Рішення від 09 листопада 2026 р. у справі №285/5044/26 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

Суд: Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших видів кредиту

Дата: 09 листопада 2026 р.

Справа: №285/5044/26

Суддя: Васильчук Л. Й.

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 285/5044/26

провадження у справі № 2/0285/3133/26

10 листопада 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді Васильчук Л. Й.,

за участі секретаря судового засідання Букши О. В.,

розглянувши цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Кредит-капітал”, в інтересах якого діє Усенко Михайло Ігорович

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором, –

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача через систему “Електронний суд” звернувся до суду з позовом про стягнення із відповідача ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Кредит-капітал” (далі - Товариство) заборгованість за кредитним договором №1499632 від 16.03.2024 (далі — Кредитний договір) у розмірі 65564,72 грн. та судові витрати.

Позов обґрунтовувався тим, що між ТОВ «Слон кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №1499632 від 16.03.2024, відповідно до умов якого відповідачу надано грошові кошти у сумі 14100 грн. ТОВ «Слон кредит» свої зобов`язання виконало у повному обсязі, однак відповідач належним чином не виконувала умов кредитного договору. Зазначає, що 20.05.2025 позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги за Кредитним договором, а тому станом на дату відступлення прав вимоги заборгованість відповідача становить: 14099,93 грн. — заборгованість за тілом кредиту; 44414,79 грн. — заборгованість за відсотками, 7050 грн. - заборгованість за штрафами.

Ухвалою від 18.08.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін та витребувано докази у АТ КБ «Приватбанк».

Правом подати відзив на позов або будь-які заперечення щодо змісту і вимог позовної заяви відповідач не скористалась. Також до суду не надходили від відповідача заяви чи клопотання щодо розгляду справи. Копія ухвали про відкриття провадження в цій справі судом направлялася за зареєстрованим місцем проживання відповідача та отримана нею 24.08.2026, що підтверджується трекінгом поштового відправлення.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 16.03.2024 між ТОВ «Слон кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір №1499632 про надання споживчого кредиту по продукту "Комфортний", відповідно до умов якого: сума кредиту — 14100 грн.; строк кредиту — 360 днів; стандартна процентна ставка становить 2,5% в день, знижена процентна ставка — 2%; денна процентна ставка - 2,5% в день, кошти кредиту надаються безготівково на рахунок № НОМЕР_1 .

Договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором А650.

Відповідно до листа ТОВ «Пейтек» грошові кошти в сумі 14100 грн. 16.03.2024 було перераховано на рахунок № НОМЕР_1 .

З інформації, наданої на запит суду АТ КБ «Приватбанк» слідує, що на ім`я ОСОБА_1 в банку було емітовано карту № НОМЕР_1 , на яку 16.03.2024 було зараховано грошові кошти в сумі 14100 грн., що підтверджується випискою по рахунку.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданої ТОВ «Слон кредит», загальна сума заборгованості ОСОБА_1 станом на 20.05.2025 становить 65564,72 грн., з них: 14099,93 грн. — основний борг, 44414,79 грн. — проценти, штрафи - 7050 грн.

20.05.2025 між ТОВ «Слон кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-капітал» укладено договір факторингу №2005-25, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-капітал» отримав права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до витягу із реєстру боржників до договору факторингу №2005-25 від 20.05.2025 до ТОВ «ФК «Кредит-капітал» перейшло право вимоги за Кредитним договором на суму 65564,72 грн.

З досудової вимоги від 07.08.2026, яка була направлена на адресу ОСОБА_1 , вбачається, що останню було повідомлено про відступлення права вимоги за Кредитним договором та негайно погасити заборгованість у сумі 65564,72 грн. на рахунок ТОВ «ФК «Кредит-капітал».

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина 1статті 634 ЦК України).

Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У силу статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

На підставі частини 1статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).

Із дослідженого судом Договору встановлено, що він укладений в електронній формі та зі сторони споживача підписано електронним підписом, що свідчить про те, що відповідач всі умови цілком зрозуміла та своїм підписом підтвердила та закріпила те, що сторони діяли свідомо, були вільні в укладенні договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.

Відповідно до пункту 5 частини 1статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

У статті 11 цього Закону передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 вказаного Закону у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з частинами 1 і 2 статті 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06.02.2014 року № 352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.04.2009 року №231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб`єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі, права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі, шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.

Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З розрахунку заборгованості ТОВ «Слон кредит» за Кредитним договором встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 складає 65564,72 грн., з них: 14099,93 грн. — основний борг, 44414,79 грн. — проценти, штрафи - 7050 грн. Сплачена сума кредиту становить 80722,47 грн.

Разом з тим, суд не погоджується із вказаними розрахунками з огляду на наступне.

Відповідно до ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Вказана норма була введена в дію Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 № 498-IX та набрала чинності 24.12.2023.

Як слідує із Кредитного договору, денна процентна ставка складає: за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом - 2,5% в день; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки - 2,46% в день.

Оскільки Кредитний договір було укладено 16.03.2024 первісний кредитор не мав права визначати денну проценту ставку у розмірі 2,5% та 2,46%, оскільки її максимальний розмір не може перевищувати 1% на день.

Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 станом на 20.05.2025 сплачена нею сума кредиту становить 80722,47 грн.

Відтак судом проведено власний розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за період з 16.03.2024 по 05.03.2025, а саме:

- за період з 16.03.2024 по 29.03.2024 (13 календарних днів): 14100 грн. (сума боргу) х 1 % : 100 % = 141 грн. х 13 днів = 1833 грн.

З урахуванням внесення часткової оплати відповідачем 29.03.2024 суми кредиту у розмірі 3948,01 грн, вказану суму слід розподілити наступним чином: 1833 грн. на оплату процентів за користування кредитом; 2115,01 грн (3948,01-1833) — на оплату тіла кредиту. Таким чином, залишок заборгованості станом на 29.03.2024 складає: за тілом кредиту 11984,99 грн. (14100-2115,01), за відсотками — 0 грн.;

- за період з 30.03.2024 по 10.04.2024 (11 календарних днів): 11984,99 грн. (сума боргу) х 1 % : 100 % = 119,85 грн. х 11 днів = 1318,35 грн.

З урахуванням внесення часткової оплати відповідачем 10.04.2024 суми кредиту у розмірі 3384,01 грн., вказану суму слід розподілити наступним чином: 1318,35 грн. на оплату процентів за користування кредитом; 2065,66 грн. (3384,01-1318,35) — на оплату тіла кредиту. Таким чином, залишок заборгованості станом на 10.04.2024 складає: за тілом кредиту 9919,33 грн. (11984,99 - 2065,66 грн.), за відсотками — 0 грн.;

- за період з 11.04.2024 по 10.05.2024 (30 календарних днів): 9919,33 грн. (сума боргу) х 1 % : 100 % = 99,19 грн. х 30 днів = 2975,7 грн.

З урахуванням внесення часткової оплати відповідачем 10.05.2024 суми кредиту у розмірі 10292 грн., вказану суму слід розподілити наступним чином: 2975,7 грн. на оплату процентів за користування кредитом; 7316,3 грн. (10292-2975,7) — на оплату тіла кредиту. Таким чином, залишок заборгованості станом на 10.05.2024 складає: за тілом кредиту 2603,03 грн. (9919,33 - 7316,3 грн.), за відсотками — 0 грн.;

- за період з 11.05.2024 по 08.06.2024 (29 календарних днів): 2603,03 грн. (сума боргу) х 1 % : 100 % =26,03 грн. х 29 днів = 754,87 грн.

З урахуванням внесення часткової оплати відповідачем 08.06.2024 суми кредиту у розмірі 10222,51 грн., вказану суму слід розподілити наступним чином: 754,87 грн. на оплату процентів за користування кредитом; 2603,03 грн. — на оплату тіла кредиту (станом на 08.06.2024 переплата становить 5 016,45 грн.)

Крім того, встановлено, що відповідачем сплачено суми: 05.09.2024 - 6000 грн., 06.09.2024 - 4927,48 грн., 05.10.2024 - 10222,51 грн., 05.11.2024 - 10927,47 грн.

Отже, заборгованість за Кредитним договором в ОСОБА_1 перед Товариством відсутня.

Разом з тим, суд не погоджується із нарахованими штрафними санкціями з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX та набрав чинності 17.03.2022, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, ураховуючи, що первісним кредитором нараховано штрафні санкції у сумі 7050 грн. у період дії воєнного стану, що суперечить положенням пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а тому відсутні підстави для їх стягнення із відповідача, у зв`язку з чим вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладені вище обставини, у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України —

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Кредит-капітал”, в інтересах якого діє ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Судове рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на нього протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення або з дня його складення, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи (ст.ст.352, 354 ЦПК України).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну його частини або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано; у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після апеляційного перегляду (ст.273 ЦПК України).

Головуючий суддя Л. Й. Васильчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua