12 ранг державного службовця (Нак. №146-0 від 17.06.2013);
- запис №47 – 08.11.2013 переведено на посаду головного державного інспектора-кінолога кінологічного забезпечення сектора № 1 відділу боротьби з незаконним переміщенням наркотиків та зброї служби боротьби з контрабандою та порушенням митних правил (Нак. №373-0 від 07.11.2013)
- запис №48 – 15.01.2014 присвоєно спеціальне звання «Радник податкової митної справи 3 рангу» (Нак. №23-0 від 15.01.2014);
- запис №49 – 11.02.2015 звільнений з посади головного державного інспектора-кінолога кінологічного забезпечення сектора № 1 відділу боротьби з незаконним переміщенням наркотиків та зброї служби боротьби з контрабандою та порушенням митних правил, відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП України (Нак. №7-0 від 11.02.2015);
Таким чином, стаж державної служби ОСОБА_1 за періоди роботи в митних органах з 01.11.1993 по 11.02.2015 становить 21 рік 03 місяці 10 днів, що підтверджено довідкою Сумської митниці від 21.03.2025 № 7.24-1/12-01/10/10126.
При цьому, стаж роботи ОСОБА_1 на посадах митних органів станом на 01.05.2016 складає більше 20 років.
Частиною сімнадцятою статті 37 Закону № 3723-XII регламентовано, що період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
При цьому, щодо оспорюваного рішення ГУ ПФУ у Львівській області від 23.04.2025 №184250002418 про відмову в перерахунку пенсії відповідно до Закону № 3723-ХІІ, суд вважає за необхідне зазначити, що єдиним мотивом для відмови позивачу у переході на пенсію за віком відповідно до Закону № 3772-ХІІ було, на думку відповідача, те, що довідки про складові заробітної плати державного службовця не відповідають змінам внесених наказом Мінфіну від 27.11.2023 № 661.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 28.05.2020 у справі № 826/17201/17, суб`єкт владних повноважень не може обґрунтовувати правомірність рішення, що оскаржується, іншими обставинами, ніж ті, що зазначені безпосередньо в документі, що оскаржується. За іншого підходу суб`єкт владних повноважень міг би самостійно та довільно змінювати (доповнювати) обґрунтування своїх дій (рішень) після їх вчинення (ухвалення), що не сумісне з принципами правової визначеності та належного урядування.
У зв`язку з цим адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності («виправдання» свого рішення).
У свою чергу, суд зазначає, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» затверджено Порядок № 622 (далі - Порядок №622).
20.07.2024 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 № 823 «Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб», якою, зокрема, абзац шостий пункту 4 Порядку №622 замінено абзацами такого змісту:
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Середньомісячна сума зазначених виплат за місяць визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за місяць на фактичну чисельність державних службовців за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, здійснюється з урахуванням положень пунктів 4-1 і 4-2 цього Порядку.
Порядок №622 було доповнено, зокрема, пунктом 4-2, який передбачає. що для державних службовців, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та яких не було переведено на посади, передбачені штатним розписом, форму якого затверджено наказом Мінфіну від 28 січня 2002 р. № 57 (з урахуванням змін, внесених наказом Мінфіну від 27 листопада 2023 р. № 661), або які звільнилися до 1 січня 2024 р. з таких органів, визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям здійснюється з урахуванням пункту 4 цього Порядку. При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на 31 грудня 2023 р., а розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв, але не пізніше 31 грудня 2023 року.
Для призначення пенсії державного службовця таким особам та особам, які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби, подаються довідки про:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 4;
розміри виплат, зазначених в абзацах третьому - п`ятому пункту 4 цього Порядку, за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 5;
розміри виплат, зазначених в абзаці шостому пункту 4 цього Порядку, за формою згідно з додатком 6.
Вказаною постановою №823 також затверджено форми довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, серед яких, зокрема, довідка про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за Додатком №4 до Порядку та довідка про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби за Додатком №6 до Порядку.Тобто, вимога щодо 31.12.2023 розповсюджується для державних службовців, які працювали в державних органах, що провели кваліфікації посад державної служби.
Позивач надав довідки про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), визначену додатком 4 до Порядку № 622, тому вона має бути врахована при призначенні йому пенсії.
