Суд: Київський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Дата: 22 жовтня 2026 р.
Справа: №759/23752/26
Суддя: Головачов Ярослав Вячеславович
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 жовтня 2026 року місто Київ
справа № 759/23752/26
апеляційне провадження № 33/824/4832/2026
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Головачова Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Святошинського районного суду міста Києва Проскурні О.І. від 15 вересня 2026 року стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
в с т а н о в и в :
Постановою судді Святошинського районного суду міста Києва від 15 вересня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та закрити провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, ОСОБА_1 зазначає, що працівники поліції зупинили транспортний засіб, яким він керував, за відсутності передбачених статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію» підстав. Зокрема, вважає безпідставною зупинку автомобіля у зв`язку з наявністю побутового револьвера під патрон Флобера, а відтак ставить під сумнів правомірність подальших дій працівників поліції.
Крім того, скаржник не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо порядку обчислення двогодинного строку проведення огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я. Зазначає, що суд помилково визначив початок перебігу цього строку з моменту надання водієм згоди на проходження огляду, тоді як, на переконання скаржника, відповідний строк має обчислюватися з моменту встановлення підстав для його проведення, тобто з моменту виявлення ознак сп`яніння або зупинки транспортного засобу о 20:34:25.
При цьому ОСОБА_1 звертає увагу, що повторне дослідження за допомогою спеціального технічного засобу, результат якого внесено до висновку щодо результатів медичного огляду, було завершено лише о 22:48:33, тобто через 2 год. 14 хв. після встановлення, на його думку, підстав для проведення огляду. У зв`язку із цим стверджує про порушення встановленого законом строку проведення медичного огляду, а також висловлює припущення щодо внесення лікарем Лещинською О.М. недостовірних відомостей про час його проведення, зазначений у висновку як 22 год. 20 хв.
Також скаржник вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відсутність у працівників поліції обов`язку надавати сертифікат відповідності та роз`яснювати порядок застосування спеціального технічного засобу Drager за відсутності відповідного прохання водія. Посилаючись на пункти 3, 5 розділу II Інструкції № 1452/735, зазначає, що обов`язок працівників поліції поінформувати особу про порядок застосування спеціального технічного засобу є обов`язковим та не залежить від заявлення водієм відповідного прохання.
Крім того, ОСОБА_1 стверджує, що не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, однак працівники поліції самостійно припинили відповідну процедуру, застосовували до нього психологічний тиск та всупереч вимогам законодавства не вручили письмового направлення на огляд із зазначенням виявлених ознак сп`яніння. На його переконання, зазначені обставини свідчать про неправомірність направлення та доставлення його до закладу охорони здоров`я.
Скаржник також посилається на порушення його права на захист, зазначаючи, що працівники поліції лише формально зачитали положення статті 63 Конституції України та статті 268 КУпАП, проте не роз`яснили йому права, гарантовані статтями 55, 56, 59 Конституції України.
Окремо ОСОБА_1 звертає увагу на те, що надані працівниками патрульної поліції відеозаписи складаються з окремих фрагментів та не забезпечують безперервної фіксації подій, у зв`язку із чим, на його думку, не можуть вважатися належними й допустимими доказами. Водночас зазначає, що суд першої інстанції не дослідив відеозаписи з портативних відеореєстраторів працівників поліції, які містяться на флешнакопичувачі, долученому до його клопотання про закриття провадження у справі, чим, на переконання скаржника, порушив принципи змагальності та рівності учасників судового провадження.
Крім того, ОСОБА_1 ставить під сумнів законність проведення медичного огляду лікарем Лещинською О.М. , посилаючись на відсутність у неї, на його думку, необхідної спеціалізації, що, як він стверджує, суперечить вимогам наказу Департаменту охорони здоров`я Київської міської державної адміністрації № 741. Також зазначає, що під час проведення медичного огляду перебував у стані гострого гіпертонічного кризу, однак лікар та працівники поліції не врахували його стану здоров`я. При цьому скаржник не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутність з його боку звернення по медичну допомогу свідчить про законність проведеного огляду. На його переконання, наведені порушення ставлять під сумнів допустимість отриманих доказів з огляду на положення частини третьої статті 62 Конституції України.
Крім того, ОСОБА_1 стверджує, що працівники поліції внесли до протоколу про адміністративне правопорушення недостовірні відомості щодо пред`явлення ним посвідчення водія серії НОМЕР_1 у мобільному застосунку «Дія», у зв`язку із чим посвідчення нібито не вилучалося. Водночас, за твердженням скаржника, з відеозапису нагрудної камери працівника поліції вбачається, що він пред`являв посвідчення водія у фізичній формі. На його думку, зазначення у протоколі інших відомостей було спрямоване на приховування недотримання працівниками поліції вимог статті 265-1 КУпАП щодо тимчасового вилучення посвідчення водія та видачі тимчасового дозволу на право керування транспортними засобами.
ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній підстав та просив задовольнити.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення осіб, які з`явилась у судове засідання, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
Перевіряючи підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП, апеляційний суд встановив наступне.
2 серпня 2026 року о 22 год. 53 хв. командиром 4 роти 2 батальйону 1 полку Управління патрульної поліції в місті Києві капітаном поліції Гордієнком Д.О. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 735650 за частиною першою статті 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , зі змісту якого убачається, що 2 серпня 2026 року о 21 год. 00 хв. в місті Києві, шосе Гостомельське, 1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Audi Q5, державний номерний знак НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився у кабінеті лікаря-нарколога, за адресою: місто Київ, вулиця Чорних Запорожців, 20, висновок лікаря № 002587, чим порушив вимоги пункту 2.9а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена частиною першою статті 130 КУпАП.
Відповідно до пункту 2.9а Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувати під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною першої статті 130 КУпАП передбачено, що відповідальність за вказаною статтею настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів.
Суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Апеляційний суд вважає такий висновок суду законним і обґрунтованим, з огляду на таке.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно зі статтею 280 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
За приписами статті 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 735650, 2 серпня 2026 року о 21 год. 00 хв. в місті Києві, шосе Гостомельське, 1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Audi Q5, державний номерний знак НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився у кабінеті лікаря-нарколога, за адресою: місто Київ, вулиця Чорних Запорожців, 20, висновок лікаря № 002587, результат огляд позитивний - 1,55 ‰.
Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому статтею 266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція) та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядок).
За правилами частин другої та третьої статті 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Згідно з пунктом 2 розділу І Інструкції та пункту 2 Порядку огляд на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до пункту 4 Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (пункт 6 розділу І Інструкції, пункт 6 Порядку).
Пунктом 7 розділу І Інструкції передбачено, що в разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров`я).
Із матеріалів справи вбачається, що 2 серпня 2026 року працівниками поліції було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування з водієм поліцейські виявили у нього ознаки алкогольного сп`яніння та запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу Drager. Оскільки ОСОБА_1 не надав однозначної відповіді щодо проходження такого огляду на місці зупинки, працівники поліції запропонували йому пройти огляд у закладі охорони здоров`я, на що останній погодився. У подальшому ОСОБА_1 було доставлено до КНП «Київська міська клінічна лікарня № 10», де лікарем Лещинською О.М. проведено медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням спеціального технічного засобу.
Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння № 002587 від 2 серпня 2026 року, в якому зазначено час його складання - 22 год. 20 хв., лікарем Лещинською О.М. встановлено, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння, результат дослідження становив 1,55 ‰.
Зазначені обставини підтверджуються відеозаписами з нагрудних відеореєстраторів працівників поліції № 477643, 472112, 472854, 473787, які містяться в матеріалах справи.
Так, із досліджених апеляційним судом відеозаписів, долучених працівниками поліції до протоколу про адміністративне правопорушення, а також відеозаписів, долучених стороною захисту під час розгляду справи в суді першої інстанції до клопотання про закриття провадження у справі, вбачається, що підставою для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 стала наявна у працівників поліції інформація щодо можливого перебування у водія вогнепальної зброї. Під час спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 підтвердив факт конфлікту з іншим водієм та пояснив, що вогнепальної зброї при собі не має, однак має пістолет під патрон Флобера , який, за його словами, не є забороненим до обігу. Зазначені обставини зафіксовано на відеозаписі в проміжку часу з 20 год. 35 хв. до 20 год. 50 хв.
У подальшому працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про виявлені у нього ознаки алкогольного сп`яніння та запропонували пройти відповідний огляд. При цьому поліцейські роз`яснили водієві порядок проведення огляду на стан сп`яніння та обов`язок пройти такий огляд на вимогу працівника поліції незалежно від підстав зупинки транспортного засобу. Як убачається з відеозаписів, працівники поліції неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, однак останній не надавав однозначної відповіді щодо своєї згоди. Після цього йому було запропоновано пройти огляд у закладі охорони здоров`я, на що він погодився.
Близько 21 год. 52 хв. працівники поліції доставили ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я. Після прибуття водій повідомив про бажання дочекатися дружини, яка прямувала за ним, перш ніж розпочати проходження медичного огляду. Працівники поліції погодилися на його прохання. Після прибуття дружини, 22 год. 20 хв., ОСОБА_1 разом із працівниками поліції зайшов до закладу охорони здоров`я для проходження медичного огляду.
О 22 год. 30 хв. ОСОБА_1 пройшов перше дослідження за допомогою спеціального технічного засобу, за результатами якого встановлено показник 1,59 ‰. Ознайомившись із результатом, водій висловив незгоду з ним, у зв`язку із чим лікар запропонувала провести повторне дослідження, на яке ОСОБА_1 погодився.
О 22 год. 48 хв. проведено повторне дослідження, за результатами якого встановлено показник 1,55 ‰. Із зазначеним результатом ОСОБА_1 було ознайомлено.
Після завершення медичного огляду працівники поліції роз`яснили ОСОБА_1 права, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, ознайомили його з протоколом про адміністративне правопорушення, а також повідомили, що події фіксувалися нагрудними відеореєстраторами та відповідні відеозаписи будуть долучені до матеріалів справи.
З`ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, оскільки останній керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння що підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння № 002587 та відеозаписами із бодікамер поліцейських.
Апеляційний суд відхиляє доводи скаржника щодо неповноти, відсутності безперервності відеозаписів із нагрудних відеореєстраторів працівників поліції та приховування окремих відеоматеріалів, оскільки досліджені відеозаписи, у тому числі долучені стороною захисту під час розгляду справи судом першої інстанції, у своїй сукупності дають змогу встановити послідовність подій та фактичні обставини справи.
При цьому зазначення у протоколі номера відеореєстратора № 477643 замість № 477642 (ці номери відрізняються лише останньою цифрою), з урахуванням змісту досліджених відеозаписів розцінюється як технічна описка, що сама по собі не впливає на їх доказове значення.
Не спростовують установлених обставин і доводи скаржника щодо неправомірності зупинки транспортного засобу та застосування до нього психологічного тиску. Як убачається з відеозаписів, працівники поліції повідомили ОСОБА_1 причину зупинки транспортного засобу відповідно до вимог статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», а після виявлення ознак алкогольного сп`яніння неодноразово пропонували пройти огляд на місці зупинки в установленому законом порядку.
Оскільки водій не висловив однозначної згоди на проведення такого огляду, йому запропонували пройти його в закладі охорони здоров`я, на що він добровільно погодився. При цьому поліцейські задовольнили прохання ОСОБА_1 дочекатися прибуття дружини, а досліджені відеозаписи не містять відомостей про погрози, примушування чи інші прояви психологічного тиску.
Безпідставними є й доводи скаржника щодо порушення порядку направлення на медичний огляд у зв`язку з неврученням письмового направлення, оскільки саме по собі це не свідчить про недійсність результатів огляду.
Щодо доводів про порушення двогодинного строку проведення медичного огляду апеляційний суд зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 266 КУпАП цей строк обчислюється з моменту встановлення підстав для проведення огляду, а не з моменту зупинки транспортного засобу.
Із досліджених відеозаписів убачається, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 було зупинено о 20 год. 34 хв. з підстав, не пов`язаних із підозрою щодо керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, а о 20 год. 54 хв. працівники поліції виявили у водія ознаки алкогольного сп`яніння, повідомили його про це та запропонували пройти відповідний огляд.
О 21 год. 52 хв. ОСОБА_1 доставлено до закладу охорони здоров`я, де о 22 год. 30 хв. проведено перше дослідження з результатом 1,59 ‰, а о 22 год. 48 хв. - повторне, за результатами якого встановлено показник 1,55 ‰. Із результатом повторного дослідження водія ознайомлено, заперечень щодо нього він не висловив.
Таким чином, за умови встановлення підстав для проведення огляду саме о 20 год. 54 хв. обидва дослідження проведено в межах двогодинного строку, передбаченого частиною четвертою статті 266 КУпАП.
Розбіжність між зазначеним у медичному висновку часом 22 год. 20 хв. та фактичним часом проведення досліджень сама по собі не спростовує отриманих результатів, підтверджених відеозаписами. Крім того, у письмових поясненнях до протоколу ОСОБА_1 висловив незгоду лише з підставами зупинки транспортного засобу, не заперечуючи результатів медичного огляду.
Апеляційний суд також відхиляє доводи щодо не роз`яснення порядку застосування спеціального технічного засобу Drаger та ненадання сертифіката відповідності.
Як убачається з відеозаписів, працівники поліції роз`яснили водію порядок проведення огляду, передбачений статтею 266 КУпАП та Інструкцією, однак на місці зупинки транспортного засобу огляд фактично не проводився. Оскільки дослідження здійснювалося лікарем у закладі охорони здоров`я, ненадання поліцейськими сертифіката відповідності спеціального технічного засобу, який ними не застосовувався, не свідчить про порушення порядку проведення медичного огляду.
Не підтвердилися й доводи щодо відсутності у закладу охорони здоров`я повноважень на проведення огляду. Відповідно до частини третьої статті 266 КУпАП огляд на стан алкогольного сп`яніння проводиться в закладах охорони здоров`я, яким надано право на його проведення у встановленому законодавством порядку. Як убачається з долученого самою стороною захисту наказу Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31 липня 2025 року № 741, КНП «Київська міська клінічна лікарня № 10» належить до закладів охорони здоров`я, уповноважених проводити огляди водіїв на стан алкогольного сп`яніння.
Щодо тверджень ОСОБА_1 про перебування під час медичного огляду у стані гострого гіпертонічного кризу апеляційний суд зазначає, що зафіксовані на відеозаписах скарги на погіршення самопочуття не дає достатніх підстав для висновку про наявність такого діагнозу. Матеріали справи не містять належних медичних документів, які б підтверджували зазначений стан або його вплив на можливість проведення огляду та достовірність отриманих результатів.
Апеляційний суд бере до уваги доводи скаржника про те, що відсутність звернення по медичну допомогу не свідчить про відсутність порушень стану здоров`я. Водночас із досліджених відеозаписів не вбачається, що ОСОБА_1 повідомляв про неможливість проходження огляду за станом здоров`я, звертався з проханням про надання медичної допомоги або наполягав на припиненні огляду з цих підстав. За таких обставин, з урахуванням положень статей 251, 252 КУпАП, наведені доводи скаржника не підтверджені належними доказами, які б давали підстави ставити під сумнів достовірність результатів медичного огляду.
Апеляційний суд відхиляє й доводи скаржника щодо внесення до протоколу недостовірних відомостей про спосіб пред`явлення посвідчення водія серії НОМЕР_1 та порушення порядку його тимчасового вилучення.
Відповідно до статті 265-1 КУпАП тимчасове вилучення посвідчення водія є заходом забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Відтак можлива неточність у протоколі щодо способу пред`явлення посвідчення водія або його невилучення не є достатніми підставами для спростування факту керування транспортним засобом, не впливають на достовірність результатів медичного огляду та не свідчать про недопустимість доказів правопорушення. При цьому матеріали справи не містять об`єктивних даних про умисне внесення працівниками поліції неправдивих відомостей до протоколу з метою приховування порушень, а також відомостей про звернення ОСОБА_1 зі скаргами на відповідні дії поліцейських чи встановлення їх неправомірності уповноваженими органами.
З огляду на викладене, апеляційний суд доходить висновку, що обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, районним судом досліджені повно та об`єктивно; постанова судді районного суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування не встановлені.
Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Святошинського районного суду міста Києва від 15 вересня 2026 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Я.В. Головачов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua