Рішення від 08 листопада 2026 р. у справі №520/26440/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2026 р. № 520/26440/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, Донецька обл., м. Слов`янськ, площа Соборна, буд. 3, 84122) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо призначення та нарахування пенсії державного службовця з 28 квітня 2026 року;

- визнати протиправними дії/бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо неврахування довідки про складові заробітної плати від 12.02.2025 № 7.14.22.53/70 при призначенні, розрахунку/перерахунку пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. No3723-XII "Про державну службу";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити розрахунок, нарахування (перерахунок) та виплату, призначеної пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2024 року відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. No 3723- XII "Про державну службу", у розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, зазначеної у довідках, виданих Харківською митницею: довідка від 01.07.2024 №7.14.22.02/68 (від 12.02.2025 № 7.14.22.53/68), та довідки від 12.02.2025 № 7.14.22.53/70 яка забезпечує більший розмір пенсії з виплатою різниці між фактично отриманою та належною до виплати пенсією із загальних видатків Пенсійного фонду України, без обмежень максимальним розміром, без застосування понижуючих коефіцієнтів, які встановлені положенням постанови КМУ №821 від 14.07.2025 року щодо поетапної виплати поточної пенсії.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2026 було прийнято позовну заяву до розгляду за правилами провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2026 закрито провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо призначення та нарахування пенсії державного службовця з 28 квітня 2026 року та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити розрахунок, нарахування (перерахунок) та виплату, призначеної пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2024 року відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. No 3723- XII "Про державну службу", у розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, зазначеної у довідці, виданих Харківською митницею: довідка від 01.07.2024 №7.14.22.02/68 (від 12.02.2025 № 7.14.22.53/68) з виплатою різниці між фактично отриманою та належною до виплати пенсією із загальних видатків Пенсійного фонду України без застосування понижуючих коефіцієнтів, які встановлені положенням постанови КМУ №821 від 14.07.2025 року щодо поетапної виплати поточної пенсії.

Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що віяв на підставі та у межах чинного законодавства України.

У відповіді на відзив позивач додатково аргументував правову позицію у спірних правовідносинах.

Керуючись приписами ст.171,257,262 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до приписів ч.4 ст.229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області.

Відповідно до ч. 4. ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у справі №520/5963/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задоволено частково. Визнано протиправним та скасувати рішення головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 03.02.2025 № 203950007420 про відмову ОСОБА_1 про відмову в перерахунку пенсії. Зобов`язано головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії на підставі довідок від 01.07.2024 № 7.14.22.02/69 (від 12.02.2025 № 7.14.22.02/69), від 01.07.2024 №7.14.22.02/68 (від 12.02.2025 № 7.14.22.02/68), виданих Харківською митницею Державної податкової служби. В решті позовних вимог – відмовлено.

Ухвалою від 30 червня 2025 року у справі №520/5963/25, зокрема, виправлено описку допущені у змісті рішення суду від 30.09.2025 у справі № 520/5963/25, та замість номерів довідок, які були видані 12.02.2025, а саме: № 7.14.22.02/69, № 7.14.22.02/68, №7.14.22.02/70, вважати вірними № 7.14.22.53/68, № 7.14.22.53/69, №7.14.22.53/70.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2026 апеляційну скаргу залишено без задоволення, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у справі №520/5963/25 залишено без змін. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 31.08.2026 Виправлено описку в постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2026 у справі №520/5963/25.

На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у справі №520/5963/25 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Донецькій області 15.07.2026 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 та з 28.04.2026 позивачку переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Розмір пенсії обчислено на підставі довідок від 01.07.2024 № 7.14.22.02/69, № 7.14.22.02/68, від 12.02.2025 № 7.14.22.53/68, № 7.14.22.53/69, № 7.14.22.53/70, виданих Харківською митницею Державної податкової служби.

22.07.2026 позивач звернулася до органу Пенсійного фонду України із заявою, у якій просила, зокрема, перерахунок та виплату ОСОБА_1 , пенсії з врахуванням відомостей, викладених у довідках від 01.07.2024 №7.14.22.02/68 (від 2.02.2025 № 7.14.22.53/68) та від 12.02.2025 №7.14.22.53/70, виданих Харківською митницею, у повному обсязі замість довідки від 01.07.2024 № 7.14.22.02/69 (від 12.02.2025 7.14.22.53/69) з моменту мого первинного звернення, а саме з 01.07.2024 року.

Листом Головного управляння Пенсійного фонду України в Донецькій області від 12.08.2026 №49509-41668/Б-02/8-0500/26 повідомлено, що на виконання Рішення суду, з 28.04.2026 переведено на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ та пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VІІІ (далі - Закон №889) на підставі довідок від 01.07.2024 № 7.14.22.53/68, № 7.14.22.53/69, №7.14.22.53/70, виданих Харківською митницею Державної митної служби. За результатами обчислення вищезазначених довідок розмір заробітної плати для обчислення пенсії відповідно до Закону №889 складає 27856,92 грн, в тому числі: оклад + ранг + вислуга = 18950,00 грн; інші складові заробітної плати: 8906,92 грн (розрахунок додається). Стаж роботи в органах державної служби становить 26 років 9 місяців 2 дні. Загальний розмір Вашої пенсії призначеної на виконання Рішення суду відповідно до Закону №889 з 28.04.2026 становить 16714,15 грн (27856,92 х 60%). Таким чином, Рішення суду в межах покладених судом зобов`язань Головним управлінням виконано в повному обсязі.

Позивач, не погодившись із бездіяльністю відповідача, звернулася до суду з даним позовом.

Суд, оцінюючи спірні правовідносини, зазначає наступне.

За змістом статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 (далі - Закон №889-VIII) Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 (далі - Закон №3723-XII) втратив чинність, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

За змістом пункту 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-XIIта актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XIIу порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно з пунктом 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до частини 1 статті 37 Закону № 3723-XIIмна одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-ІV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону №1058-ІV, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

З аналізу вищезазначених правових норм вбачається, що за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XIIу порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Отже, обов`язковою умовою для збереження в особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1статті 37 Закону №3723-ХІІ і розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №265/3709/17, від 19.03.2019 у справі №357/1457/17, від 15.08.2019 у справі №676/6166/17, від 01.04.2020 у справі №607/9429/17.

Право позивачем на отримання пенсії згідно зі ст.37 Закону №3723-XII відповідачем не оспорюється.

Спірним є питання перерахунку пенсії позивача відповідно до Закону №3723-XII з урахуванням довідки від 12.02.2025 № 7.14.22.53/70 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби.

Відповідно до пункту 4 Порядку призначення пенсій, яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622"Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» (далі Порядок №622 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 4 вказаного Порядку передбачено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому:

посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);

розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;

у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 року, середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 року на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 року, а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 року на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 року як за повний місяць;

матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 року, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.

Пунктами 5 та 6 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб №622 передбачено, що форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики. У разі ліквідації державного органу довідку видає орган, який є правонаступником, а в разі його відсутності чи перейменування (відсутності) посад, у тому числі відсутності відповідних посад державної служби, довідка видається у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із Нацдержслужбою.

Вимоги до форми довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям встановлені постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям" (далі-Постанова №1-3).

Судом встановлено, що позивач для перерахунку пенсії державного службовця звернувся до органу Пенсійного фонду України із заявою, у якій просила, зокрема, перерахунок та виплату ОСОБА_1 , пенсії з врахуванням відомостей, викладених у довідках від 12.02.2025 №7.14.22.53/70, виданою Харківською митницею.

Проте відповідачем не була врахована довідка від 12.02.2025 №7.14.22.53/70, виданою Харківською митницею.

Суд зауважує, що порядок призначення пенсій державних службовців врегульований Постановою №622, отже ця постанова підлягала застосуванню відповідачем при обчисленні пенсії позивачу як державного службовця в редакцій, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п.5 Порядку №622 із змінами, що внесено Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 № 823 довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII Про державну службу пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII Про державну службу та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця.

Таким чином, оскільки довідка від 12.02.2025 № 7.14.22.53/70 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби, яка видана Харківської митницею відповідає за формою і змістом Постанові №622, то така довідка підлягалє врахуванню при обчисленні позивачу пенсію за Законом України "Про державну службу".

Однак суд наголошує увагу, що довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII Про державну службу пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII Про державну службу та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця (п.5 Порядку №622 із змінами, що внесено Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 № 823).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо неврахування довідки про складові заробітної плати ОСОБА_1 від 12.02.2025 № 7.14.22.53/70 та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок з 22.07.2026 (дата звернення) та виплату призначеної пенсії ОСОБА_1 з врахуванням довідки від 12.02.2025 № 7.14.22.53/70, з урахуванням раніше виплачених сум.

Щодо позовних вимог у частині перерахунку пенсії у розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, зазначеної у довідки від 12.02.2025 № 7.14.22.53/70, яка забезпечує більший розмір пенсії, без обмежень максимальним розміром.

Згідно з ч.2 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (ч.1 ст.5 КАС України).

Згідно з вимогами ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень законодавства вбачається, що особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб`єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач. Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

Тобто, в розумінні КАС України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним за встановленням судом факту їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд має пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права наведений у постановах Верховного Суду від 16.04.2020 року у справі №825/1549/17, від 14.09.2020 року у справі №560/2120/20.

Таким чином, обов`язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема, наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Враховуючи, що відповідачем ще не проведено перерахунок пенсії позивача, то наразі відсутні підстави вважати, що відповідачем під час виконання рішення суду у цій справі буде обмежено пенсію максимальним розміром та не буде враховано належного відсоткового показника суми заробітної плати, зазначеної у довідці.

Позовні вимоги у вказаній частині звернені на майбутнє та не є порушеними, як наслідок, не підлягають задоволенню.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України"(п.58) суд вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень статті 139 КАС України.

Судом встановлено, що судовий збір за подання позивачем даного позову до суду підлягав сплаті в розмірі 1064,96 грн. Проте, як вбачається з матеріалів справи, останнім сплачено судовий збір у сумі 1 331,20 грн.

Суми судового збору зайво сплачені позивачем при поданні позовної заяви, можуть бути повернуті за заявою позивача в порядку п.1 ч.1 ст. 7 Закону України " Про судовий збір".

Отже, з урахуванням задоволення позовних вимог, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 532,48 грн.

Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, Донецька обл., м. Слов`янськ, площа Соборна, буд. 3, 84122) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, Донецька обл., м. Слов`янськ, площа Соборна, буд. 3, 84122) щодо неврахування довідки про складові заробітної плати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 12.02.2025 № 7.14.22.53/70.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, Донецька обл., м. Слов`янськ, площа Соборна, буд. 3, 84122) здійснити перерахунок з 22.07.2026 та виплату призначеної пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з врахуванням довідки від 12.02.2025 № 7.14.22.53/70, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, Донецька обл., м. Слов`янськ, площа Соборна, буд. 3, 84122) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 532,48 грн (п`ятсот тридцять дві гривні 48 копійок).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 09 листопада 2026 року.

Суддя Н.А. Полях