Вказані довідки відповідають формам довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям, визначеним Порядком №622, та відображають складові заробітної плати: посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавку за вислугу років, надбавки за інтенсивність праці, виконання особливо важливої роботи, премію, інші виплати, за останнім місцем роботи позивача перед зверненням за пенсією.
Водночас, доводи відповідача про невідповідність наданих позивачем довідок вимогам чинного законодавства суд оцінює критично та відхиляє як безпідставні, позаяк жодних доказів на їх обґрунтування відповідач суду не надав та матеріали справи не містять. Крім того, відповідачем не обґрунтовано застосування до спірних правовідносин положень п.4-2 Порядку №622, а не п.4-1.
При цьому, суд зазначає, що перевірка достовірності виданих документів покладається на Пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.
Висновки аналогічного змісту викладені Верховним Судом у постанові від 21.02.2020 у справі № 291/99/17, № 233/179/17 в постанові від 24.06.2021.
Суд враховує, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч.1 ст. 37 Закону №3723ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, а саме: щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Подібних висновків щодо застосування зазначених норм матеріального права дійшов Верховний Суд у рішенні від 04.04.2018 у зразковій справі №822/524/18, а також у постановах від 01.12.2020 у справі №466/6057/17, від 16.12.2021 у справі №538/804/17, від 22.06.2021 у справі №308/67/17, від 29.09.2022 у справі №234/6967/17, від 29.11.2022 у справі №431/991/17 та від 12.09.2023 у справі №560/8328/22.
Як свідчить зміст рішення про відмову у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" та не заперечується відповідачем, пенсійний орган не мав зауважень щодо недотримання позивачем таких умов, необхідних для призначення пенсії, як вік, страховий стаж і стаж державної служби. Спірним було лише питання невідповідності наданих позивачем довідок про складові заробітної плати вимогам законодавства.
Поряд з цим, в силу вимог частини 3 статті 44 Закону №1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
На підставі п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління ПФУ 25.11.2005 за №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок №22-1) при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, зокрема: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування; з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;
Згідно з п.4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Водночас, матеріали справи не містять доказів здійснення відповідачем своїх повноважень щодо отримання додаткових документів/надання позивачу допомоги в їх отриманні, які були б достатніми для зарахування спірного періоду роботи до страхового стажу. Відповідач, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії з підстав невідповідності наданих заяв формі, встановленій законом, будь-яких додаткових документів від нього не вимагав, жодних дій по їх самостійному отриманню не вчиняв. Крім того, суд враховує, що позивач вже отримує пенсію за віком, тобто в матеріалах справи наявні відомості про заробітну плату, місце роботи позивача.
Не приймає колегія суддів і посилання апелянта на положення статей 44, 45 Закону № 1058-IV, оскільки ці норми визначають порядок звернення за призначенням пенсії та переведення з одного виду пенсії на інший, зокрема передбачають здійснення такого переведення на підставі документів, що містяться в пенсійній справі, та додаткових документів, поданих особою. Водночас суд першої інстанції не підміняв собою орган Пенсійного фонду України та не визначав остаточно ані наявності всіх умов для переведення позивача на інший вид пенсії, ані її розміру, а зобов`язав відповідача повторно розглянути відповідну заяву з урахуванням правової оцінки, наданої судом.
Враховуючи встановлені обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що відповідач - ГУ ПФУ у Львівській області, відмовляючи ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, визначені чинним законодавством, тому вказане рішення від 23.04.2025 не відповідає критеріям правомірності, визначеним частини 2 статті 2 КАС України, а отже є протиправним і підлягає скасуванню.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб`єкти владних повноважень в ході розгляду справи не довів правомірність своєї поведінки в спірних правовідносинах. Натомість, доводи та аргументи позивача, якими він обґрунтовував позовні вимоги, знайшли своє підтвердження за наслідками розгляду справи по суті, а тому судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, який вказав, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, зокрема, шляхом зобов`язання ГУ ППФ у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.04.2025 та прийняти рішення, зарахувавши до його стажу державної служби період з 01.11.1993 до 11.02.2015, з урахуванням зарахованого стажу державної служби, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновки суду першої інстанцій.
Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області - залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05.08.2026 по справі № 480/4253/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Л.О. Фоміна
Судді І.М. Ральченко В.В. Катунов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua