Рішення від 09 листопада 2026 р. у справі №420/20756/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Суд: Одеський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них

Дата: 09 листопада 2026 р.

Справа: №420/20756/26

Суддя: Скупінська О.В.

Справа № 420/20756/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд

у складі

головуючого судді Скупінської О.В.,

при секретарі Подобіної О.М.,

за участю

представника позивача Погорілого О.В.,

представника відповідача Штомпель К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 08.07.2026 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 17.12.2024 р. № 55099/15-32-24-05, № 55096/15-32-24-05, № 55101/15-32-24-05, № 55094/15-32-24-05, № 55100/15-32-24-05.

В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він був зареєстрований фізичною особою підприємцем 15.06.2010 за № 25560000000087879 та перебував на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС в Одеській області з 15.06.2010 . Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.04.2020 внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_1 . Відповідно Головним управлінням ДПС в Одеській області на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1, пп.78.1.7 п.78.1 ст.78, пп.79.1 ст.79, п.82.2 ст.82 ПК України, у зв`язку з надходженням від Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця, прийнято наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податків. В період з 31.10.2024 по 06.11.2024 посадовою особою Головного управління ДПС в Одеській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2018 по 30.04.2020, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 30.04.2020, за результатами якої складено акт від 13.11.2024 № 50365/15-32-24-05-09. На підставі акту перевірки Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 17.12.2024 № 55099/15-32-24-05, яким позивачу збільшено суму грошових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на 369209,99 грн, з яких за основним платежем на 295367,99 грн, за штрафними санкціями на 73842 грн.;

- від 17.12.2024 № 55096/15-32-24-05, яким позивачу збільшено суму грошових зобов`язань з військового збору на 30767,50 грн, з яких за основним платежем на 24614 грн, за штрафними санкціями на 6153,50 грн;

- від 17.12.2024 № 55101/15-32-24-05, яким позивачу збільшено суму грошових зобов`язань з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 112870,08 грн, з яких за основним платежем на 90253,66 грн, за штрафними санкціями на 22563,42 грн;

- від 17.12.2024 № 55094/15-32-24-05, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 1020 грн;

- від 17.12.2024 № 55100/15-32-24-05, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 340 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення направлено відповідачу рекомендованим листом на адресу місця його проживання, яке повернулися з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до п.п.3, 5, 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Ухвалою судді від 10.07.2026 постановлено позовну заяву залишити без руху, встановивши 10-денний строк для усунення недоліків, шляхом надання до суду заяви/клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з заявленими вимогами та доказами, з зазначенням обставин, які перешкоджали своєчасному зверненню до суду.

18.07.2026 від представника позивача ОСОБА_1 – Погорілого О.В. надійшла заява (вх. №ЕС/81431/26), в якій просить визнати поважними причини пропуску строку та поновити позивачу строк звернення до суду зазначивши, що у 2023 році внаслідок початку бойових дій, з метою безпеки позивач перевіз сина з інвалідністю у с. Троїцьке, Одеської області, де і фактично мешкає на даний час, що підтверджується відповідною довідкою сільської ради про місце проживання. У селі Троїцьке Біляївського району Одеської області відсутні відповідні бюро безоплатної правової допомоги. Також позивач виховує, самостійно утримує та доглядає неповнолітнього сина – дитину із 2 групою інвалідності.

Ухвалою судді від 23.07.2026 постановлено задовольнити заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду та поновити пропущений строк звернення до суду з вказаним позовом; прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 та відкрити провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

07.08.2026 від представника відповідача ГУ ДПС в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач проти позовних вимог заперечує та вказує, що наказ про проведення перевірки та повідомлення про її початок було належним чином надіслано позивачу. Зі змісту акта документальної позапланової невиїзної перевірки від 13.11.2024 № 50365/15-32-24-05-09 (вступна частина) прямо слідує, що копія наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 30.09.2024 № 9862-п про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмове повідомлення від 01.10.2024 № 1046/15-32-24-05 про дату початку та місце проведення перевірки надіслані позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, поштове відправлення № 0600968197310, яке повернулося до контролюючого органу після закінчення терміну зберігання 19.10.2024. (вх. №ЕС/90245/26). Наказ датований 30.09.2024, письмове повідомлення про дату початку перевірки датоване 01.10.2024, перевірка розпочата 31.10.2024, тобто не раніше спливу тридцятиденного строку з моменту надсилання документів. Під час проведення перевірки, з 31.10.2024 по 06.11.2024, а також станом на дату складення акта, первинні документи позивачем надані не були, про що складено акти про ненадання документів від 05.11.2024 № 7456/15-32-24-05 та від 06.11.2024 № 7490/15-32-24-05. При цьому позивач у позовній заяві стверджує, що відповідні первинні документи у нього наявні, проте жодного з них не додано до позовної заяви, а наведений у позові перелік додатків таких документів не містить. Відповідач вважає, що таке твердження нічим не підтверджене і не спростовує правомірності висновків акта перевірки, зроблених на підставі наявної у контролюючого органу податкової інформації.

13.08.2026 від представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Погорілого О.В. надійшла відповідь на відзив (вх. №ЕС/92799/26) у якій заявник на позовних вимогах наполягає.

09.09.2026 суд ухвалив перейти із спрощеного позовного провадження до розгляду справи №420/20756/26 за правилами загального позовного провадження; призначити підготовче засідання на 23 вересня 2026 року об 12 год 00 хв.

23.09.2026 протокольною ухвалою суд ухвалив закінчити підготовче провадження та призначити судове засідання з розгляду справи по суті на 14.10.2026.

14.10.2026 у судовому засіданні оголошено перерву.

У судовому засіданні представник позивача на позовних вимогах наполягав, представник відповідача – заперечував.

Розглянувши подані сторонами заяви по суті справи і докази на їх обґрунтування, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, був зареєстрований фізичною особою підприємцем 15.06.2010 за № 25560000000087879 та перебувала на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС в Одеській області з 15.06.2010. 30.04.2020 внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_1 .

Матеріали справи містять лист Головного управління ДПС в Одеській області від 27.09.2024 № 13410/ КПР/15-32-24-05-06 на адресу ОСОБА_1 про надання первинних документів для проведення позапланової документальної перевірки.

Відповідно до наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 30.09.2024 № 9862-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи – платника податків ОСОБА_1 », яким наказано з 31 жовтня 2024 року тривалістю п`ять робочих днів провести перевірку за період діяльності з 01.01.2018 по 30.04.2020 з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне стархування.

Матеріали справи містять повідомлення від 01.10.2024 № 1046/15-32-24-05 про дату початку та місце проведення перевірки.

У якості доказів направлення наказу від 30.09.2024 № 9862-п та повідомлення від 01.10.2024 № 1046/15-32-24-05, відповідачем надано до суду:

- роздруківку форми 103 (список) згрупованих відправлень, датована 01.10.2024 (з приміткою «Наказ»);

- копію поштового повідомлення про вручення, датоване складанням 01.10.2024 (з приміткою «Наказ»);

- копію конверту (штемпель поштового відділення на конверті містить дату - 03.10.2024).

У період з 31.10.2024 по 06.11.2024 посадовими особами Головного управління ДПС в Одеській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2018 по 30.04.2020, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 30.04.2020, за результатами якої складено акт від 13.11.2024 № 50365/15-32-24-05-09.

Посадовими особами Головного управління ДПС в Одеській області складено акт від 05.11.2024 № 7456/15-32-24-05 та від 06.11.2024 № 7490/15-32-24-05.

На підставі висновків, викладених у акті перевірки, Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 17.12.2024 № 55099/15-32-24-05, яким позивачу збільшено суму грошових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на 369209,99 грн, з яких за основним платежем на 295367,99 грн, за штрафними санкціями на 73842 грн;

- від 17.12.2024 № 55096/15-32-24-05, яким позивачу збільшено суму грошових зобов`язань з військового збору на 30767,50 грн, з яких за основним платежем на 24614 грн, за штрафними санкціями на 6153,50 грн;

- від 17.12.2024 № 55101/15-32-24-05, яким позивачу збільшено суму грошових зобов`язань з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 112870,08 грн, з яких за основним платежем на 90253,66 грн, за штрафними санкціями на 22563,42 грн;

- від 17.12.2024 № 55094/15-32-24-05, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 1020 грн;

- від 17.12.2024 № 55100/15-32-24-05, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 340 грн.

Вважаючи спірні податкові повідомлення-рішення протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18 сформував правовий висновок, відповідно до якого, оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки інших підстав щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

У постанові від 22.09.2020 у справі № 520/8836/18 судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, окрім наведених вище висновків, зазначила, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

З урахуванням зазначеного, а також визначених позивачем підстав позову, першочерговим у даній справі є вирішення питання дотримання контролюючим вимог податкового законодавства щодо процедури проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача.

Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податкового кодексу України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Положеннями пп.17.1.6 п.17.1 ст.17 Податкового кодексу України визначено, що платник податків має право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, та за власною ініціативою пояснення з питань, що не запитувалися контролюючим органом, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно пп.21.1.1 та пп.21.1.4 п.21.1 ст.21 Податкового кодексу України посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За приписами пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Згідно пп.78.1.2 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Пунктом 79.1 статті 79 Податкового кодексу України передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова (п.79.3 ст.79 Податкового кодексу України).

Положення п.42.2 ст.42 Податкового кодексу України встановлено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно з приписами п.42.5 ст.42 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

З аналізу даних правових норм слідує, що проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних, є процедурним заходом зі збору податковим органом інформації щодо дотримання платником законодавства у межах податкового контролю.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу оформленого наказом, та за умови або надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому особисто чи його уповноваженому представнику копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова, проте брати участь у проведенні такої перевірки є правом платника податків, а відтак з наказом про перевірку та письмовим повідомленням про дату початку та місце проведення такої перевірки платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до початку її проведення.

Верховний Суд у питанні застосування положень п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України у взаємозв`язку з п.42.2 ст.42 Податкового кодексу України дотримується усталеної позиції, що з наказом про невиїзну перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вказаних вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності її правових наслідків. Оскільки невиїзна перевірка проводиться не за місцезнаходженням платника податків, завчасне (до початку перевірки) повідомлення його про час та місце проведення перевірки є гарантією його права на об`єктивну, повну та всебічну перевірку дотримання ним податкової дисципліни, включаючи можливість надання платником податків наявних у нього документів для підтвердження показників податкового обліку. Платник податків вважається також ознайомленим із наміром про проведення перевірки у разі неможливості вручення йому відповідних документів після проставлення поштовим органом відповідної відмітки.

Також, у постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17 колегія суддів Великої Палати Верховного Суду дійшла таких висновків: аналізованими нормами Податкового кодексу України (зокрема, пункт 42.2 статті 42, пункт 78.4, пункт 79.2 статті 79) з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів установлено умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Отже, істотною обставиною при вирішенні питання своєчасного повідомлення платника податків про проведення відносно нього перевірки є встановлення факту направлення контролюючим органом до початку перевірки наказу про проведення перевірки та повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, а також дати, з якої наказ про проведення перевірки та повідомлення вважаються врученими у відповідності до вказаних вимог податкового законодавства.

З матеріалів справи слідує, що 15.09.2023 р. Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято наказ від 30.09.2024 № 9862-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи – платника податків ОСОБА_1 », яким наказано з 31 жовтня 2024 року тривалістю п`ять робочих днів провести перевірку за період діяльності з 01.01.2018 по 30.04.2020 з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Матеріали справи містять й повідомлення від 01.10.2024 № 1046/15-32-24-05 про дату початку та місце проведення перевірки.

Вказаний наказ та повідомлення направлені позивачу рекомендованим листом.

Слід звернути увагу на окремі положення Поряду надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку та регулюють відносини між ними унормований Правилами надання послуг поштового зв`язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (далі - Правила, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 99 Правил рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою «Судова повістка»), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним.

У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

У разі коли адресата неможливо повідомити про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу за номером телефону, зазначеним відправником у поштовій адресі, до його абонентської поштової скриньки вкладається повідомлення про надходження такого поштового відправлення, поштового переказу (пункту 101 Правил).

За правилами абзаців першого, другого пункту 116 Правил у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення «EMS» - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод. За письмовою заявою відправника/адресата строк зберігання поштових відправлень, внутрішніх поштових переказів може бути продовжений за додаткову плату до двох місяців з дня надходження до об`єкта поштового зв`язку місця призначення.

Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику (абзац перший пункту 117 Правил).

Таким чином, Правила надання послуг поштового зв`язку передбачають, що у разі невручення рекомендованого поштового відправлення під час доставки до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження такого поштового відправлення. Саме ж рекомендоване поштове відправлення ще протягом одного місяця зберігається об`єктом поштового зв`язку місця призначення, забезпечуючи тим самим адресату можливість отримати таке поштове відправлення на підставі вищевказаного повідомлення. Після спливу встановленого строку зберігання поштове відправлення повертається відправнику з відміткою - «За закінченням терміну зберігання» (крім виключень, визначених Правилами). Такий підхід забезпечує адресату можливість отримати надіслане йому поштове відправлення згодом у разі, якщо з тих чи інших причин він його не отримав під час виходу працівника поштового оператора за його адресою.

Тобто, у випадку надіслання копії наказу і повідомлення про проведення перевірки поштою контролюючий орган має враховувати особливості, пов`язані із правилами вручення поштових відправлень в Україні.

На підтвердження направлення наказу та повідомлення, Головним управління ДПС в Одеській області надано до суду: роздруківку форми 103 (список) згрупованих відправлень, датована 01.10.2024 (з приміткою «Наказ»); копію поштового повідомлення про вручення, датоване складанням 01.10.2024 (з приміткою «Наказ»); копію конверту (штемпель поштового відділення на конверті містить дату - 03.10.2024).

Відповідно до ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» - суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Irelandv. the United Kingdom), п. 161. Scries А заява № 25). який застосовується при оцінні доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».

У пункті 43 рішення Європейського Суду з прав людини від 14.02.2008 року по справі «Кобець проти України» (№ заява 16437/04) вказано, що Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (див. вищенаведене рішення у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Принцип оцінки доказів «поза розумним сумнівом» полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Розумний сумнів не є сумнівом, що базується на чисто теоретичній можливості чи викликаний для уникнення негативних висновків. Суд повинен спиратися на всі елементи наданих йому доказів чи у разі потреби на ті, які він зможе офіційно отримати.

На сьогодні у праві існують три основні стандарти доказування: «баланс імовірностей» (balance of probabilities) або «перевага доказів» (preponderance of the evidence); «наявність чітких та переконливих доказів» (clear and convincing evidence); «поза розумним сумнівом» (beyond reasonable doubt) та у справах, де суб`єкт владних повноважень доводить правомірність своїх рішень, що передбачають втручання у власність або діяльність суб`єкта приватного права (зокрема, притягнення його до відповідальності), подані таким суб`єктом владних повноважень докази, за загальним правилом, повинні відповідати критерію «поза розумним сумнівом».

Так, згідно Правил надання послуг поштового зв`язку, Форма 103 (ф. 103) — це реєстр (список) згрупованих поштових відправлень, який використовується для масової здачі листів, посилок або бандеролей (від 5 штук і більше) юридичними особами або фізособами-підприємцями у поштових відділеннях Укрпошти.

Якщо відправник є юридичною особою, список ф. 103 у паперовому вигляді засвідчується підписом уповноваженого співробітника та відбитком печатки підприємства (за наявності) або підписом згідно з договором.

Відповідальна особа ставить своє прізвище, ініціали підтверджуючи правильність відправлень та підпис, позначки поштового відділення (Укрпошти), календарний штемпель (штамп).

Після того, як оператор поштового зв`язку приймає партію відправлень та звіряє їх зі списком, на бланку ф. 103 ставиться відбиток календарного штемпеля поштового відділення.

Працівник пошти підписує документ та вказує свої дані, після чого один примірник реєстру повертається відправнику як офіційне підтвердження прийому партії товару чи кореспонденції.

Відповідачем надана роздруківка форми 103 без підпису уповноваженого співробітника податкового органу, її прізвища та ініціалів, відбитку печатки та без зазначення номеру договору з Укрпоштою. Також вказана роздруківка не містить позначок поштового відділення Укрпошти, календарного штемпелю (штампу); відсутній відбиток календарного штемпеля поштового відділення, підпис працівника пошти на документі із вказівкою своїх даних.

В порушення Правил надання послуг поштового зв`язку копія поштового повідомлення про вручення форми 119 також не містить відбитку календарного штемпеля поштового відділення, підпису працівника пошти на документі із вказівкою своїх даних.

Відповідно до п.58 Правил надання послуг поштового зв`язку, під час приймання для пересилання письмової кореспонденції на адресному боці кожного поштового відправлення проставляється відбиток поштового календарного штемпеля.

Дата відбитка поштового календарного штемпеля маркувальної (франкувальної) машини повинна відповідати даті подання письмової кореспонденції для пересилання. Якщо на письмовій кореспонденції, поданій для пересилання, відсутній відбиток поштового календарного штемпеля або зазначена дата не відповідає даті подання її для пересилання, така кореспонденція повертається відправникові для відповідного оформлення.

У разі виявлення у поштових скриньках поштових відправлень, оплату яких здійснено із застосуванням відбитків маркувальної (франкувальної) машини, відбитків про оплату письмової кореспонденції, нанесених друкарським чи іншим способом, або інших відміток про оплату, такі відправлення за призначенням не пересилаються, а першочергово повертаються за зворотною адресою. У разі відсутності зворотної адреси такі поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку протягом установленого законодавством строку.

Оператор поштового зв`язку також може визначати інший порядок приймання реєстрованих поштових відправлень.

При цьому, відповідно до наданої відповідачем копії конверту, штемпель поштового відділення на конверті містить дату - 03.10.2024.

Підсумовуючи наведене, на переконання суду податковим органом не доведено належними та допустимими доказами, що копія наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки було надіслано на адресу позивача 01.10.2024 та, відповідно, що перевірка розпочалася не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.

Як вбачається з акту перевірки від 13.11.2024 № 50365/15-32-24-05-09, перевірка була проведена у період з 31.10.2024 по 06.11.2024.

Як вже зазначалося, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України передбачено, що у разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.

Таким чином, право розпочати перевірку відповідно до вимог п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України у контролюючого органу не виникло.

Суд звертає увагу, що про обґрунтованість такого висновку свідчать і зміни, що були внесені законодавцем до пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України.

Так, Законом України від 30.11.2021 № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», який набрав чинності з 01.01.2022, пункт 79.2 статті 79 Податкового кодексу України було доповнено новим абзацом.

Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постановах Верховного Суду від 15.02.2024 у справі № 640/9016/20, від 26.09.2024 у справі № 600/6022/23-а.

Відтак, Головне управління ДПС в Одеській області, розпочавши 31.10.2024 (до сплину терміну в 30 календарних днів) проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, не пересвідчилося у дотриманні однієї з обов`язкових умов для початку проведення такої перевірки (визначеною п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України).

За усталеною позицією Верховного Суду, не виконання контролюючим органом вимог п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України є істотним порушенням процедури перевірки, тобто, є самостійною та достатньою підставою для скасування податкових повідомлень-рішень та інших рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

Зокрема, у постанові від 18.08.2021 у справі № 160/9277/19 Верховний Суд дійшов висновку, що визнання незаконною документальної позапланової невиїзної перевірки, проведеної контролюючим органом, виключає необхідність переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства та є підставою для визнання незаконними і прийнятих за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.02.2024 у справі № 640/9016/20, від 26.09.2024 у справі № 600/6022/23-а.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень, а тому вони підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених фактів, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В матеріалах справи містяться квитанція від 23.06.2026 про сплату позивачем судового збору у сумі 4114,00 грн.

Відтак, враховуючи задоволення позовних вимог, суд вважає за доцільне стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 4114,00 грн, що був сплачений позивачем при поданні позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 9, 77, 139, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення – задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 17.12.2024 № 55099/15-32-24-05, № 55096/15-32-24-05, № 55101/15-32-24-05, № 55094/15-32-24-05 та № 55100/15-32-24-05.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 4114,00 грн, що був сплачений позивачем при поданні позовної заяви.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач – Головне управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 44069166).

Повний текст рішення суду складений 10.11.2026.

Суддя Олена СКУПІНСЬКА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua