Рішення від 09 листопада 2026 р. у справі №456/4649/26 — Сколівський районний суд Львівської області

Суд: Сколівський районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 09 листопада 2026 р.

Справа: №456/4649/26

Суддя: Микитин В. Я.

ЄУНСС: 456/4649/26

НП: 2/453/1250/26

РІШЕННЯ

іменем України

10 листопада 2026 року місто Сколе

Сколівський районний суд Львівської області у складі головуючого - судді Микитина Володимира Ярославовича,

сторони у справі:

позивач - Акціонерне товариство «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК»;

відповідачка - ОСОБА_1 ;

зміст позовних вимог - про стягнення заборгованості за кредитним договором;

розглянувши дану цивільну справу у приміщенні суду, що по вул. Д. Галицького, 8, у м. Сколе Стрийського району Львівської області, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання, на підставі наявних у ній матеріалів, -

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позицій сторін у справі.

Позивач АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» у порядку представництва, котре згідно довіреності здійснює Донцова Є.О., сформувавши документ у системі «Електронний суд», 12.08.2026 року подав у Стрийський міськрайонний суд Львівської області позовну заяву, що була зареєстрована в діловодстві вказаного суду за вх. № 16827, в якій просить ухвалити рішення про стягнення з відповідачки ОСОБА_1 на свою користь заборгованості за кредитним договором № 200318299567 вiд 29.09.2023 року, у загальному розмірі 38 580 грн. 61 коп.. Судові витрати у справі, котрі полягають у сплаті судового збору за пред`явлення вищевказаної позовної заяви із однією вимогою майнового характеру, у розмірі 2 662 грн. 40 коп., позивач АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» при ухваленні рішення просить стягнути на свою користь з відповідачки ОСОБА_1 ..

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 29.09.2023 року на підставі кредитного договору № 200318299567 (заяви на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб) відповідачці ОСОБА_1 позивачем АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» видано кредитну картку з кредитним лімітом в сумі 30 000 грн. 00 коп.. Позивач АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» свої зобов`язання за договором виконав, натомість відповідачка ОСОБА_1 свої кредитні зобов`язання належним чином довготривалий строк не виконує. Заборгованість відповідачки ОСОБА_1 перед позивачем АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» станом на 29.04.2026 року складає 39 580 грн. 61 коп., з яких: 27 297 грн. 48 коп. - заборгованість за кредитом; 12 283 грн. 13 коп. - заборгованість за процентами; 0 грн. 00 коп. - заборгованість за комісією. Умовами публічної пропозиції АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (пункт 4.3.6.4. частини 4) передбачено право банку змінювати клієнту кредитний ліміт за умови інформування клієнта шляхом направлення SMS-повідомлення на номер мобільного телефону; у випадку, якщо клієнт протягом 30 календарних днів не заявив про свою незгоду зі зміною розміру кредитного ліміту та/або здійснив першу платіжну операцію після отримання такого SMS-повідомлення, згода клієнта зі зміною умов договору вважається підтвердженою. Посилаючись на положення ст. 1050 ЦК України та Закону України «Про захист прав споживачів», позивач АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» вказує, що як кредитодавець має право вимагати повернення усієї суми заборгованості, якщо позичальник прострочив сплату чергових платежів понад один місяць. Позивач АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» направив відповідачці ОСОБА_1 письмову вимогу (повідомлення) на адресу місця проживання, яку вона зазначила у анкеті на отримання кредиту, однак у наданий строк заборгованість погашена не була. Також позивач АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» зазначає, що строки позовної давності ним дотримано, оскільки кредитний договір укладено 29.09.2023 року, а кредитною карткою відповідачка ОСОБА_1 користувалася і здійснювала платежі до 31.12.2024 року.

Відповідачка ОСОБА_1 у запропоновані судом строк та порядку відзив на позовну заяву АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до неї про стягнення заборгованості за кредитним договором не подала, хоча в силу положень ч. 6 ст. 272 ЦПК України, ухвала судді Сколівського районного суду Львівської області Микитина В.Я. про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у цивільній справі від 21.09.2026 року вважається врученою їй ще 01.10.2026 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням за трекінгом R067289288888. Втім, , відповідачка ОСОБА_1 свою позицію у цій справі із обґрунтуванням її необхідними доказами не навела.

Інших передбачених ЦПК України заяв по суті справи від її сторін не надходило.

Заяви та клопотання учасників справи.

Заразом з позовною заявою, АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» заявлено також клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Будь-яких інших заяв та/чи клопотань від сторін цієї справи, котрі б залишалися не вирішеними у визначеному чинним ЦПК України порядку, у тому числі й про розгляд цієї справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, або ж у загальному позовному провадженні, не надходило.

Вчинені судом процесуальні дії у справі та постановлені ухвали.

Оскільки відповідачкою у вищевказаній позовній заяві зазначена фізична особа, яка не має статусу підприємця, то суддею Стрийського міськрайонного суду Львівської області Янівим Н.М., у відповідності до положень ч. 6 ст. 187 ЦПК України, з метою визначення підсудності, 18.08.2026 року було вжито заходів для отримання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи - відповідачки ОСОБА_1 ..

Так, за отриманими 26.08.2026 року відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про зареєстроване місце проживання Західного міжрегіонального управління ДМС України, відповідачка ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відтак, ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Яніва Н.М. від 27.08.2026 року справу за єдиним унікальним номером 456/4642/26 та номером провадження 2/456/2767/26, у зв`язку із встановленням необхідності пред`явлення вищевказаної позовної заяви з дотриманням правил загальної підсудності, визначених у ч. 1 ст. 27 ЦПК України, направлено у Сколівський районний суд Львівської області, тобто за зареєстрованим місцем проживання відповідачки ОСОБА_1 , яка не має статусу підприємця.

Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області Микитина В.Я. від 21.09.2026 року, після отримання у встановленому порядку матеріалів позовної заяви, переданої за підсудністю, з-поміж іншого, вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Задоволено клопотання позивача АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження. Розгляд цієї справи визначено провести у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття у ній провадження. Відповідачці ОСОБА_1 запропоновано у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення копії ухвали подати до суду відзив на позовну заяву.

Інші процесуальні дії у цій справі судом не вчинялись, а ухвали не постановлялись.

Розглянувши наявні у суду матеріали справи та давши їм належну оцінку, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як закріплено у ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка є невід`ємною частиною національного законодавства держави Україна, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд. Принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях Європейського Суду з прав людини трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо. При цьому, за усталеною практикою Європейського Суду з прав людини, пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення від 09 грудня 1994 року у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), серія A, № 303-A, пункт 29; рішення від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine), заява № 4909/04, пункт 58).

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частинами 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За змістом частин 1-4 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, а кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У свою чергу, критерії належності, допустимості, достовірності та достатності доказів регламентовані статтями 77-80 ЦПК України. Як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, зокрема у постанові від 18.03.2020 року за єдиним унікальним номером судової справи 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19), у цивільному процесі застосовується стандарт доказування «вірогідності доказів», за яким встановлення обставин справи здійснюється з урахуванням того, які докази є більш вірогідними - надані на підтвердження існування обставини чи на її спростування.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частинами 1-5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Згідно з частинами 2, 3 та 8 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дотримуючись положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а також виходячи із наведених вище норм національного процесуального законодавства, суд, перевіряючи порушення прав АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» за пред`явленими позовними вимогами цивільного характеру, як і причетність до порушення таких його прав відповідачки ОСОБА_1 , встановив наступне.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин із оцінкою відповідних доказів.

Судом встановлено, що 29.09.2023 року відповідачкою ОСОБА_1 оформлено в позивача АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» заяву № 200318299567 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (надалі - ДКБО), якою відповідачка ОСОБА_1 просила відкрити їй пакет послуг «ВСЕМОЖУ Online 2,99 (без страховки)» (кредитна картка), поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривнях з випуском кредитної картки миттєвого випуску № НОМЕР_2 та підключенням послуги «SMS-банкінг» на номер мобільного телефону НОМЕР_3 , а також встановити на вказаний поточний рахунок кредитний ліміт у сумі 30 000 грн. 00 коп.. У вказаній заяві визначено: розрахунковий день та платіжну дату - 30 число місяця; строк дії кредитного ліміту - 12 місяців з дня його надання з автоматичним продовженням кожного разу на такий самий строк у разі відсутності заперечень будь-якої із сторін; стандартну процентну ставку - 35,88 %; реальну річну процентну ставку - 42,36 %; орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача - 12 229 грн. 00 коп.; процентну ставку у разі виникнення простроченої заборгованості за кредитом - 62 % річних. У заяві також зазначені персональні дані відповідачки ОСОБА_1 (дані документа, що посвідчує особу, РНОКПП, адреса реєстрації, номер мобільного телефону, відомості про місце роботи). Зі змісту вказаної заяви вбачається, що її підписанням відповідачка ОСОБА_1 беззастережно підтвердила, що приймає публічну пропозицію АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» на укладення ДКБО, яка розміщена на сайті банку, в повному обсязі; що отримала платіжну картку № НОМЕР_2 та ПІН до неї; що до підписання заяви отримала ДКБО та інформацію, передбачену законодавством про фінансові та платіжні послуги. Заяву підписано власноручно відповідачкою ОСОБА_1 та уповноваженою особою банку - Пристай Р.Я. у відділенні № 1 ПУМБ в м. Стрий. Матеріали справи також містять паспорт споживчого кредиту з інформацією, яка була надана споживачеві до укладення договору про споживчий кредит, згідно з яким тип кредиту - кредитна лінія; строк кредитування - 12 місяців з продовженням на такий самий строк; спосіб надання кредиту - шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії в межах кредитного ліміту на картковому рахунку; порядок повернення - щомісячно не пізніше настання платіжної дати (копії містяться у системі «Електронний суд»).

Згідно з довідкою про збільшення кредитного ліміту за договором № 200318299567 від 29.09.2023 року, 29.09.2023 року відповідачці ОСОБА_1 встановлено кредитний ліміт у сумі 30 000 грн. 00 коп. за ставкою 35,88 % річних, і інших змін кредитного ліміту ця довідка не містить. Суд зауважує, що зазначене у позовній заяві твердження про «збільшення» кредитного ліміту до 30 000 грн. 00 коп. не відповідає змісту цієї довідки, однак вказана неточність жодним чином не впливає на вирішення спору, оскільки розмір заборгованості за тілом кредиту не перевищує розміру кредитного ліміту, який відповідачка ОСОБА_1 особисто погодила у підписаній нею заяві на приєднання до ДКБО, а питання правомірності одностороннього збільшення банком кредитного ліміту у цій справі не виникає (копія міститься у системі «Електронний суд»).

З наданої позивачем АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» виписки по особовому рахунку відповідачки ОСОБА_1 за період з 29.09.2023 року по 29.04.2026 року вбачається, що 29.09.2023 року відповідачка ОСОБА_1 отримала за допомогою кредитної картки готівкові кошти у загальній сумі 30 000 грн. 00 коп., надалі систематично здійснювала видаткові операції (оплата товарів і послуг через POS-термінали), тобто фактично отримала та використовувала кредитні кошти, а також частково здійснювала погашення заборгованості, останнє з яких мало місце 31.12.2024 року (копія міститься у системі «Електронний суд»).

Згідно з розрахунком заборгованості відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором № 200318299567 від 29.09.2023 року станом на 29.04.2026 року (включно), після часткового погашення 31.12.2024 року (2 677 грн. 82 коп. - в рахунок тіла кредиту та 878 грн. 72 коп. - в рахунок процентів) залишок непогашеної заборгованості за тілом кредиту становить 27 297 грн. 48 коп., яка з 30.01.2025 року щомісячно рекласифікується у прострочену. Проценти за користування кредитом, починаючи з 30.10.2024 року, які відповідачкою ОСОБА_1 не погашались (за винятком часткового погашення 31.12.2024 року), нараховані по 28.02.2026 року включно, а непогашеною залишається сума 12 283 грн. 13 коп.. Загальний розмір заборгованості складає 39 580 грн. 61 коп., з яких: 27 297 грн. 48 коп. - заборгованість за кредитом; 12 283 грн. 13 коп. - заборгованість за процентами; 00 грн. 00 коп. - заборгованість за комісією (копія міститься у системі «Електронний суд»).

Перевіряючи правильність вказаного розрахунку, суд встановив, що, починаючи з 30.01.2025 року, щомісячні нарахування процентів здійснювались на залишок тіла кредиту в сумі 27 297 грн. 48 коп. за стандартною процентною ставкою 35,88 % річних, що становить 26 грн. 83 коп. за кожен день користування кредитом (27 297,48 ? 35,88 % / 365), а саме: 805 грн. 02 коп. - за розрахунковий період тривалістю 30 днів, 831 грн. 85 коп. - тривалістю 31 день, 778 грн. 18 коп. - тривалістю 29 днів (з 30.01.2025 року по 28.02.2025 року, а також з 30.01.2026 року по 28.02.2026 року). Отже, позивач АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» не застосовував до відповідачки ОСОБА_1 передбачену договором підвищену процентну ставку на прострочену заборгованість (62 % річних), не нараховував штрафів, пені, комісій, а також інфляційних втрат і трьох процентів річних, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України. Арифметичну правильність розрахунку відповідачкою не спростовано, власного контррозрахунку нею не надано.

У зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору, позивач АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» направив відповідачці ОСОБА_1 письмову вимогу (повідомлення) за вих. № КНО-44.2.2/1253 від 30.04.2026 року про погашення заборгованості в загальному розмірі 39 580 грн. 61 коп. протягом тридцяти днів з моменту її отримання. Згідно зі списком згрупованих поштових відправлень (ф. 103а), така вимога 04.05.2026 року передана до пересилання рекомендованим поштовим відправленням (порядковий № 194, штриховий кодовий ідентифікатор 0505613774135) на зареєстроване місце проживання відповідачки: АДРЕСА_2 (копії містяться у системі «Електронний суд»). Така вимога відповідачкою ОСОБА_1 залишена без виконання.

Відтак, позивач АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» виконав свої зобов`язання, надавши відповідачці ОСОБА_1 кредит у встановленому кредитним договором розмірі та на узгоджених між ними умовах, однак відповідачка ОСОБА_1 з січня 2025 року повністю припинила виконання взятих на себе зобов`язань, у зв`язку з чим допустила спірну заборгованість.

Релевантні норми і джерела права, застосовані судом при ухваленні рішення.

Встановлені судом цивільні правовідносини щодо порушення грошового зобов`язання й застосування відповідних наслідків цього, у тому числі й за кредитними договорами, регулюються Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року й протоколами до неї, Цивільним кодексом України (надалі - ЦК України), Законами України «Про споживче кредитування», «Про захист прав споживачів», «Про електронну комерцію», «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», іншими актами цивільного законодавства.

Так, згідно з ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

За змістом ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, з-поміж іншого, договори та інші правочини.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків і оформлена в електронній формі. Згідно зі ст. 12 цього Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису відповідно до законодавства про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги. Електронний правочин, вчинений з дотриманням вимог цього Закону, прирівнюється до правочину, вчиненого у письмовій формі. Статтею 18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» визначено, що кваліфікований електронний підпис має рівнозначну юридичну силу з власноручним підписом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У свою чергу, системний аналіз статей 524-526, 533-535 ЦК України дає підстави стверджувати про те, що грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Згідно зі ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Порушенням зобов`язання, як встановлено у ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона-підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Згідно з ч. 1 ст. 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

В силу ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 цього Кодексу, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору. Частиною 1 ст. 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. За змістом ч. 1 ст. 1049 цього Кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором. За змістом ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Аналогічне за змістом правило закріплене у ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування», згідно з якою у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачено договором про споживчий кредит; такі платежі здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу.

Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі допущення боржником прострочення виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальником є фізична особа, такий боржник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

За змістом ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення.

Окрім того, суд при вирішенні цього спору враховує правові висновки Верховного Суду, які, у відповідності до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, є обов`язковими до врахування.

Так, Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 року за єдиним унікальним номером судової справи 524/5556/19 (номер провадження: 61-16243св20) дійшов висновку, що електронний договір, укладений із дотриманням вимог Закону України «Про електронну комерцію» та підписаний сторонами з використанням електронного підпису, за своїми правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 року за єдиним унікальним номером судової справи 342/180/17 (номер провадження: 14-131цс19) зазначила, що умови про розмір процентів за користування кредитом та про відповідальність позичальника мають бути безпосередньо погоджені сторонами, і за відсутності підпису позичальника на документах, якими такі умови встановлені (зокрема, на Умовах та правилах надання банківських послуг, Тарифах банку), такі умови не можуть вважатися погодженими.

Щодо доказового значення виписок за рахунками Верховний Суд у постанові від 16.09.2020 року за єдиним унікальним номером судової справи 200/5647/18 (номер провадження: 61-1990св20), зазначивши, що виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо встановлення наявності заборгованості та її розміру.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 року за єдиним унікальним номером судової справи 444/9519/12 (номер провадження: 14-10цс18) дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Узагальнена оцінка доводів та аргументів за результатами розгляду цієї справи.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд виходить з того, що 29.09.2023 року між АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 200318299567 шляхом приєднання відповідачки до ДКБО. Заява на приєднання, в якій визначені усі істотні умови кредитування, підписана обома сторонами власноручно, що відповідає вимогам ст. 207, ч. 1 ст. 1055 ЦК України. Такий правочин відповідачкою ОСОБА_1 не оспорювався, недійсним не визнавався, а тому, згідно зі статтями 204, 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

На відміну від обставин справи за єдиним унікальним номером 342/180/17, стандартна процентна ставка (35,88 % річних), розмір кредитного ліміту та строк кредитування визначені безпосередньо у підписаній відповідачкою ОСОБА_1 заяві на приєднання до ДКБО та у паспорті споживчого кредиту, а позивач стягує проценти виключно за такою ставкою, не вимагаючи ні підвищених процентів, ні неустойки. Факт надання кредитних коштів і їх використання відповідачкою підтверджується випискою по її особовому рахунку за період з 29.09.2023 року по 29.04.2026 року, яка узгоджується із розрахунком заборгованості та довідкою про встановлення кредитного ліміту.

Кредитний ліміт надано строком на 12 місяців з автоматичним продовженням на такий самий строк, а за відсутності заперечень сторін строк кредитування продовжено до 29.09.2026 року. Проценти нараховані лише по 28.02.2026 року включно, тобто в межах строку кредитування та до пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту, що узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28.03.2018 року за єдиним унікальним номером судової справи 444/9519/12.

Оскільки з 30.01.2025 року обов`язкові щомісячні платежі відповідачкою не вносилися, позивач, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України та ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування», набув права вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту, яке реалізував шляхом направлення відповідачці письмової вимоги від 30.04.2026 року на її зареєстроване місце проживання. Позов подано 12.08.2026 року, тобто після спливу тридцятиденного строку, однак відповідачка ОСОБА_1 жодних дій, спрямованих на погашення заборгованості, не вчинила.

Позивачем АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», з дотриманням пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, не заявлено вимог про стягнення неустойки чи сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України. Позовна давність (ст. 257 ЦК України), з огляду на дату виникнення прострочення (30.01.2025 року), в будь-якому разі не сплинула, а заяви про її застосування відповідачкою ОСОБА_1 не зроблено.

Розмір заборгованості відповідачкою ОСОБА_1 не спростовано, своїх розрахунків чи доказів погашення боргу нею не надано, тоді як докази позивача, з огляду на стандарт «вірогідності доказів», є більш вірогідними.

Відтак, позов підлягає до задоволення у повному обсязі, а з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» підлягає до стягнення заборгованість за кредитним договором № 200318299567 від 29.09.2023 року в загальному розмірі 39 580 грн. 61 коп., з яких: 27 297 грн. 48 коп. - заборгованість за кредитом; 12 283 грн. 13 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Щодо розподілу судових витрат у справі.

Відповідно до ч. 1, пунктів 1, 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом частин 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати у справі, котрі полягають у сплаті позивачем АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» судового збору за пред`явлення позовної заяви до суду із вимогою майнового характеру у розмірі 2 662 грн. 40 коп., які підтверджується відповідною платіжною інструкцією № 98 від 15.06.2026 року та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, отож на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, підлягають до стягнення на користь зазначеного позивача з відповідачки ОСОБА_1 пропорційно до задоволених позовних вимог, - у повному обсязі.

Доказів понесення сторонами інших судових витрат, пов`язаних з її розглядом, матеріали цієї справи не містять.

Керуючись статтями 4-5, 10, 12-13, 77-81, 89-90, 95, 133, 141, 209-211, 247, 258-259, 263-265, 268, 274-275, 279 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» 39 580 (тридцять дев`ять тисяч п`ятсот вісімдесят) грн. 61 коп. заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. понесених судових витрат у вигляді сплаченого судового збору.

Строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повне найменування сторін у справі.

Позивач: Акціонерне товариство «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», код у ЄДРПОУ: 14282829; місцезнаходження юридичної особи: вул. Андріївська, 4, м. Київ, 04070; адреса електронної пошти: info@fuib.com; електронний кабінет у ЄСІТС: наявний.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ; зареєстроване місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_2 ; адреса електронної пошти: не зазначена; електронний кабінет у ЄСІТС: відсутній.

Повне рішення суду складено: 10 листопада 2026 року.

Суддя Володимир МИКИТИН

Оригінал: reyestr.court.gov.ua