Суд: Тернівський районний суд м. Кривого Рогу
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 27 жовтня 2026 р.
Справа: №171/4229/25
Суддя: Лиходєдов А. В.
Справа № 171/4229/25
3/215/923/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2026 року м. Кривий Ріг
Суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Лиходєдов А.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
ВСТАНОВИВ:
Згідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №508251 від 09 листопада 2025 року, складеного інспектором Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області, лейтенантом поліції Гудимовим Д.А., 09.11. 2025 року о 18 годині 33 хвилини в місті Зеленодольск по вул. Спортивна, буд. 2, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом KIA SPORTAGE, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різький запах алкоголю з породнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, нестійка хода. Від проходження огляду на стан сп`яніння, у встановленому законом порядку, водій ОСОБА_1 відмовився під безперервний відеозапис на нагрудні бодікамери №795477, чим порушив п. 2.5 ПДР (відмова особи, яка керує ТЗ, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів), за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 та його захисник не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином. Про причини неявки суд не повідомили, клопотання про розгляд справи у свою відсутність, чи про відкладення розгляду справи суду не надавали.
Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – адвокат Яковченко В.І., надав суду клопотання про закриття провадження у справі. В клопотанні зазначив, що ОСОБА_1 не погоджується із протоколом про адміністративне правопорушення, складеним за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та вважає, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого зазначеною нормою. ОСОБА_1 вважає, що під час оформлення адміністративних матеріалів працівниками поліції не було в повному обсязі дотримано процедури проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, передбаченої ст. 266 КУпАП та відповідними нормативними актами, так як з відеозаписів вбачається, що після відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на місці, працівниками поліції було видано направлення для проходження медичного огляду та роз`яснено право самостійно пройти такий огляд у закладі охорони здоров`я протягом трьох годин. Стверджує, що працівниками поліції фактично не було забезпечено проведення медичного огляду у закладі охорони здоров`я у порядку, передбаченому законом, а обов`язок проходження такого огляду було покладено безпосередньо на ОСОБА_1 .. Таким чином матеріали справи не містять належних та беззаперечних доказів того, він відмовився саме від проходження медичного огляду у закладі охорони здоров`я.
Суд, при прийнятті рішення за даною справою, враховує слідуюче.Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Так, у рішенні "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 року Європейський Суд з прав людини наголосив, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження".
Стаття 268 КУпАП не містить заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За положеннями ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний, зокрема, з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст.252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суддя, дослідивши матеріали адміністративної справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 508251 від 09.11.2025 року (а.с.1), рапорт (а.с. 6), направлення на огляд водія ТЗ з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння до КП КБЛ ПД «ДОР» від 09.11.2025 року об 18:40 год. (а.с. 2), акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобівроз`яснення про відсторонення від права керування ТЗ, в якому взагалі не зазначені виявлені ознаки алкогольного сп`яніння (а.с. 3), довідка про наявність посвідчення водія на право керування (а.с.4); заява ОСОБА_1 про отримання електронних повісток (а.с. 5), рапорт (а.с.6), копія посвідчення водія ОСОБА_1 (а.с.7), диск з відеозаписом з нагрудних бодікамер поліцейського (а.с.8), додактову інформацію (а.с. 11), - приходить до висновку, про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 508251 від 09 листопада 2025 року, складеного інспектором Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області лейтенантом поліції Гудимовим Д.А., 09 листопада 2025 року о 18 годині 33 хвилини в місті Зеленодольську по вул. Спортивній, буд. 2, ОСОБА_1 керував транспортним засобом KIA SPORTAGE, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різким запахом алкоголю з порожнини рота, порушенням мови, порушенням координації рухів та нестійкою ходою, однак від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України.
За змістом частини першої статті 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно зі статтею 266 КУпАП огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у такому стані. Огляд проводиться поліцейським із використанням спеціальних технічних засобів, а в разі незгоди водія з результатами огляду, проведеного поліцейським, або його відмови від проведення такого огляду — у закладах охорони здоров`я в установленому законом порядку.
Відповідно до пункту 7 розділу I Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Таким чином, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП, у зв`язку з відмовою від проходження огляду, необхідно встановити не лише факт висловлення особою відмови, а й те, що така відмова стосувалася огляду, запропонованого відповідно до встановленого законом порядку.
Як убачається з дослідженого судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського № 795477, працівник поліції запитав ОСОБА_1 , чи бажає він пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу або в закладі охорони здоров`я, на що ОСОБА_1 відповів заперечно. Після цього працівник поліції розпочав роз`яснення прав особи та повідомив про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення пункту 2.5 Правил дорожнього руху України.
Водночас із дослідженого відеозапису не вбачається, що після висловлення ОСОБА_1 заперечної відповіді, працівник поліції забезпечив реалізацію передбаченої законодавством процедури направлення особи до закладу охорони здоров`я та проведення там огляду. Зокрема, на відеозаписі не зафіксовано подальших дій працівника поліції, спрямованих на забезпечення проходження особою огляду в медичному закладі до складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Натомість після складання протоколу працівник поліції вручив ОСОБА_1 копію направлення на огляд до закладу охорони здоров`я та повідомив про можливість самостійного проходження такого огляду протягом трьох годин.
При цьому відповідно до пункту 7 розділу II Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин із моменту виявлення відповідних підстав.
Отже, сам факт оформлення та вручення направлення на огляд не є достатнім підтвердженням того, що працівником поліції дотримано встановленої процедури його проведення. Матеріали справи не містять відомостей про фактичне забезпечення проходження ОСОБА_1 огляду в закладі охорони здоров`я або про його відмову від проходження такого огляду після належного направлення та забезпечення можливості його проведення.
Суд ураховує, що відповідь ОСОБА_1 на запитання працівника поліції щодо проходження огляду на місці або в медичному закладі може свідчити про її небажання взагалі проходити огляд. Проте за обставин цієї справи зазначена відповідь має оцінюватися разом із подальшими діями працівника поліції, змістом відеозапису та іншими матеріалами провадження. Саме по собі висловлення особою заперечення не звільняє уповноважену службову особу від обов`язку дотриматися встановленої процедури огляду та належним чином зафіксувати обставини відмови.
Крім цього, у матеріалах справи міститься акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому в графі щодо підстав проведення огляду та зазначення виявлених ознак сп`яніння зазначено «алкогольне сп`яніння». Водночас сам по собі зміст зазначеного акта не підтверджує фактичного проведення огляду із застосуванням спеціального технічного засобу та отримання відповідного результату дослідження. Матеріали справи не містять належних і достатніх доказів, які б підтверджували встановлення у ОСОБА_2 стану алкогольного сп`яніння, зокрема результату відповідного вимірювання. Отже, зазначений акт у його наявному змісті не може розцінюватися як належне підтвердження перебування особи в стані алкогольного сп`яніння, а такий стан за матеріалами справи не встановлений.
З огляду на зафіксовану на відеозаписі відмову від огляду на місці, суд оцінює цей документ у сукупності з іншими доказами та не може розглядати його як самостійне підтвердження встановленого стану алкогольного сп`яніння за відсутності належно зафіксованого результату вимірювання.
Наявність у протоколі відомостей щодо виявлених ознак алкогольного сп`яніння, а саме: про різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, координації рухів та нестійку ходу могла бути підставою для пропозиції пройти огляд, однак сама по собі не доводить ані факту перебування особи в стані алкогольного сп`яніння, ані факту відмови від огляду, проведеного з дотриманням установленого порядку.
Суд також бере до уваги, що направлення на огляд до закладу охорони здоров`я датоване 09 листопада 2025 року та містить час 18 годин 40 хвилин, тоді як протокол про адміністративне правопорушення складений о 19 годині 02 хвилини. Зазначена послідовність оформлення документів сама по собі не свідчить про порушення закону, однак у сукупності з відсутністю на відеозаписі подальших дій щодо забезпечення огляду не усуває сумнівів щодо дотримання процедури, передбаченої статтею 266 КУпАП та відповідними нормативно-правовими актами.
Оцінюючи доводи захисника про те, що працівники поліції фактично поклали на особу обов`язок самостійно пройти огляд у закладі охорони здоров`я протягом трьох годин, суд зазначає, що нормативно встановлений строк проведення огляду не може тлумачитися як право водія довільно відкласти виконання законної вимоги поліцейського. Водночас і роз`яснення про можливість самостійного проходження огляду після складання протоколу не замінює передбаченої законом процедури направлення та забезпечення такого огляду.
Таким чином, досліджені судом докази не дають достатніх підстав для беззаперечного висновку про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду саме в установленому законом порядку. Наявні матеріали не містять достатніх даних, які б усували обґрунтовані сумніви щодо дотримання процедури огляду та належної фіксації відмови від його проходження.
Протокол про адміністративне правопорушення фіксує обставини, які, на думку уповноваженої службової особи, свідчать про вчинення правопорушення. Саме по собі відтворення в ньому формулювання про відмову від проходження огляду не звільняє суд від обов`язку перевірити відповідність зазначених відомостей іншим матеріалам справи, зокрема відеозапису та документам, складеним під час оформлення адміністративного правопорушення.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001 р., «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 р. неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій. Тобто, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна норма міститься і в ст. 62 Конституції України.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган або посадова особа встановлюють наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За змістом статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, суд не може визнати доведеними обставини, викладені в протоколі, лише з огляду на факт його складення, без належної перевірки та оцінки інших доказів, особливо за наявності суперечностей між зафіксованою процедурою та вимогами законодавства.
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці, зокрема у рішенні у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, наголошував, що доказування має відповідати критерію «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати із сукупності ознак або неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою.
У цій справі сукупність досліджених доказів не дає можливості дійти висновку поза розумним сумнівом про наявність у діях ОСОБА_2 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. Висновок про вчинення правопорушення не може ґрунтуватися на припущенні, що особа, яка заперечно відповіла на запитання про проходження огляду, тим самим відмовилася від усіх подальших процедурних дій, які закон зобов`язує забезпечити уповноважену службову особу.
Суд також ураховує, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд має залишатися незалежним і безстороннім органом правосуддя. Обов`язок суду полягає в оцінці поданих доказів, а не в самостійному збиранні доказів обвинувачення чи усуненні недоліків, допущених під час оформлення матеріалів справи.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що матеріали справи не містять достатньої сукупності належних, допустимих і достовірних доказів, які б підтверджували вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. Сумніви щодо дотримання процедури огляду та доведеності відмови від його проходження не можуть бути витлумачені на шкоду особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
За таких обставин суд вважає, що подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, належними та достатніми доказами не доведений, а провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.245, 247 п.1, 280 КУпАП України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч. 1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в діях останнього події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником, протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Повний текст постанови оголосити 02.11.2026 року об 10:00 годині в залі № 4 Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
СУДДЯ:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua