Рішення від 26 жовтня 2026 р. у справі №148/2363/26 — Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/2363/26

Провадження №2/148/1787/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

27 жовтня 2026 року Тульчинський районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого судді Саламахи О.В.,

за участю секретаря Семенової М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про зміну способу та розміру стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , про зміну способу та розміру стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_1 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 в період з 20.10.2010 по 01.12.2014. Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 01.12.2014, шлюб між сторонами розірвано.

Від даного шлюбу у сторін є спільна донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Тульчинський районний суд Вінницької області від 10.12.2014 (справа №148/2918/14-ц) присуджено стягувати з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн, починаючи з 31.10.2014 і до досягнення дитиною повноліття.

Вказану суму відповідач сплачує, але не вчасно, про свідчить довідка з Тульчинського відділу державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області, відповідно до якої стягнуто в примусовому порядку заборгованість в сумі 97507,20 грн.

На момент ухвалення цього рішення суду від 10.12.2014, розмір аліментів відповідав матеріальному становищу сторін, однак на сьогодні ситуація істотно змінилася, у зв`язку з підвищенням цін на ліки, продукти харчування, одяг, також матеріальне становище позивачки змінилося, коштів, що призначені на утримання доньки не вистачає. Рівень доходів та прожитковий мінімум значно зріс, фіксована сума у 500 грн не забезпечує навіть мінімального рівня утримання дитини.

Відповідач на сьогодні працює на підприємстві «Кирнасівкахліб» та отримує заробітну плату в розмірі приблизно 12 000 - 18 000 грн., в зв`язку з цим, має можливість сплачувати аліменти в більшому розмірі.

З урахуванням викладеного, позивач просить змінити спосіб та розмір аліментів, який встановлений рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 10.12.2014 (справа №148/2918/14-ц) який стягується з відповідача на користь позивачки на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із твердої грошової суми 500 грн, на 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) відповідача, але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з моменту звернення з цим позовом до суду та до досягнення донькою повноліття.

В судове засідання позивачка не з`явилась, від неї надійшла заява про проведення судового засідання за її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про місце, день і час судового засідання, про що рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, відомостей про причини своєї неявки суду не надав, у встановлений судом строк відзив не подав.

За таких обставин, суд ухвалив розглянути справу заочно, за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі даних і доказів, відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України в зв`язку з неявкою усіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого повторно 19.06.2026 Тростянецьким відділом ДРАЦС у Гайсинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 та її батьками вказано ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 6).

Відповідно до копії виконавчого листа № 148/2918/14-ц виданого 20.01.2015 Тульчинським районним судом Вінницької області, з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , присуджено до стягнення, аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн на місяць, починаючи стягнення з 31.10.2014 і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 7).

Згідно довідки В.о. начальника Тульчинського відділу ДВС у Тульчинському районі Вінницької області № 25777/19.17-26 від 13.07.2026, ОСОБА_1 дійсно отримувала аліменти в сумі 97507,20 грн, від ОСОБА_2 , за період з 01.12.2025 по 31.05.2026, згідно виконавчого листа № 148/2918/14-ц виданого 20.01.2015 Тульчинським районним судом, про: стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн, починаючи стягнення з 31.10.2014 і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 8).

Відповідно із ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 2 ст. 182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 10.12.2014, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі у розмірі 500 грн, починаючи стягнення з 31.10.2014 і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Як зазначає позивачка, у неї змінився матеріальний стан, так як, збільшились витрати на утримання дитини, у зв`язку із зростанням цін на продукти та одяг, комунальні послуги, тому коштів, які сплачує відповідач на утримання дитини у розмірі 500 грн щомісячно, не вистачає.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно зі статтею 181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту її інтересів, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Частиною 1 ст. 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З правового аналізу вищезазначених норм вбачається, що Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження, ст. 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Проте, право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

Змінюючи спосіб стягнення аліментів з платника суд має визначити їх розмір за правилами, встановленими ст. 182 СК України, тобто з урахуванням стану здоров`я та матеріального становища дитини, стану здоров`я та матеріального становища платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей і інших утриманців, наявності рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведених стягувачем аліментів витрат платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інших обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Зазначена правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 05.02.2014 у справі № 6-143цс14.

Вимоги позивача про зміну способу стягнення аліментів ґрунтуються на недостатності суми стягуваних аліментів, для забезпечення потреб дитини, оскільки на даний час, зросли ціни на продукти та одяг, комунальні послуги, тому аліментів які стягуються з відповідача, на утримання дитини не вистачає. Крім того, позивачка зазначає, що відповідач працює на підприємстві «Кирнасівкахліб» та отримує заробітну плату в розмірі приблизно 12 000 - 18 000 грн., в зв`язку з цим, має можливість сплачувати аліменти в більшому розмірі.

Згідно положень ч. 3 ст. 181 СК України, право обирати та змінювати спосіб стягнення аліментів на утримання дітей належить їх стягувачу.

Чинне законодавство надає позивачу право обирати спосіб стягнення аліментів на утримання дитини, а при необхідності - змінювати його. Позивачка скористалася своїм правом, визначила способом стягнення аліментів - їх присудження у частці від усіх видів заробітку (доходів) платника аліментів. Крім того, закон не встановлює обов`язку доведення мотивів, на підставі яких позивач бажає скористатися такою можливістю.

Дослідивши матеріали справи, при вирішенні питання щодо зміни способу стягнення аліментів, суд бере до уваги, що позивач має право вибору способу стягнення аліментів, а зміна способу стягнення аліментів у даному випадку не ставить відповідача в скрутне матеріальне становище, відтак суд приходить до висновку про наявність підстав для зміни способу стягнення аліментів, визначений рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 10.12.2014, в твердій грошовій сумі у розмірі 500 грн, щомісячно, починаючи з 31.10.2014 і до досягнення дитиною повноліття та стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня винесення судом рішення і до досягнення дитиною повноліття. Така зміна способу стягнення аліментів буде відповідати інтересам дитини та засадам справедливості, добросовісності та розумності.

Відповідно до постанови пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

За п. 3 ст. 5 Закону України “Про судовий збір”, від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.

Таким чином, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути судовий збір в дохід держави в розмірі 1 331,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2-5, 12, 13, 76-81, 258-259, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд, –

У Х В А Л И В :

Позов - задовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка зареєстрована та проживає, за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , із твердої грошової суми, в розмірі 500 грн на місяць, та стягувати аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня винесення судом рішення і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , судовий збір в дохід держави в розмірі 1331,20 грн (одну тисячу триста тридцять одну гривню двадцять копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: