Постанова від 29 жовтня 2026 р. у справі №676/6512/26 — Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Суд: Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил охорони та використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду

Дата: 29 жовтня 2026 р.

Справа: №676/6512/26

Суддя: Шульга К. М.

Справа № 676/6512/26

Провадження № 3/676/1978/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 року м. Кам’янець-Подільський

Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області Шульга К. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли від Національного природного парку «Подільські Товтри» про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ФОП,

за статтею 91 КУпАП

ВСТАНОВИВ:

Уповноваженою особою Національного природного парку «Подільські Товтри» 20.05.2026 складено протокол про адміністративне правопорушення ХМЕ №000037, відповідно до якого 11.05.2026 за межами населеного пункту АДРЕСА_2 громади на земельній ділянці із кадастровим номером 6822455800:05:007:0041, яка перебуває у постійному користуванні НПП « ІНФОРМАЦІЯ_2 », зона стаціонарної рекреації згідно проекту організації території парку, за договором СТ-64/08 від 01.08.2024 здійснює рекреаційну діяльність ФОП ОСОБА_1 , який здійснив в межах території природно-заповідного фонду заборонену господарську діяльність, а саме допустив порубку трьох дерев породи акація розміром: 1) 17х15см, 2) 11х14см та породи клен сухостійний зламаний розміром 9х8 см; допустив утворення стихійного сміттєзвалища твердих побутових відходів; допустив самовільне розведення вогнища у необлаштованому місцю; самовільно звів споруди без погодження із адміністрацією парку, чим порушив вимоги статей 7, 9, 12, 14, 21 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», статей 9, 14, 21, Закону України «Про природно-заповідний фонд України», статей 100, 105 Лісового кодексу України, вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 91 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що на ділянку приїхав інспектор НПП «Подільські Товтри» та показав порубані дерева та сміття. Сміття не було, бо він його вивіз до приїзду інспектора, але в протоколі все рівно зазначили про його наявність. Він пропонував викликати поліцію стосовно порубки дерев, на що працівники НПП «Подільські Товтри» повідомили, що не потрібно, та поклали відповідальність на нього, хоча у договорі обов`язку стосовно охорони ділянки немає. Стосовно встановлення альтанок повідомив, що встановив нові на місці старих, які були не придатні до використання. Також повідомив, що він працює на ділянці 2-3 місяці на рік влітку, наразі господарську діяльність не здійснює, та давно не відвідував ділянку, до якої є вільний доступ будь-яких осіб протягом усього року, він не може нести відповідальність за дії невідомих осіб. Звернув увагу, що з першого квітня по 15 червня було встановлено режим тиші, під час якого взагалі заборонено проводити будь-які роботи. Також він звертався до адміністрації НПП для продовження строків виконання припису щодо усунення недоліків, які було виявлено, але йому відмовили. Вважає упередженим ставлення адміністрації НПП.

Представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, адвокат Киричук Н. В. вважала наявними підстави для закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, оскільки ОСОБА_1 не порушував умови договору та адміністративне правопорушення, яке йому інкримінують, не вчиняв. КУпАП регулює публічні правовідносини, тоді як у даному випадку мають місце договірні відносини. За договором, укладеним між ОСОБА_1 та НПП, обов`язок здійснювати охорону покладається на адміністрацію, ОСОБА_1 не здійснює охорону земельної ділянки. Додала, що в Господарському суді Хмельницької області на розгляді перебуває позов ОСОБА_1 до НПП «Подільські Товтри» про визнання недійсним одностороннього правочину щодо одностороннього розірвання договору.

Вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, адвоката, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог статті 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до положень статей 252, 280 КУпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стаття 91 КУпАП встановлює відповідальність за здійснення в межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон, а також територій, зарезервованих для наступного заповідання, забороненої господарської та іншої діяльності, порушення інших вимог режиму цих територій та об`єктів, самовільна зміна їх меж, невжиття заходів для попередження і ліквідації негативних наслідків аварій або іншого шкідливого впливу на території та об`єкти природно-заповідного фонду.

Відповідно до положень статті 60 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» охорона природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків, а також ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, а також регіональних ландшафтних парків, управління якими здійснюється спеціальними адміністраціями, покладається на служби їх охорони, які входять до складу служби державної охорони природно-заповідного фонду України. Положення про службу державної охорони природно-заповідного фонду України затверджується Кабінетом Міністрів України.

Охорона територій та об`єктів природно-заповідного фонду інших категорій покладається на підприємства, установи та організації, у віданні яких вони перебувають. У разі необхідності їх охорона може покладатися на служби державної охорони розташованих поблизу природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків та регіональних ландшафтних парків.

Вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 91 КУпАП, суд приходить до наступного.

З дослідженого в судовому засіданні договору про рекреаційну діяльність СТ-64/08 від 01.08.2024, укладеному між НПП «Подільські Товтри» (Адміністрація, Сторона 1) та ФОП ОСОБА_1 (Суб`єкт рекреаційної діяльності), вбачається, що предметом договору є надання платних послуг з рекреаційної діяльності та території або об`єкті природно-заповідного фонду НПП «Подільські Товтри», види та вартість яких узгоджуються сторонами. При цьому Адміністрація взяла на себе обов`язок: дозволити Суб`єкту рекреаційної діяльності надавати платні послуги; надавати Суб`єкту рекреаційної діяльності необхідну для надання платних послуг достовірну інформацію / відомості; здійснювати заходи з охорони відповідних територій та об`єктів за рахунок коштів, отриманих від Суб`єкта рекреаційної діяльності; здійснювати контроль (нагляд)за діяльністю Суб`єкта рекреаційної діяльності. Своєю чергою, Суб`єкт рекреаційної діяльності зобов`язався: використовувати визначену для здійснення рекреаційної діяльності територію парку для надання платних послуг; надавати платні послуги з рекреаційної діяльності без заподіяння шкоди території або об`єкту природно-заповідного фонду; суворо дотримуватись встановленого режиму для території; прибирати і вивозити сміття та забезпечувати належне утримання рекреаційної ділянки; проводити з відвідувачами інструктаж з Правил поведінки в природних умовах; дотримуватися правил пожежної безпеки тощо.

Долучені до матеріалів справи фотознімки сміття, кострища, пнів спиляних дерев самі по собі не підтверджують, що вказане є наслідком дій ОСОБА_1 .

Суд не бере до уваги долучені до матеріалів справи приписи про необхідність ліквідації твердих побутових відходів, створення пункту накопичення протипожежного інвентаря, встановлення інформаційних та протипожежних аншлагів, укладення договору зі спеціалізованим підприємством щодо вивезення твердих побутових відходів, отримання дозволу на спеціальне водокористування для задоволення питних потреб, отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря (мангалів, облікованих вогнищ, встановлених в спеціально відведених місцях), отримання позитивного висновку з оцінки на вплив довкілля, встановлення ємкостей для тимчасового утримання (роздільного утримання) ТПВ, розробки та подачі на затвердження до адміністрації Парку плану рекреаційної інфраструктури рекреаційної ділянки, оскільки вказані приписи винесено 12.03.2025 та 07.05.2025 та не є доказом вчинення ОСОБА_1 дій, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення.

Тобто відомості, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення про те, що ОСОБА_1 здійснив заборонену господарську діяльність, не знайшли свого підтвердження належними доказами.

Згідно з частиною 2 статті 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. При цьому, Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати/збирати докази на підтвердження винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно пунктом 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи встановлені під час судового розгляду обставини, провадження в справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу правопорушення.

Керуючись статтями 7, 130, 247, 268, 283-284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 91 КУпАП закрити за відсутністю події і складу правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя К. М. Шульга

Оригінал: reyestr.court.gov.ua