Вирок від 08 листопада 2026 р. у справі №308/10734/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Суд: Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне тяжке тілесне ушкодження

Дата: 08 листопада 2026 р.

Справа: №308/10734/26

Суддя: Шепетко І. О.

Справа № 308/10734/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

Головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026071030000610 від 30.05.2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород Закарпатської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, маючого на утриманні малолітню дитину, не працюючого, без зареєстрованого місця проживання, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 Кримінального кодексу України,-

в с т а н о в и в:

30 травня 2026 року приблизно о 05 год. 30 хв., більш точний час у ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, під час сварки, що виникла на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин із ОСОБА_4 , з метою заподіяння їй тілесних ушкоджень, завдав останній множинні удари дерев`яною качалкою по тулубу та кінцівках, після чого, продовжуючи свої злочинні дії, використовуючи кухонний ніж із синьою ручкою як знаряддя злочину, умисно наніс один удар у ділянку передньої черевної стінки.

Внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_5 , потерпілій ОСОБА_4 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді синців на шкірних покривах скроневої ділянки голови зліва ближче до надбрівної дуги, середньої третини лівого плеча по передній поверхні, нижньої третини лівого передпліччя з переходом на променево-зап`ястний суглоб по передньо-внутрішній поверхні, верхньої третини лівої гомілки по передньо-зовнішній поверхні, верхньої третини правої гомілки по передній поверхні, колото-різаної рани м`яких тканин середньої третини правого стегна по передньо-зовнішній поверхні та проникаючої колото-різаної рани передньої черевної стінки справа майже на рівні пупка, виникли внаслідок одноразової дії гострого краю колото-ріжучого предмету типу клинка ножа по механізму проколювання з розрізанням, були небезпечними для життя в момент їх спричинення і за цією ознакою згідно п.2.3.1. «Правил судово-медичного визначення ступення тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 р. відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Дії ОСОБА_5 кваліфіковано як вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 Кримінального кодексу України, а саме умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

При виконанні судом вимог ст. 348 КПК України обвинувачений ОСОБА_5 зазначив, що йому зрозуміла суть обвинувачення та що він визнає себе винними у вчиненні інкримінованого йому правопорушення та бажає давати показання.

Оскільки прокурор, обвинувачений не заперечили щодо фактичних обставин справи, враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення в повному обсязі за обставин, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги встановлення судом того факту, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений та потерпіла, правильно розуміє зміст цих обставин і відсутні сумніви щодо добровільності їх позицій, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349, ч. 2 ст. 394 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати фактичні обставини, які ніким не оспорюються, у апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю, щиро розкаявся, та пояснив, що час та місце скоєння ним інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описані в обвинувальному акті, викладено вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбулися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. Зазначив, що проживав з дружиною та донькою. В той день у доньки був випускний, потім вона пішла далі святкувати з друзями. Дружина пішла на день народження до подруги, потім приблизно о першій годині ночі вона прийшла з подругами до дому. Він привітав і пошов спати. Приблизно о 3-4 ранку нікого вже не було. Дружина повернулася приблизно о 05 годині ранку, почали сваритися на кухні, схопив ніж і наніс один удар. Не знає як так сталося, не хотів такого. Був неадекватний, має контузію. Коли всі пішли випив, що залишилося на столі, горілку, вино.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_4 підтвердила обставини викладені в обвинувальному акті. Зазначила, що коли повернулася до дому, виникла сварка, під час якої ОСОБА_5 вдарив її ножом в живіт, пішла кров, викликали швидку. Наразі претензій до обвинуваченого не має, пробачила, просила суворо не карати, вважає, що той місяць, який ОСОБА_5 провів під вартою, вплинув на нього, цього буде достатньо.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, потерпілу, дослідивши матеріали, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за викладених в обвинувальному акті обставин доведена повністю.

Дії обвинуваченого за ч.1 ст.121 Кримінального кодексу України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння - кваліфіковані вірно.

При вирішенні питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує ступень тяжкості і характер вчиненого, особу обвинуваченого, зокрема вік та стан здоров`я, те що ОСОБА_5 доглядає свого батька ОСОБА_8 , раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога, психіатра та фтизіатра не перебуває, а також відсутність претензій з боку потерпілої, як морального, так і матеріального характеру. Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття, повне визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, підтримка обороноздатності Збройних Сил України; обставин, що обтяжують покарання не встановлено.

При таких обставинах суд вважає доцільним призначення обвинуваченому покарання в межах санкції статті, без ізоляції від суспільства із застосуванням положень ст. ст. 75, 76 КК України, і вважає недоцільним призначення йому більш суворого покарання.

Захисник обвинуваченого звернувся до суду із заявою, в якій просить заставу в розмірі 100 000 грн., яка визначена ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.06.2026 перерахувати на потреби ЗСУ, а решту частини застави повернути заставодавцю.

Заставодавець ОСОБА_9 в судовому засіданні підтримала клопотання захисника, повідомила, що бажає частину внесених у виді застави коштів в сумі 100 000 грн. перерахувати на потреби ЗСУ.

Прокурор проти заявленого клопотання сторони захисту не заперечував.

Суд, вирішуючи зазначене питання, вважає що є необхідність змінити обраний обвинуваченому запобіжний захід у вигляді застави, доходить висновку, що більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання зможе в повній мірі забезпечити його належну процесуальну поведінку та виконання покладених на нього обов`язків. До того ж, з часу застосування до ОСОБА_5 такого запобіжного заходу, як застава, ним жодного разу не було допущено порушення покладених на нього процесуальних обов`язків, що свідчить про фактичну мінімізацію ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, які в сукупності з обґрунтованою підозрою у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення були підставою для застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави.

Відповідно до ч.1 ст.179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Водночас, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України та зобов`язати його прибувати до суду за першою вимогою; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Щодо задоволення клопотання в частині перерахування застави з рахунку ТУ ДСА в Закарпатській області на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку ЗСУ, суд зазначає, що відповідно до ч.11 ст.182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень.

Відповідно до ч.5 ст.616 КПК України, визначено, що за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого слідчий суддя, суд має право ухвалити рішення про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання, якщо відповідне клопотання обґрунтовується бажанням використати кошти, передані в заставу (в повному обсязі або частково), для внесення на спеціальні рахунки Національного банку України для цілей оборони України.

Враховуючи наведене, суд вважає, що необхідно змінити запобіжний захід відносно обвинуваченого у вигляді застави та заміні на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. Також суд доходить висновку про наявність підстав для перерахування частини застави в розмірі 100 000 грн. з рахунку ТУ ДСА в Закарпатській області на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку ЗСУ, а решту суми повернути заставодацю.

Витрат на залучення експерта у кримінальному провадженні не понесено.

Цивільний позов у провадженні не заявлено.

У відповідності до положень ст.100 КПК України слід вирішити питання про долю речових доказів.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 100, 349, 368 - 370, 373, 374, 394, 395 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання за ч.1 ст. 121 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі строком на п`ять років.

На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України ОСОБА_5 від відбування покарання звільнити з випробуванням із встановленням іспитового строку три роки.

На підставі ст. 76 Кримінального кодексу України покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Змінити запобіжний захід обраний відносно ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 25.06.2026 справа № 308/9261/26 (провадження № 1-кс/308/9261/26) у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , у відповідності до ч.5 ст. 194 КПК України наступні обов`язки:

- прибувати до суду за кожним викликом;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну місця проживання та роботи.

Строк дії покладених на ОСОБА_5 обов`язків, встановити до набрання вироком законної сили, але не більше ніж на два місяці, з дня ухвалення вироку.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням особистого зобов`язання покласти на прокурора.

Частину застави в розмірі 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп. внесену згідно квитанції 2371-3748-5051-0103 від 29.06.2026 ОСОБА_9 на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Закарпатській області, рахунок: UA198201720355209001000018501 за ОСОБА_5 , згідно ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 25.06.2026 по справі №308/9261/26, перерахувати на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку обороноздатності Збройних Сил України за реквізитами: Банк: Національний банк України МФО 300001 Рахунок №UA843000010000000047330992708 код ЄДРПОУ 00032106 Отримувач: Національний банк України.

Після набрання вироком законної сили частину застави в розмірі 166 240,00 (сто шістдесят шість тисяч двісті сорок) грн. 00 коп., яка внесена 29.06.2026 ОСОБА_9 на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Закарпатській області, рахунок: UA198201720355209001000018501, повернути заставодавцю – ОСОБА_9 .

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.06.2026 року у справі № 308/7884/26 (провадження 1-кс/308/3214/26), накладений на: змив речовини бурого кольору, який поміщено до паперового конверту НПУ; предмет зовні схожий на кухонний ніж з пластиковою ручкою синього кольору та довжиною леза близько 14 см., який було поміщено до паперового конверту НПУ СУ; предмет зовні схожий на кухонний ніж з пластиковою ручкою чорного кольору та довжиною леза близько 19 см., предмет зовні схожий на кухонний ніж з ручкою чорного кольору та довжиною леза близько 20 см., обмотаний плівкою чорного кольору, які було поміщено до паперового конверту НПУ СУ; качалку (дерев`яну) довжиною близько 35 см., яку поміщено до спец, пакету НПУ NPU 6378837; змив внутрішньої та зовнішньої поверхні обох рук (лівої та правої) громадянина ОСОБА_5 та поміщено до двох (2) паперових конвертів НПУ; мобільний телефон марки «Samsung», світло- зеленого кольору ІМЕІ НОМЕР_1 , з паролем НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_5 , який упаковано до спец.пакету НПУ NPU 5812827, які вилучено в ході проведення огляду місця події від 30.05.2026 року за адресою: м. Ужгород, вул. Другетів, буд. 142.

Речові докази:

-змив речовини бурого кольору, який поміщено до паперового конверту НПУ; предмет зовні схожий на кухонний ніж з пластиковою ручкою синього кольору та довжиною леза близько 14 см., який було поміщено до паперового конверту НПУ СУ; предмет зовні схожий на кухонний ніж з пластиковою ручкою чорного кольору та довжиною леза близько 19 см., предмет зовні схожий на кухонний ніж з ручкою чорного кольору та довжиною леза близько 20 см., обмотаний плівкою чорного кольору, які було поміщено до паперового конверту НПУ СУ; качалку (дерев`яну) довжиною близько 35 см., яку поміщено до спец, пакету НПУ NPU 6378837; змив внутрішньої та зовнішньої поверхні обох рук (лівої та правої) громадянина ОСОБА_5 та поміщено до двох (2) паперових конвертів НПУ – знищити.

- відеозапис з камери зовнішнього відео спостереження,який записано на DVD-R – залишити зберігати при матеріалах кримінального ппровадження.

- мобільний телефон марки «Samsung», світло- зеленого кольору ІМЕІ НОМЕР_1 , з паролем НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_5 , який упаковано до спец.пакету НПУ NPU 5812827 – повернути власнику ОСОБА_5 .

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілій та прокурору.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua