Рішення від 09 листопада 2026 р. у справі №541/1901/26 — Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Суд: Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 09 листопада 2026 р.

Справа: №541/1901/26

Суддя: Морозовська О. А.

Справа № 541/1901/26

Номер провадження 2/541/1617/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10 листопада 2026 року м.Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Морозовської О.А.,

за участю секретаря судового засідання Калініченко Л.О.,

представників позивача адвоката Осадчук Т.С.,

представника відповідача адвоката Долженко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миргород в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

встановив:

20 травня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини. В обґрунтування позову зазначив, що 26 червня 2010 року у відділі реєстрації актів громадянського стану по м. Лубни Полтавської області Лубенського міськрайонного управління юстиції Полтавської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис за № 132. Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 26.06.2010 року. Відповідно до рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 12 липня 2012 року у справі №1620/1496/2012 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 шлюб розірваний. Під час шлюбу у сторін народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_1 сплачує аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 в розмі 1/4 частини всіх видів доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття, відповідно до рішень Миргородського міськрайонного суду Полтавської області по справі №1620/1497/2012 від 31 травня 2012 року. ІНФОРМАЦІЯ_2 у позивача народилася дочка - ОСОБА_5 , яка проживає разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 . 13 грудня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 було укладено шлюб, що зареєстрований Новоград-Волинським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Житомирської області, про що зроблений відповідний актовий запис №361. Мати ОСОБА_4 усіма способами унеможливлювала спілкування батька з сином, що проявлялося у налаштуванні сина ОСОБА_4 проти позивача, виявленні відкритого небажання здійснення контакту батька та сина. Враховуючи те, що позивач є військовослужбовцем, на постійній основі виконує свій конституційний обов`язок: захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України. В силу даної обставини, ОСОБА_1 обмежений у спілкуванні з сином ОСОБА_4 . ОСОБА_5 є дитиною з інвалідністю до 18 років відповідно до посвідчення Серії НОМЕР_1 від 31.05.2017. Відповідно до медичного висновку Новоград-Волинського міськрай ТМО №66/1 від 11 листопада 2016 року (висновок дійсний до 14.10.2033), дочка позивача хворіє на цукровий діабет І типу, вперше виявлений, глікемічний контроль з високий ризиком. Діабетичний кетоацидоз. ОСОБА_5 постійно потребує догляду та лікування, дороговартісних ліків. На лікування ОСОБА_5 . Позивач витрачає великі кошти, враховуючи те, що його дружина ОСОБА_6 (мати ОСОБА_5 ) не отримує будь-якого виду доходу чи заробітку, лише Державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю щомісячно у розмірі 3250,70 грн. (окрім листопада 2025 року), відповідно до довідки про отримання (неотримання) допомоги від 29.04.2026 №13379 у період з жовтня 2025 року по березень 2026 року включно та пенсію вразі втрати годувальника згідно довідки про доходи № 4143 5712 1421 8121 від 01.05.2026. Отже, ОСОБА_6 не може влаштуватися на роботу оскільки їх спільна з відповідачем дочка - ОСОБА_5 потребує домашнього догляду, відповідно до довідки Новоград-Волинського міськрай ТМО №26 від 25.11.2016. Окрім того, у сина ОСОБА_6 немає батька, так як він помер за 3 дні до народження сина. Згідно медичного висновку ЛКК №96 КНП «Звягельська багатопрофільна лікарня» Звягельської міської ради від 29.04.2026, ОСОБА_5 є дитиною з інвалідністю з 17.11.2016 та потребує довготривалого амбулаторного високовартісного лікування та проведення стаціонарного та санаторно-курортного оздоровлення. Єдиним, хто утримує сім`ю та має стабільний дохід є позивач, який також сплачує аліменти на утримання свого неповнолітнього сина ОСОБА_4 , відповідно до довідки про здійснені відрахування та виплати в/ч НОМЕР_2 щодо ОСОБА_1 за постановою від 12.07.2023 року ВП №40378372 виданою за виконавчим листом №2/1620/577 виданого 31.05.2012року. ОСОБА_9 систематично проходить стаціонарне лікування у ДНП «Національна дитяча спеціалізована лікарня «ОХМАТДИТ», КУ «Житомирській обласній клінічній лікарні» Житомирської обласної ради та у КНП «Звягельська багатопрофільна лікарня» Звягельської міської ради, що підтверджується виписками з стаціонарної карти хворого. Зважаючи на те, що ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем з 2012 року, позивач приймав участь у антитерористичній операції під час здійснення якої отримав вогнепальне сліпе осколкове поранення м`яких тканин передньої дельтовидної ділянки справа (12.08.2014 р.). У зв`язку з отриманим пораненням, ОСОБА_1 втратив 5% професійної працездатності у відповідності до довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках застрахованого від 26.01.2015. Станом на сьогоднішній день ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в військовій частині НОМЕР_2 з 23 березня 2023 року, що підтверджуєтьс довідкою №1/534 від 29.04.2026. У позивача спостерігається погіршення зору останні декілька років, а саме погіршення зору лівого ока. Під час огляду позивача офтальмологом у «Мікрохірургія ока Василя Шевчика» від 24.04.2026 було встановлено діагноз: Гіпертропія слабкого ступеню правого ока та міопічний астигматизм лівого ока, ангіопатія сітківки обох очей та було рекомендовано корекція окулярів постійно, медикаментозно - Офталіпід 1 крапля 3 рази на день в очі постійно, контрольний огляд через 6 місяців. Наразі пройти обстеження у інших лікарів та лікуватись Позивач не має змоги, у зв`язку із здійсненням захисту суверенітету України та участю у бойових діях. Враховуючи вищевикладене, існує необхідність у зменшенні розміру аліментів що стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до 1/6 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку з дня набрання рішення суду законної сили і до повноліття дитини. Керуючись ст. 192 Сімейного кодексу України, позивач просить зменшити розмір аліментів, встановлений рішенням Миргородської міськрайонного суду Полтавської області від 31 травня 2012 року у справ №1620/1497/2012, та стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти у розмірі 1/6 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку з дня набрання рішення суду законної сили і до повноліття дитини. Виконавчий лист №2/1620/577, виданий Миргородським міськрайонним судом Полтавської області від 31.05.2012 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів, від виконання відкликати.

