Рішення від 08 листопада 2026 р. у справі №594/1485/26 — Борщівський районний суд Тернопільської області

Суд: Борщівський районний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 08 листопада 2026 р.

Справа: №594/1485/26

Суддя: Губіш О. А.

Справа № 594/1485/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року м.Борщів

Борщівський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої-судді: Губіш О.А.

з участю:

секретаря: Окулянко У.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», в особі представника Романенка Михайла Едуардовича, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Діджи Фінанс» (далі ТОВ «Діджи Фінанс»), в особі представника Романенка М.Е., звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором про надання кредиту №96488 від 23.11.2023 у розмірі 20981,80 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 4900 грн; заборгованість за відсотками - становить 16081,80 грн.

В обґрунтування вимог позивач вказав, що 23.11.2023 між ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп»» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №96488, в електронному вигляді за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи первісного кредитора. Кредитний договір підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою відповідача з умовами кредитного договору, правилами надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з яким він ознайомився перед підписанням кредитного договору та отриманням кредиту. ТОВ «ФК «Авіра Груп» умови кредитного договору виконав в повному обсязі, в той час як відповідач ОСОБА_1 не виконав свої зобов`язання, грошові кошти не повернув та проценти за користування коштами не сплатив. 23.12.2024 між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено договір факторингу №23122024, відповідно до якого ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги до відповідачки за кредитним договором №96488 у розмірі 20981,80 грн, з яких: заборгованість за сумою кредиту - 4900 грн; заборгованість за відсотками - 16081,80 грн.

Станом на дату звернення до суду, відповідач не погашає заборгованість, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, а тому просив стягнути з відповідача в користь позивача заборгованість за кредитним договором №96488 у розмірі 20981,80 грн, з яких: заборгованість за сумою кредиту - 4900 грн; заборгованість за відсотками - 16081,80 грн, а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662, 40 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 6000 грн.

Позовна заява подана до Борщівського районного суду Тернопільської області 14 вересня 2026 року через систему «Електронний суд».

З доданих до позовної заяви матеріалів - опису до вкладення, відправлення №0505685832814 «Поштова служба «Укрпошта», вбачається, що копія позовної заяви з додатками направлені позивачем відповідачу 24 серпня 2026 року за місцем реєстрації.

Ухвалою Борщівського районного суду Тернопільської області від 16 вересня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії ухвали надіслати відзив на позовну заяву.

Як слідує з наявного в матеріалах справи поштового повідомлення, ухвала суду про відкриття провадження, направлені відповідачу за місцем реєстрації повернулись до суду без вручення з відміткою: «адресат відсутній», що в свою чергу, згідно ст. 128 ЦПК України, дає суду підстави дійти висновку про належне сповіщення відповідача про надходження позову та відкриття провадження у справі.

Крім того, з метою недопущення порушення прав та законних інтересів відповідача, такий про надходження позову та відкриття провадження у справі повідомлявся 21 жовтня 2026 року через офіційний веб - сайт суду.

На момент розгляду справи судом відповідачем відзиву на позов, будь-яких заяв, клопотань подано не було.

За таких обставин, дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 23 листопада 2023 року між ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №96488 про надання коштів на умовах фінансового кредиту, який був укладений в електронному вигляді та підписаний відповідачем електронним підписом KL5699, за умовами якого позивач надає ОСОБА_1 фінансовий кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором на наступних умовах: сума виданого кредиту: 4 900,00 грн.; строк кредиту 90 днів, тобто до 20.02.2024. Строк дії договору 90 днів. (п. 1.1, 1.2 Договору).

Відповідно до п. 1.3. договору за користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 1825 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 5 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки - фіксована.

Відповідно до п.1.4. Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом.

Згідно п.1.5. Датою укладення цього Договору вважається дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок Клієнта.

Відповідно до 1.6. Невід`ємною частиною цього Договору є Публічна пропозиція (оферта) Товариства на укладення договору про надання фінансового кредиту за допомогою електронних засобів, яка розміщена на сайті Товариства www.aviracredit.com.ua.

Кредитодавець на виконання умов кредитного договору виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачу ОСОБА_1 у власність грошові кошти в розмірі 4 900 гривень шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 .

Додатком № 1 до Договору про надання фінансового кредиту №96488 від 23.11.2023 є графік платежів, яким встановлено періодичність та розміри платежів позичальника з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом та який підписаний ОСОБА_1 електронним підписом KL5699.

ТОВ «ФК «Авіра Груп» 23.11.2023 надало відповідачу ОСОБА_1 кредит у сумі 4900 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку НОМЕР_1 , № транзакції: 40076-69656-59854, що підтверджується інформацією ТОВ «ПрофітГід» № A508645B195655CLY96488T1063341 від 23.11.2023, згідно якої ОСОБА_1 перераховано кошти в сумі 4900 грн.

Відповідно до довідки про ідентифікацію ТОВ «ФК «Авіра Груп» клієнт ОСОБА_1 ідентифікований в ІТС, акцепт оферти позичальником для укладення договору №96488, електронний підпис KL5699, номер картки НОМЕР_1 , номер телефону НОМЕР_2 , дата відправки ідентифікатора 23.11.2023 21:16:05.

На виконання ухвали суду АТ КБ «Приват Банк» надав інформацію №20.1.0.0.0/7-261027/69093-БТ від 27.10.2026 року, відповідно до якої, встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 відкрито рахунок НОМЕР_3 та емітовано платіжну карту № НОМЕР_1 , на яку 23.11.2023 року були зараховані грошові коштів у сумі 4900 грн.

23.12.2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» (Первісний кредитор) та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу № 23122024, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «Діджи Фінанс» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників.

Відповідно до акта приймання-передачі реєстру прав вимоги від «23» грудня 2024 року до договору факторингу №23122024, ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .

Факт відступлення боргу підтверджується витягом з Реєстру боржників до договору факторингу боржників, відповідно до якого передано борг ОСОБА_1 за кредитним договором №96488 в сумі 20981, 80 грн, з яких заборгованість за основним боргом 4900,00 грн, заборгованість за процентами 16081,80 грн.

Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Положеннями частини першої статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу приписів частини другої статті 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну особу від відповідальності за порушення зобов`язання.

Судом встановлено, що між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та відповідачем ОСОБА_1 23.11.2023 було укладено договір №96488 про надання фінансового кредиту ТОВ «ФК «Авіра Груп» 23.11.2023 надало відповідачу ОСОБА_1 кредит у сумі 4900 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку НОМЕР_1 , № транзакції: 40117-18422-19874, що підтверджується інформацією ТОВ «ПрофітГід» № A508645B195655CLY96488T1063341 від 23.11.2023 та довідкою ТОВ «ФК «Авіра Груп» про ідентифікацію.

Відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконав умови договору, допустив виникнення заборгованості та у встановлений строк коштів не повернув.

Таким чином, позивач на праві кредитора вправі вимагати повернення суми кредиту та процентів за його користування від позичальника за договором №96488 про надання фінансового кредиту.

Відповідно до наданого розрахунку заборгованості, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Діджи фінанс» за фінансовим договором №96488 від 23.11.2023 становить 20 981,80 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 4900,00 грн.; заборгованість за відсотками становить 16 081,80 грн.

За загальним правилом (ч.1 ст.13 ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, або витребуваних судом, крім випадків встановлених цим Кодексом і, відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано суду будь-яких належних, достатніх та достовірних доказів на підтвердження іншої суми заборгованості за тілом кредиту або ж її відсутності.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, суд доходить висновку, що мають місце порушення відповідачем майнових прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з ОСОБА_1 в користь позивача заборгованості за тілом кредиту на суму 4900,00 грн., заборгованість за відсотками на суму 16 081,80 грн.

Оскільки доказів належного виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за вищевказаним кредитним договором матеріали справи не містять, а сума заборгованості відповідача підтверджується розрахунком заборгованості, який надано суду та відповідачем не спростований, позовні вимоги про стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що за договором факторингу №23122024 від 23.12.2024 право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором перейшло до ТОВ «Діджи фінанс», що підтверджується договором факторингу, додатками до нього та платіжним дорученням, з відповідача в користь позивача слід стягнути заборгованість, яка, відповідно до розрахунку позивача, складає 20 981,80 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 4900,00 та заборгованості за відсотками в сумі 16081,80 грн.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Так, відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

У позовній заяві позивач просить суд стягнути понесені судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2 662, 40 грн та витрат на правничу допомогу у розмірі 6000 грн.

Позивачем документально підтверджено понесення витрат на оплату правничої допомоги, однак суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем, в тому числі на професійну правничу допомогу, доходить висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідачки, адже цей розмір має відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором, справа є малозначною в силу вимог закону, та не є складною.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем витрати на професійну правничу допомогу за розгляд справи у загальному розмірі 6000 грн є завищеними та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат, а тому, враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правничу допомогу у даній справі в розмірі 3000,00 грн.

Також, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 76, 77, 78, 80, 81 141, 258, 259, 264, 265, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (07406, м. Бровари, вул. Симена Петлюри, будинок 21/1, код ЄДРПОУ 42649746, рахунок НОМЕР_6 в АТ «ПУМБ», МФО 334851) заборгованість за кредитним договором №96488 від 23.11.2023 в розмірі 20981 (двадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят один) грн 80 коп, з яких: 4900,00 грн заборгованість за тілом кредиту та 16081,80 грн заборгованість за нарахованими відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (ЄДРПОУ: 42649746, адреса для листування: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_6 в АТ «ПУМБ», МФО: 334851) понесені судові витрати на сплату судового збору в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят два) грн 40 коп та витрати на правничу допомогу в сумі 3000 (три тисячі) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі такої скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», місцезнаходження: м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, Київська область, код ЄДРПОУ 42649746, IBAN: НОМЕР_6 в АТ «ПУМБ», МФО: 334851.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрований АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Головуюча:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua