Суд: Закарпатський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: що виникають з договорів оренди
Дата: 21 жовтня 2026 р.
Справа: №301/2694/25
Суддя: Джуга С. Д.
Справа № 301/2694/25
П О С Т А Н О В А
Іменем України
22 жовтня 2026 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
головуючого: судді Джуги С.Д.,
суддів: Кожух О.А., Мацунича М.В.,
за участі секретаря судового засідання: Лакатош А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Коцай Ганна Любомирівна, на ухвалу Іршавського районного суду Закарпатської області від 10 червня 2026 року у складі судді Пітерських М.О., у справі за позовом керівника Хустської окружної прокуратури Лендєла Івана Васильовича в інтересах держави в особі Іршавської міської ради Закарпатської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою,-
встановив:
У жовтні 2025 року керівник Хустської окружної прокуратури Лендєл І.В. діючи в інтересах держави в особі Іршавської міської ради Закарпатської області звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою.
Заочним рішенням Іршавського районного суду від 09 грудня 2025 року позовні вимоги задоволено: стягнуто з ОСОБА_1 на користь Іршавської міської ради Закарпатської області безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 2121910100:06:008:0072 в сумі 152861,25 грн. та судові витрати в сумі 3028 грн.
У квітні 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Коцай Ганна Любомирівна, подав до Іршавського районного суду Закарпатської області заяву про перегляд заочного рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 09 грудня 2025 року.
Заяву мотивовано тим, що ОСОБА_1 не був присутній при розгляді справи та ухваленні цього рішення. Копію рішення суду від 09 грудня 2025 року не отримував та його наявність відповідачу відомо не було. Повне рішення суду було отримано відповідачем 21 лютого 2026 року шляхом приєднання представника відповідача до цивільної справи №301/2694/25.
Ухвалою Іршавського районного суду Закарпатської області від 10 червня 2026 року заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 09 грудня 2025 року по цивільній справі за позовом керівника Хустської окружної прокуратури Лендєла Івана Васильовича в інтересах держави в особі Іршавської міської ради Закарпатської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою залишено без розгляду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Коцай Ганна Любомирівна, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії розгляду заяви про перегляд заочного рішення.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції дійшов хибного та упередженого висновку про «пасивну поведінку» відповідача та ігнорування ним своїх процесуальних обов`язків. Сторона відповідача не виявляла пасивності, а навпаки — вживала активних, безперервних та послідовних правових заходів для скасування незаконного судового рішення. Помилкове обрання первинного способу захисту (подання апеляційної скарги замість заяви про перегляд) було викликано виключно специфікою викладення резолютивної частини самого рішення суду першої інстанції.
У відзиві на апеляційну скаргу Хустська окружна прокуратура просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Іршавського районного суду Закарпатської області від 10 червня 2026 року без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість.
У судовому засіданні в режимі відеоконференції представник відповідача Коцай Г.Л. підтримала апеляційну скаргу, просить її задовольнити, а ухвалу скасувати.
У судовому засіданні прокурор Рішко М.С. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.
Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися. Про дату, час, місце розгляду справи належним чином повідомлені.
Від Іршавського міського голови Симканинець В.А. надійшла заява, в якій просить розглянути справу без участі представника Іршавської міської ради.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача та прокурора, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Залишаючи заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Іршавського районного суду від 09 грудня 2025 року без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не зазначено та не приєднано доказів на підтвердження поважності причин пропуску процесуального строку для подачі заяви про перегляд заочного рішення.
Однак, з таким висновком не погоджується колегія суддів, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. ч. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що у жовтні 2025 року керівник Хустської окружної прокуратури Лендєл І.В. діючи в інтересах держави в особі Іршавської міської ради Закарпатської області звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою.
09 грудня 2025 року Іршавським районним судом Закарпатської області ухвалено заочне рішення у даній справі, яким позов задоволено.
Рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 09 грудня 2025 року того ж дня було направлено ОСОБА_1 на поштову адресу його зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 . Однак, поштове відправлення з рішенням суду повернулося до суду першої інстанції без вручення та без відмітки про причини повернення.
18 лютого 2026 року представник ОСОБА_2 – адвокат Коцай Г.Л. звернулася до суду першої інстанції з клопотанням, у якому просила скерувати на її поштову чи електронну адресу матеріали позовного провадження, або копію рішення у разі розгляду справи по суті.
Копію заочного рішення було доставлено до електронного кабінету адвоката Коцай Г.Л. 20 лютого 2026 року, що підтверджується карткою руху документу.
18 березня 2026 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Коцай Г.Л. подав до Закарпатського апеляційного суду апеляційну скаргу на заочне рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 09 грудня 2025 року.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 07 квітня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Коцай Ганна Любомирівна повернуто апелянту у зв`язку з порушенням встановленого законом порядку оскарження заочного рішення.
27 квітня 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Коцай Г.Л. звернувся до Іршавського районного суду Закарпатської області із заявою про перегляд заочного рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 09 грудня 2025 року.
Глава 11 «Заочний розгляд справи» Розділу ІІІ «Позовне провадження» ЦПК України встановлює особливі умови та порядок проведення заочного розгляду справи, ухвалення заочного рішення, подання і розгляду заяви про його перегляд, а також скасування й оскарження цього рішення. Так, відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення до суду, який це рішення ухвалив, на предмет наявності передбачених частиною першою статті 288 ЦПК України підстав для його скасування, і оскаржити таке рішення у загальному порядку (статті 284-288 ЦПК України).
Згідно ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Залишаючи заяву ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції керувався положеннями статті 126 ЦПК України, за змістом яких право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Проте, суд першої інстанції повно та всебічно не з`ясував поважність причин пропуску процесуального строку. Відповідач (апелянт) вчиняв активні дії спрямовані на оскарження та скасування заочного рішення. Апелянт у межах тридцяти денного строку з моменту отримання копії заочного рішення, оскаржив його в апеляційному порядку. Після повернення ОСОБА_1 апеляційної скарги на заочне рішення суду, він протягом чотирнадцяти днів звернувся до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення.
При цьому, колегія суддів зауважує, що резолютивна частина заочного рішення містить неоднозначні роз`яснення щодо загального 30-денного строку оскарження, що могло призвести до помилкового обрання відповідачем способу захисту (подання апеляційної скарги замість заяви про перегляд).
Статтею 282 ЦПК України визначено, що за формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 263 і 265 цього Кодексу, і, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.
Колегія суддів звертає увагу, що будь-які недоліки у роботі суду, як то нечіткість та двозначність резолютивної частини рішення, не повинно тлумачитись на шкоду праву учасників процесу на доступ до правосуддя, у тому числі і праву на перегляд заочного рішення.
Згідно із статтею 129 Конституції України основними засадами судочинства є, у тому числі, є розумні строки розгляду справи судом; забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) закріплено принцип доступу до правосуддя.
Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16 грудня 1992 року).
У § 36 рішення у справі «Bellet v. France» від 04 грудня 1955 року ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97 проти України» від 21 жовтня 2010 року).
З огляду на зазначені норми закону та встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що наведені обставини в сукупності свідчать про наявність в останнього права на поновлення пропущеного строку та поважність причин пропуску строку для подання заяви про перегляд вказаного заочного рішення.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції передчасно постановив ухвалу, якою залишив без розгляду заяву про перегляд заочного рішення через відсутність підстав для поновлення строку на її подання.
Згідно з частиною шостою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За наведених обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала Іршавського районного суду Закарпатської області від 10 червня 2026 року постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 379,382-384 ЦПК України, апеляційний суд,-
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Коцай Ганна Любомирівна задовольнити.
Ухвалу Іршавського районного суду Закарпатської області від 10 червня 2026 року скасувати, справу направити для продовження розгляду справи до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення складено 28 жовтня 2026 року.
Головуючий:
Судді:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua