Постанова від 22 жовтня 2026 р. у справі №305/1921/26 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 305/1921/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

23 жовтня 2026 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі судді Фазикош Г. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Рахівського районного суду від 17 червня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою судді Рахівського районного суду від 17 червня 2026 року гр. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8500 грн.

Відповідно до постанови, - 04 червня 2026 року, близько 22 години 45 хвилин, гр. ОСОБА_1 був виявлений та в подальшому затриманий, спільно з трьома громадянами України, прикордонним нарядом "Прикордонний патруль", у контрольованому прикордонному районі, на напрямку прикордонного знаку № 406, на відстані близько 6000 метрів до державного кордону (територія Богданської об`єднаної територіальної громади Рахівського району Закарпатської області), під час спроби незаконного перетинання державного кордону з України до Румунії, поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України у складі групи осіб шляхом подолання гірських масивів.

Своїми діями громадянин України ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 9, 12 Закону України «Про державний кордон України» від 04.11.1991 року, тобто вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.

Не погоджуючись з даною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Апелянт вказує на незаконність винесеної постанови, просить її скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Одночасно апелянт порушує питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови судді. Клопотання про поновлення строку мотивує тим, що він не був присутній у судовому засіданні під час розгляду даної справи, про судове рішення дізнався з системи «Електронний суд» та одразу його оскаржив.

Апелянт зазначає, що є аспірантом Київського політехнічного інституту ім. І. Сікорського, вирушив у туристичний похід, наміру перетинати державний кордон не мав. Затримання відбулося поза межами прикордонної смуги, письмові пояснення ним надані під тиском працівників прикордонної служби.

У судове засідання в апеляційній інстанції ОСОБА_1 не з`явився, однак подав заяву про розгляд справи без його участі.

Дослідивши зібрані у справі матеріали, апеляційний суд прийшов до наступних висновків.

Частиною 2 статті 294 КУпАП передбачено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів із дня винесення постанови.

Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений у випадку, якщо він пропущений через поважні причини. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання.

В даному випадку апелянт ОСОБА_1 не був присутній у судовому засіданні під час розгляду даної справи в суді першої інстанції. Про судове рішення дізнався з системи «Електронний суд» та одразу його оскаржив. Апеляційна скарга подана 02.07.2026 року, тобто на 15-й день з моменту винесення у даній справі постанови судді. Враховуючи той факт, що даних про своєчасне надіслання копії судового рішення в матеріалах справи не має, а також те, що апелянт не обізнаний з роботою системи «Електронний суд», пропущений строк є незначним, апеляційний суд вважає, що клопотання про поновлення строку є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Згідно із положеннями ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Цих вимог, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , суд першої інстанції дотримався.

Статтею 204-1 КУпАП встановлена відповідальність за незаконне перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Згідно ст. 9 Закону України Про Державний кордон України перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.

Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 8 Закону України Про правовий режим воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, як встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в`їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП підтверджується наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 342059 від 04.06.2026; протоколом про адміністративне затримання від 04.06.2026; протоколом особистого огляду та вилучення речей і документів від 04.06.2026 року; рапортом інспектора прикордонної служби ОСОБА_2 ; поясненнями затриманої особи ОСОБА_1 ; довідковою інформацією лейтенанта прикордонного відділу ОСОБА_3 ; скріншотами пошукових запитів телефона; схемою місця правопорушення.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, - 04 червня 2026 року, близько 22 години 45 хвилин, гр. ОСОБА_1 був виявлений та в подальшому затриманий, спільно з трьома громадянами України, прикордонним нарядом "Прикордонний патруль", у контрольованому прикордонному районі, на напрямку прикордонного знаку № 406, на відстані близько 6000 метрів до державного кордону (територія Богданської об`єднаної територіальної громади Рахівського району Закарпатської області), під час спроби незаконного перетинання державного кордону з України до Румунії, поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України у складі групи осіб шляхом подолання гірських масивів.

Своїми діями громадянин України ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 9, 12 Закону України «Про державний кордон України» від 04.11.1991 року, тобто вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.

Апеляційний суд також враховує, що ОСОБА_1 із змістом протоколу ознайомлений, послуг перекладача не потребує, що підтверджується його особистим підписом.

Згідно наданих пояснень ОСОБА_1 визнав, що хотів перетнути державний кордон поза пунктами пропуску з метою відновлення сімї, але був затриманий працівниками прикордонної служби.

Намір перетину державного кордону також підтверджується схемою місця затримання правопорушників, а також скріншотами пошукових запитів телефона. Крім того, на дану групу осіб, у тому числі й ОСОБА_1 , даний протокол складений повторно, що свідчить про те, що такі не зробили жодних висновків своєї поведінки, особливо враховуючи те, що наразі діє особливий період, пов`язаний з агресією проти України з боку російської федерації.

Жодних доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 перебував на території Закарпатської області з метою відпочинку чи відвідування пам`ятних місць, в матеріалах справа не має.

З огляду на наведене вище, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП (спроба перетину державного кордону України, вчинене групою осіб).

Адміністративне стягнення накладене в межах санкції ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, відповідає характеру адміністративного правопорушення, особі правопорушника, а також передбаченій меті, є необхідним і достатнім для виправлення і виховання ОСОБА_1 у дусі точного та неухильного додержання законів та запобігання новим правопорушенням.

За цих обставин постанова судді місцевого суду є законна та обґрунтована, підстав для ї зміни чи скасування не має.

Керуючись статтею 294 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Поновити строк на апеляційне оскарження постанови.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанову судді Рахівського районного суду від 17 червня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, щодо ОСОБА_1 – залишити без змін.

Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає.

Суддя: Фазикош Г. В.