Вирок від 09 листопада 2026 р. у справі №597/1596/26 — Заліщицький районний суд Тернопільської області

Суд: Заліщицький районний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами

Дата: 09 листопада 2026 р.

Справа: №597/1596/26

Суддя: Шевчук В. М.

Справа № 597/1596/26

Провадження № 1-кп/597/159/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2026 р. Заліщицький районний суд Тернопільської області

у складі: судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Заліщики кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026211150000093 від 08.09.2026 року про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Апостолове Дніпропетровської області, жительки АДРЕСА_1 , громадянки України, освіта базова загальна середня, вдови, непрацюючої, раніше несудимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 Кримінального кодексу України

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4

обвинуваченої ОСОБА_3

У С Т А Н О В И В:

07 вересня 2026 року у ОСОБА_3 , яка перебувала на сміттєзвалищі неподалік села Голігради Чортківського району Тернопільської області, всупереч нормативним положенням Постанови Верховної Ради України від 17.06.1992 року №2471- ХII «Про право власності на окремі види майна», Розділу ІІ Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998 року виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання, носіння та зберігання вибухової речовини без передбаченого законом дозволу.

Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи неправомірність своїх дій, діючи умисно, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки, 07 вересня 2026 року ОСОБА_3 , перебуваючи на сміттєзвалищі неподалік села Голігради Чортківського району Тернопільської області, знайшла, тобто незаконно придбала вибухову речовину метальної дії – бездимний порох, який знаходився в пластиковій пляшці, ємністю 1,5 л.

У подальшому ОСОБА_3 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на носіння та зберігання вибухової речовини, діючи умисно, після незаконного придбання вибухової речовини, знаючи, що знайдене є вибуховою речовиною метальної дії – бездимним порохом, перенесла бездимний порох до місця свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , таким чином здійснивши незаконне носіння вибухової речовини в полімерній пляшці, ємністю 1,5 л. Після чого дану вибухову речовину зберігала у приміщенні житлового будинку за місцем свого проживання.

В подальшому 08 вересня 2026 року ОСОБА_3 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на носіння вибухової речовини, діючи умисно, усвідомлюючи неправомірність своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки, взяла вищезазначену вибухову речовину метальної дії – бездимний порох, яка знаходилась в пластиковій пляшці за місцем її проживання та перенесла на автобусну зупинку, що в селі Голігради Чортківського району Тернопільської області, де близько 12 години 03 хвилини була виявлена працівниками поліції відділення поліції №4 Чортківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області з вибуховою речовиною метальної дії – бездимним порохом, загальною масою 1326,15 грам, які повідомили про даний факт на лінію «102», викликавши на місце події слідчо-оперативну групу.

Своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.263 КК України, яке виразилося у придбанні, носінні та зберіганні вибухової речовини без передбаченого законом дозволу.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, яке їй інкримінують, визнала у повному обсязі та вказала, що обставини вчинення нею кримінального правопорушення в обвинувальному акті викладені правильно. У скоєному щиро розкаюється та просить суворо не карати, обіцяє не скоювати правопорушень.

Винність обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення знайшла своє повне ствердження у судовому засіданні показами обвинуваченої, яка повністю погодилася зі всіма доказами, які були зібрані по справі під час досудового розслідування.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує її дії за ч.1 ст.263 КК України, як придбання, носіння та зберігання вибухової речовини без передбаченого законом дозволу.

Суд, з`ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з`ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3 за ч.1 ст.263 КК України суд керується вимогами ст.ст.65-67 КК України, роз`ясненнями, що містяться у постанові №7 Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року “Про практику призначення судами кримінального покарання”, згідно яких при призначенні покарання суди в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержуватись вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3 за ч.1 ст.263 КК України суд відповідно до вимог ст.ст.50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який згідно ст.12 КК України є тяжким злочином, фактичні обставини кримінального провадження, дані про особу винуватої, яка раніше несудима, позитивно характеризується за місцем свого проживання.

Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_3 згідно ст.66 КК України, суд враховує щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , судом не встановлено.

З урахуванням обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, обставин, що пом`якшують покарання, особи винуватої, суд вважає доцільним призначити обвинуваченій ОСОБА_3 покарання у межах санкції ч.1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі.

Одночасно суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_3 можливе без відбування покарання, тому її слід звільнити від відбування покарання на підставі ст.75 КК України з випробуванням, встановивши їй іспитовий строк, що відповідатиме ступеню тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особі обвинуваченої, буде достатнім для виправлення та попередження нових злочинів, так як покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

З метою забезпечення належної поведінки обвинуваченій ОСОБА_3 у період дії іспитового строку, суд вважає, що на ОСОБА_3 слід покласти, передбачені п.п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України, обов`язки, які, на думку суду, будуть необхідними та достатніми для виправлення обвинуваченої ОСОБА_3 , перевиховання та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Питання про речові докази суд вирішує у відповідності до ст.100 КПК України.

Згідно з положеннями ст.124 КПК України з обвинуваченої підлягають стягненню на користь держави витрати за проведення судових експертиз.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.100, 124, 349, 368, 370, 373-374, 376, 392-395 Кримінального процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, та призначити їй покарання за даною статтею у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку тривалістю 1 (один) рік.

Згідно з п.п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

1) періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Контроль за поведінкою ОСОБА_3 покласти на орган пробації за місцем проживання ОСОБА_3 .

Речові докази у кримінальному провадженні:

DVD-R диск «Verbatim», на якому міститься папка «ПОРОХ», в якій містяться відеозаписи під назвою «МУСЯЛ», «ОДАЙСЬКА1», «ОДАЙСЬКА2», «ОДАЙСЬКА3», які зберігаються при матеріалах кримінального провадження, залишити при матеріалах кримінального провадження №12026211150000093.

Стягнути з ОСОБА_3 процесуальні витрати на користь держави, а саме:

- за проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів від 15.09.2026 року №СЕ-19/120-26/11698-ФХВР в розмірі 2406 (дві тисячі чотириста шість) гривень 80 копійок;

- за проведення судової вибухово-технічної експертизи від 25.09.2026 року №СЕ-19/120-26/12041-ВТХ в розмірі 2406 (дві тисячі чотириста шість) гривень 80 копійок.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Заліщицький районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя ОСОБА_5

Оригінал: reyestr.court.gov.ua