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 22 травня 2026 року відкрито провадження по справі та постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та встановлено відповідачу строк на подання до суду відзиву на позовну заяву, заперечень та роз`яснено право та порядок такого подання.

Представник відповідача, адвокат Долженко О.М. 03.06.2026 року подала до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого з позовними вимогами позивача сторона відповідача не згодна в повному обсязі з огляду на наступне. Ппосилання позивача на начебто наявні налаштування сина ОСОБА_4 проти батька є такими, що не відповідають дійсності та не мають жодного підтвердження, але з врахуванням того що дані обставини, як і обмеження позивача у спілкуванні з сином у зв`язку з військовою службою та бажання бабусі спілкуватися з онуком, не мають жодного відношення до предмету спору, тому сторона відповідача не вважає за необхідне доводити протилежне, а просить не враховувати зазначені доводи позивача. Позивач підставою для зменшення розміру аліментів зазначає народження другої дитини в іншій сім`ї. Стосовно даної обставини сторона відповідача, зазначає, що друга дитина у позивача народилась ще ІНФОРМАЦІЯ_5 , а з позовом про зменшення розміру аліментів він звернувся лише зараз, але після подання до суду його сином ОСОБА_4 позову про позбавлення його батьківських прав. З цього вбачається не наявність обґрунтованої підстави для зменшення, а помста біологічного батька сину за позов про позбавлення, оскільки протягом десяти років обставина народження другої дитини не була такою, щоб позивач потребував зменшення суми аліментів на сина ОСОБА_4 . Сторона відповідача вважає що матеріальне становище позивача не погіршилось і він має таку ж можливість сплачувати встановлену судом суму аліментів на сина ОСОБА_4 , як і всі ці десять років. Позивач зазначає обставиною, яку повинен врахувати суд інвалідність його другої дитини. Позивач зазначив, що на лікування доньки, ОСОБА_5 витрачає великі кошти. При цьому позивач зазначає вартість препаратів на лікування та додав до позову роздруківки з Інтернету, але не додав жодної квитанції, які б підтверджували купівлю медичних препаратів для дитини. Додані до позову медичні документи підтверджують лише наявність хвороби у дитини та проходження нею лікування, але не підтверджують жодних витрат позивача на це лікування. Отже, позивач не несе витрат на лікування дитини, хворої на цукровий діабет, оскільки держава забезпечує це лікування, зокрема і санаторно-курортне за державні та комунальні кошти. На противагу доводам позивача щодо нібито наявних витрат на лікування хворої доньки, які нічим не підтверджені, сторона відповідача надала суду документальне підтвердження наявності серйозних проблем зі здоров`ям у дитини, ОСОБА_4 , зокрема з опорно- руховим апаратом та зором. В зв`язку з цим дитина вимушена проходити постійні обстеження, лікування, на постійній основі носити корсет та окуляри, потребує санаторного лікування. Санаторне лікування доньки позивача забезпечується за рахунок держави, а син позивача проходить його за кошти своєї матері - відповідачки у справі, і при цьому навіть скористатися пільгою дитини учасника бойових дій дитина не мала можливості, оскільки позивач не надав навіть копії свого посвідчення, щоб дитина могла скористатись передбаченими законом пільгами. За обстеження та лікування свого сина відповідачка платить в повному обсязі за свої кошти, з урахуванням отриманих аліментів. Зменшення суми аліментів погіршить матеріальне становище дитини, негативно вплине на стан його здоров`я. Сторона відповідача вважає безпідставним посилання позивача на наявність у його дружини дитини, напівсироти, батько якої помер. Відповідач не всиновлював цю дитину, отже не довів, що виконує відносно неї батьківськи права та обов`язки. На таких дітей держава сплачує матеріальну допомогу, яку отримують матері. Отже, позивач не довів, що він утримує дитину своєї дружини, тому дана обставина не може бути підставою для зменшення суми аліментів. Посилання позивача на отримані поранення та погіршення стану здоров`я через несення військової служби не може бути підставою для зменшення розміру аліментів на сина, з огляду на те, що позивач, як військовослужбовець та ще й учасник бойових дій, отримує безкоштовне лікування та медичне обслуговування за рахунок держави. Згідно ст. 192 СК України, як і зазначає позивач, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Позивач аргументує вимогу зменшення розміру аліментів погіршенням свого матеріального становища станом на даний час. При цьому, позивач жодним чином не підтверджує погіршення свого матеріального становища станом на зараз порівняно з часом винесення рішення суду про стягнення з нього аліментів на сина ОСОБА_4 . З урахуванням підвищення розміру заробітних плат та надбавок військовослужбовцям, сторона відповідача вважає, що матеріальне становище позивача не погіршилось, а навпаки, покращилось. З введенням в країні воєнного стану було набагато підвищено заробітну плату військовослужбовцям. Крім того, позивач користується пільгами учасника бойових дій, зокрема, сплачує 25 % комунальних платежів, завдяки чому заощаджує додаткові кошти. З огляду на викладене, сторона відповідача вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню (а.с. 60-85).

Представник позивача, адвокат Осадчук Т.С. 10.06.2026 року надала до суду відповідь на відзив, відповідно до якої з наведеними у відзиві аргументами сторона позивача не погоджується та просять задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини в повному обсязі (а.с. 86-104).

Представник позивача адвокат Осадчук Т.С. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просили задовольнити.

Представник відповідача адвокат Долженко О.М. в судовому засіданні позовн не визнала та просили в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

Батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 , що визнається сторонами та встановлено рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 31 травня 2019 року у цивільній справі № 1620/1497/2012, яке набрало законної сили і відповідно до ч. 5 ст. 82 ЦПК України не підлягає доказуванню (а.с. 51).

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 31 травня 2012 року у цивільній справі № 1620/1497/2012, ухвалено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 1/4 частини всіх видів доходу відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з 16 травня 2012 року щомісячно до досягнення дитиною повноліття (а.с. 51).

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції Житомирській області Гербут О.І. відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_7 з виконання виконавчого листа № 2/1620/577, виданого 31.05.2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів доходу відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з 16 травня 2012 року щомісячно до досягнення дитиною повноліття (а.с. 44).

Відповідно до довідки від 29.04.2026 № 1/534 позивач ОСОБА_1 є військовослужбовцем, який проходить службу у військовій частині НОМЕР_2 з 23.03.2023 року (а.с. 31).

На підставі ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Згідно з ч. 4 ст. 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що при вирішенні питання щодо зменшення розміру аліментів слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів.

При цьому суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи встановлено, що у позивача станом на дату звернення до суду із вказаним позовом змінилося матеріальне становище та сімейний стан, оскільки після ухвалення рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 31 травня 2012 року у цивільній справі №1620/1497/2012, позивач 13 грудня 2016 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого Новоград-Волинським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області 13 грудня 2016 року (а.с. 9). Позивач та ОСОБА_6 є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Новоград-Волинському Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції у Житомирській області 20 жовтня 2015 року (а. с. 10). ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є дитиною - інвалідом, що підтверджується копією посвідчення серія НОМЕР_1 від 31.05.2017 року (а.с. 12). Відповідно до Медичного висновку ЛКК КНП «Звягельська багатопрофільна лікарня» № 96 від 29 квітня 2026 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , визнана дитиною з інвалідністю з 17.11.2016 року та потребує довготривалого амбулаторного високовартісного лікування та проведення стаціонарного та санаторно-курортного оздоровлення (а.с. 15). Отже, у позивача з`явилися нові члени сім`ї, обов`язок по утриманню яких лежить на позивачу так само як і обов`язок щодо утримання сина від попереднього шлюбу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Наведені обставини свідчать про зміну сімейного та матеріального стану позивача, що загалом впливає на його матеріальне становище й, на думку суду, дає підстави для зменшення розміру аліментів, присуджених йому рішенням суду.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

У зв`язку з викладеним, враховуючи наведені обставини, суд вважає за необхідне задовольнити позов, при вирішенні питання щодо зміни розміру аліментів, суд бере до уваги, що позивач має право на зміну розміру стягуваних з нього аліментів у зв`язку із зміною його сімейного стану, яка впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, а зменшення розміру аліментів з 1/4 частини до 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття не ставить відповідача в скрутне матеріальне становище. Відтак, суд приходить до висновку про наявність підстав для зміни розміру аліментів, що стягуються з позивача на користь відповідача на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частини до 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття. Така зміна розміру аліментів не буде суперечити інтересам дитини та відповідатиме засадам справедливості, добросовісності та розумності.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» при зміні розміру аліментів аліменти у новому розмірі сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про зміну розміру аліментів, після набрання даним рішенням суду законної сили, необхідно відкликати виконавчий лист № 2/1620/577, виданий 31.05.2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів доходу відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з 16 травня 2012 року щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Керуючись ст.ст. 7, 141, 180, 182-183, 192 СК України, ст.ст. 2, 4, 12-13, 76-81, 89, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.

Зменшити розмір аліментів утримуваних з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на підставі рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 31 травня 2012 року по цивільній справі №1620/1497/2012 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частини до 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Після набрання даним рішенням суду законної сили, відкликати виконавчий лист, №2/1620/577, виданий 31.05.2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів доходу відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з 16 травня 2012 року щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Повний текст рішення складено 10 листопада 2026 року.

Суддя: О. А. Морозовська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua