Суд: Києво-Святошинський районний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами
Дата: 14 вересня 2026 р.
Справа: №369/11072/24
Суддя: Перекупка Г. А.
Справа № 369/11072/24
Провадження № 1-кп/369/994/26
В И Р О К
іменем України
15.09.26 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
прокурора ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
потерпілих ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,
представника потерпілих ОСОБА_14 ,
представника цивільного відповідача ОСОБА_15 ,
захисника ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ,
ОСОБА_20 ,
обвинуваченого ОСОБА_21 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12024110000000268 від 08 травня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Ужівка Червоноармійського району Житомирської області, громадянина України, який офіційно не працевлаштований, неодружений, без зареєстрованого місця проживання, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ІНФОРМАЦІЯ_3, близько 10 години 20 хвилин, водій ОСОБА_21 , керуючи вантажним автомобілем марки «MAN TGL 8.180», реєстраційний номер НОМЕР_1 , виїжджаючи з території ТОВ «Нова Пошта» депо № 3, поблизу будинку 33 по вулиці Київській в селі Святопетрівське Бучанського району Київської області, на автодорогу сполучення «місто Боярка місто Київ», в напрямку міста Боярки, всупереч вимогам пунктів 2.3 б), д) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002 (далі - Правила дорожнього руху, ПДР), згідно з якими «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, реагувати на її зміну, не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху», виїхав на автодорогу сполучення «місто Боярка - місто Київ» на заборонний червоний сигнал світлофору, чим порушив вимоги пункту 8.7.3 е) Правил дорожнього руху, відповідно до якого «сигнали світлофора мають такі значення: червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоні миготливі сигнали забороняють рух», де допустив зіткнення з автомобілем марки «КІА CEED», реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_22 , який рухався автодорогою «місто Боярка - місто Київ», в напрямку міста Києва, на дозволений - зелений сигнал світлофору з перевищенням допустимої швидкості руху, чим порушив вимоги пункту 12.9 Правил дорожнього руху, відповідно до якого «водієві забороняється: перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пункті 12.6 цих Правил».
В результаті дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «КІА CEED», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_22 та його пасажири ОСОБА_23 і ОСОБА_24 від отриманих тілесних ушкоджень померли на місці події.
Смерть ОСОБА_22 наступила внаслідок поєднаної травми голови, грудей та живота. Виявлені тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя та знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті.
Смерть ОСОБА_23 наступила внаслідок множинних переломів черепа та кісток обличчя з крововиливами під оболонку і в шлуночки головного мозку, розтрощенням головного мозку. Виявлені тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя та знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті.
Смерть ОСОБА_24 наступила внаслідок множинних переломів кісток скелету з ушкодженням внутрішніх органів. Виявлені тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя та знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті.
Грубе порушення водієм ОСОБА_21 вимог пунктів 2.3 б), д), 8.7.3 е) Правил дорожнього руху, перебувають у прямому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді загибелі потерпілих ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , та ОСОБА_24 .
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_21 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав частково, а саме в частині своїх фактичних дій, проте звертав увагу також на порушення правил дорожнього руху водієм транспортного засобу «KIA CEED», та зазначив, що вказаний водій рухався із значним перевищенням дозволеної швидкістю руху транспортного засобу. Також суду пояснив, що 08.05.2024 вранці близько 10 години, керував вантажним автомобілем марки «MAN» та виїхав з території депо № 3 ТОВ «Нова пошта», яке розташоване на автодорозі між с. Святопетрівське та м. Боярка, під`їхав до регульованого перехрестя, де видимість дорожньої обстановки була необмеженою. В автомобілі він перебував сам. Зазначив, що транспортний засіб не був обладнаний відеореєстратором, однак у ньому був встановлений трекер, який фіксував маршрути руху та місця стоянки автомобіля. Під`їхавши до регульованого перехрестя, зупинився перед світлофором надто близько, у зв`язку з чим не бачив його світловий покажчик, однак зазначив, що йому подав світловий сигнал фарами інший водій, що рухався на вантажному автомобілі Mercedes, який він сприйняв як дозвіл на виїзд. Враховуючи дорожню обстановку та сигнал іншого водія, ОСОБА_21 розпочав рух, виїхавши на перехрестя та почав виконувати поворот ліворуч у напрямку м. Боярки. Обвинувачений зазначив, що після виїзду на проїзну частину помітив автомобіль марки «KIA CEED», який рухався зі сторони м. Боярка в напрямку м. Києва із великою швидкістю. Після цього відбулося зіткнення, внаслідок якого передня частина автомобіля «KIA CEED» контактувала з лівою боковою частиною керованого ним автомобіля «MAN». ОСОБА_21 пояснив, що внаслідок значної сили удару втратив свідомість, а коли отямився, побачив велику кількість людей, які вже перебували на місці події та намагались надати допомогу потерпілим. Зазначив, що дуже шкодує про вчинене, просив вибачення у потерпілих.
Також обвинувачений вказав, що перед виїздом на маршрут пройшов обов`язковий медичний огляд, за результатами якого будь-яких протипоказань у нього до керування транспортним засобом виявлено не було. Зазначив, що на момент події перебував у тверезому стані, почувався добре та не відчував втоми. Крім того, обвинувачений повідомив, що має 38 років стажу керування транспортними засобами та до вказаної події жодних дорожньо-транспортних пригод (далі - ДТП) за його участю не траплялося. Щодо обставин своєї роботи пояснив, що влаштувався працювати водієм для перевезення вантажу ТОВ «Нова пошта». Всі документи, які необхідні для оформлення трудових відносин ОСОБА_21 передавав безпосередньо ФОП ОСОБА_25 . Чи були оформлені трудові відносини належним чином йому не відомо. Зазначив, що близько одного року керував вказаним вантажним автомобілем, маршрути отримував від диспетчерів ТОВ «Нова пошта», з якими постійно був на зв`язку. Робочий день, як правило, закінчував близько 22 години. Заробітна плата виплачувалася в приміщенні ТОВ «Нова пошта» готівкою. Крім того, ОСОБА_25 також надавав йому кошти як у готівковій, так і в безготівковій формі, для покриття витрат, пов`язаних з експлуатацією та технічним обслуговуванням транспортного засобу, оскільки власником вказаного транспортного засобу був саме ОСОБА_25 . Щодо заявлених у кримінальному провадженні цивільних позовів обвинувачений у своїх письмових заявах до суду просив суд відмовити у задоволенні необґрунтованих та недоведених вимог та у разі задоволення цивільного позову зменшити розмір відшкодування відповідно до вимог статей 23, 1193 ЦК України.
Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_13 у судовому засіданні повідомила, що внаслідок ДТП загинули її донька та зять. Очевидцем події вона не була. Про факт ДТП їй стало відомо від потерпілого ОСОБА_12 . Суду повідомила, що з моменту ДТП від обвинуваченого ОСОБА_21 або його представників до неї не надходило пропозицій щодо будь-якої допомоги. Крім того, потерпіла зазначила, що є опікуном онука (9 років), який залишився повною сиротою внаслідок вказаної події та перебуває на її утриманні. Після загибелі обох батьків у дитини спостерігається нервовий тік, у зв`язку з чим вони відвідують психологів. Заявлений цивільний позов потерпіла підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити. Щодо міри покарання зазначила, що вважає за необхідне застосувати до обвинуваченого максимально суворе покарання, передбачене законом.
Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_12 повідомив, що внаслідок ДТП загинули його рідний брат та мати. Очевидцем події він не був. Прибув на місце події, коли вже працювали працівники поліції та бригада екстреної медичної допомоги. Потерпілий зазначив, що на проїзній частині був відсутній гальмівний шлях автомобіля «KIA CEED». Обвинуваченого бачив на місці події, де той перебував під наглядом медичних працівників. Також повідомив, що мав зустріч із братом обвинуваченого, який пропонував у якості відшкодування завданої шкоди земельну ділянку, однак після обговорення з ОСОБА_13 цього питання вони дійшли згоди щодо доцільності грошового відшкодування. Зазначив, що вибачення з боку обвинуваченого чи інших осіб не надходили. Потерпілий підтримав заявлений цивільний позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити. Щодо міри покарання вказав на необхідність призначення обвинуваченому максимально суворого покарання.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_26 повідомив, що вранці, близько 10 години, він їхав на роботу у напрямку м. Києва дорогою між с. Тарасівка та м. Боярка. Погодні умови були сприятливими: погода ясна та сонячна, сухе дорожнє покриття, видимість необмежена. Рухаючись в лівій смузі для руху, у дзеркалі заднього виду помітив легковий автомобіль, який дуже швидко рухався та неодноразово змінював напрямок руху з однієї смуги в іншу та намагався обігнати інші авто. Свідок зазначив, що відстань від його автомобіля до місця ДТП становила близько 200 метрів, при цьому попереду в лівій смузі рухалося ще близько чотирьох автомобілів. Зазначив, що момент виїзду автомобіля «MAN» з депо ТОВ «Нова пошта» він не бачив. Після ДТП свідок зупинився та допоміг ОСОБА_21 вийти з кабіни транспортного засобу, зазначив, що останній на його слова не реагував, оскільки був в стані шоку. Швидку медичну допомогу на місце події викликали перехожі.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_25 пояснив, що очевидцем події не був, є власником транспортного засобу «MAN TGL 8.180», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та надає послуги перевезення ТОВ «Нова пошта», зокрема і в момент події. Зазначив, що зареєстрований як фізична особа-підприємець. Свідок зазначив, що обвинувачений ОСОБА_21 звернувся до нього за оголошенням з приводу працевлаштування водієм. З огляду на значний водійський стаж ОСОБА_21 , ОСОБА_25 допустив обвинуваченого до керування транспортним засобом «MAN TGL 8.180» та передав необхідні документи менеджерам ТОВ «Нова пошта» для оформлення допуску до керування автомобілем. За час роботи зауважень до водія ОСОБА_21 не виникало. Свідок повідомив, що після ДТП обвинувачений зателефонував йому та повідомив про подію. ОСОБА_25 зазначив, що на момент ДТП між ним та ТОВ «Нова пошта» діяв договір надання послуг, предметом якого є організація перевезень вантажу. Крім того, свідок пояснив, що перед виїздом на маршрут водії проходять обов`язковий медичний огляд у депо ТОВ «Нова пошта» та допускаються до роботи лише за відсутності медичних протипоказань. У день ДТП будь-яких протипоказань для виїзду у ОСОБА_21 не виявлено. Разом з тим, свідок зазначив, що трудові відносини у нього з ОСОБА_21 не оформлювались, проте деколи ОСОБА_25 надавав ОСОБА_21 грошові кошти на обслуговування транспортного засобу. Крім того, про існування трудових відносин у ОСОБА_21 з ТОВ «Нова пошта» свідку невідомо.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_27 пояснив, що в той день керував вантажним автомобілем марки «Mercedes» та був очевидцем події. Зупинив транспортний засіб на перехресті по вул. Київській та мав намір здійснити поворот ліворуч для заїзду на територію депо № 3 ТОВ «Нова пошта», проте в той час на виїзді з території депо перебував вантажний автомобіль марки «MAN TGL 8.180» з маркуванням ТОВ «Нова пошта», яким керував ОСОБА_21 , у якого також був увімкнений лівий покажчик повороту. Вказаний автомобіль «MAN TGL 8.180» знаходився близько за 10 метрів до автомобіля свідка. Свідок зазначив, що не бачив який сигнал світлофора був увімкнений для транспортного засобу «MAN TGL 8.180», а тому не може повідомити, на який саме сигнал світлофора водій ОСОБА_21 розпочав рух. У момент, коли вантажний автомобіль «MAN TGL 8.180» почав виїжджати з території депо та виконувати маневр повороту ліворуч, він помітив легковий автомобіль, який рухався проїзною частиною вул. Київської зі значною швидкістю. Після цього відбулося зіткнення легкового автомобіля з лівою боковою частиною автомобіля «MAN TGL 8.180», який на той момент ще не завершив маневр повороту та не зайняв повністю смугу руху. Внаслідок удару вантажний автомобіль розвернуло приблизно на 90 градусів. Після зіткнення свідок намагався надати допомогу потерпілим, які перебували в легковому автомобілі, але пізніше стало відомо, що є загиблі.
Крім визнання частково вини обвинуваченим ОСОБА_21 та показань свідків, потерпілих, вина обвинуваченого підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні письмових доказів, а саме:
- рапортом чергового ВП № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області від 08.05.2024 року згідно з яким надійшло повідомлення до поліції по лінії «102» 08 травня 2024 року о 11:21:00 (подія № 128476050) від ОСОБА_28 про те, що о 10:15 сталось ДТП за участю автомобіля MAN без номерних знаків, що належить компанії ТОВ «Нова пошта»;
- рапортом чергового ВП № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області від 08.05.2024 року згідно з яким надійшло повідомлення до поліції по лінії «102» 08 травня 2024 року о 10:20:00 (подія № 128458385) від ОСОБА_29 про те, при виїзді в напрямку міста Боярки авто марки KIA, державний номерний знак НОМЕР_2 , заїхало під фуру марки «МАN», державний номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок ДТП пасажири загинули на місці;
- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди з ілюстраційною таблицею та схемою місця ДТП від 08.05.2024 року та відеозаписом фіксації огляду місця події з відтворення якого у судовому засіданні встановлено розташування транспортних засобів «MAN TGL 8.180», реєстраційний номер НОМЕР_1 та «КІА CEED», реєстраційний номер НОМЕР_2 на проїзній частині, осип скла, а також дорожні знаки (2.1 та 2.3), світлофор та дорожня розмітка (1.1 й 1.5);
- протоколом перегляду відеозапису від 08.05.2024 року, згідно з яким встановлено, що світлофор призначений для регулювання руху на проїзній частині автодороги сполучення «м. Боярка - м. Київ» (рух до м. Київ), працює синхронно (однаково) зі світлофором, що призначений для регулюванні руху пішоходів повздовжньо автодороги сполучення «м. Боярка - м. Київ» (виїзд з ТОВ «Нова Пошта»);
- протоколом перегляду відеозапису від 09.05.2024 року, з відтворення якого у судовому засіданні встановлено, що світлофор, призначений для регулювання руху на проїзній частині автодороги сполучення «м. Боярка - м. Київ» (виїзд з ТОВ «Нова Пошта»), працює протилежно зі світлофором, призначеним для регулюванні руху пішоходів повздовжньо автодороги сполучення «м. Боярка - м. Київ», а саме зелений сигнал світлофору на світлофорі, призначеному для регулювання руху на проїзній частині автодороги сполучення «м. Боярка - м. Київ» (виїзд з ТОВ «Нова Пошта») вмикається через 5 секунд після вмикання червоного сигналу світлофору на світлофорі, призначеному для регулюванні руху пішоходів повздовжньо автодороги сполучення «м. Боярка - м. Київ»;
- протоколом перегляду відеозапису від 08.05.2024 року, згідно з яким оглядається DVD-R диск, на якому міститься відеозапис ДТП 08.05.2024 р. з камери зовнішнього спостереження на ТОВ «Золотих» за адресою: АДРЕСА_3, та знаходиться з правої сторони по відношенню руху до м. Києва. Камера направлена на проїзну частину автодороги сполучення «м. Боярка - м. Київ». На верхньому лівому куті знаходяться цифри, які позначають дату та час «05-08-2024» та «10:16:06». На вулиці ясна, сонячна погода, без опадів, дорожнє покриття сухе та чисте. Видимість не обмежена. O 10:16:07 на відеофайлі, а саме в правій частині зображення, знаходиться вантажний автомобіль білого кольору, який стоїть перед проїзною частиною автодороги «м. Боярка - м. Київ», на виїзді з території «Нова Пошта». При цьому на світлофорі пішохідного переходу, призначеному для перетину пішоходів повздовжньо автодороги «м. Боярка - м. Київ» працює зелений сигнал світлофора. О 10:16:13 відео, зі сторони м. Києва, на смугах руху до м. Боярки зупиняється вантажний автомобіль з написом «Нова Пошта», в напрямку м. Києва рухається вантажний автомобіль типу «ЗИЛ» та легковий автомобіль типу «Рено Кенго». О 10:16:19 відео, вантажний автомобіль білого кольору, розпочинає рух на автодорогу «м. Боярка - м. Київ», при цьому на пішохідному переході продовжує працювати зелений сигнал світлофору для пішоходів. О 10:16:20 відео, з лівої сторони зображення з`являється легковий автомобіль червоного кольору типу «КІА CEED», котрий рухається в напрямку м. Києва. При цьому вантажний автомобіль білого кольору продовжує виїжджати на проїзну частину автодороги «м. Боярка - м. Київ», в напрямку м. Боярки. На пішохідному переході продовжує працювати зелений сигнал світлофору для пішоходів. О 10:16:23 відбувається зіткнення між легковим автомобілем «КІА CEED» (передньою частиною) та вантажним автомобілем білого кольору (лівою боковою частиною). Зіткнення відбувається в смугах руху до м. Києва. На пішохідному переході продовжує працювати зелений сигнал світлофору для пішоходів. О 10:16:25 сигнал світлофору пішохідного переходу перемикається на червоний;
- висновком експерта № 325 від 30.05.2024 року за результатами проведення судово-медичної експертизи за фактом смерті ОСОБА_22 з якого встановлено, що при судово-медичній експертизі трупа виявлено наступні тілесні ушкодження: в ділянці голови та шиї: забійні рани правої скронево-потиличної ділянки, синці, садна, рвано-різані, рвана рани, подряпини переважно лівої половини обличчя, садна шиї зліва, багатоулмково-фрагментарний перелом кісток склепінні та основи черепа, кісток обличчя, переломи зубів, розриви твердої мозкової оболонки, крововилив під м`яку мозкову оболонку, рідка кров в шлуночках мозку; в ділянці тулуба: садна передньої поверхні грудної клітки зліва, переломи ребер, руків`я грудини, розрив правого грудинно-ключичного з`єднання, забій правої легені, розриви медіастинальної плеври та заднього середостіння, крововиливи в зв`язках легень, на поверхні серця в місці відходження судинного пучка, в жирову капсулу лівої нирки, розрив селезінки; в ділянці верхніх кінцівок: садна лівого плеча, подряпина лівого передпліччя, садна, рвані рани та синці тильної поверхні кистей, закриті переломи кісток обох передпліч в нижній третині. Виявлені тілесні ушкодження, за винятком рвано-різаних ран та подряпин, утворились від дії тупих предметів, яким могли бути деталі салону автомобіля при зіткненні з перешкодою, рвано-різані рани та подряпини утворились від дії гострих предметів, якими могли бути уламки скла, враховуючи їх характер, під час первинного контакту потерпілий знаходився в сидячому положенні, травмуюча сила була спрямована спереду-назад, дещо зліва-направо. Виявлені тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя та знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті, смерть настала в короткий проміжок часу після їх виникнення. Смерть гр. ОСОБА_22 , 1989 р.н. наступила внаслідок поєднаної травми голови, груди та живота. При судово-токсикологічному дослідженні в крові трупа спирти та їх ізомери не виявлені;
- висновком експерта № 328 від 30.05.2024 року за результатами проведення судово-медичної експертизи за фактом смерті ОСОБА_23 з якого встановлено, що при судово-медичній експертизі трупа виявлено наступні тілесні ушкодження: в ділянці голови: забійні рани лобно-тім`яної ділянки з багатоуламково-фрагментарним переломом кісток склепіння і основи черепа, розривами твердої мозкової оболонки, розтрощенням полюсів лобних часток, дифузним крововиливом під м`яку мозкову оболонку, рідка кров в шлуночках мозку, забійна рана носа, синці та садна, переломи кісток обличчя; в ділянці тулуба: множинні переломи ребер праворуч, забій легень; в ділянці кінцівок: синці зовнішньої поверхні лівого плеча, синець та садно лівого передпліччя, задньо-зовнішньої поверхні лівого стегна, передньої поверхні колінних суглобів та гомілок. Виявлені тілесні ушкодження утворились від дії тупих предметів, яким могли бути деталі салону автомобіля при зіткненні з перешкодою; враховуючи їх характер, під час первинного контакту потерпіла знаходилась в сидячому положенні, травмуюча сила була спрямована спереду-назад, дещо зліва-направо. Виявлені тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя та знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті, смерть настала в короткий проміжок часу після їх виникнення. Смерть гр. ОСОБА_23 , 1990 р.н. наступила внаслідок множинних переломів черепа та кісток обличчя з крововиливами під оболонку і в шлуночки головного мозку, розтрощенням головного мозку. При судово-токсикологічному дослідженні в крові трупа спирти та їх ізомери не виявлені;
- висновком експерта № 330 від 30.05.2024 року за результатами проведення судово-медичної експертизи за фактом смерті ОСОБА_24 згідно з яким встановлено, що при судово-медичній експертизі трупа виявлено наступні тілесні ушкодження: в ділянці голови та шиї: поширена забійна рана лобної ділянки з багатоуламково-фрагментарним переломом кісток склепіння та основи черепа, розривом твердої мозкової оболонки, розтрощенням лобних часток, дифузним крововиливом під м`яку мозкову оболонку, рідка кров в шлуночках мозку, забійні рани та переломи кісток обличчя, садна правої підщелепної ділянки; в ділянці тулуба: садна в ділянці правої ключиці, множинні двосторонні переломи ребер, перелом тіла 6-го грудного хребця, правої ключиці, лівої вертлюгової западини, розриви серця, аорти, печінки, селезінки, правої легені, крововиливи в кореня та зв`язці лівої легені; в ділянці кінцівок: рвані рани тилу правої кисті, синці правого колінного суглобу та гомілки з багатоуламковим переломом верхнього суглобового кінця великогомілкової кістки, синці лівої гомілки, рвані рани передньої поверхні лівого колінного суглобу з багатоуламковим переломом нижнього суглобового кінця лівої стегнової кістки, закритий перелом шийки лівої плечової кістки. Виявлені тілесні ушкодження утворились від дії тупих предметів, яким могли бути деталі салону автомобіля при зіткненні з перешкодою; враховуючи їх характер, під час первинного контакту потерпіла знаходилась в сидячому положенні, травмуюча сила була спрямована спереду-назад, дещо зліва-направо. Виявлені тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя та знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті, смерть настала в короткий проміжок часу після їх виникнення. Крім вищеописаних ушкоджень, при експертизі трупа виявлено 3 синці (в ділянці тіла нижньої щелепи справа та лівого плеча), які утворились від дії тупого (их) предмету(ів) не менше 5-6 діб до настання смерті, відносяться до легких тілесних ушкоджень та в прямому причинному зв`язку з настанням смерті не перебувають. Смерть гр. ОСОБА_24 , 1966 р.н. наступила внаслідок множинних переломів кісток скелету з ушкодженням внутрішніх органів. При судово-токсикологічному дослідженні в крові трупа спирти та їх ізомери не виявлені;
- висновком експерта № CE-19/111-24/29211-IT від 04.06.2024 року, згідно з яким встановлено, що система робочого гальма автомобіля «MAN TGL 8.180», реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент огляду знаходиться в непрацездатному, технічно несправному стані, через руйнацію гальмівних пневмопроводів, які ведуть до гальмівних механізмів задніх коліс. Дана несправність виникла в момент дорожньо-транспортної пригоди. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмовлення в роботі системи робочого гальма перед подією, не виявлено. Система рульового управління автомобіля «MAN TGL 8.180», реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебуває в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі системи рульового управління перед подією, не виявлено. Елементи підвіски автомобіля «MAN TGL 8.180», реєстраційний номер НОМЕР_3 , на момент огляду знаходяться в працездатному стані. Несправностей підвіски, що могли б викликати зміну курсової стійкості транспортного засобу перед ДТП, не виявлено;
- висновком експерта № CE-19/111-24/29209-IT від 03.06.2024 року, згідно з яким встановлено, що система робочого гальма автомобіля «KIA CEED», реєстраційний номер НОМЕР_2 , на момент огляду знаходиться в працездатному, технічно-несправному стані, через руйнування живильного резервуару головного гальмівного циліндру. Дана несправність сталася в процесі ДТП. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмовлення в роботі системи робочого гальма перед подією, не виявлено. Система рульового керування на момент експертного огляду автомобіля «КІА CEED», реєстраційний номер НОМЕР_2 , перебуває в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі системи рульового управління перед подією, не виявлено. Елементи підвіски автомобіля «KIA CEED», реєстраційний номер НОМЕР_2 , на момент огляду знаходиться в технічно-несправному, непрацездатному стані, через руйнування амортизатора правого переднього колеса. Дана несправність сталася в процесі ДТП. Несправностей, що могли б викликати зміну курсової стійкості транспортного засобу перед подією, не виявлено;
- висновком експерта № КCE-19/111-24/31545 від 20.06.2024 року, згідно з яким встановлено, що відповідно до даних відеофайлу «2024-05-08 at 11.35.25 (2).MP4» та вихідних даних, середня швидкість руху автомобіля «КІA CEED», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під час появи на відеозаписі становила 147,60 км/год ± 3,17 км/год. Відповідно до даних відеофайлу «2024-05-08 at 11.35.25 (2).MP4», під час виїзду на перехрестя автомобіля «KIA CEED», реєстраційний номер НОМЕР_2 , на світлофорі, що регулює рух пішоходів, був увімкнений зелений миготливий сигнал. Встановити за даними відеофайлу «2024-05-08 at 11.35.25 (2).MP4» та вихідними даними, який сигнал світлофора, що регулює рух автомобіля «КІБ CEED», реєстраційний номер НОМЕР_2 , був увімкнений під час його виїзду на перехрестя, не виявилося можливим, у зв`язку з тим, що зазначений світлофор не зафіксовано на кадрах відеозапису, а також з інтелектуальною системою управління дорожнім рухом на перехресті, де відбулося зіткнення, яка передбачає роботу світлофорів в автоматичному режимі (без циклограми). Аналізуючи роботу світлофорного об`єкту в місці дорожньо-транспортної пригоди з співставленням відеофайлу «2024-05-08 at 11.35.25 (2).МР4» та відеофайлів «2024-05-08 at 13.00.00», «2024-05-08 at 13.05.15» можливо зробити висновок, що автомобіль «КІА СEED», реєстраційний номер НОМЕР_2 виїхав на перехрестя (перетнув стоп-лінію) на зелений (зелений мигаючий) сигнал світлофору, який встановлений на автодорозі сполученням «м. Боярка - м. Київ» (рух до м. Києва). Відповідно до даних відеофайлу «2024-05-08 at 11.35.25 (2).MP4», під час виїзду автомобіля «MAN TGL 8.180», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на проїзну частину автодороги «м. Київ - м. Боярка» на світлофорі, що регулює рух пішоходів, був увімкнений зелений сигнал. Встановити за даними відеофайлу «2024-05-08 at 11.35.25 (2).MP4» та вихідними даними, який сигнал світлофора, що регулює рух автомобіля «MAN TGL 8.180», реєстраційний номер НОМЕР_1 , був увімкнений під час його виїзду на проїзну частину автодороги «м. Київ - м. Боярка», не виявилося можливим, у зв`язку з тим, що сигнали зазначеного світлофора не відобразилися кадрах відеозапису, а також з інтелектуальною системою управління дорожнім рухом на перехресті, де відбулося зіткнення, яка передбачає роботу світлофорів в автоматичному режимі (без циклограми). Аналізуючи роботу світлофорного об`єкту в місці дорожньо-транспортної пригоди з співставленням відеофайлу «2024-05-08 at 11.35.25 (2).МР4» та відеофайлів «2024-05-08 at 13.00.00», «2024-05-08 at 13.05.15» можливо зробити висновок, що автомобіль «MAN TGL 8.180», реєстраційний номер НОМЕР_1 , розпочав руху на червоний сигнал світлофору та виїхав на проїзну частину на червоний сигнал світлофору (виїзд з ТОВ «Нова Пошта»). Відповідно до даних відеофайлу «2024-05-08 at 11.35.25 (2).MP4», з моменту початку руху автомобіля «MAN TGL 8.180», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та до моменту його зіткнення з автомобілем «KIA CEED», реєстраційний номер НОМЕР_2 , проходить 4,72 с ± 0,04 с. Відповідно до даних відеофайлу «2024-05-08 at 11.35.25 (2).MP4», з моменту початку виїзду автомобіля «MAN TGL 8.180», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на проїзну частину автодороги «м. Київ - м. Боярка», та до моменту його зіткнення з автомобілем «KIA CEED», реєстраційний номер НОМЕР_2 , проходить 2,20 c ± 0,04 с. Відповідно до даних відеофайлу «2024-05-08 at 11.35.25 (2).MP4» та вихідних даних, автомобіль «MAN TGL 8.180», реєстраційний номер НОМЕР_4 , з моменту виїзду на проїзну частину автодороги «м. Київ - м. Боярка» та до моменту зіткнення з автомобілем «КІА CEED», реєстраційний номер НОМЕР_2 , долає відстань 8,45 м ± 0,2 м. Відповідно до даних відеофайлу «2024-05-08 at 11.35.25 (2).MP4» первинний контакт автомобіля «MAN TGL 8.180», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з автомобілем «КІА СEED», реєстраційний номер НОМЕР_5 , відбувся на перехресті, встановити точніше не виявилося можливим, у зв`язку з тим, що передня частина автомобіля «КІА СEED», реєстраційний номер НОМЕР_2 , не відобразилася в момент зіткнення (первинного контакту). В даній дорожньо-транспортній ситуації, водій автомобіля «MAN TGL 8.180», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_21 , повинен був діяти відповідно до вимог п. п. е) п. 8.7.3. Правил дорожнього руху України. За даних дорожніх обставин, технічна можливість попередити дану дорожньо-транспортну пригоду полягала у виконанні водієм автомобіля «МАN TGL 8.180», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_21 , вимог п. п. е) п. 8.7.3. Правил дорожнього руху України. При виконанні вимог вищевказаного пункту Правил дорожнього руху України, водій автомобіля «MAN TGL 8.180», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_21 , мав технічну можливість попередити дану дорожньо-транспортну пригоду на що у нього не було перешкод технічного характеру. За даних дорожніх умов, водій автомобіля «КІA CEED», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_22 , повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3. та п. п. б) п. 12.9. Правил дорожнього руху України. В даній дорожньо-транспортній ситуації, водій автомобіля «КІА CEED», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_22 , мав технічну можливість попередити зіткнення з автомобілем «MAN TGL 8.180». реєстраційний номер НОМЕР_1 шляхом застосування екстреного гальмування у заданий момент виникнення небезпеки для його руху, рухаючись з допустимою на даній ділянці швидкістю руху 90 км/год. При русі автомобіля «КІА CEED», реєстраційний номер НОМЕР_2 з обраною швидкістю руху водій ОСОБА_22 , не мав технічної можливості попередити зіткнення з автомобілем «MAN TGL 8.180», реєстраційний номер НОМЕР_1 шляхом застосування екстреного гальмування у заданий момент виникнення небезпеки для його руху. В заданій дорожньо-транспортній ситуації з технічної точки зору, в діях водія автомобіля «КІА CEED», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_22 , вбачаються невідповідності у виконанні п. п. б) п. 12.9. Правил дорожнього руху України, які знаходяться у причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди. За даних дорожніх обставин в діях водія автомобіля «MAN TGL 8.180», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_21 , з технічної точки зору вбачаються невідповідності у виконанні вимог п. п. е) п. 8.7.3. Правил дорожнього руху України, які знаходяться у причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.
Зазначені докази по справі зібрані відповідно до вимог кримінального процесуального закону, є допустимими, та такими, що в їх сукупності безпосередньо вказують на вчинення обвинуваченим ОСОБА_21 інкримінованого йому кримінального правопорушення, узгоджуються із показаннями потерпілих, свідків, письмовими доказами у справі, зокрема й висновками експертиз.
При цьому для встановлення наявності об`єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, має бути встановлено три обов`язкові ознаки: суспільно небезпечне діяння (порушення правил безпеки дорожнього руху), суспільно небезпечні наслідки (спричинення загибелі кількох осіб) та причинний зв`язок між діяннями і наслідками.
Системний аналіз чинного законодавства свідчить про те, що у випадках, коли суспільно небезпечні наслідки, передбачені ст. 286 КК України, настали через порушення правил безпеки дорожнього руху двома або більше водіями транспортних засобів, суд повинен з`ясовувати характер порушень, які допустив кожен із них, а також те, чи не було причиною порушення зазначених правил одним водієм у зв`язку з їх недодержання іншим і чи мав перший можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків.
За результатами судового розгляду та дослідження доказів у кримінальному провадженні суд встановив порушення водієм ОСОБА_21 вимог пунктів 2.3 б), д), 8.7.3 е) Правил дорожнього руху.
Таким чином, аналіз перевірених і оцінених доказів переконують суд, що у діях ОСОБА_21 наявний склад кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель кількох осіб, вина його доведена при обставинах, викладених в обвинувальному акті, тому він повинен нести кримінальну відповідальність за частиною третьою статті 286 КК України.
При призначенні покарання ОСОБА_21 , суд відповідно до вимог статей 50-65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого, форму вини, конкретні обставини та механізм дорожньо-транспортної пригоди, тяжкість наслідків, дані про особу обвинуваченого, його поведінку до та після вчинення кримінального правопорушення, а також інші обставини, що мають значення для індивідуалізації покарання.
Вчинене ОСОБА_21 кримінальне правопорушення є необережним. Наслідком цього кримінального правопорушення стала загибель трьох осіб, що безумовно свідчить про високих ступінь суспільної небезпечності, наслідків порушення правил безпеки дорожнього руху.
Разом з тим, призначаючи покарання, суд виходить із того, що тяжкість наслідків сама по собі не може бути єдиним критерієм визначення виду та строку покарання. Покарання має бути індивідуальним, необхідним і достатнім для досягнення передбачених законом цілей та його суворість повинна перебувати у належному співвідношенні не лише з наслідками кримінального правопорушення, а й зі ступенем особистої вини та конкретними обставинами його вчинення.
При цьому, суд бере до уваги встановлений у судовому засіданні механізм ДТП та поведінку його учасників. Так, у висновку комплексної фототехнічної та автотехнічної експертизи № КCE-19/111-24/31545 від 20.06.2024 року, судовий експерт встановив, що в даній дорожньо-транспортні ситуації з технічної точки зору, в діях водія автомобіля марки «КІА CEED», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_22 , вбачаються невідповідності у виконанні вимог підпункту б) пункту 12.9 Правил дорожнього руху України, які знаходяться у причинному зв`язку з виникненням даної ДТП; а також, що за даних дорожніх обставин в діях водія автомобіля «MAN TGL 8.180», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_21 , з технічної точки зору вбачаються невідповідності у виконанні вимог підпункту е) пункту 8.7.3. Правил дорожнього руху України, які знаходяться у причинному зв`язку з виникненням даної ДТП. Отже, виникнення та розвиток ДТП відбувалися за наявності порушень ПДР з боку обох водіїв. Ця обставина підлягає врахуванню судом при призначенні ступеня індивідуальної відповідальності ОСОБА_21 , а встановлення порушень іншим водієм не звільняє суд від обов`язку оцінити роль та поведінку ОСОБА_21 як його учасника.
У цьому контексті суд враховує, що кримінальна відповідальність за ст. 286 КК України має індивідуальний характер, а тому тяжкі наслідки ДТП не можуть автоматично зумовлювати призначення особі покарання співмірно лише з тяжкістю наслідків, без належної оцінки ступеня її особистої вини.
Такий підхід відповідає принципу пропорційності покарання та сталій практиці Верховного Суду, відповідно до якої при призначенні покарання за кримінальні правопорушення, передбачені ст. 286 КК України, суд має враховувати не лише наслідки ДТП, а й характер та конкретні обставини порушень Правил дорожнього руху України, поведінку особи після вчинення кримінального правопорушення, вину інших причетних до ДТП осіб, а також дані про особу винного.
Характер допущеного ОСОБА_21 порушення Правил дорожнього руху України свідчить про істотний ступінь необережності, оскільки виїзд на заборонний сигнал світлофора створює очевидну небезпеку для інших учасників дорожнього руху, вимагає від водія особливої обережності.
Оцінюючи поведінку ОСОБА_21 після ДТП суд бере до уваги, що обвинувачений не вжив належних заходів для примирення із близькими загиблих та не виявив такої міри участі у врегулюванні наслідків події, яка могла б свідчити про активне прагнення усунути або пом`якшити заподіяну потерпілим шкоду. Зазначена поведінка оцінюється судом у сукупності з іншими даними, що характеризують ставлення ОСОБА_21 до вчиненого. Суд також враховує дані про особу обвинуваченого ОСОБА_21 , який має середній вік, розлучений, офіційно не працевлаштований, не має утриманців, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, свою особисту вину в ДТП визнав.
Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
Визначаючи вид та строк покарання, суд виходить із того, що покарання має бути не каральною реакцією виключно на тяжкість наслідків, а правовим засобом, спрямованим на реалізацію його цілей, визначених ст. 50 КК України.
Відповідно до європейського стандарту призначення кримінального покарання, втручання держави у право особи на свободу має бути пропорційним тяжкості вчиненого та ступеню особистої відповідальності. Принцип пропорційності вимагає від суду не лише встановити тяжкість наслідків, а й здійснити індивідуальну оцінку поведінки конкретної особи та визначити покарання, яке є необхідним і достатнім для досягнення його законної мети. За таких обставин, суд доходить висновку, що ОСОБА_21 має бути призначено покарання в межах санкції ч. 3 ст. 286 КК України з урахуванням цієї сукупності наведених обставин.
Суд при цьому враховує як обставини, що обумовлюють необхідність суворого реагування держави, тяжкість наслідків кримінального правопорушення та характер допущеного ОСОБА_21 порушення Правил дорожнього руху України, так і обставин, що зумовлюють необхідність обмеження суворості покарання, зокрема необережну форму вини, наявність порушень ПДР з боку іншого учасника ДТП.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що призначення ОСОБА_21 покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років відповідає вимогам законності, справедливості, індивідуалізації та пропорційності покарання, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження ним нових кримінальних правопорушень.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому додаткового покарання, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 286 КК України у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд враховує, що призначення такого додаткового покарання за частиною 3 ст. 286 КК України є імперативним, а також те, що ОСОБА_21 , порушивши Правила дорожнього руху України, допустив ДТП, внаслідок якої потерпілі ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 загинули на місці події, у зв`язку з чим суд доходить висновку про необхідність призначення йому додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
Що стосується цивільних позовів, суд зазначає наступне.
Представник потерпілої ОСОБА_13 , яка діє в інтересах малолітнього потерпілого ОСОБА_30 - адвокат ОСОБА_14 подав цивільний позов до ОСОБА_25 , ОСОБА_21 та Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» в порядку ст. 128 КПК України про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, який згодом уточнили та просили стягнути:
- з ОСОБА_25 на користь малолітнього потерпілого ОСОБА_30 , в інтересах якого діє ОСОБА_13 , 468 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди;
- з ОСОБА_21 на користь малолітнього потерпілого ОСОБА_30 , в інтересах якого діє ОСОБА_13 468 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди;
- із ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» на користь малолітнього потерпілого ОСОБА_30 , в інтересах якого діє ОСОБА_13 , 320 000,00 грн страхового відшкодування, пов`язаного зі смертю ОСОБА_23 ;
- із ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» на користь малолітнього потерпілого ОСОБА_30 , в інтересах якого діє ОСОБА_13 , 320 000,00 грн страхового відшкодування, пов`язаного зі смертю ОСОБА_22 .
Позов обґрунтований тим, що у зв`язку з недотриманням ОСОБА_21 правил дорожнього руху виникла ДТП, внаслідок якої загинула донька позивача й мати малолітнього ОСОБА_30 - ОСОБА_23 , батько малолітнього - ОСОБА_22 та рідна бабуся ОСОБА_30 - ОСОБА_24 . У зв`язку із смертю батьків - ОСОБА_23 та ОСОБА_22 рішенням виконавчого комітету Боярської міської ради Київської області малолітньому ОСОБА_31 надано статус дитини-сироти, а наказом Служби у правах дітей Боярської міської ради Київської області № 33-24 від 16.05.2024 р. вирішено влаштувати малолітнього ОСОБА_30 на тимчасове проживання ОСОБА_13 . Крім того, зазначав, що з ОСОБА_25 як власника транспортного засобу «MAN TGL 8.180», реєстраційний номер НОМЕР_1 , підлягає стягненню відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди, завданої в результаті ДТП і страховою виплатою. А також, зазначили, що з водія ОСОБА_21 як безпосереднього заподіювача шкоди підлягає стягненню відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди, завданої в результаті ДТП і страховою виплатою. В свою чергу, вимоги до ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» обґрунтовані тим, що відповідальність власника транспортного засобу «MAN TGL 8.180», реєстраційний номер НОМЕР_1 , є забезпеченою, тому зі страховика підлягає стягненню відшкодування моральної шкоди та шкоди, пов`язаної із втратою годувальника. Крім того, стосовно розміру моральної шкоди, позивач обґрунтовує тим, що внаслідок ДТП дитина одночасно втратила обох батьків, зазнала глибоких душевних страждань, позбавлена батьківської любові, турботи та підтримки, що негативно вплинуло на її психоемоційний стан і подальший розвиток.
Представник потерпілого ОСОБА_12 - адвокат ОСОБА_14 подав цивільний позов до ОСОБА_25 , ОСОБА_21 та ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» в порядку ст. 128 КПК України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, в якому просили стягнути:
- з ОСОБА_25 на користь ОСОБА_12 452 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди та 34 411,00 грн на відкшодування витрат, пов`язаних із проведенням поховання;
- з ОСОБА_21 на користь ОСОБА_12 452 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди та 34 411,00 грн на відшкодування витрат, пов`язаних із проведенням поховання;
- із ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» на користь ОСОБА_12 96 000,00 грн моральної шкоди та 91 129,00 грн на відшкодування витрат, пов`язаних із проведенням поховання.
Позов обґрунтований тим, що внаслідок ДТП загинула мати потерпілого - ОСОБА_24 та рідний брат ОСОБА_22 . Стосовно розміру моральної шкоди, позивач обґрунтовує тим, що смерть матері та брата призвели до душевних страждань в зв`язку із втратою рідних людей, що порушило його нормальні життєві зв`язки та усталений спосіб життя. Що стосується матеріальної шкоди позивач обґрунтовував необхідністю відшкодування витрат на поховання матері, брата та дружини брата та спорудження їм надгробних пам`ятників. Крім того, позивач вважав обґрунтованими понесені витрати на проведення поминального обіду й оплату послуг судово-медичної експертизи (підготовлення тіл загиблих).
Представник ОСОБА_25 - адвокат ОСОБА_15 звернувся до суду із клопотанням про залучення до участі у справі в якості третьої особи в межах розгляду цивільних позовів Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» (далі - ТОВ «Нова пошта), оскільки вважав, що вирішення цивільних позовів може вплинути на права та обов`язки ТОВ «Нова пошта», якщо буде доведено існування фактичних трудових відносин між ТОВ «Нова пошта» та обвинуваченим ОСОБА_21
ТОВ «Нова пошта» в письмовому запереченні на зазначене клопотання від 23.02.2026 року просила вказане клопотання не задовольняти, оскільки між ФОП ОСОБА_25 та ТОВ «Нова пошта» укладено договір про надання послуг від 01.09.2021 року № 518М (далі - Договір № 518М), відповідно до якого Виконавець зобов`язується на свій ризик та за власний рахунок за завданням Замовника здійснити організацію перевезення та/або перевезення вантажу автомобільним транспортом (далі - Послуги), а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані Послуги (п. 2.1). Виконавець надає Послуги як власними транспортними засобами, так і транспортними засобами залучених третіх осіб (далі - ТЗ). Інформація про ТЗ, які Виконавець використовує для перевезення вантажу, зазначається в Додатку № 1 до Договору (п. 2.2). Виконавець зобов`язаний під час здійснення перевезення вантажу неухильно дотримуватись Правил дорожнього руху, а також маршрутів та графіків перевезення (п. 4.1.2). Виконавець зобов`язаний забезпечити водія ТЗ при наданні Послуг засобом мобільного зв`язку, номер якого попередньо повідомити Замовнику (п. 4.1.8). Виконавець зобов`язаний щомісячно до 10 числа місяця, наступного за звітним, надавати (повертати) Замовнику акти наданих послуг за звітний період з підписом та печаткою Виконавця (п. 4.1.9). Виконавець зобов`язаний надавати ТЗ під завантаження Замовнику в технічно справному стані та в узгоджений із Замовником час (п. 4.1.15). Виконавець зобов`язаний здійснювати перевезення вантажу за участі водіїв, які пройшли передрейсовий медичний огляд (п. 4.1.18). Виконавець зобов`язаний призначити осіб, уповноважених діяти від імені Виконавця. Перелік уповноважених осіб Виконавця зазначається в Додатку № 1 до Договору. У випадку зміни переліку таких осіб Виконавець зобов`язаний письмово повідомити про це Замовника не пізніше ніж за 1 робочий день до настання змін (п. 4.1.24). Вартість Послуг визначається додатками до Договору та підтверджується актами наданих послуг; оплата здійснюється Замовником у безготівковій формі в погоджені строки (п.5.1-5.4). Крім того, ТОВ «Нова пошта» звертала увагу суду, що трудові відносини між ОСОБА_21 та Товариством відсутні та ніколи не існували, воді ОСОБА_21 здійснював перевезення в межах виконання Договору № 518М, тобто діяв як уповноважена особа виконавця, а не як працівник замовника. Також вказувало на те, що водій ОСОБА_21 був залучений саме виконавцем, що підтверджується фактичним допуском ОСОБА_21 до керування транспортним засобом - наявністю в нього ключів та документів на автомобіль, яким він керував в момент ДТП. Такий обсяг доступу (ключі та документи) виключає випадкове або самовільне користування та свідчить до допуск до керування з боку суб`єкта, який у межах Договору № 518М організовує перевезення та забезпечує участь водіїв, тобто виконавця. Крім того, товариства вказувало на те, що автомобіль «MAN TGL 8.180», реєстраційний номер НОМЕР_6 , не передавався ТОВ «Нова пошта» у користування або володіння, договір оренди товариство з власником цього транспортного засобу не укладало, а Договір № 518М за своєю правовою природою є договором про надання послуг, а не договором найму (оренди транспортного засобу).
В судовому засіданні у задоволенні клопотання представника ОСОБА_25 - адвоката ОСОБА_15 судом відмовлено, оскільки не доведено, яким саме чином вирок суду в частині вирішення цивільних позовів може вплинути на права та обов`язки ТОВ «Нова пошта».
Приватне акціонерне товариство «Українська транспортна страхова компанія» (далі - ПрАТ «УТСК») направило до суду відзиви на цивільні позови. Так, щодо цивільного позову ОСОБА_12 просило в задоволенні позовних вимог до ПрАТ «УТСК» у частині, що перевищує межі відповідальності страховика, встановлені законом відмовити або у разі задоволення позовних вимог до ПрАТ «УТСК» - обмежити розмір стягнення виключно межами страхових сум (лімітів відповідальності страховика) чинних станом на 08.05.2024 року, з урахування положень ст. 1193 ЦК України щодо змішаної вини та за умови належного документального підтвердження витрат на поховання стосовно кожного померлого. Щодо цивільного позову ОСОБА_13 ПрАТ «УТСК» просило задовольнити його частково у разі якщо вина обвинуваченого ОСОБА_21 буде доведена.
Обвинувачений ОСОБА_21 заявлений цивільний позов ОСОБА_13 в письмовій заяві від 21.07.2026 року визнав в розмірі 300 000 грн. Разом з тим, в письмовій заяві від 04.08.2026 року просив у задоволення цивільного позову відмовити у частині недоведених вимог, вважав, що додані до позовів чеки не підтверджують понесені витрати, а також просив у разі задоволення цивільного позову зменшити розмір відшкодування відповідно до статей 23, 1193 ЦК України. Таким чином, суд сприймає позицію цивільного відповідача ОСОБА_21 щодо цивільних вимог, пред`явлених до нього, висловлену саме в заяві від 04.08.2026 року, оскільки ця позиція є остаточною та підтверджена обвинуваченим у судовому засіданні.
Представник цивільного відповідача ОСОБА_25 - адвокат ОСОБА_15 просив у задоволенні цивільних позовів в частині вимог до ОСОБА_25 відмовити в повному обсязі, оскільки ОСОБА_25 є неналежним цивільним відповідачем у справі. Посилався на те, що ОСОБА_21 не перебував із ОСОБА_25 в офіційних трудових відносинах, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для покладення на останнього відповідальності за шкоду, завдану внаслідок ДТП. Також зазначив, що ОСОБА_25 правомірно передав транспортний засіб ОСОБА_21 , не є особою, винною у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, та жодними діями не сприяв настанню негативних наслідків для позивачів. Разом з тим, вважав цивільні позови в частині вимог до ПрАТ «УТСК» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Суд встановив, між ТОВ «Нова пошта» та ОСОБА_25 укладено Договір № 518М, згідно з яким Виконавець зобов`язується на свій ризик та за власний рахунок за завданням Замовника здійснити організацію перевезення та/або перевезення вантажу автомобільним транспортом (далі - Послуги), а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані Послуги (п. 2.1). Виконавець надає Послуги як власними транспортними засобами, так і транспортними засобами залучених третіх осіб (далі - ТЗ). Інформація про ТЗ, які Виконавець використовує для перевезення вантажу, зазначається в Додатку № 1 до Договору (п. 2.2). Виконавець зобов`язаний під час здійснення перевезення вантажу неухильно дотримуватись Правил дорожнього руху, а також маршрутів та графіків перевезення (п. 4.1.2). Виконавець зобов`язаний забезпечити водія ТЗ при наданні Послуг засобом мобільного зв`язку, номер якого попередньо повідомити Замовнику (п. 4.1.8). Виконавець зобов`язаний щомісячно до 10 числа місяця, наступного за звітним, надавати (повертати) Замовнику акти наданих послуг за звітний період з підписом та печаткою Виконавця (п. 4.1.9). Виконавець зобов`язаний надавати ТЗ під завантаження Замовнику в технічно справному стані та в узгоджений із Замовником час (п. 4.1.15). Виконавець зобов`язаний здійснювати перевезення вантажу за участі водіїв, які пройшли передрейсовий медичний огляд (п. 4.1.18). Виконавець зобов`язаний призначити осіб, уповноважених діяти від імені Виконавця. Перелік уповноважених осіб Виконавця зазначається в Додатку № 1 до Договору. У випадку зміни переліку таких осіб Виконавець зобов`язаний письмово повідомити про це Замовника не пізніше ніж за 1 робочий день до настання змін (п. 4.1.24). Вартість Послуг визначається додатками до Договору та підтверджується актами наданих послуг; оплата здійснюється Замовником у безготівковій формі в погоджені строки (п.5.1-5.4).
Крім того встановлено, що 08.05.2024 року ОСОБА_21 керував транспортним засобом «MAN TGL 8.180», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під час здійснення перевезень в межах виконання вищевказаного Договору № 518М, тобто діяв за розпорядженням та в інтересах власника даного транспортного засобу.
Згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 від 24.10.2023 року, автомобіль марки «MAN TGL 8.180», реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить на праві власності ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Оскільки транспортний засіб «MAN TGL 8.180», реєстраційний номер НОМЕР_1 належить ОСОБА_25 та судом встановлено, що водій ОСОБА_21 виконував завдання власника транспортного засобу, суд дійшов висновку про те, що такий водій, отримавши від власника ключі та документи на транспортний засіб, виконавши вимогу про обов`язковий медичний огляд перед виїздом на маршрут з метою виконання умов Договору № 518М діяв в інтересах ФОП ОСОБА_25 та не набув статусу володільця цього транспортного засобу в розумінні ст. 1187 ЦК України, оскільки не міг використовувати його у власних інтересах, а тільки для виконання завдання власника транспортного засобу. Таким чином, володілець транспортного засобу ОСОБА_25 повинен нести відповідальність за завдану джерелом підвищеної небезпеки шкоду. Отже, підстави для задоволення позовних вимог обох позивачів до ОСОБА_21 відсутні, тому в цій частині цивільні позови задоволенню не підлягають.
Крім того, доводи представника ОСОБА_25 - адвоката ОСОБА_15 про те, що між ОСОБА_21 та ТОВ «Нова пошта» існували трудові відносини є необґрунтованими, оскільки не підтверджені жодними первинними належними документами, а сам факт перебування ОСОБА_21 в списку водіїв, які допускаються до керування транспортним засобом «MAN TGL 8.180», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в межах виконання умов Договору № 518М не свідчить про існування між ТОВ «Нова пошта» та ОСОБА_21 прихованих сталих трудових відносин. При цьому, пояснення ОСОБА_21 у судовому засіданні з цього приводу зводились до того, що він отримував готівкові кошти на території, яка використовувалась ТОВ «Нова пошта», без зазначення платника, термінів, сум, періодичності отримання таких грошових коштів, показання обвинуваченого про отримання грошових коштів на території ТОВ «Нова пошта» не підтверджуються належними доказами та не узгоджуються з іншою сукупністю доказів у справі. Таким чином, підстав для залучення ТОВ «Нова пошта» як третьої особи у справі відсутні, оскільки ОСОБА_21 не перебував у трудових відносинах із ТОВ «Нова пошта».
Щодо позовних вимог до інших відповідачів, суд виходить із такого.
З матеріалів справи встановлено, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «MAN TGL 8.180», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент ДТП була застрахована за полісом № 219486335 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ). За умовами полісу № 219486335: страхувальником є ОСОБА_25 (він же власник забезпеченого ТЗ); строк дії договору - з 00:00 19.02.2024 по 18.02.2025 включно (ДТП від 08.05.2024 сталася в межах строку дії); страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю, становить 320 000,00 грн, за шкоду майну - 160 000,00 грн.
Відповідно до частин першої і другої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
З огляду на вказані положення статті 509 ЦК України та з урахуванням вимог статей 11, 22, 23, 599, 1166-1168 ЦК України факт завдання фізичній особі шкоди каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах із особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов`язане з виконанням цими особами обов`язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов`язання. Воно виникає з факту завдання шкоди й припиняється належним і повним відшкодуванням потерпілому шкоди особою, яка завдала шкоду та зобов`язана її компенсувати. Сторонами деліктного зобов`язання, за загальним правилом, виступають потерпілий (кредитор) і особа, яка завдала шкоди (боржник).
За загальним правилом відповідальність за шкоду несе особа, яка завдала шкоду. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу, при русі транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).
Статтею 1187 ЦК України передбачено об`єктивну (безвинну) цивільно-правову відповідальність володільця джерела підвищеної небезпеки за шкоду, яка завдана внаслідок його експлуатації третій особі.
Водночас правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка її завдала, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов`язок.
Згідно зі статтею 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
До сфери обов`язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідно до статті 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників.
У статті 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Згідно зі статтею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.
Статтею 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує в установленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18), у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди.
При цьому, відповідно до частини другої статті 1193 ЦК України, якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.
Висновком експерта № КCE-19/111-24/31545 від 20.06.2024 року встановлено, що з технічної точки зору в діях водія автомобіля «КІА CEED», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_22 , вбачаються невідповідності у виконанні п. п. б) п. 12.9. Правил дорожнього руху України, які знаходяться у причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно з п. п. б) п. 12.9. Правил дорожнього руху України, водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил .
Таким чином, суд дійшов висновку на підставі досліджених доказів у справі та з урахуванням характеру дій потерпілого ОСОБА_22 про наявність в діях останнього грубої необережності, яка також сприяла виникненню ДТП, тому визначає розмір відшкодування завданої шкоди внаслідок кримінального правопорушення з урахуванням положень частини другої статті 1193 ЦК України.
Згідно зі статтею 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.
Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (частина перша статті 1167 ЦК України).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є те, що володілець небезпечного об`єкта зобов`язаний відшкодувати шкоду незалежно від його вини. Перед потерпілим несуть однаковий обов`язок відшкодувати завдану шкоду, як винні, так і невинні володільці об`єктів, діяльність з якими є джерелом підвищеної небезпеки. При цьому шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, завжди є неправомірною та передбачає безвинну відповідальність власника такого джерела. Незалежно від вини фізичної особи відшкодовується і моральна шкода внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Вирішуючи заявлені вимоги за позовом ОСОБА_12 про стягнення моральної шкоди, суд з урахуванням засад розумності та справедливості, а також з огляду на обставини справи, вважає обґрунтованим розмір компенсації моральної шкоди за загибель матері ОСОБА_24 внаслідок ДТП в розмірі 600 000 грн. Таким чином, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 1193 ЦК України суд дійшов висновку, що цей розмір підлягає зменшенню до 300 000 грн та вказані вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню з власника транспортного засобу «MAN TGL 8.180», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_25 в розмірі 204 000 грн відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України, а також в розмірі 96 000 грн з ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» з урахуванням вимог п. 27.3 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 21.05.2024 № 3720 (далі - Закон про ОСЦПВ).
При цьому, суд вважає необґрунтованими заявлені вимоги ОСОБА_12 про стягнення витрат на проведення поминального обіду, який проводиться після поховання, оскільки такі витрати не відносяться до витрат на поховання (аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду у справі № 484/1407/17 від 30 жовтня 2019 року).
Суд також вважає обґрунтованими заявлені вимоги ОСОБА_12 про відшкодування витрат на проведення судово-медичної експертизи (підготовлення тіл загиблих), проте розмір вимог, які підлягають задоволенню суд визначає з урахуванням вимог ст. 1193 ЦК України, при цьому такі витрати підлягають стягненню тільки з власника транспортного засобу «MAN TGL 8.180», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_25 , а саме в сумі 6661 грн.
Суд дійшов висновку, що заявлена ОСОБА_12 сума відшкодування витрат на поховання та спорудження надгробного пам`ятника в розмірі 91 129 грн з ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» є обґрунтованою та підлягає задоволенню. Разом з тим, доводи страхової компанії щодо необґрунтованості цих вимог є безпідставними, оскільки потерпілий ОСОБА_12 здійснював витрати на поховання одразу трьох осіб, які були його родичами, і сума витрат не перевищує встановлений ліміт витрат для поховання одного потерпілого, визначених Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 21.05.2024 № 3720 (далі - Закон про ОСЦПВ), а розмежування витрат на кожного загиблого буде створювати для потерпілого ОСОБА_12 надмірний тягар доказування.
Згідно з частиною другою статті 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.
Разом з тим, вимоги про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю брата ОСОБА_22 задоволенню не підлягають, оскільки доказів, що ОСОБА_12 проживав з братом ОСОБА_22 однією сім`єю до матеріалів справи не додано.
Таким чином, в задоволенні решти вимог цивільного позову ОСОБА_12 необхідно відмовити.
Вирішуючи заявлені вимоги за позовом ОСОБА_13 , яка діє в інтересах малолітнього потерпілого ОСОБА_30 про стягнення моральної шкоди, суд з урахуванням засад розумності та справедливості, а також з огляду на обставини справи, вважає обґрунтованим заявлений позивачем розмір компенсації моральної шкоди за загибель ОСОБА_22 та ОСОБА_23 внаслідок ДТП в розмірі 1 000 000 грн. Разом з тим, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 1193 ЦК України суд дійшов висновку, що цей розмір підлягає зменшенню до 500 000 грн та вказані вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню з власника транспортного засобу «MAN TGL 8.180», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_25 в розмірі 468 000 грн відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України.
Крім того, також підлягають задоволенню, оскільки є обґрунтованими вимоги до ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» в розмірі 288 000 грн (розмір страхової виплати по втраті годувальника) та 32 000 грн відшкодування моральної шкоди, яку відшкодовує страховик у зв`язку із смертю потерпілого з урахуванням вимог п. 27.3 ст. 27 Закону про ОСЦПВ. Таким чином, у зв`язку із смертю ОСОБА_22 та ОСОБА_23 із страховика підлягають стягненню в межах страхового ліміту по 320 000 грн за кожного загиблого з батьків на користь малолітнього ОСОБА_32 .
В задоволенні решти вимог цивільного позову ОСОБА_13 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_30 необхідно відмовити як необґрунтованого належним чином.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України необхідно зарахувати у строк призначеного обвинуваченому ОСОБА_21 покарання строк його попереднього ув`язнення з 08.05.2024 року до набрання вироком суду законної сили, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі. Строк відбування покарання необхідно рахувати з дня набрання вироком суду законної сили.
Запобіжний захід, який застосовано до обвинуваченого ОСОБА_21 у виді тримання під вартою, слід залишити без змін до набрання вироком законної сили з метою забезпечення виконання покарання, призначеного цим вироком.
Відповідно до вимог ст. 174 КПК України підлягає скасуванню арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 30 травня 2024 року у справі № 761/17813/24 на автомобіль марки «MAN TGL 8.180», реєстраційний номер НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_25 .
Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави в сумі 17 417,44 грн на залучення експерта.
Доля речових доказів вирішується в порядку ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368-374 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 7 (сім) років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк призначеного ОСОБА_21 покарання строк його попереднього ув`язнення з 08.05.2024 року до набрання вироком суду законної сили, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Строк відбування покарання рахувати з дня набрання вироком суду законної сили.
Запобіжний захід до набрання вироком суду законної сили стосовно обвинуваченого ОСОБА_21 залишити раніше обраний - тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор».
Стягнути з ОСОБА_21 на користь держави 17 417 (сімнадцять тисяч чотириста сімнадцять) грн 44 коп. процесуальних витрат на залучення експерта.
Скасувати арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 30 травня 2024 року у справі № 761/17813/24 на автомобіль марки «MAN TGL 8.180», реєстраційний номер НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_25 .
Цивільний позов ОСОБА_12 до ОСОБА_25 , ОСОБА_21 , Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_25 на користь ОСОБА_12 грошові кошти в сумі 204 000 (двісті чотири тисячі) грн 00 коп. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_25 на користь ОСОБА_12 грошові кошти в сумі 6661 (шість тисяч шістсот шістдесят одну) грн 00 коп. в рахунок відшкодування витрат, пов`язаних із проведенням поховання.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» на користь ОСОБА_12 страхове відшкодування, пов`язане із витратами на проведення поховання в розмірі 91 129 (дев`яносто одну тисячу сто двадцять дев`ять) грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» на користь ОСОБА_12 96 000 (дев`яносто шість тисяч) 00 коп. в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої смертю ОСОБА_24 .
В задоволенні решти вимог цивільного позову ОСОБА_12 відмовити.
Уточнений цивільний позов ОСОБА_13 в інтересах малолітнього ОСОБА_33 до ОСОБА_25 , ОСОБА_21 , ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_25 на користь малолітнього ОСОБА_33 , в інтересах якого діє ОСОБА_13 , грошові кошти в сумі 468 000 (чотириста шістдесят вісім тисяч) грн 00 коп. в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» на користь малолітнього ОСОБА_33 , в інтересах якого діє ОСОБА_13 , страхове відшкодування, пов`язане зі смертю ОСОБА_23 в розмірі 320 000 (триста двадцять тисяч) грн 00 коп.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» на користь малолітнього ОСОБА_33 , в інтересах якого діє ОСОБА_13 страхове відшкодування, пов`язане зі смертю ОСОБА_22 в розмірі 320 000 (триста двадцять тисяч) грн 00 коп.
В задоволенні решти вимог цивільного позову ОСОБА_13 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_33 відмовити.
Речові докази:
- автомобіль марки «KIA CEED», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який знаходиться на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів за адресою: АДРЕСА_2 та належить ОСОБА_23 - повернути уповноваженій особі - спадкоємцю ОСОБА_23 ;
- автомобіль марки «MAN TGL 8.180», реєстраційний номер НОМЕР_6 , який знаходиться на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів за адресою: Київська область, Фастівський район, с. Тарасівка, вул. Братів Чмілів, 9А та належить ОСОБА_25 - повернути власнику майна;
- диск DVD-R з відеофайлами «2024-05-08 at 13.00.00» та «2024-05-08 at 13.05.15», що зберігається при матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження;
- DVD-R диск із відеозаписом з місця події, що мала місце 08.05.2024 року, що зберігається у матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору; інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді; копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua