Рішення від 08 листопада 2026 р. у справі №420/32720/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Суд: Одеський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 08 листопада 2026 р.

Справа: №420/32720/26

Суддя: Голубова Л.Б.

Справа № 420/32720/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року

09 листопада 2026 року справа № 420/32720/26

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії

ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про:

- визнання протиправними дій щодо неврахування додаткової вислуги за період проходження військової служби з 29.09.2020 року по 25.07.2026 року;

- зобов`язання врахувати додаткову вислугу за період проходження військової служби з 29.09.2020 року по 25.07.2026 року та здійснити перерахунок і виплату пенсії з 01.09.2026 року за вислугу років у розмірі 70% сум грошового забезпечення, виходячи з повних 31 років військової служби.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області з 01.09.2018 року та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII в розмірі 65% грошового забезпечення при вислузі - 25 років.

Вказує, що з 29.09.2020 року по 25.07.2026 року додатково проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , тому після звільнення 21.08.2026 року звернулась до відповідача з заявою від 06.08.2026 року щодо зарахування додаткової вислуги за період проходження військової служби з 29.09.2020 року по 25.07.2026 року та просила перерахувати пенсію, виходячи з 31 років вислуги у розмірі 70% грошового забезпечення.

Листом від 14.09.2026 року відповідач відмовив позивачу у врахування додаткової вислуги за період проходження військової служби, повідомивши, що для перерахунку пенсії треба звертатися за останнім місцем служби.

Вважає, що відповідач протиправно відмовив у перерахунку пенсії, такі дії суперечать Конституції України та Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідачем надано відзив на позовну заяву від 04.11.2026 року. В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262 на підставі документів, наданих уповноваженим органом ІНФОРМАЦІЯ_1 , за наявності календарної вислуги - 25 років.

Відповідно до пункту «а» статті 12 Закону №2262 пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б», «д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.

Вказує, що відповідно до ст. 17-1 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. При цьому, порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб визначається постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 1 постанови № 393 установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах «б» - «д», «ж» і «з» статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються: служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній кримінально-виконавчій службі, податковій міліції на посадах начальницького і рядового складу, в Службі судової охорони на посадах молодшого, середнього і вищого складу, в Національному антикорупційному бюро, Бюро економічної безпеки на посадах начальницького складу з дня призначення на відповідну посаду.

Відповідно до п. 3 постанови № 393 до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.

З аналізу вищевикладеного слідує, що зарахування пільгового стажу особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» здійснюється лише для визначення розміру пенсії, а не для її призначення.

Отже, вислуга років в пільговому обчисленні застосовується Головним управлінням при визначенні розміру призначеної пенсії позивачу.

Враховуючи на викладені обставини в їх сукупності, вважмо, що при розгляді питання про перерахунок пенсії за вислугу років позивачу Головне управління не порушувало норм чинного законодавства та прав позивача.

Як результат, пенсію призначено позивачу відповідно до вимог законодавства, що діяло на момент виникнення такого права, і на даний час виплата пенсії здійснюється відповідно до вимог діючого законодавства, тому підстави для визнання протиправними дій Головного управління відсутні.

Наголошує, що дії управління не суперечать чинному законодавству, тому просив відмовити в позовних вимогах ОСОБА_1 у повному обсязі.

Відповідно до положень статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України даний предмет спору віднесено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача у відповідності до норм законодавства повідомлено про наявність позову щодо визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 є громадянкою України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_2 . Згідно паспортних даних позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач значиться на пенсійному обліку відповідача з 01.09.2018 року та одержує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» XII в розмірі 65% грошового забезпечення при вислузі - 25 років.

Судом встановлено, що позивач з 29.09.2020 року по 25.07.2026 року проходила військову службу.

Відповідно до карток грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_1 з 29.09.2020 року остання проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Згідно з наказом від 25.07.2026 року № 206 старшого сержанта ОСОБА_1 , водія –електрика-лінійного наглядача відділення зв`язку взводу зв`язку військової частини НОМЕР_1 , звільнену наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) від 20.07.2026 року № 163-РС у запас за підпунктом «г» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу від 25.03.1992 № 2223-ХІІ, з правом носіння військової форми одягу, вважати, що з 25.07.2026 року справи та посаду здала і її направлено для зарахування на військовий облік до відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 25.07.2026 року виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

В зазначеному наказі від 25.07.2026 року № 206 вказано, що вислуга років у ЗСУ становить: календарна – 31 рік 01 місяць 02 дні, пільгова – 00 років 00 місяців 00 днів, загальна вислуга - 31 рік 01 місяць 02 дні.

З зазначених причин після звільнення з військової служби позивач через представника 21.08.2026 року звернулась до відповідача з заявою від 06.08.2026 року щодо зарахування додаткової вислуги за період проходження військової служби з 29.09.2020 року по 25.07.2026 року та просила перерахувати пенсію, виходячи з 31 років вислуги у розмірі 70% грошового забезпечення.

Листом від 14.09.2026 року відповідач відмовив позивачу у врахування додаткової вислуги за період проходження військової служби, повідомивши, що для перерахунку пенсії треба звертатися за останнім місцем служби.

Перевіряючи правомірність дій відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії позивачу з урахуванням додаткових років проходження військової служби, суд виходить з такого.

Згідно з частиною першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ визначено Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).

Згідно з частинами першою і третьою статті 11 Закону № 2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Абзацом третім преамбули Закону № 2262-ХІІ встановлено, що держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За приписами статті 17-1 в редакції Закону № 2262-ХІІ від 31.08.2018 року, тобто на дату призначення позивачу пенсії, порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» (далі – Порядок № 393) установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» і «з» статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються, зокрема військова служба в Збройних Силах, Державній прикордонній службі, Національній гвардії, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ та інших військових формуваннях, створених Верховною Радою України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації, Державній спеціальній службі транспорту.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 Порядку № 393 до вислуги років для визначення розміру пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зараховується на пільгових умовах:

особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, - один місяць служби за три місяці часу проходження служби, протягом якого особа брала безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів під час дії воєнного стану.

Пунктом «а» частини першої статті 13 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:

особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (« статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», звільненим зі служби у Службі судової охорони, Державному бюро розслідувань та звільненим зі служби у Національному антикорупційному бюро України за віком чи через хворобу, звільненим зі служби в органах та підрозділах цивільного захисту за віком чи за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Частиною першою статті 51 Закону № 2262-ХІІ установлено, що при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім`ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:

у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Згідно з частиною першою-другою статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

З зазначеної норми права вбачається, що пенсіонерам, яким пенсія була призначена у відповідності до Закону № 2262-ХІІ та які додатково після призначення пенсії продовжували проходження військової служби, мають право на перерахунок пенсії з урахуванням додаткової вислуги років за час проходження служби.

Судом встановлено та відповідачем не заперечується, що позивач з 01.09.2018 року одержує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» XII в розмірі 65% грошового забезпечення при вислузі - 25 років.

Позивачем через представника було подано заяву від 06.08.2026 року разом з підтверджуючими військову службу документами, зокрема – витяг з наказу про звільнення з військової служби від 25.07.2026 року № 206 з вказанням вислуги років, що передбачено частиною першою-другою статті 63 Закону № 2262-ХІІ.

У відповіді від 14.09.2026 року відповідач зазначив, що згідно з Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 30 січня 2007 року № 3-1, документи для призначення та проведення перерахунку пенсій подаються до органів Пенсійного фонду України уповноваженими структурними підрозділами міністерств та державних органів, не посилаючись при цьому на жоден пункт Порядку № 3-1.

Так, розділом І Порядку № 3-1 урегульовано порядок звернення за призначенням (перерахунком), виплатою пенсії.

Пунктом 2 розділу І Порядку № 3-1 передбачено, що заява про призначення пенсії за вислугу років, по інвалідності подається військовослужбовцем, звільненим зі служби, та особою, яка має право на пенсію згідно із Законом або відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку (заява про призначення/перерахунок пенсії), до органу, що призначає пенсію, через уповноважений орган (структурний підрозділ), який здійснює підготовку документів, необхідних для призначення пенсій Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Міністерства юстиції України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Служби судової охорони, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України, Національної поліції України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Управління державної охорони України (далі - уповноважений орган (структурний підрозділ)), за останнім місцем служби.

Згідно з пунктом 11 розділу І Порядку № 3-1 днем звернення за призначенням пенсії є день подання до органу, що призначає пенсію, заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення уповноваженим органом (структурним підрозділом).

Якщо заява про призначення пенсії в разі втрати годувальника членом сім`ї померлого пенсіонера подається через вебпортал або засобами Порталу Дія, днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі або засобами Порталу Дія заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, заявнику (посадовій особі уповноваженого органу (структурного підрозділу)) роз`яснюється, які документи необхідно подати додатково. При поданні цих документів до закінчення тримісячного строку з дня отримання роз`яснення днем звернення за призначенням пенсії вважається день подання заяви або дата відправлення документів уповноваженим органом (структурним підрозділом) поштою, або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія.

Днем звернення за перерахунком, поновленням пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, припиненням перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовженням виплати пенсії за довіреністю, виплатою частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплатою пенсії за шість місяців наперед, у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведенням виплати пенсії за новим місцем проживання, у зв`язку із працевлаштуванням (звільненням) (початком (припиненням) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування), прийняттям (звільненням) на (зі) службу (служби), за виплатою недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, виплатою одноразової грошової допомоги, виплатою допомоги на поховання вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія - дата реєстрації заяви зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів)).

З зазначених вище норм вбачається, що відповідач мав провести перерахунок пенсії позивача з урахуванням додатково поданих документів щодо нового періоду проходження військової служби з 29.09.2020 року по 25.07.2026 року і відповідного збільшення вислуги років.

Вказані дії відповідача стосовно невиконання зобов`язання щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії позивачу порушує його майнові права, гарантовані статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При цьому, Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності військовослужбовців як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена, зокрема, тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 20.03.2002 № 5-рп/2002, абзац четвертий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 17.03.2004 № 7-рп/2004).

Суд звертає увагу, що право на соціальний захист є комплексним гарантованим Конституцією України невідчужуваним основоположним правом, яке, за загальним правилом, має абсолютний характер (не залежить від внесення змін до законів або фінансових можливостей держави) та за жодних умов не може бути скасоване, а його обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.03.2021 року у справі № 640/9677/20.

Поведінка відповідача щодо обмеження права на перерахунок пенсії позивача порушує право позивача на отримання пенсії у визначеному чинним пенсійним законодавством розмірі та нівелює конституційні гарантії, зокрема право на соціальний захист, передбачене статтею 46 Конституції України.

Таким чином, вимоги про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 10 ч. 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

За вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, на підставі положень Конституції України, Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ», ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо неврахування ОСОБА_1 додаткової вислуги за період проходження військової служби з 29.09.2020 року по 25.07.2026 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області врахувати ОСОБА_1 додаткову вислугу за період проходження військової служби з 29.09.2020 року по 25.07.2026 року та здійснити перерахунок і виплату пенсії з 01.09.2026 року за вислугу років у розмірі 70% сум грошового забезпечення, виходячи з повних 31 років військової служби.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати з судового збору у розмірі 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 09 листопада 2026 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Л.Б. Голубова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua