Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №344/23745/25 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Суд: Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: визнання права власності

Дата: 25 жовтня 2026 р.

Справа: №344/23745/25

Суддя: Пастернак І. А.

Справа № 344/23745/25

Провадження № 2/344/2732/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Пастернак І.А.

секретаря Устинської Н.С.,Гой Х.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Круць Володимир Миронович до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, стягнення судових витрат, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Круць Володимир Миронович звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, стягнення судових витрат.

Позовні вимоги мотивує тим, що сторони з 05.10.1985 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано 01.03.2025 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №50, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 . За період перебування у шлюбі позивач та відповідач набули у спільну сумісну власність наступне нерухоме майно: квартира АДРЕСА_1 загальною площею 50,2 м.кв., житловою площею 29,7 м.кв. Підстава для реєстрації права власності - свідоцтво про право власності від 14.09.1998 року видане Івано-Франківським МУЖКГ на підставі угоди про дольову участь від 10.02.1998р., акту прийому-передачі від 01.09.1998 року. Спірне нерухоме майно було придбано позивачем та відповідачем за період перебування у шлюбі, за спільні кошти подружжя, відтак спірне майно підлягає поділу як спільне сумісне майно подружжя.

Крім того, за період шлюбу подружжям було придбано транспортний засіб марки Renault Logan , транспортний засіб - вантажний автомобіль зареєстрований на відповідача.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07.01.2026 року відкрито провадження у справі(а.с.26).

16.04.2026 року відповідач подав заяву(пояснення) на позовну заяву про поділ майна подружжя, не заперечує даного факту та погоджується з тим, що спірна квартира підлягає поділу в рівних частках по 1/2 йому та позивачці. Однак, повністю заперечує вимогу про стягнення з нього судових витрат, які складаються з: 3000 грн. вартості проведення оцінки майна; 48550 грн. вартості послуг з надання правничої допомоги; 8100 грн. сплаченого судового збору, оскільки такі понесені позивачем виключно за її бажанням та ініціативою, адже до часу звернення колишньої дружини до суду з даним позовом, та й на сьогоднішній день, відповідач абсолютно не заперечував та не заперечує проти розподілу спільно набутого майна між сторонами в рівних долях. Більше того, перед фактичним розірванням шлюбу, просив дружину укласти в нотаріуса відповідний договір розподілу спільного майна подружжя, тобто врегулювати майнові питання в досудовий спосіб. Доказом того є те, що 27.01.2025 року (рівно за місяць до отримання свідоцтва про розірвання шлюбу та за день до звернення до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із спільною заявою про розірвання шлюбу, що мало місце 29.01.2025 року відповідач добровільно, без стороннього тиску надав свою згоду на дарування його дружиною ОСОБА_1 набутого ними під час перебування в зареєстрованому шлюбі нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_2 ; комори LXVII, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , - їхній спільній дочці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується заявою засвідченою нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Кочан Н. В. В той же ж день, готовий був документально визначити й статус іншої квартири, яка стала предметом розгляду сьогоднішньої справи, однак, позивачка, категорично відмовлялася укладати договір поділу спільного майна подружжя, з огляду на що, створила штучний спір та спричинила виникнення судових витрат, яких можна було б уникнути. Таким чином, враховуючи поведінку позивача, яка не відповідає принципам добросовісності та розумності, які мають застосовуватися усіма учасниками цивільного процесу, а також, враховуючи те, що позивачці була достеменно відома позиція відповідача щодо поділу спільного майна подружжя та згода останнього на поділ майна в рівних частках, у останньої, відсутні правові підстави для звернення з даним позовом до суду, а отже, відсутні підстави для покладення судових витрат в даній справі на відповідача. Просить задоволити позов в частині визнання квартири АДРЕСА_1 загальною площею 50,2 м.кв., житловою площею 29,7 м.кв. спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Визнати за ОСОБА_1 1/2 права власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 50,2 м. кв., житловою площею 29,7 м. кв. Визнати за ОСОБА_2 1/2 права власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 50,2 м. кв., житловою площею 29,7 м. кв. Відмовити у покладенні судових витрат на відповідача в повному обсязі. Судові витрати покласти на позивача. Просить розглянути справу без його участі.

29.04.2026 року представник позивача подав заяву про збільшення позовних вимог у справі, посилаючись на те, що у процесі розгляду отримано інформацію з Єдиного державного реєстру транспортних засобів про те, що на ім?я відповідача зареєстровано два транспортні засоби.

Просить визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 транспортні засоби:

Автомобіль марки RENAULT MEGANE SCENIC , номерний знак НОМЕР_2 , категорія транспортного засобу В , тип транспортного засобу за призначенням - загальний, типу кузова транспортного засобу - універсал, рік виробництва 2011, номер кузова: НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_2 ; загальна вартість якого згідно довідки №1/04/26 від 22.04.2026 становить 314856, 00 грн.

Автомобіль марки MAN 8.163, категорія С1, N2, реєстраційний номер НОМЕР_4 , тип транспортного засобу за конструкцією - вантажний, тип транспортного засобу за призначенням - загальний, рік виробництва - 1998, номер шасі НОМЕР_5 , власником якого є ОСОБА_2 , загальна вартість якого згідно довідки №2/04/26 становить 345252,00 грн.

Визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на автомобіль марки MAN 8.163, категорія С1, N2, реєстраційний номер НОМЕР_6 , тип транспортного засобу за конструкцією - вантажний, тип транспортного засобу за призначенням - загальний, рік виробництва - 1998, номер шасі НОМЕР_5 .

Визнати за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на автомобіль марки RENAULT MEGANE SCENIC , номерний знак НОМЕР_7 , категорія транспортного засобу -В , тип транспортного засобу за призначенням кузова: НОМЕР_8 , типу кузова транспортного засобу - універсал, рік виробництва - 2011, номер кузова НОМЕР_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 7000 грн. витрат вартості проведення оцінки майна (а.с.45-65).

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30.06.2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.71).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги викладені у позовній заяві та у заяві про збільшення позовних вимог підтримав, просив задоволити в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні підтримав свою заяву (поясненя ) на позовну заяву просив врахувати його думку при прийнятті рішення.

Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справа або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як встановлено судом, 05.10.1985 року сторони зареєстрували шлюб, про що складено відповідний актовий запис №26 та видано свідоцтво серії НОМЕР_9 (а.с.7).

01.03.2025 року шлюб між сторонами розірвано, про що складено відповідний актовий запис №50(а.з.8).

Згідно інформації сформованої Івано-Франківським бюро технічної інвентаризації від 31.01.2025 р.№00131 видана ОСОБА_1 про те, що двокімнатна квартира АДРЕСА_1 станом на 14.09.1998 р. (момент здійснення реєстрації права власності) має наступні технічні характеристики: заг.площа 50,2 м.кв.,житлова 29,7 м.кв. Згідно архівних даних за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 . Підстава для реєстрації права власності - свідоцтво про право власності від 14.09.1998 року видане Івано-Франківським МУЖКГ на підставі угоди про дольову участь від 10.02.1998р., акту прийому-передачі від 01.09.1998 року(а.с.9-11).

Згідно оцінки вартості об`єкта двокімнатної квартири, яка знаходиться в АДРЕСА_4 становить 1620000(один мільйон шістдесят дві тисячі)грн., без ПДВ(а.с.13-17).

Відповідно до довідки №2/04/26 від 22.04.2026 року про середньо-ринкову вартість колісного транспортного засобу, середньо-ринкова вартість автомобіля MAN 8.163, 1998 року випуску, вантажний бортовий тентований –С1, ДНЗ НОМЕР_4 об`єм двигуна 4580 куб.см. з дизельним двигуном, VIN code: НОМЕР_5 , номер двигуна НОМЕР_10 , помаранчевого кольору, станом на 22.04.2026 р. складає: 345 252,00 грн.(48-54).

Відповідно до довідки №1/04/26 від 22.04.2026 року про середньо-ринкову вартість колісного транспортного засобу, середньо-ринкова вартість автомобіля RENAULT MEGANE SCENIC , номерний знак НОМЕР_7 , категорія транспортного засобу -В , тип транспортного засобу за призначенням кузова: VF1JZ1GA644996901загальний, тип кузова транспортного засобу - універсал, рік виробництва - 2011, номер кузова НОМЕР_3 станом на 22.04.2026 р. складає: 314 856,00 грн.(55-61).

Відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.2 ст.372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Статтею 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частиною 1 ст.61 СК України встановлено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Статтею 163 СК України встановлено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Частиною 1 ст.69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Суб`єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.

Частинами 1 та 2 ст.70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї.

Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.

Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися обставинами, що мають істотне значення, якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшення, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім`ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об`єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості.

Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (абзац перший пункту 22постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року № 11).

Зі змісту п.п.23, 24 постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.

Відповідно до п.30 постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об`єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч.1 ст.63, ч.1 ст.65 СК.

Частинами 1 та 2 статті 364 ЦК України визначено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

У частині другій статті 89 ЦПК України встановлено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до вимог ч. 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Згідно із положеннями частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким, чином, враховуючи, що майно у вигляді квартири, що розташована за адресою: по АДРЕСА_4 загальною площею 50,2 м.кв., житловою площею 29,7 м.кв. набуте сторонами в період шлюбу, ведення спільного господарства за спільні кошти є об`єктами, спільної сумісної власності подружжя, а тому суд вважає за можливе в порядку поділу майна подружжя, визнати за позивачем право особистої приватної власності на 1/2 частини квартири що розташована за адресою: по АДРЕСА_4 та залишити за відповідачем право особистої приватної власності на 1/2 частини квартири що розташована за адресою: по АДРЕСА_4 .

Що стосується, автомобілів марки MAN 8.163, 1998 року випуску, вантажний бортовий тентований –С1, ДНЗ НОМЕР_4 та марки RENAULT MEGANE SCENIC, номерний знак НОМЕР_7 , то слід зазначити наступне.

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 65 СК України, дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

Судом встановлено, що вищевказані автомобілі набуті сторонами під час перебування у зареєстрованому шлюбі та зареєстровані за відповідачем ОСОБА_2 , що підтверджується відповіддями з ЄДРТЗ №2613040 від 16.04.2026 (а.с.62-65).

Позивач просить визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 транспортний засіб марки RENAULT MEGANE SCENIC, номерний знак НОМЕР_2 та транспортний засіб марки MAN 8.163, 1998 року випуску, вантажний бортовий тентований –С1, ДНЗ НОМЕР_4 .

Визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на автомобіль марки MAN 8.163, категорія С1, N2, реєстраційний номер НОМЕР_6 , тип транспортного засобу за конструкцією - вантажний, тип транспортного засобу за призначенням - загальний, рік виробництва - 1998, номер шасі НОМЕР_5 ;

Визнати за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на автомобіль марки RENAULT MEGANE SCENIC, номерний знак НОМЕР_7 , категорія транспортного засобу-В, тип транспортного засобу за призначенням кузова: VF1JZ1GA644996901загальний, типу кузова транспортного засобу - універсал, рік виробництва - 2011, номер кузова НОМЕР_3 .

Відповідач в судовому засіданні не заперечив щодо такого поділу майна подружжя, проте зазначив, що дане майно він пропонував поділити ще до судового врегулювання спору та без понесення значних фінансових витрат, заперечив щодо стягнення з нього судових витрат та витрат на правову допомогу.

Судом враховується оцінка вартості майна, а саме:

вартість автомобіля марки MAN 8.163, категорія С1, N2, реєстраційний номер НОМЕР_6 становить 345 252,00 грн.

вартість автомобіля марки RENAULT MEGANE SCENIC, номерний знак НОМЕР_7 становить 314 856,00грн. Різниця вартості транспортних засобів становить 30 396,00 грн.

Таким чином, з ОСОБА_1 слід стягнути на користь ОСОБА_2 різницю вартості транспортних засобів у розмірі 30 396, 00 грн.

Згідно зі ст. 70 Сімейного кодексу України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, на які посилається позивачка як на підставу своїх позовних вимог про поділ спільного майна подружжя та заперечення відповідача, які знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовнх вимог частково.

Відповідно до ч.1. ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому, з ОСОБА_2 слід стягнути на користь ОСОБА_1 сплаченого судового збору за подання позову з урахуванням збільшених позовних вимог у розмірі 5699,25 грн.(1 124 856,00х11 552,5/ 2 280 108,00).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави решту судового збору у розмірі 154,00 грн.(1 155 252,00 х 11 552,5 х 2 280 108,00).

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи (частина третя статті 133 ЦПК України).

Процесуальні питання розподілу судових витрат визначено статтею 141 ЦПК України.

Так, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.

Частинами другою, третьою статті 102 ЦПК України передбачено, що предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Згідно із частинами першою, п`ятою - сьомою статті 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Системний аналіз наведених положень процесуального законодавства дозволяє констатувати таке:

- витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи, належать до судових витрат;

- висновок експерта може бути підготовлений як на підставі ухвали суду про призначення експертизи, так і на замовлення учасника справи;

- у разі подання учасником справи до суду висновку експерта, складеного на його замовлення, у такому висновку має бути зазначено, що його підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. При цьому інша сторона може подати до суду заяву про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, і в разі, якщо суд визнає наявність таких підстав, зазначений висновок не приймається судом до розгляду;

- при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує не те, коли замовлено експертизу та отримано висновок експерта - до чи після звернення позивача до суду із позовом, а те, чи пов`язані безпосередньо ці витрати з розглядом справи.

ЄСПЛ неодноразово вказував, що початок «вирішення спору» щодо своїх «прав та обов`язків цивільного характеру» пов`язується з поданням цивільного позову (рішення від 21 червня 2007 року у справі «Редька проти України» (Redka v. Ukraine), заява № 17788/02, від 10 грудня 2009 року у справі «Васильчук проти України» (Vasilchuk v. Ukraine), заява № 31387/05).

Період, коли тривало провадження щодо процесуальних питань, має розглядатись як частина розгляду справи по суті та, відповідно, як частина вирішення спору щодо прав та обов`язків цивільного характеру (рішення ЄСПЛ від 01 березня 2018 року у справі «Літвінюк проти України» (Litvinyk v. Ukraine), заява № 55109/08).

Відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі. Відтак сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов`язані з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ.

Вищевикладене узгоджується із постановою Великої Палати Верховного Суду у справі №712/4126/22 від 22листопада 2023 року.

Таким чином, з відповідача до стягнення на користь позивача підлягає половина вартості понесених витрат на проведення експертизи.

Як вбачається із звіту про незалежну оцінку двокімнатної квартири від 03.12.2025 року виконаного ТОВ «ОЦІНКА І ПАРТНЕР» вартість двохкімнатної квартири загальною площею 50,2 м.кв. , яка знаходиться по АДРЕСА_4 становить 1620000,00грн. Оплата даної оцінки підтверджується копією квитанції №0585132 від 03.12.2025 року вартість послуги становить 3000 грн.(а.с.13-17).

За проведення середньо-ринкової вартості колісних транспортних засбів від 22.04.2026 року довідки №2/04/26 та №1/04/26 загальна вартість проведення дослідження становить 7000 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера№1/2026-2204 від 22.04.2026 року(а.с.47-61).

Отже, загальна вартість понесених позивачем витрат за проведення дослідження вартості майна подружжя становить 10 000,00 грн.

Суд враховує різницю вартості транспортних засобів, яка становить 30 396,00 грн. та зараховує 10 000,00 грн. на покриття витрат понесених позивачем на проведення оцінки майна та приходить до висновку, що різниця у розмірі 20 396,00 грн. підлягає стягненню з позивачки на користь відповідача.

Щодо вимоги позивачки про стягнення з відповідача витрат понесених на надання правничої допомоги, то суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст..133 ЦК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1)на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 4)пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 134 ЦК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Статтею 137 ЦК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.2. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. 3. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. 4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. 5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. 6. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

До матеріалів справи долучено ордер на надання правничої допомоги Нагорняк Н.Д. Серія АТ №1121496 від 30.12.2025 року та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю

Керуючись ст.60, 63, 70, 71 Сімейного кодексу України, ст. 331, 376 ЦК України, ст. 4, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України,суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Круць Володимир Миронович до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, стягнення судових витрат – задоволити частково.

Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 двохкімнатну квартиру, що розташована за адресою: по АДРЕСА_4 .

Припинити право приватної власності на 1/1 частини квартири за ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_11 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 на двокімнатну квартиру, що розташована за адресою: по АДРЕСА_4 .

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_12 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_5 в порядку поділу спільного майна подружжя право власності на 1/2 (одну другу) частку квартири двокімнатну, що розташована за адресою: по АДРЕСА_4 .

Визнати за ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_11 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 в порядку поділу спільного майна подружжя право власності на 1/2 (одну другу) частку квартири двокімнатну, що розташована за адресою: по АДРЕСА_4 .

Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 транспортний засіб марки RENAULT MEGANE SCENIC, номерний знак НОМЕР_2 , номер кузова: НОМЕР_3 , який зареєстрований за ОСОБА_2 .

Припинити право спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 транспортний засіб марки RENAULT MEGANE SCENIC, реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер кузова: НОМЕР_3 та виділити вказаний автомобіль ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_11 .

Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 транспортний засіб марки MAN 8.163, реєстраційний номер НОМЕР_6 , номер шасі НОМЕР_5 , який зареєстрований за ОСОБА_2 .

Припинити право спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 транспортний засіб марки MAN 8.163, реєстраційний номер НОМЕР_6 , номер шасі НОМЕР_5 та виділити вказаний автомобіль ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_12 .

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_12 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_5 різницю вартості між автомобілем марки MAN 8.163, реєстраційний номер НОМЕР_6 , номер шасі НОМЕР_5 та автомобілем марки RENAULT MEGANE SCENIC, реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер кузова: НОМЕР_3 на користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_11 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 , у розмірі 20 396 (двадцять тисяч триста дев`яносто шість) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_11 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_12 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_5 сплаченого судового збору за подання позову у розмірі 5699,25 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_12 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_5 на користь держави решту судового збору у розмірі 154,00 грн.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 09.11.2026 року.

Суддя Пастернак І.А.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua