Суд: Київський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Дата: 16 вересня 2026 р.
Справа: №761/15428/26
Суддя: Писана Таміла Олександрівна
Справа № 761/15428/26 Головуючий в суді І інстанції Чайка О.С.
Провадження № 33/824/4364/2026 Доповідач в суді ІІ інстанції Писана Т.О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді-доповідача Писаної Т.О.,
за участі секретаря судового засідання Івкової Д.Л.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Ревякіна Олександра Олександровича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 16 червня 2026 року у адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПРІ № 640064 від 13.04.2026 о 20 год 45 хв на вул. Саксаганського, 147/5, у місті Києві, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «Renault» державний номерний знак НОМЕР_1 , не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв зіткнення з транспортним засобом марки «Range Rover» державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку, чим порушив вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів з матеріальними збитками.
Такі дії ОСОБА_1 свідчать про наявність складу адміністративного правопорушення передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 16 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп., на користь держави.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.
Не погодившись з такою постановою, захисник ОСОБА_1 - адвокат Ревякіна О.О. подав апеляційну скаргу, у якій просить постанову суду першої інстанції про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП скасувати, провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю події складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
У апеляційній скарзі також заявлене клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, який пропущено з незалежних від скаржника причин, оскільки текст оскаржуваної постанови було виготовлено з пропуском десятиденного строку.
На обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції допущено спрощений підхід до розгляду зазначеної справи, не надано правової та об`єктивної оцінки тим доказам, які надано поліцейськими, без всебічного дослідження обставин справи.
Зокрема звертає увагу, що матеріали адміністративної справи, зокрема схема місця ДТП від 13.04.2026 року повністю спростовує висновки поліції та суду першої інстанції в частині напрямку та розташування транспортних засобів та локалізації механічних пошкоджень.
На переконання сторони захисту. Характер і локалізація пошкоджень свідчать про те, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 вже випередив та перебував попереду автомобіля під керуванням іншого водія ОСОБА_2 , який рухаючись позаду в попутному напрямку, через власну неуважність або неправильно обраний радіус маневру повороту, здійснив зіткнення в задню ліву частину автомобіля ОСОБА_1 .
Вирішуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження враховано нетривалий строк пропуску, обґрунтованість наведених стороною захисту причин, які не дають підстав для висновку про зловживання процесуальними правами, та з метою дотримання права доступу до правосуддя апеляційним судом задоволено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.
У судове засідання з`явилися ОСОБА_1 та його адвокат Дзера С.М., доводи апеляційної скарги підтримали.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, а також додаткові пояснення надані протягом розгляду в апеляційному провадженні, перевіривши законність, обґрунтованість та вмотивованість постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постанова суду першої інстанції в цілому відповідає зазначеним вище вимогам.
Порядок дорожнього руху на території України, згідно з положеннями Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - Правила дорожнього руху, ПДР).
Пункт 1.3. ПДР передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно п. 1.4. ПДР, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Пунктом 1.9. ПДР встановлено, що особи, які порушують Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з пунктом 13.1 ПДР водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Відповідальність за ч. 1 ст. 124 КУпАП настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Тобто, умовою відповідальності за вказаною нормою є сукупність наступних обставин: встановлення факту порушення особою ПДР, наслідки у вигляді пошкодження транспортного засобу (засобів) чи іншого майна, а також причинно-наслідковий зв`язок між порушенням ПДР і виявленими пошкодженнями.
Чинне законодавство України та нормативно-правові акти покладають обов`язок на водіїв не лише знати та безумовно виконувати правила ПДР України, а також враховувати особливості та технічний стан транспортного засобу.
Як убачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи судом першої інстанції досліджено наявні у ній: протокол про адміністративне правопорушення від 13 квітня 2026 року серії ЕПР1 № 640064, картку обліку адміністративного правопорушення від 13 квітня 2026 року, схему місця ДТП від 13 квітня 2026 року, письмові пояснення ОСОБА_1 від 13 квітня 2026 року, письмові пояснення ОСОБА_2 від 13 квітня 2026 року, письмові заперечення адвоката Ревякіна О.О. від 15 червня 2026 року, на підставі чого суд дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у матеріалах адміністративної справи доказах.
Безпідставними є доводи апеляційної скарги щодо суперечності фабули протоколу в частині недотримання водієм бокового інтервалу чи безпечної дистанції, оскільки, як слідує із змісту наведеної фабули, суб`єктом складання протоколу указано на порушення водієм саме в частині недотримання безпечного бокового інтервалу.
Не можуть бути враховані також доводи апеляційної скарги з приводу того, що відповідно до схеми ДТП транспортний засіб під керуванням водія ОСОБА_1 перебував попереду іншого транспортного засобу, який мав повний огляд дорожньої обстановки перед собою та відповідно до п. 12.3 та п. 13.1 ПДР зобов`язаний був дотримуватись безпечної дистанції/інтервалу, оскільки предметом цього провадження не є встановлення наявності чи відсутності вини іншого учасника ДТП.
Крім того, неспростованою є та обставина, що відповідно до схеми ДТП вбачається, що водій ОСОБА_1 , здійснюючи поворот не дотримався бокового інтервалу та виїхав на частину смуги руху, по якій здійснював маневр водій ОСОБА_2 . Безпосередньо на схемі ДТП, яка відповідає картам в загальнодоступній мережі Інтернет, зображено дорожню розмітку, відповідно до якої водії мають рухатись згідно розмітки.
Відповідно до п. 11.10 ПДР на дорогах, проїзна частина яких поділена на смуги руху лініями дорожньої розмітки, забороняється рухатися, займаючи одночасно дві смуги. Наїжджати на переривчасті лінії розмітки дозволяється лише під час перестроювання.
Як слідує із пояснень водія ОСОБА_2 , що також відповідає схемі місця ДТП, на відповідній ділянці руху були дві смуги руху, з яких можна було повертати ліворуч, тому кожний водій мав право рухатись в межах своєї смуги руху, що водієм ОСОБА_1 не було дотримано, а саме недотримано бокового інтервалу, що повністю спростовує доводи апеляційної скарги.
Із матеріалів справи слідує, що обидва учасники підписали схему ДТП без зауважень, відтак відсутні сумніви у правильності зображення місця розташування транспортних засобів під час ДТП та їх місця зіткнення.
Доводи апеляційної скарги з приводу відсутності в оскаржуваній постанові оцінки письмовим запереченням захисту та мотивів їх відхилення не спростовують правильність висновків суду про наявність складу адміністративного правопорушення у водія ОСОБА_1 , які ґрунтуються на матеріалах справи.
Таким чином, доводи апеляційної скарги, що постанова суду першої інстанції є винесеною з порушенням вимог КУпАП, такою, що не підтверджується наявними в справах доказами, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду.
Отже, розглядаючи матеріали справи, суд першої інстанції дослідив належним чином зібрані докази по справі, а також з`ясував всі обставини у справі, тобто дотримався вимог ст. 251, 280 КУпАП.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу адвоката Ревякіна Олександра Олександровича, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 16 червня 2026 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Т.О. Писана
Оригінал: reyestr.court.gov.ua