Суд: Запорізький апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 22 жовтня 2026 р.
Справа: №331/1376/26
Суддя: Кольц Д. М.
Дата документу Справа № 331/1376/26
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження №33/807/1133/26Головуючий у 1-й інстанції Скользнєва Н.Г.
Єдиний унікальний №331/1376/26Доповідач в 2-й інстанції Кольц Д.М.
Категорія – ч. 1 ст. 130 КУпАП
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2026 року м. Запоріжжя
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Кольц Д.М., за участі ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 05 травня 2026 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
в с т а н о в и л а:
Згідно з постановою суду, 04 лютого 2026 року о 18 годині 13 хвилин водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21104, д.н.з НОМЕР_1 , в м. Запоріжжі, вул. Фортечна, 73, з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився під час безперервної відеофіксації, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.
ОСОБА_1 визнано винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 гривень.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Свої вимоги мотивував тим, що суд, нехтуючи його правами, виніс постанову за його відсутності. Він не отримував постанову суду, а тому після ознайомлення з матеріалами справи буде подана уточнена (доповнена) апеляційна скарга.
У судовому засіданні 09.10.2026 року ОСОБА_1 просив відкласти розгляд його апеляційної скарги для залучення захисника.
У судовому засіданні 23.10.2026 року, ОСОБА_1 вказав, що допомога захисника йому не потрібна, він визнає свою винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення.
Заслухавши ОСОБА_1 , який зазначив, що визнає свою провину у скоєнні адміністративного правопорушення; перевіривши матеріали справи, наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконано вимоги ст.ст. 280, 283 КУпАП, повно та всебічно розглянуто обставини справи, дотримано вимоги щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.
Рішення суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 583141 від 04 лютого 2026 року, відповідно до якого водій ОСОБА_1 у зазначений в протоколі час керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився;
- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого, у водія виявлено ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Огляд за допомогою спеціального технічного засобу не проводився у зв`язку із відмовою водія;
- направленням водія на огляд до КНП «ОКЗПНД та СЗХ» ЗОР з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 04 лютого 2026 року, у якому зазначено, що у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук), огляд не проводився у зв`язку з відмовою водія;
- долученим до матеріалів справи відеозаписом, на якому зафіксовано подію правопорушення та процедуру оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення.
Перелічені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими у розумінні ст. 251 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначав, що суд, нехтуючи його правами, виніс постанову за його відсутності, копію постанови він не отримував.
Надаючи правову оцінку заявленим аргументам апелянта, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Як вбачається з наданих матеріалів ОСОБА_1 дійсно не був присутній в судовому засіданні під час розгляду справи судом першої інстанції.
Між тим, апеляційний суд звертає увагу на те, що суд першої інстанції тричі направляв повістки про виклик до суду засобами поштового зв`язку за адресою, повідомленою ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення. Мобільний телефон для виклику ОСОБА_1 не надав.
Таким чином, суд вжив всіх можливих заходів щодо повідомлення ОСОБА_1 про час, дату та місце розгляду справи. Будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи або повідомлень про поважність причин неявки від ОСОБА_1 до районного суду не надходило.
З урахуванням вимог ст. 268 КУпАП, яка не містить імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, місцевий суд розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 .
Натомість, чинним законодавством не передбачено безальтернативне скасування постанови суду першої інстанції у зв`язку з розглядом справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
ОСОБА_1 у поданій апеляційній скарзі зазначив, що після ознайомлення з матеріалами справи буде подана уточнена (доповнена) апеляційна скарга.
Однак, особисто із заявою про ознайомлення з матеріалами справи ОСОБА_1 до апеляційного суду не звертався.
На адресу апеляційного суду надійшла заява захисника Шох К.А., з якою ОСОБА_1 уклав договір про надання правничої допомоги, про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді.
Апеляційним судом було надано доступ захиснику Шох К.А. для ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді через систему «Електронний суд».
Проте, в подальшому, після ознайомлення захисника з матеріалами справи, на адресу апеляційного суду надійшло повідомлення про припинення адвокатом Шох К.А. повноважень захисника Варіленка В.М.
При цьому, доповнення до апеляційної скарги ні ОСОБА_1 , ні адвокатом Шох К.А. із зазначенням обґрунтування доводів про те, в чому полягає порушення судом першої інстанції норм процесуального права, до апеляційного суду подано не було. В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 повідомив про визнання ним своєї провини у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому не наполягав на задоволенні апеляційної скарги.
Отже, оскільки апеляційна скарга ОСОБА_1 не мотивована та не містить жодних аргументів, які би доводили, що дане провадження було розглянуто не об`єктивно, обставини справи досліджено не у повному обсязі та судове рішення винесено з порушенням норм законодавства, фактичне визнання у суді апеляційної інстанції провини у вчиненні адміністративного правопорушення, а також враховуючи положення ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова місцевого суду є законною та обґрунтованою, а тому відсутні підстави вважати, що постанова прийнята судом першої інстанції без урахування всіх фактичних обставин справи.
Накладене судом першої інстанції адміністративне стягнення за вчинене ОСОБА_1 порушення Правил дорожнього руху за своїм видом та розміром узгоджується з вимогами ст. 33 КУпАП, а також відповідає передбаченій ст. 23 КУпАП меті стягнення – вихованню особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Істотних порушень законодавства, що тягнуть безумовне скасування постанови суду першої інстанції, під час апеляційного розгляду справи не встановлено.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 05 травня 2026 року в цій справі щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя Д.М. Кольц
Оригінал: reyestr.court.gov.ua